Тема 3 Класична школа політичної економії План

Тема 3. Класична школа політичної економії

План 1. 2. 3. 4. 5. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії Становлення класичної політичної економії в Англії та Франції Економічні погляди фізіократів Економічна система А. Сміта Економічне вчення Д. Рікардо

1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії Передумови виникнення: Ш буржуазна революція; Ш розвиток мануфактур; Ш огороджування земель; Ш розвиток виробництва; Ш завершення епохи первісного нагромадження капіталу.

Основні принципи аналізу класичної школи політичної економії: v предмет дослідження – сфера виробництва; v визнання дії економічних законів; v обстоювали економічну свободу; v розробка трудової теорії цінності; v відмова від протекціонізму в економічній сфері; v можливість досягнення економічної рівноваги; v гроші, в основному розглядалися як засіб обігу; v вихідна категорія – вартість (цінність).

2. Становлення класичної політичної економії в Англії та Франції . Вільям ПЕТТІ П’єр БУАГІЛЬБЕР (1623— 1687) (1646— 1714) “Трактат про податки та “Докладний опис збори” (1662), становища Франції, …” (1696), “Слово мудрим” (1664), “Роздрібна торгівля “Політична економія Франції” (1699), Ірландії” (1672). “Міркування про природу багатства грошей і податків” (1707) Економічні погляди (спільні риси): v завдання економічної науки – пізнання об’єктивних економічних законів; v перехід від емпіричного, описового методу дослідження до виявлення причинно– наслідкових залежностей; v праця – джерело вартості та багатства; v багатство – сукупність товарів, створених людською працею.

Економічні погляди (відмінні риси): В. Петті (Англія) П. Буагільбер (Франція) v вплив меркантилізму, поступове подолання меркантилістських уявлень та ідей; v різка критика меркантилізму, доведення безпідставності та шкідливості протекціонізму; v обгрунтування пріоритетності розвитку промисловості як основи високої конкурентоспроможності країни у зовнішній торгівлі; v захист інтересів селянства, обгрунтування пріоритетності сільськогосподарського иробництва в як основи економічного піднесення країни; v дослідження мінової вартості, мінового співвідношення між грошима та усіма іншими товарами; v гроші як важливий економічного розвитку. стимул v дослідження споживчої вартості, речового змісту багатства як суми споживчих вартостей; v ігнорування грошової вартості, дослідження прямого товарообміну; v гроші як чинник порушення природної рівноваги товарообміну.

3. Економічні погляди фізіократів: Ш наголос на розвитку сільськогосподарського виробництва; Ш праця в сільському господарстві – продуктивна; Ш прибуток створюється лише в аграрній сфері; Ш першими зробили поділ капіталу на основний та оборотний (первісні та річні аванси); Ш надлишок над витратами сільськогосподарського виробництва – чистий прибуток; Ш виділили класи суспільства: продуктивний, земельні власники, безплідний.

4. Економічна система А. Сміта Адам СМІТ (1723— 1790) – ідеолог мануфактурного розвитку капіталізму. Основні праці: моральних почуттів” “Теорія (1759), “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1766).

Ключові положення концепції економічного лібералізму А. Сміта: Ш інтереси окремих осіб співпадають з інтересами суспільства; Ш «економічна людина» – особа, яка наділена егоїзмом і прагне до все більшого нагромадження багатства; Ш неодмінна умова дії економічних законів – вільна конкуренція; Ш Прагнення отримати прибуток і вільна торгівля – діяльність, вигідна всьому суспільству; Ш дія «невидимої руки» .

Економічні погляди А. Сміта: Ш предмет економічної науки – суспільний економічний розвиток і зростання добробуту суспільства; Ш завдання політичної економії –збільшення могутності та багатства країни; Ш продукти матеріального виробництва — це багатство нації; Ш гроші – особливий товар, який є загальним засобом обміну; Ш заробітна плата – це продукт праці, винагорода за працю, а її розмір залежить від економічної ситуації в країні; Ш прибуток – це вирахування з продукту праці, різниця між вартістю виробленого продукту і заробітною платою робітників; Ш земельна рента — також вирахування з продукту праці, який створюється неоплаченою працею працівників; Ш капітал — це частина запасів, на яку капіталіст розраховує отримати прибуток; Ш ввів поділ капіталу на основний та оборотний (основний – капітал, який не вступає в процес обігу, а оборотний – змінює форму в процесі виробництва); Ш принцип повного невтручання держави в економіку країни — "laissez fairе" — є умовою багатства, а державне регулювання необхідне лише у разі виникнення загрози загальному благу; Ш сформулював чотири правила оподатування: пропорційність, мінімальність, визначеність, зручність для платника.

5. Економічне вчення Д. Рікардо Давид РІКАРДО (1772— 1823) – ідеолог періоду промислового перевороту. Основні праці: “Ціна золота” (1809), “Начала політичної економії та оподаткування” (1817),

Економічні погляди Д. Рікардо: • • система політичної економії, представлена як єдність, підпорядкована закону вартості; визнання об'єктивних економічних законів; кількісний підхід до економічних закономірностей; дотримувався абстрактного методу; головне завдання політичної економії – визначення законів, що керують розподілом продукту між класами; розрізняв споживну і мінову вартість, вважав, що остання зумовлюється кількістю витраченої праці, а також величиною і тривалістю капіталовкладень; ціна товару в короткостроковому періоді визначається попитом і пропозицією, а в довгостроковому — витратами на виробництво товару; заробітна плата – прибуток найманого робітника, плата за працю.

Здобутки Д. Рікардо: • побудував логічно послідовну теоретичну систему, засновану на трудовій теорії вартості; • розвинув інструментарій економічних досліджень; • поглибив категоріальний апарат (теорії ренти, грошового обігу, міжнародної торгівлі, трудова теорія вартості тощо); • розробив практичні рекомендації, що були втілені в економічній політиці багатьох країн.