ТЕМА 3. МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Лектор: кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки Черницька Тетяна Володимирівна
План лекції: 1. Сутність, критерії та індикатори національної економічної безпеки. 2. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері. 3. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн.
Матерiальною основою функцiонування суспiльства є продуктивнi сили, тому нацiональна безпека будь-якої держави у стратегiчному планi спирається передусім на її економiчний потенцiал i набуває вигляду економiчної безпеки.
Економічна безпека спроможність держави самостійно виробляти та здійснювати власну економічну політику, а також визначати та реалізувати власні національні інтереси тощо.
Економічна безпека наявність в державі достатніх можливостей для забезпечення репродукції виробничого потенціалу в промисловості, сільському господарстві та в усіх сферах докладання соціально корисної праці…, а також для забезпечення стабільності суспільного ладу, суверенності держави (Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова); … визначає спроможність держави забезпечувати захист національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз, здійснювати поступальний розвиток економіки з метою підтримання стабільності суспільства і достатнього оборонного потенціалу за будь-яких умов і варіантів розвитку подій (Б. Губський); сукупність умов і факторів, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність та сталість, здатність до постійного оновлення і самовдосконалювання (Академік Л. Абалкін)
Економічна безпека складна багатофакторна категорія, що характеризує здатність національної економіки до розширеного самовідтворення з метою задоволення на визначеному рівні потреб власного населення і держави, протистояння дестабілізуючій дії чинників, що створюють загрозу нормальному розвитку країни, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання.
Економічна безпека характеризує дієздатність національної економічної системи – найголовнішу системну ознаку, яка перебуває у центрі уваги економічної стратегії держави.
Об´єкт забезпечення економічної безпеки це не лише дієздатність самої держави, тобто її спроможність реалізовувати власні владні рішення, але й можливість для економічних суб´єктів різних рівнів діяти відповідно до своїх базових інтересів, проте в загальному руслі закріплення економічної безпеки країни.
При аналізі економічної безпеки виділяють три основні складові: 1. Економічна незалежність, що означає насамперед 1. Економічна незалежність можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжнародній торгівлі. 2. Стійкість і стабільність національної економіки передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів. 3. Здатність до саморозвитку і прогресу, тобто 3. Здатність до саморозвитку і прогресу спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.
СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ є інтегральним показником і підґрунтям економічної безпеки країни, "підсумовує" поняття економічної безпеки індивідуума, суб’єкта господарської діяльності (СГД) і держави.
Координуюча і керівна роль у процесі Координуюча і керівна роль забезпечення економічної безпеки країни має належати державі, яка державі певною мірою заперечує інтереси власної економічної безпеки, що об´єктивно зумовлено функцією держави як гаранта національних інтересів.
Рівні економічної безпеки: ЕБ індивідууму (трудові ресурси); ЕБ СГД (засоби виробництва); ЕБ держави (економіко-правове середовище). Всі рівні ЕБ є неподільними.
Найважливішим фактором економічної безпеки на рівні СГД є дієвість відносин між підприємствами з приводу забезпечення фінансовими ресурсами, сировиною, матеріалами і комплектуючими, виробничими та іншими послугами, а також збуту готової продукції.
Реалізація продукції на експорт, так само як й інші прояви відкритості економіки, може частково зменшити взаємозалежність економічної безпеки суб´єктів різних рівнів, але одночасно вводить зовнішній чинник економічної безпеки суб´єкта господарювання, що практично не піддається регулюванню на національному рівні.
Відтворення держави як інституту має за підґрунтя передусім надходження від податків і зборів, оформлених у державному бюджеті.
Головна суперечність інтересів економічної безпеки різних рівнів полягає у змісті відтворювальних процесів. Основоположний зміст відтворення на рівні індивідуума полягає у споживанні, на рівні СГД - це забезпечення процесу виробництва, на рівні держави - перерозподіл ресурсів.
