ТЕМА 3 2 ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ПО

ТЕМА 3. 2. ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ І ТЕМІ 3. 2. 1. Загальна характеристика технології формування нових знань (ООД) по окремим темам навчальної дисципліни 3. 2. 2. Лекції та їх характеристика 3. 2. 3. Види лекцій та їх особливості

3. 2. 2. ЛЕКЦІЇ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА Слово «лекція» походить від латинського «Lektion» – читання.

ЛЕКЦІЯ систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу теоретичного характеру Мета лекції – формування знань і орієнтовних основ діяльності для подальшого засвоєння студентами навчального матеріалу

ЗАДАЧІ ЛЕКЦІЇ формувати систему знань з навчальної дисципліни і теми; l навчати аргументовано викладати науковий матеріал; l формувати професійний кругозір і загальну культуру; l відображати нові знання, що не отримали висвітлення в підручниках. l

ФУНКЦІЇ ЛЕКЦІЇ мотиваційна – формування пізнавального інтересу до навчального предмету, професійної мотивації майбутнього фахівця; l орієнтовна – забезпечення основи для подальшого засвоєння навчального матеріалу; l інформаційна – повідомлення, систематизація і структуризація знань, роз’яснення (через систему доказів); l

ФУНКЦІЇ ЛЕКЦІЇ l виховна – формування свідомого ставлення до процесу навчання, прагнення до самостійної роботи, сприяння активізації мислення студентів; l стимулююча - спонукає інтерес до теми; l організаційна – організація роботи над дисципліною.

ПЕРЕВАГИ ЛЕКЦІЇ передача значного обсягу знань за короткий час; l урізноманітнення способів подачі інформації; l безпосередня взаємодія лектора з аудиторією; l використання активних і творчих методів викладу навчального матеріалу. l

НЕДОЛІКИ ЛЕКЦІЇ пасивне сприйняття чужих думок, гальмування самостійності мислення, інтересу до самостійних занять l недостатнє врахування індивідуального темпу сприйняття і осмислення навчального матеріалу різними студентами l

ЛЕКЦІЯ Є НЕЗАМІННОЮ, ЯКЩО l немає підручника з дисципліни l навчальний матеріал є новим і не висвітлюється в підручнику l окремі теми особливо важкі для самостійного вивчення l по основних проблемах курсу існують суперечливі концепції і потрібне їх об'єктивне освітлення

РОЛІ ЛЕКТОРА учений, який розглядає явища і факти, дає поштовх науковому мисленню студентів; l оратор, який переконує аудиторію, захищає які-небудь положення; l педагог, що володіє навчальним матеріалом, дієвою методикою викладу; l психолог, який відчуває аудиторію, використовує знання людської психології l

ВИДИ ЛЕКЦІЙ За основною метою: l навчальні, l агітаційні, l виховні, l розвиваючі За науковим рівнем: l академічні l популярні

ВИДИ ЛЕКЦІЙ За дидактичними характеристиками: l вступні, l традиційні, l узагальнюючі, l оглядові, l лекції – консультації. За способом викладу навчального матеріалу: - класичні (інформаційні), - бінарні, - лекції - дискусії, - проблемні, - лекції - конференції.

ФАЗИ ЛЕКЦІЇ l початок сприйняття – 4 -5 хвилин, l фаза оптимальної активності сприйняття – 20 -30 хвилин, l фаза зусиль – 10 -15 хвилин, l фаза стомлення – завершальні хвилини

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ l організація початку лекції (повідомлення теми і цілі заняття, вступна мотивація навчальної діяльності), l інформативна частина (основний зміст лекції, що супроводжується мотивацією), l завершальна частина

Конструювання змісту лекцій базується на стародавній античній формулі «теза – аргумент – ілюстрація»

ПІДГОТОВКА ДО ЛЕКЦІЇ розробка і постановка дидактичних цілей та їх мотивація; l підбір інформаційного матеріалу з урахуванням дидактичних цілей та часу; l визначення структури навчального матеріалу і складання плану, тез або конспекту; l вибір методів пред’явлення навчального матеріалу з урахуванням його особливостей, кількості студентів, особливостей контингенту, засобів візуалізації. l

КОНСПЕКТУВАННЯ l акцентувати голосом і викладати повільніше; l диктувати окремі положення

КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ЛЕКЦІЇ l l l l l відповідність змісту сучасному рівню науки; наявність плану; пояснення нових термінів, роз’яснення особливо складних питань; висвітлення міжпредметних зв’язків; активізація мислення студентів; використання прийомів закріплення матеріалу; використання прийомів мотивації та підтримки уваги, риторичні питання, ораторські прийоми; знання предмета, емоційність, культура мовлення, зовнішній вигляд, уміння встановлювати контакт зі студентами; використання наочних посібників, ТЗН; ступінь досягнення дидактичної мети лекції.

