Тема 3 Грошовий ринок ЛК 03 Грошовий

Тема 3. Грошовий ринок ЛК. 03 – Грошовий ринок

План 1. 2. 3. 4. 5. 6. Загальна характеристика та інституційна модель грошового ринку. Структура грошового ринку. Об'єкти грошового ринку (платіжні інструменти). Попит на гроші. Пропозиція грошей. Механізм зміни маси грошей в обороті. Питання для самостійного ознайомлення 1. 2. 3. 4. Сутність та особливості функціонування грошового ринку. Порівняльна характеристика грошового та товарного ринків. Попит на гроші в моделі Баумоля–Тобіна. Подвійна рівновага товарного та грошового ринків (модель ISLM). Фактори та структура грошово-кредитного мультиплікатора.

Загальна характеристика грошового ринку Грошовий ринок – це сукупність економічних відносин, що передбачають купівлю-продаж грошей, як специфічного товару, формування попиту, пропозицій та ціни на цей товар. Суб’єкти - держава, фірми, домогосподарства, фінансові посередники та нерезиденти. Об’єкти – фінансові ресурси у вигляді фінансових (платіжних) інструментів - засобів фіксації угод купівлі-продажу грошей. Ціна – процент на позичені чи залучені кошти. Розмір процента визначається не величиною вартості, яку містять у собі куплені (позичені чи залучені) гроші, а їх споживною вартістю — здатністю приносити покупцеві додатковий дохід чи блага, необхідні для задоволення особистих чи виробничих потреб.

Класифікація фінансових інструментів Ознака Види 1. Характер неборгові - зобов'язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах, завдяки чому за продавцем грошей зберігається не тільки право власності на них, а й певною мірою право розпорядження ними (акції, деривативи); боргові - зобов'язання, за якими покупець грошей зобов'язується повернути продавцеві одержану від нього суму і сплатити по ній дохід (облігації, векселі): -депозитні, за якими продавці передають гроші у повне розпорядження покупцям за умови їх повернення (з визначенням чи без визначення його терміну) і сплати (чи без сплати) процентного доходу (угоди на відкриття поточних та строкових рахунків, угоди депозитних та ощадних вкладів (сертифікатів), трастових вкладів); -позичкові - за якими продавці, передаючи гроші покупцям, вносять певні обмеження в права останніх розпоряджатися цими грошима: визначають, на які цілі вони можуть бути використані, вимагають особливих гарантій їх повернення, визначають ступінь ефективності (окупності) витрат чи проектів, що фінансуються за рахунок позичених коштів (кредитні угоди, облігації, бонди, векселі). 2. Статус і характер учасників позичкові угоди, включаючи й депозитні, на підставі яких здійснюються відносини банків з їх клієнтами щодо формування і розміщення кредитних ресурсів; цінні папери, з допомогою яких реалізуються переважно прямі відносини між продавцями і покупцями грошей; валютні цінності, які використовуються у взаємовідносинах між власниками двох різних валют.

Інституційна модель грошового ринку Сектор прямого фінансування П о з и ч а и л ь н и к К р е д и т о р и Сектор опосередкованого фінансування

Структура грошового ринку 1. За видами фінансових інструментів: - Ринок позичкових зобов’язань (грошово-кредитний); - Ринок цінних паперів; - Валютний ринок. 2. За інституційними ознаками грошових потоків: - Ринок банківських продуктів; - Ринок послуг небанківських ФКУ; - Фондовий ринок. 3. За економічним призначенням грошових потоків: - Ринок капіталів (ринок цінних паперів, ринок середньо та довгострокових позик); - Ринок грошей (готівковий ринок, ринок короткострокових депозитно-кредитних інструментів, ринок короткострокових платіжних коштів, міжбанківський ринок).