Взаємозв’язок рівнів економічної безпеки: індивідуу м СГД держава
Зона спільних економічних інтересів держави, СГД, населення: СГД населення держава Стабільне економікоправове середовище
Критерії стану економічної безпеки: ресурсний потенціал та можливості його розвитку, дотримання відтворювальних пропорцій, розвиненість механізмів, відповідальних за економічне відтворення, рівень ефективності використання засобів виробництва, створення умов для еквівалентного обміну в економічній системі, конкурентоспроможність економіки, цілісність економічного простору, економічний суверенітет, соціальна стабільність.
Критерії належного стану економічної безпеки країни є: а) у матеріально-сировинній сфері: народне господарство повинно забезпечуватися достатніми для сталого розвитку обсягами сировинних ресурсів та інвестиційних товарів; потрібні достатні обсяги державних резервів і запасів стратегічно важливих видів продукції і товарів, у тому числі - товарів критичного імпорту; необхідний обсяг споживчих товарів, достатній для підтримання соціально прийнятних рівнів споживання населення;
Продовження: б) у сфері господарського механізму: фінансово-бюджетна і грошово-кредитна системи повинні бути здатні до забезпечення стійкого розвитку національної економіки; повинні існувати умови для стабільного розвитку СГД, які діють відповідно до чинного законодавства і в рамках загального відтворювального процесу; необхідний випереджаючий розвиток науково-технічного й інноваційного потенціалів для забезпечення стійкого економічного зростання; потрібна консолідованість економічних інтересів громадян, СГД, регіонів, держави у напрямі стійкого економічного розвитку; інститути державної влади мають здійснювати дійову політику щодо реалізації і захисту національних економічних інтересів; рівень життя населення і ступінь соціального розшарування повинні уможливити поєднання стимулів економічного зростання із збереженням суспільної згоди;
Продовження: в) у сфері взаємодії зі світовою економічною системою: повинно забезпечуватися ефективне включення національної економіки у світогосподарську систему, що поєднує у собі розвиток експортного потенціалу, задоволення потреб внутрішнього ринку, захист вітчизняних товаровиробників і розвиток їхньої міжнародної конкурентоспроможності; включення в міжнародні валютно-фінансові відносини має сприяти забезпеченню сталості грошово-фінансової системи; критичний імпорт стратегічних ресурсів повинен забезпечуватися достатнім обсягом валютних ресурсів і відбуватися на диверсифікованій основі.
методологія визначення рівня економічної безпеки України включає наступні етапи: 1. Формування динаміки індикаторів складників економічної безпеки за даними Держстату України та макроекономічного моделювання. 2. Визначення порогових та оптимальних значень індикаторів. 3. Вибір нормувальних коефіцієнтів з діапазону зміни індикаторів та порогових значень. 4. Перетворення динамічних рядів індикаторів та порогових значень з метою виключення їх від’ємних значень. 5. Проведення нормування індикаторів та порогових значень за єдиним нормувальним коефіцієнтом для кожного індикатора та його порогових значень. 6. Визначення вагових коефіцієнтів індикаторів та порогових значень для кожного складника економічної безпеки. 7. Розрахунок динамічного ряду інтегрального індексу кожного складника економічної безпеки та інтегральних індексів порогових значень за мультиплікативною формою. 8. Визначення вагових коефіцієнтів складників економічної безпеки (інтегральних індексів 1 -го рівня) та інтегральних порогових значень. 9. Розрахунок динамічного ряду інтегрального індексу економічної безпеки та інтегральних індексів порогових значень за мультиплікативною формою.
Ознака порогового значення індикатора - момент втрати відповідним економічним процесом функцій, що відводяться йому у відтворювальній системі. Наприклад, діапазон зміни валютного курсу має забезпечувати виконання ним функцій регулювання зовнішньоторговельного сальдо; величина позичкового процента повинна бути достатньою для насичення трансакційного попиту на гроші та переходу на ділянку попиту на "довгі гроші", а розмір грошової маси повинен бути достатнім для обслуговування нею господарських оборотів; величина і структура податкового навантаження мають забезпечувати виконання податками стимулюючої і регулюючої функцій тощо.