3. 2. 2. ВИДИ ЛЕКЦІЙ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ l Традиційні потокові лекції l Лекції – візуалізації l Лекції – бесіди l Проблемні лекції l Лекції – консультації l Узагальнюючі лекції l Заключні лекції

ТРАДИЦІЙНІ ПОТОКОВІ ЛЕКЦІЇ інформаційні, подається і пояснюється готова інформація, яку потрібно зрозуміти, записати і запам’ятати

ЗАДАЧІ ТРАДИЦІЙНОЇ ПОТОКОВОЇ ЛЕКЦІЇ l мотивування учіння, l формування ООД, l підготовка до самостійної роботи і її організація, l розвиток способів розумової діяльності (загальних і предметних).

СТРУКТУРА ТРАДИЦІЙНОЇ ПОТОКОВОЇ ЛЕКЦІЇ l вступна частина l основна частина l заключна частина

ВСТУПНА ЧАСТИНА ЛЕКЦІЇ l l l повідомлення теми, характеристика її професійної значущості, новизни і ступеня вивченості; пояснення цілі і вступна мотивація навчальної діяльності; демонстрація плану теми; характеристика рекомендованої літератури; нагадування про питання, розглянуті на минулій лекції, зв’язок їх з новим матеріалом

ОСНОВНА ЧАСТИНА ЛЕКЦІЇ виклад змісту у відповідності до плану, його аналіз і оцінка, різні способи аргументації, докази висунутих теоретичних положень

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА ЛЕКЦІЇ узагальнення змісту навчального матеріалу, підведення підсумків і відповіді на запитання студентів

РОЗРОБКА ЗМІСТУ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ Відбір змісту лекції - на основі навчальної програми, підручників, науково-бібліографічних видань та мереж. l Конструювання навчального матеріалу - визначення зв’язків між опорним навчальним матеріалом й новим, його структури. l

ВИМОГИ ДО МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛЕКЦІЇ l l l l дидактична обґрунтованість типу лекції та форм і методів викладу матеріалу; структурованість змісту лекції: наявність плану, структурних частин; акцентування уваги аудиторії на основних положеннях і висновках лекції; раціональне поєднання методичних прийомів традиційної педагогіки і нових методів навчання; відповідність темпів викладу можливостям його сприйняття студентами, використання прийомів закріплення інформації; використання записів на дошці, наочних посібників

ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ЗАПИСІВ НА ДОШЦІ l краще сприймається інформація, розташована у верхньому правому кутку дошки або слайду, найгірше – в нижньому лівому l значення має колір зображення (на чорній дошці - білий колір) l букви заввишки 5 см побачать ті, хто сидять в 10 -11 м від дошки

ЛЕКЦІЇ-ВІЗУАЛІЗАЦІЇ перетворення усної інформації у візуальну форму і пред’явлення її через технічні засоби навчання

ПІДГОТОВКА ДО ЛЕКЦІЇ-ВІЗУАЛІЗАЦІЇ конструювання змісту навчального матеріалу або його частини у структуровану форму

КОМПОНЕНТИ КОМУНІКАТИВНОГО ПРОЦЕСУ - презентатор – особа, яка передає повідомлення (викладач) - повідомлення – та інформація, яку презентатор повідомляє аудиторії - аудиторія – особи, які присутні на презентації (студенти)

КОМУНІКАТИВНА МОДЕЛЬ ЛЕКЦІЇ-ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

ЛЕКЦІЙНІ РОБОЧІ ЗОШИТИ у робочих зошитах викладається основний теоретичний матеріал і необхідні ілюстрації; l текст у робочих зошитах може подаватися із пропусками, які повинні заповнюватися по ходу лекції; l у схемах і малюнках можуть бути відсутні окремі блоки або написи; l у робочих зошитах слід передбачити можливість доповнень і виконання домашніх завдань l

ПЕРЕВАГИ ЛЕКЦІЇ-ВІЗУАЛІЗАЦІЇ l l l підвищується обсяг інформації: у студентів задіяні зоровий і слуховий канали сприйняття; збільшується виразність, наочність навчального матеріалу; створення презентацій дозволяє викладачеві класифікувати матеріал, знайти доцільні образи для подання навчального матеріалу; за наявності робочих зошитів полегшується конспектування; знижується інтенсивність праці лектора

НЕДОЛІКИ ЛЕКЦІЇ-ВІЗУАЛІЗАЦІЇ небезпека перетворення викладача в транслятора інформації, зображеної у презентаційних кадрах; l висока трудомісткість підготовки презентаційних матеріалів, l збільшення навантаження студентів, пов'язаного із зростанням обсягу наочної інформації і одночасним словесним її поданням; l дизайн та оформлення презентаційних кадрів не завжди забезпечують сприятливі умови для швидкості сприйняття змісту кадрів l