Елементи платіжної операції – два потоки: потік інформації, який містить деталі платежу, і безпосередньо потік грошових коштів. – зобов'язання, яке необхідно виконати; – сторону, що здійснює платіж (платника); – сторону, яка отримує платіж (одержувача); – інструмент платежу; – одного або кількох фінансових посередників (як правило, це банки), які переказують кошти, списуючи необхідну суму з рахунку платника і зараховуючи її на рахунок одержувача.

Основні платіжні інструменти – – банкноти та монети; вексель; чек; банківська платіжна картка.

Попит на гроші – запас грошей, який на певний момент часу прагнуть мати у своєму розпорядженні суб’єкти економіки. Мотиви попиту на гроші Види попиту на гроші Трансакційний мотив Мотив обережності (обачності) Спекулятивний мотив Трансакційний попит Спекулятивний попит Загальний попит (загальний реальний попит на гроші)

1. Трансакційний попит – це потреба в ліквідних засобах для купівлі товарів, робіт, послуг сьогодні і в майбутньому: MDt = , де MDt – обсяг транс акційного попиту; Р – загальний рівень цін; Y – реальний обсяг виробництва чи доходу; P ∙ Y – номінальний обсяг виробництва чи доходу; V – швидкість обігу грошей. 2. Спекулятивний попит - попит на гроші, як елемент активів. MDа = g – hr, де MDа – обсяг спекулятивного попиту на гроші; r – процентна ставка; h – коефіцієнт еластичності попиту за процентної ставкою g – автономний попит, попит при нульовій процентній ставці.

3. Загальний попит на гроші: MD = MDt + MDA, де MD - загальний номінальний попит на гроші; MDt - трансакційний попит на гроші; MDA - спекулятивний попит на гроші. 4. Реальний грошовий попит – це потреба в грошовій масі викликана зміною реального продукту та реальної процентної ставки : де – загальний реальний попит на гроші або реальні касові залишки; MD(Y) – реальний трансакційний попит, як функція від реального продукту Y або доходу (швидкість обігу грошей приймається незмінною) MD(r) – реальний спекулятивний попит, як функція від реальної ставки процента.

Чинники попиту на гроші MD=(Y+, P+, R-, B+, I+-, O-, V-) де Y – реальний обсяг ВВП; P – загальний рівень цін; V – швидкість обігу грошей; R – дохід на альтернативні активи (процент); B – багатство; I – інфляція; O – очікування щодо зміни коньюнктури ринків.

Чинники попиту на гроші Чинники впливу Зміна обсягів виробництва (обсягів національного доходу, Q) Швидкість обігу грошей Механізм впливу Вплив обумовлюється трансакційним мотивом нагромадження грошей. Зміна обсягу валового національного продукту, у свою чергу, визначається двома самостійними чинниками - динамікою рівня цін та рівня реального обсягу виробництва, кожний з яких можна розглядати як самостійні чинники впливу на попит на гроші. Чим вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші, і навпаки. Оскільки швидкість обігу грошей формується під впливом багатьох чинників, то всі вони опосередковано теж впливають на попит на гроші. Проте прибічники такого підходу до аналізу попиту на гроші вважають, що швидкість обігу грошей є відносно стабільною, тому її вплив на попит мало відчутний. Через це у своїх теоретичних висновках вони абстрагуються від цього чинника. Тому до формули попиту на гроші чинник швидкості, як правило, не входить. Зміна норми У міру зростання очікуваного доходу (норми процента) на альтернативні грошам активи тривалість процента, R зберігання буде скорочуватися і попит на гроші знижуватися, а в міру зниження очікуваного доходу зростати. Накопичення Економічні суб'єкти, накопичуючи багатство у формі різних активів, відносно рівномірно багатства, B розміщують приріст його між усіма видами активів, у тому числі й у вигляді запасу грошей. Унаслідок цього в міру збільшення маси багатства зростатиме і попит на гроші. Інфляція, I В умовах інфляційного зростання цін запас грошей, який мають у своєму розпорядженні економічні суб'єкти, неминуче знецінюється, і вони зазнають втрат, що само по собі провокує скорочення їх попиту на гроші. Крім того, інфляційне зростання цін неминуче підштовхує вгору ставку процента і всі інші очікувані доходи на альтернативні грошам види активів. Унаслідок цього буде зростати альтернативна вартість грошових запасів і скорочуватися попит на гроші. Разом з тим слід пам'ятати, що зростання цін є чинником позитивного впливу на попит, якщо воно не значне і не провокує інфляційних очікувань. Зміна Наприклад при скороченні товарної пропозиції, посиленні товарного дефіциту, погіршенні якості кон’юнктури продукції економічні суб'єкти віддадуть перевагу накопиченню багатства у товарній формі, а не в ринків, O грошовій, і попит на гроші скоротиться.