Інтегральний індикатор економічної безпеки України в цілому розраховується за формулою: І= , де bj – вагові коефіцієнти сфер економіки. Ваговий коефіцієнт j-ї сфери визначається експертним шляхом серед N-го числа експертів як відношення суми балів, що дали всі експерти даній сфері, до загальної суми балів. Можна також визначати зазначені коефіцієнти методом головних компонент на основі інтегральних індексів окремих сфер економіки.
Значення вагових коефіцієнтів складників інтегрального індексу економічної безпеки: Складники ЕБ Вагові коефіцієнти 1. Демографічна 0, 141277 6. Зовнішньоекономічна 0, 127362 2. Енергетична 0, 138078 7. Фінансова 0, 089897 3. Продовольча 0, 137415 8. Інвестиційна 0, 057207 4. Соціальна 0, 134131 9. Макроекономічна 0, 040908 5. Інноваційна 0, 133725 Ці вагові коефіцієнти дорівнюють коефіцієнтам еластичності, які визначають процентне відхилення інтегрального індексу при зміні на 1 % окремого складника або індикатора, тому визначають пріоритети впливу на економічну безпеку України.
Розрахунок інтегрального індикатора за кожною сферою здійснюється за формулою: Ij 1= , де ij – вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс; zij – нормалізовані значення вхідних показників хij
процес нормалізації зведено до однієї методики з виокремленням трьох типів індикаторів залежно від економічного змісту: тип С – стимулятори, тобто існує прямий зв’язок між показником-стимулятором та інтегральною оцінкою компонента економічної безпеки; тип В – дестимулятор, коли наявний зворотній зв’язок між індикатором та інтегральною оцінкою відповідної безпеки; тип А – змішаний тип, коли показник до певного свого значення є стимулятором, а в разі подальшого зростання перетворюється на дестимулятор відповідного субіндексу економічної безпеки.
Діапазон характеристичних значень кожного індикатора, відповідно і науково-технологічної безпеки, вимірюється від 0 до 1 (або 0 -100%) та поділяється на п’ять інтервалів: де y 0 – значення індикатора, що характеризується як мінімальне або абсолютно небезпечний рівень і дорівнює 0; yкрит – значення індикатора характеризується як критичний рівень, рівень відповідної безпеки дорівнює 0, 2, або 20%; yнебезп – значення індикатора визначається як небезпечний рівень, рівень безпеки дорівнює 0, 4, або 40%; yнездв – незадовільний рівень певної складової економічної безпеки, який дорівнює 0, 6, або 60%; yздв – задовільний рівень значення індикатора, рівень безпеки відповідної сфери дорівнює 0, 8, або 80%; yопт – значення індикатора відповідає оптимальному, а рівень безпеки дорівнює 1, або 100%
Інтегральний індекс економічної безпеки держави визначається ієрархічно: на нижньому рівні – індекси окремих сфер економіки, на верхньому – узагальнений індекс. Так само ієрархічно можуть визначатись індекси окремих сфер, зокрема це стосується фінансової безпеки, складовими якої є бюджетна, валютна, боргова тощо.