ВИМОГИ ДО ПРЕЗЕНТАЦІЙ відбір важливого навчального матеріалу (текст і схеми), який демонструються на лекції в тому ж порядку, як і в робочих зошитах l презентаційний кадр не повинен бути перевантажений текстом l колір фону кадру і колір шрифту повинні бути оптимальними для їх сприйняття (білий на темно-синьому, білий на пурпурному, чорний на білому, жовтий на синьому) l використання мультиплікацій l

ПРАВИЛА ЛЕКЦІЇ-ВІЗУАЛІЗАЦІЇ не слід показувати презентаційний кадр до моменту звертання до нього; l пояснення слід давати або до представлення кадру, або після того, як студенти з ним ознайомляться; l обговорення інформації, представленої на кадрі, проводити після внесення студентами інформації в лекційний робочий зошит; l текст, розташований в стовпчик, читається повільніше. l

ЛЕКЦІЇ-БЕСІДИ і ПРОБЛЕМНІ ЛЕКЦІЇ Структура відрізняється тим, що викладач спілкується із студентами, ставлячи їм питання, спонукаючи їх до активної діяльності

ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА сумісний пошук відповіді, правила, закономірності. Структура дій на лекції: постановка і пояснення питання, проблеми, уточнення варіантів рішень, фіксація запропонованих варіантів на дошці. організація обговорення запропонованих варіантів, підведення підсумків рішення проблем

ПРОБЛЕМНІ ЛЕКЦІЇ l нове знання вводиться, як невідоме, яке необхідне «відкрити» . l Задача викладача – створити проблемну ситуацію, спонукати студентів до рішення проблеми, крок за кроком підводячи їх до мети

ПРОБЛЕМНА СИТУАЦІЯ характеризується таким психічним станом, що виникають у суб’єкта (студента) під час виконання завдання, яке вимагає знайти, (відкрити) їм нове, раніше невідоме йому знання або спосіб дії Етапи пізнавальної діяльності при розв’язанні проблемної ситуації: усвідомлення проблеми, висунення гіпотез і перевірка рішення

РІВНІ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ 1. Викладач сам формулює проблему (задачу) і сам вирішує її при активному слуханні і обговоренні зі студентами (метод проблемного викладу) 2. Викладач формулює проблему, студенти самостійно або під керівництвом викладача її вирішують 3. Студент ставить проблему, викладач допомагає її вирішити 4. Студент сам ставить проблему і сам її вирішує

СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ пряма постановка проблеми; l цитування поглядів різних авторів, що суперечать один одному; l вказівка необхідності пояснення після прослуховування частини лекції: зробити висновки, виконати функції опонентів, рецензентів, виділити точну та неточну інформацію; l постановка проблемної задачі. l

ВИДИ ПРОБЛЕМНИХ ЗАДАЧ l задачі з невизначеністю умов або результату, l з надмірними, суперечливими, частково невірними даними

ПІДГОТОВКА ДО ПРОБЛЕМНИХ ЛЕКЦІЙ l l l відбір інформаційного матеріалу з урахуванням дидактичних цілей; визначення засобів актуалізації опорного матеріалу і методів мотивації та активізації навчального процесу; відбір інформаційного матеріалу з урахуванням часу лекційного заняття; визначення структури навчального матеріалу і складання плану, тез або конспекту; розробки питань і проблемних завдань, послідовності їх постановки і методів пошуку відповідей.

ЛЕКЦІЇ-КОНСУЛЬТАЦІЇ Варіант 1: вступне слово лектора, відповіді на питання студентів і обговорення їх, завершальне слово. l Варіант 2: збір питань в письмовій формі до лекції, їх систематизація, відповіді на питання, що поступили, відповіді на додаткові питання, обмін думками, висновки. l Варіант 3: видача завдань на самостійне вивчення матеріалу теми, підготовка питань лектору, відповіді і їх обговорення. l Варіант 4: повідомлення теми, консультування декількома фахівцями в певній області науки і техніки з актуальних питань l

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЛЕКЦІЇ поєднання навчального матеріалу теми або розділу у його головних рисах, підкреслення основних фактів і висновків

УЗАГАЛЬНЮЮЧІ ЛЕКЦІЇ l Особливість: концентрація і систематизація навчального матеріалу, узагальнення основних висновків.

ІНСТРУКТАЖІ вступний інструктаж - мотивація діяльності, ознайомлення з діяльністю і умовами її виконання, формування ООД в повному виді. l поточний інструктаж - перевірка правильності виконання завдання і коригування дій, пояснення окремим студентам або групі в цілому l заключний інструктаж - перевірка якості виконання завдання і узагальнень результатів l