Тема 3 Господарство та економічна думка суспільств ранніх

Тема 3 Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

План лекції 1. Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій. 2. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії (XI – I тис до н. е. ) 3. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці. 4. Суспільство крито-мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери.

Ранні цивілізації (передумови та умови їх становлення) Ранні цивілізації – первісні, первинні, стійкі соціокультурні об'єднання людських спільнот на основі духовнокультурних, господарських, суспільно -політичних форм та їх цінностей.

Передумови Перехід до осілого способу життя Розвиток землеробських форм господарства Зростання чисельності та концентрації населення Домінування виробничо-відтворювальних форм господарства Виробництво додаткового натурального продукту

Умови Суспільний поділ праці , поява прошарку людей, що не задіяні у виробництві, але виконують важливі функції по організації та регулюванню суспільної діяльності (жерці, царі та їх оточення, писарі, управлінці та обліковці) Ієрархія соціально-політичної системи – виробники і знать Відчуження у безпосередніх виробників натурального продукту на користь знаті Принцип “влада-власність” і його реалізація через систему редистрибуції Зміна уявлень про форму багатства від натурального додаткового продукту до приближено значимих цінностей(палаци, земельні володіння , тощо)

Суспільство, господарство, людина як складові цивілізації

Господарство та економічна думка Месопотамії Зрошувальне землеробство та особливості його суспільної організації Природнокліматичні умови ГОСПОДАРСТВО МЕСОПОТАМІЇ Закони Хаммурапі та відображення в них явищ і процесів господарського життя Роль релігійних вірувань та їх вплив на господарську сферу. Храмове та царське господарство

Як природно-кліматичні умови впливають на спеціалізацію і організацію господарства в Месопотамії? Надзвичайна родючість Розвиток землеробства, грунтів, що потребували меліорації та об’єднання осушення або у великі робочі бригади зрошування Розвиток скотарства Наявність пасовищ Природні копалини (глина, свинець, олово, Розвиток ремесла залізо) Розташування на перетині торгівельних Розвиток міжнародної шляхів торгівлі

За сприятливих природногосподарських умов, значного розвитку досягають виробництво знарядь та окремі технології: ►Винайдення колеса ►Створення військової колісниці ►Гончарне коло ►Плуг ►Виплавка бронзи

Закони вавилонського царя Хаммурапі. (1792 -1750 рр. до н. е. ) Найдавніший у світі збірник правових норм, що є джерелом вивчення суспільного устрою та господарського життя держав Стародавнього Сходу v. Мета законів регулювання правових відносин вавилонського суспільства з метою встановлення в країні «права і справедливості» . Вони призначені головним чином для царських судів.

v. Причини виникнення: • Необхідність єдиних законів на території великої держави Вавилон • Намагання визначити права, привілеї, захист майна різних верств суспільства • Прагнення царя Хаммрапі зменшити гострі соціально-господарські протиріччя в суспільстві v. Текст законів складається із вступу та 282 статей (відомі лише 247), які охоплюють основні соціально-господарські відносини суспільства. • Суд (5 статей) • Власність (121 стаття) • Шлюб і сім’я (69 статей) • Захист особи (19 статей) • Праця і знаряддя праці (68 статей)

Основні види власності у Вавилоні Власність на землю Власність на рабів Власність на будівлі, нерухоме і рухоме майно Основним видом власності була власність на землю: 1. 2. 3. 4. 5. Державна або царська. Храмова. Общинна. Індивідуальна. Земля у користування на час служби (земля «ілку» ). Отже, відсутність приватної власності на землю є характерною рисою країн Стародавнього Сходу. Земля належала общинам, храмам, царям.

Велике суспільство Хаммурапі

Розвиток суспільства Месопотамії

ВИСНОВКИ I. Протягом тривалого історичного періоду – майже 2 тис. років (5000 – 3000 рр. до н. е. ) – господарська діяльність народів месопотамської долини, яких об’єднувала спільна територія, мова спілкування, надбання матеріальної та духовної культури привела до формування суспільства месопотамської цивілізації

II. Господарська сфера суспільства месопотамської цивілізації розвивалась під впливом : Суспільного поділу праці та його впливу на розвиток техніки та технології Системи «влада-власність» Зрошувального землеробства та його суспільної організації Господарської діяльності таких господарських одиниць як: сільська громада, храмова громада, містодержава, територіальна імперія Законодавчого регулювання суспільного життя (закони Хаммурапі)

Господарство Стародавнього Єгипту Сприятливі кліматичні Особливості господарської діяльності Основа господарства Інші галузі господарства умови Вигідне географічне положення Багаті природні ресурси Перехрестя торгівельних , політичних, культурних зв’язків країн Давнього Сходу та Середземномор’я Зрошувальне землеробство на основі осілого способу життя Багато численні ремесла, міжнародна торгівля

Власність на землю і трудові ресурси Соціальна структура суспільства Державна власність на землю і воду Залучення населення до суспільних робіт Наявність розвинутої бюрократичної системи управління державною власністю Верховник власник (фараон): залежні від нього «царські люди» Модель класичної владокомандної системи управління суспільним життям

Проблеми господарського розвитку Стародавнього Єгипту та їх відображення в пам’ятках економічної думки Основні проблеми господарського розвитку знайшли відображення в: Адміністративно-господарських документах Дидактичних трактатах Біографіях заможних єгиптян Юридичних актах

Які проблеми розглядаються в них ? v. Економічні функції глави держави v. Захист централізації держави v. Питання організації та обліку результатів господарської діяльності v. Посадові обов’язки державних чиновників v. Регулювання відносин обміну, торгівлі і боргових відносин УЗАГАЛЬНЕННЯ: В пам’ятках економічної думки проявлявся дух консерватизму, намагання збереження архаїчних норм і традицій, притаманних суспільствам з деспотичною та централізованою системою управління

Крито-мікенська цивілізація: Суспільство та його господарська сфера I. В чому полягає значення критомікенської цивілізації? Крито-мікенська цивілізація – пов’язана з цивілізаційним устроєм життя суспільств на острові Кріт ( ІІІ – ІІ тис. до н. е. ) та міста Мікени (XV – XIII ст. до н. е. ) в басейні Егейського моря. Відкрита археологами лише на початку XX ст. Її суспільства успадкували соціально-економічні відносини, характерні для країн Давнього Сходу Заклала основи формування античних суспільств та Західної цивілізації

II. Які особливості господарської сфери крито-мікенського суспільства? Сприятливі природно-географічні умови для розвитку землеробства, ремесла, зовнішньої торгівлі Землеробство – провідна галузь Палац та його володар є верховним землевласником усіх категорій населення; являється адміністративним та духовнокультурним центром суспільства.

В ремеслі виділяється: гончарство, в якому застосовується гончарне коло; виробництво міді і бронзи та виробів із них Залежне від палаців населення проживає в селах. Воно виконує різні повинності, отримує натуральну оплату у вигляді металевих знарядь праці Інтеграційною основою суспільства виступала адміністративноредистрибутивна діяльність владної верхівки «палац-держава»

ВИСНОВОК Досягнення крито-мікенського суспільства створили передумови унікального та величного успіху розвитку грецького суспільства та його цивілізаційних досягнень в період «осьового часу» з VIII ст. до н. е.

Дякую за увагу!