Рівень економічної безпеки деяких країн світу Країна Інтегральний індекс ЕБ США 0, 82 Франція 0, 81 Швеція 0, 80 Пд. Корея 0, 77 Німеччина 0, 76 Польща 0, 76 Туреччина 0, 76 Бразилія 0, 75 Велика Британія 0, 74 Норвегія 0, 71 Італія 0, 69 Мексика 0, 66 Болгарія 0, 56
Індикатори та порогові значення індикаторів стану макроекономічної безпеки України № з/п Індикатор, одиниця виміру 1 Рівень "тінізації" економіки, % до ВВП 2 Відношення обсягу ВВП до середнього значення у країнах ЄС, % 3 Відношення обсягу ВВП на одну особу до середнього значення у країнах ЄС, % 4 Відношення обсягу ВВП на одну особу до середньосвітового значення, % 5 Валове нагромадження основного капіталу, % до ВВП 6 Зміна запасів матеріальних оборотних коштів, % до ВВП 7 Відношення сальдо платіжного балансу України до ВВП, % 8 Відношення темпу росту продуктивності праці до темпу росту заробітної плати, разів 9 Частка наявних доходів нефінансових корпорацій у валових наявних доходах, % 10 Частка сектору загальнодержавного управління в наявних доходах, % Порогове значення (хопт) не більше 30 не менше 75 не менше 50 не менше 100 не менше 25 -1, 5 - +1, 5 -1 - +1 не менше 14 -15 не більше 20
Складові економічної безпеки України -по макроекономічній безпеці – високий рівень тінізації економіки; значний рівень тіньового завантаження капіталу; надмірний рівень тіньового проміжного споживання; - по інвестиційній безпеці – незначна частка приросту прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал) щодо ВВП;
Продовження: - по інноваційній безпеці – низький рівень видатків на науково-технічні роботи; від’ємні темпи науково-технологічного прогресу; низька питома вага спеціалістів, що виконують науковотехнічні роботи; низька питома вага підприємств, що займалися інноваційною діяльністю, у загальній кількості промислових підприємств; низька питома вага підприємств, що впроваджували інновації, у загальній кількості промислових підприємств; низька питома вага підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію, у загальній кількості промислових підприємств; незначна питома вага реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції; - по фінансовій безпеці – низький рівень валових міжнародних резервів НБУ (у місяцях імпорту); граничний рівень втрачених тіньових бюджетних надходжень; висока вартість банківських кредитів; низький рівень кредитування реального сектору економіки; низька частка кредитів у переробну промисловість у кредитуванні економіки;
Продовження: - по зовнішньоекономічній безпеці – вкрай низький рівень інноваційної продукції у товарному експорті; високий рівень імпортної залежності; значна частка імпорту товарів у внутрішньому споживанні держави; - по соціальній безпеці – високий рівень тіньової заробітної плати до офіційної; низький рівень ПМ до середньої заробітної плати; значний рівень пенсійних видатків до ВВП; високий рівень дефіциту ПФ України до ВВП;
Продовження: - по продовольчій безпеці – недостатнє виробництво молока і молочних продуктів; - по демографічній безпеці – високий загальний коефіцієнт смертності населення, смертності немовлят, захворюваності населення; значне демографічне навантаження непрацездатного населення до працездатного;
Продовження: - по енергетичній безпеці - висока енергоємність тіньової економіки; частка імпорту газу з однієї країни у загальному обсязі його імпорту; частка імпорту нафти з однієї країни у загальному обсязі його імпорту;
Національний економічний інтерес країни у глобальному вимірі полягає в органічному поєднанні власних конкурентних переваг з перевагами міжнародного співробітництва заради забезпечення її громадянам світових стандартів життя. (проф. Поручник А. М. )
Національні економічні інтереси за ступенем їх важливості та пріоритетності для держави: соціально-економічні реформи, забезпечення та примноження матеріальних цінностей; розвиток науково-технічного потенціалу держави; удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування; гарантія приватної власності; інтеграція в європейський та світовий простір; забезпечення верховенства права; підтримання екологічно та технічно безпечних умов життєдіяльності; система стратегічного партнерства та підтримання регіональної безпеки; раціональне використання природних ресурсів.
Класифікація національних економічних інтересів (за В. Шлемко та І. Бінько): За ступенем важливості: життєво важливі, стратегічні, тактичні; За тривалістю дії: довго-, середньо- та короткотермінові; За характером зіткнення: паралельні, конфронтаційні, розбіжні, спільні; За місцем дії: внутрішні, зовнішні; За ступенем реалізації: нереалізовані, частково реалізовані, реалізовані; За сферами реалізації: виробничі, фінансові, експортно-імпортні, технологічні, інституційні, військово-економічні, соціально-економічні, демографічно-економічні, еколого-економічні та ін.