Графічна інтерпретація моделі загального попиту на гроші r MDt g MD MDa M

Пропозиція грошей - запас грошей, який на певний момент часу мають в своєму розпорядженні суб’єкти економіки і можуть за сприятливих обставин спрямувати їх в оборот. Фактори пропозиції грошей Чинники впливу Механізм впливу Норма обов’язкового Чим ↓ норма обов'язкового резервування, тим ↑ коефіцієнт мультиплікації, а резервування отже ↑ загальний обсяг грошової пропозиції Облікова ставка При ↑ облікової ставки ↓ попит на позички, а отже ↓ залишки коштів на рахунках у ЦБ, тобто грошова база ↓, а отже ↓ обсяги грошової пропозиції Типова ринкова При ↑ процентної ставки за позичками у комерційних банків розширюються процентна ставка можливості одержувати позички рефінансування, а отже ↑ грошова база, ↑ банківські резерви, ↑ коефіцієнт мультиплікації, що ↑ пропозицію грошей Багатство економічних суб’єктів Тінізація підприємницької діяльності Стан довіри до банків При ↑ багатства ↑ обсяги депозитної складової грошової маси, ↑ коефіцієнт мультиплікації, а отже ↑ пропозиція грошей Зумовлює зміну структури грошових запасів на користь готівки, що ↓ коефіцієнт мультиплікації, а отже ↓ пропозиція грошей Низький стан довіри до банків сприяє вилученню депозитів, що ↓ рівень мультиплікації, а отже загальний обсяг пропозиції грошей ↓ пропорційно падінню довіри до банків Зростання процентних Сприяє залученню банками готівки на поточні вклади і розширенню процесу ставок за депозитами до мультиплікації депозитів, унаслідок чого ↑ пропозиція грошей запитання

Графічна модель грошової пропозиції Рисунок 4. 2 – Пропозиція грошей при орієнтації монетарної політики Рисунок 4. 3 – Пропозиція грошей при орієнтації монетарної політики на підтримання маси грошей в обороті на незмінному рівні на підтримання процентної ставки на незмінному рівні Рисунок 4. 2 – Пропозиція грошей при орієнтації монетарної політики на одночасну зміну маси грошей і процентної ставки

Механізм зміни маси грошей в обороті Змінювати масу грошей в обороті в Україні може тільки банківська система. Випуск в обіг грошових знаків у всіх формах називається емісією. Емісія грошей Первинна Здійснює ЦБ у готівковій та безготівковій формах Вторинна Здійснюють комерційні банки у безготівковій формі шляхом грошово-кредитної мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладних

Грошово-кредитний мультиплікатор - це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Кредитно-депозитне розширення 1. Норма обов'язкового резервування: де RR – обов'язкові резерви; D – депозити. 2. Кредитно-депозитний мультиплікатор: де MULTd – кредитно депозитний мультиплікатор, який показує на скільки одиниць збільшиться грошова пропозиція при зростанні резервів на одиницю. rr – норма обов’язкових резервів у частках одиниці. 3. Зростання грошової пропозиції: