Тема 3 CУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ РУШІЙНІ СИЛИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Тема 3. CУСПІЛЬНИЙ ПРОДУКТ. РУШІЙНІ СИЛИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ТА ВИРОБНИЦТВА

План 1. Суть та характеристика людських потреб і благ. 2. Характеристика суспільного продукту та його основні форми. 3. Економічна ефективність суспільного виробництва. 4. Суть і види економічного прогресу.

Потреба - це об'єктивна умова існування людини. ▫ потреба це категорія, що відображає відносини між людьми і умови їхньої життєздатності; ▫ потреби мають об'єктивно суб'єктивний характер.

Рис. 1 – Ієрархія потреб Маслоу

За ступенем реалізації розрізняють: абсолютні потреби формуються відповідно до загального світового рівня розвитку виробництва і відображають максимально досягнутий у світовій економіці рівень задоволення потреб людини (ті потреби, які можуть бути досягнуті у світі); реальні потреби ті, що можуть бути задоволені при певному розвитку виробництва; платоспроможні потреби, які людина може оплатити відповідно до свого матеріального стану; задоволені потреби, які фактично задовольняються існуючими на ринку благами і послугами.

Економічні потреби це бажання споживачів придбати і використати різні товари і послуги, які приносять їм користь. Соціальні потреби стосуються потреб особистого розвитку, потреба у здобутті освіти, самореалізації і творчої діяльності.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПОТРЕБ: матеріально речові потреби розвиток даного етапу відбувається до середини 50 х років XX ст. Людина прагне задовольнити свої матеріальні потреби; розвиток соціальних потреб або розвиток „економіки споживання" цей напрям формується із середини 50 х років до початку 80 х років XX ст. В цей період почали формуватися такі соціальні потреби: по бутове обслуговування, медицина, спорт, відпочинок; початок 80 років XX ст. характеризується зародженням інформа ційної революції і зростанням зацікавленості в духовних потребах, пов'язаних з творчістю і духовним розвитком особистості.

Рис. 2 – Класифікація благ

Рис. 3 – Крива виробничих потужностей

Закон зростання альтернативної вартості полягає в тому, щоб отримати кожну додаткову одиницю потрібного продукту, ми повинні відмовлятися від дедалі більшої кількості іншого продукту.

Суспільний продукт (СП) це сума усіх матеріальних і духовних благ, створених сус пільством за певний проміжок часу, як правило за рік.

Валовий суспільний продукт (ВСП) це вартість усіх вироблених товарів та послуг у країні, включаючи і проміжні за певний період часу. Такі підрахунки проводять для того, щоб визначити, яка загальна кіль кість товарів суспільства є проміжними і кінцевими.

Кінцевий суспільний продукт (КСП) це вся маса виробленої за певний час готової продукції, яка надходить у виробниче або особисте спо живання, на відновлення спожитих засобів праці та нагромадження в готовому вигляді.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) це макроекономічний показник, який виражає ринкову сукупність вартостей кінцевих товарів та послуг, які були вироблені всіма виробництвами за певний проміжок часу.

Валовий національний продукт (ВНП) це макроекономічний показник, який виражає сукупну вартість кінцевих товарів та послуг, створених факторами виробництва, які є у власності громадян країни, і не лише в межах цієї країни, а й за кордоном.

Національний дохід (НД) це чистий дохід, виміряний у цінах факторів виробництва або це макроекономіч ний показник сукупних доходів усього населення країни за певний період.

Чистий продукт (ЧП) являє собою частину ВНП. Визначається як різниця ВНП та вартості тих засобів праці, які витрачаються на відшкодування їхньої зношеної частини, тобто це реальний дохід, який суспільство може використати для особистого споживання, а також для розширеного виробництва. ЧП характеризують як НД.

Необхідний продукт це та частина національного доходу, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили, тобто для підтримки її працездатності, включаючи й підготовку нового покоління працівників. За рахунок необхідного продукту повинні покриватися витрати на харчування, одяг, утримання житла, здобуття освіти, задоволення культурних і соціальних потреб. Необхідний продукт характеризується таким показником, як мінімальна величина необхідного продукту визначається життєвим мінімумом, що потрібен виробникові для відтворення робочої сили і нормального функціонування.

Додатковий продукт це та частина національного доходу, яка виступає як надлишок над необхідним продуктом. Він може бути досягнутий лише при певному етапі розвитку суспільства, тобто лише тоді, коли робітник виробляє більше, ніж необхідно йому для життя.

Особистий дохід – це сума всіх доходів, які реально отримало населення в грошовій формі.

Національне багатство (НБ) це сукупність матеріальних і нематеріаль них благ, якими розпоряджається суспільство на визначену дату і які створені працею людини за весь попередній період.

Економічна ефективність це співвідношення між затраченими зусиллями та результатами, які отримало суспільство.

Продуктивність праці де П' продуктивність праці; П вироблений продукт; т кількість праці, яка була витраче

Матеріаловіддача де Мв матеріаловіддача; П вироблений продукт; М кількість матеріалів, витрачених на виробництво продукту.

Матеріалоємність де П вироблений продукт; М кількість матеріалів, витрачених на виробництво продукту.

Фондовіддача де Фв фондовіддача; П вироблений продукт; Ф середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Фондомісткість де Фм фрндомісткість; П вироблений продукт; Ф вартість основних виробничих фондів.

Капіталовіддача де Кв капіталовіддача; П вироблений продукт; Ко основний капітал.

Капіталоємність де Кв капіталовіддача; П вироблений продукт; Ко основний капітал.

Економічна ефективність де Е ефективність виробництва; П вироблений продукт чи дохід; М матеріальні витрати (предмети праці); j коефіцієнт переведення одноразових капітальних вкладень в осно вні фонди та у витрати (коефіцієнт амортизації); Ф одноразові вкладення в основні виробничі фонди

Економічний прогрес • — це поступальний розвиток усієї економічної системи, кожного її елемента і підсистеми, на основі якого відбувається соціальний прогрес.

Фактори екстенсивного типу економічного зростання • збільшення обсягу інвестицій за збереження наявного рівня технології; • збільшення кількості працівників; • зростання обсягів оборотних фондів (сировини, матеріалів тощо).

Фактори інтенсивного типу економічного зростання ▫ впровадження нової техніки і технології за передовими досягнення ми науково технічного прогресу, основою яких є процес інвестуван ня виробництва; ▫ підвищення загальноосвітнього і професійного рівнів; ▫ поліпшення використання основних і оборотних фондів; ▫ впровадження нових прогресивних форм організації виробництва і праці; ▫ розвиток підприємницьких здібностей; ▫ випереджаючий розвиток інформаційної сфери, інформатизація господарської діяльності.

Основні форми інтенсивного типу розвитку • заощаджувальна, за якої внаслідок впровадження нової техніки і технології зменшується потреба в робочій силі за одноразового зростання складної праці; • працезаощаджувальна, за якої вменшою кількістю працюючих вищої кваліфікації; • матеріало- і ресурсозаощаджувальна (застосовуються економніші предмети праці, наприклад композитні матеріали, або раціональніше використовуються старі предмети праці, споживається менша кількість електроенергії тощо); • всебічна, за якої раціонально поєднуються всі названі форми і найшвидше зростає ефективність суспільного виробництваиконання такого самого обсягу робіт здійснюється, й прогрес.

Суперечності розвитку економічного прогресу ▫ суперечність продуктивних сил; ▫ суперечність техніко економічних відносин; ▫ суперечності економічної власності; ▫ суперечності господарського механізму; ▫ суперечності між продуктивними силами і відносинами власності; ▫ суперечності між сферами відтворення.

Науково-технічний прогрес (НТП) це якісні (еволюційні) та істотні (революційні) зміни засобів і предметів праці, технологій та ін. , тобто існуючої системи продуктивних сил, на основі досягнень науки та інформації, а також аналогічні зміни техніко економічних відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації тощо.

Науково-технічна революція (НТР) це докорінні зміни у взаємо дії людини і природи, а також у системі продуктив них сил та техніко економічних відно син.

Література Костюк В. С. , Андрющенко А. М. , Борейко І. П. Економічна теорія К. : Центр учбової літератури, 2009. с. 32 42 © 2012 Нагорна І. І.