Для створення цілісної системи національних, економічних інтересів та їх ефективного функціонування насамперед необхідно: • створити відповідну нормативну базу; • проводити моніторинг національних економічних інтересів та їх моделювання; • створити банк даних щодо національних економічних інтересів; • забезпечити баланс національних економічних інтересів та їх гармонійне поєднання.
Форми вияву національного економічного інтересу України в екзогенній сфері: Опанування державою європейськими соціальноекономічними стандартами, котрі задають світові зразки і найбільшою мірою відповідають нашому національному менталітету та діловій культурі. Підпорядкування процесу транснаціоналізації національної економіки досягненню Україною високого конкурентного статусу у світі. В національних інтересах України зберегти національну ідентичність українців за кордоном, не допустити їх масової асиміляції з іншими націями, створити економічні фінансові, правові та гуманітарні мотиваційні умови для повернення емігрантів на Батьківщину і їх повноцінну суспільну інтеграцію.
Принципи гармонізації національних економічних інтересів різних учасників МЕВ: 1. Розумна достатність у задоволенні як індивідуальних, так і групових суспільних потреб. 2. Системність та субординація у реалізації національного економічного інтересу, які передбачають урахування інтересів усіх членів суспільства, узгодження цих інтересів, недискримінацію інтересів окремих соціальних груп та меншин, розвиток усіх елементів національного економічного інтересу згідно із сучасними світовими стандартами. 3. Всезагальність участі та одночасно персональна відповідальність кожного громадянина за реалізацію національного економічного інтересу країни. 4. Патріотизм і лояльність.
Принципи (продовження): 5. Професіоналізм, як мірило соціальної конкурентоспроможності нації, передбачає кваліфіковане та компетентне виконання всіма членами суспільства своїх виробничих функцій, що потребує систематичного навчання, вдосконалення майстерності, практичних навичок та формування поваги до праці. 6. Законність та верховенство праці. 7. Публічність і прозорість. 8. Конвергентність, що передбачає узгодження і зближення економічних інтересів різних соціальних груп і класів на базі національної ідеї, ефективного державного механізму перерозподілу суспільного продукту, використання в інтересах усіх громадян національного багатства, недопущення глибокої соціальної асиметрії в суспільстві.
Механізм забезпечення економічної безпеки держави в умовах глобалізації – це система організаційно-економічних і правових заходів з попередження економічних загроз. Він включає в себе: об’єктний і всебічний моніторинг економіки та суспільства з метою виявлення і прогнозування внутрішніх та зовнішніх загроз економічній безпеці; формування порогових, гранично допустимих значень соціально-економічних показників, недотримання яких призводить до нестабільності і соціальних конфліктів; діяльність держави з виявлення та попередження внутрішніх і зовнішніх загроз безпеці економіки.
Дотримання стратегічних інтересів економічної безпеки полягає у: формуванні системи гнучкого регулювання ринкової економіки (макроекономічне регулювання, індикативне планування, більш жорстке регулювання д-сті держ. підприємств, держзамовлень та ін. ); підтримці стійкості національної валюти.
Заходи з підтримки національної економічної безпеки це комплекс заходів з підтримки всіх сфер економіки держави, зокрема: - здійснення активної структурної та соціальної політики; - посилення ролі держави в інвестиційній, фінансовій, грошово-кредитній і зовнішньоекономічній сферах; - формування ефективної інституціональної підтримки.
внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці України внутрішні загрози: • відсутність на державному рівні розробленої концепції та системи економічної безпеки; • низький рівень науково-технічного потенціалу, втрата лідерства на важливих напрямках науково-технічного розвитку; • високий рівень зношеності матеріально-технічної бази багатьох економічних галузей, передусім матеріального виробництва; • усунення держави від монополії у виробництві й реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, необґрунтована лібералізація зовнішньоекономічної діяльності; • надто різка диференціація у доходах та споживанні населення, зростання рівня бідності, високий рівень безробіття; • негативна, антисоціальна політика у сфері приватизації, що призводить до значного заниження вартості об'єктів приватизації; • криміналізація економіки, зростання її «тіньового» сектора, поширеність організованої злочинності на ключові галузі економіки України; • високий рівень корупції у державно-управлінській сфері; • недосконалість законодавства у сфері економічних відносин та механізмів формування економічної політики; • низький рівень заробітної плати, відсутність мотивації до праці тощо.
зовнішні загрози: • зниження інвестиційних надходжень в економіку держави; • значна частка сировинного експорту у зовнішньоекономічній діяльності та втрата традиційних ринків збуту; • залежність забезпечення України від імпорту продовольчих товарів, товарів повсякденного попиту, технологічної продукції стратегічного значення; • скуповування іноземними фірмами підприємств України з метою усунення їх як із зовнішніх, так і внутрішніх ринків збуту; • негативний вплив на національну економіку світових фондових, фінансових та валютних ринків; • високий рівень зовнішнього боргу тощо.
Основні напрями державної політики з питань своєчасного виявлення, попередження і нейтралізації зовнішніх та внутрішніх загроз в економічній сфері передбачають: • забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки; • прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів; • стимулювання випереджувального розвитку наукомістких високотехнологічних виробництв; • вдосконалення антимонопольної політики; створення ефективного механізму державного регулювання природних монополій; • подолання «тінізації» економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси; • забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внутрішньої і зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників, фінансового ринку;
Продовження: • здійснення виваженої політики внутрішніх та зовнішніх запозичень; • забезпечення енергетичної безпеки на основі сталого функціонування і розвитку паливно-енергетичного комплексу, в тому числі послідовного й активного проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення; • забезпечення продовольчої безпеки; • захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту — поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу; • посилення участі України у міжнаціональному поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у європейську і світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях; • створення економічних і суспільно-політичних умов для підвищення соціального статусу інтелігенції науково-технологічної сфери.
Правовою базою, що регламентує забезпечення економічної безпеки України, є: Конституція України — у ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. Закони України: «Про національну безпеку України» , «Про Раду національної безпеки і оборони України» , «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» ; податкове та валютне законодавство; законодавство України про приватизацію, банкрутство, зовнішньоекономічну діяльність; Кримінальний, Кримінальнопроцесуальний, Цивільно-процесуальний, Митний, Бюджетний, Господарський кодекси України тощо, які мають безпосереднє відношення до регулювання відносин в економічній сфері. Укази та Розпорядження Президента України; Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України.
Резюме: 1. Ствердження економічних основ безпеки держави зумовлює глибинні структурні перетворення у господарському комплексі країни та його військовому секторі, прискорення НТП, масового запровадження у виробництво новітніх технологій. 2. Економічна безпека держави передбачає всебічне вдосконалення внутрішньоекономічного і зовнішньоекономічного механізмів її забезпечення. . 3. Підвищення рівня економічної безпеки країни можливо за умови раціональної конверсії. Надзвичайно важливо разом із тим збереження достатньо високого рівня мобілізаційної готовності промисловості. 4. Важливою рушійною силою зміцнення національної безпеки країн світової спільноти є економічна та військово-економічна інтеграція, вдосконалення системи колективної безпеки.
Рекомендовані джерела: Закон України «Про основи національної безпеки України» (№ 96415 від 19. 06. 03) // Редакція від 18. 05. 2013, підстава 221 -18 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon 2. rada. gov. ua/laws/show/964 -15. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України, № 1277 від 29. 10. 2013 / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 2013. – 59 с. Сухоруков А. І. , Харазішвілі Ю. М. Щодо методології комплексного оцінювання складників економічної безпеки держави / А. І. Сухоруков, Ю. М. Харазішвілі // Стратегічні пріоритети, № 3(28). – К. : НІСД, 2013. – С. 5 -15. Экономическая и национальная безопасность / Под ред. Е. А. Олейникова. – М. : Издательство «Экзамен» , 2004. – 768 с. Экономическая безопасность государства и интеграционные форм ы ее обеспечения / Под ред. Вороновского Г. К. , Недина И. В. – К. : Знания Украины. – 2007. – 392 с.
Скачать презентацию ТЕМА 3 МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ
tema_3.pptx