ТЕМА 2 ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА 1 Вимоги та

ТЕМА 2 ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА 1. Вимоги та умови визначення споживацького вибору. 2. Кількісний (кардиналістський) підхід: теорія граничної корисності. 3. Порядковий (ординалістський) підхід визначення корисності. 4. Ефект заміни и ефект доходу і їх економічний зміст. 5. Надлишок споживача. Хар. РІ НАДУ при Президентові України, Мікроекономіка, 09. 2014 г.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ 1. Категорія «корисності» в економічній теорії та проблема її вимірювання. Два підходи до вирішення проблеми оцінки корисності: кардиналістський (кількісний) та ординалістський (порядковий). 2. Процес споживання та динаміка змінення TU та MU Перший закон Г. Госсена – закон спадної граничної корисності. 3. Рівновага (оптимум) споживача з кардиналістських позицій. Другий закон Г. Госсена. Тема 2. Теорія поведінки споживача

Мета та завдання лекції Мета лекції: ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА ТА ФОРМУВАННЯ КРИВОЇ РИНКОВОГО ПОПИТУ Завдання лекції: § § § визначити принципи споживчого вибору та умови його найкращого здійснення; з’ясувати особливості двох основних підходів до вирішення проблеми оцінки корисності; ознайомитись з сутністю кардиналістської (кількісної) теорії споживчого вибору; скласти уявлення про функцію корисності та рівняння бюджетного обмеження; вивчити категоріальний апарат теми. Тема 2. Теорія поведінки споживача

Рекомендована література q q q q Мікроекономіка: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2007. – 677 с. – С. 151 – 166; 181 - 185; . Нуреев Р. М. Курс микроэкономики. Учебник для вузов. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 527 с. – С. 120 – 126. Селищев А. С. Микроэкономика – СПб. : Питер, 2002. – 448 с. – С. 122 – 131. Ястремський О. І. , Гриценко О. Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К. : Знання-Прес, 2007. – 579 с. – С. 94 – 143. Сотников В. И. , Сотникова Ю. В. Микроэкономика в структурно-логических схемах: Учебное пособие. – Х. : Издательский Дом «ИНЖЭК» , 2004. – 252 с. – С. 55 – 66. Роберт С. Пиндайк, Даниэль Л. Рабинфельд. Микроэкономика / пер. с англ. – СПб. : Питер, 2002. – 608 с. – С. 66 - 68; 96 - 97. Сивоконь В. О. , Статівка Н. В. Мікроекономіка: опорний конспект лекцій. – Х. : Вид-во Хар. РІ НАДУ “Магістр”, 2005. – 132 с. ? Тема 2. Теорія поведінки споживача

БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ q. Потреба і корисність. Корисність блага. Функція корисності. Поняття корисності в економічній теорії і проблема її виміру. Сукупна та гранична корисність: вимірювання та графічне зображення. Постулати теорії споживчого вибору. Визначення ціни товару на основі граничної корисності. q. Перший та другий закони Госсена. Закон спадної граничної корисності. Оптимальне споживання одного блага. Гранична корисність та крива попиту. Вирішення парадоксу А. Сміта на основі кривих граничної корисності. q. Бюджетні обмеження і можливості споживання. Правило максимізації корисності. Рівновага споживача з кардиналістських позицій, в т. ч. в умовах споживання набору благ. Фактор часу і споживчий вибір. Тема 2. Теорія поведінки споживача

1. Що купувати? – з’ясувати корисність блага для споживача 2. Скільки коштує благо? – дослідити ціну 3. Чи вистачить грошей, щоб здійснити покупку? – визначити дохід споживача Ці проблеми: корисність, ціна та дохід складають зміст теорії поведінки споживача Перед кожним споживачем постають три питання: 7

В основі формування ринкового попиту лежать рішення споживачів. Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікроекономічного моделювання і включає три основних елементи: мету обмеження вибір 8

Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимізації корисності. Обмеження – це всі обставини, які не дозволяють споживачу отримати все, що забажається, найважливішими з них є ціни товарів і послуг та доход споживача. Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб. 9

В аналізі поведінки споживача мікроекономіка виходить: - із припущення про суверенітет споживача, що означає самостійне прийняття рішення; - концепції раціональної економічної поведінки: наявні варіанти індивідуумом системно впорядковуються, і робиться вибір на основі максимізації індивідуального рівня «задоволення» за мінімальних витрат. Об’єктом аналізу раціональної поведінки є окремий індивід. Тема 2. Теорія поведінки споживача

Теорія вибору споживача пояснює як споживачі витрачають свої доходи, маючи за мету максимізувати задоволення своїх потреб. Три етапи процесу прийняття рішення споживачем: споживацькі переваги • описують індивідуальні смаки і вподобання, тобто визначають чого він бажає бюджетне обмеження • формалізує, що він може спожити реально, виходячи з його доходу споживацький вибір • яку комбінацію благ вибере споживач (ціни на товари) для максимізації задоволення своїх потреб? Тема 2. Теорія поведінки споживача

В МЕ існує два основні підходи до пояснення поведінки споживача: - кількісний (кардиналістський), заснований на теорії граничної корисності і виходить з припущення, що корисність може мати кількісний вимір, визначатися функціонально; Cardinalis (лат. ) - кількісний; -порядковий (ординалістський), заснований на теорії кривих байдужості; відкидає необхідність кількісного вимірювання корисності і передбачає лише порядкове ранжирування споживачем множини споживчих наборів Ordinalis (лат. ) - порядковий. Тема 2. Теорія поведінки споживача

Ієремія Бентам (1774 -1832) увів категорію «корисності» (англ. - «utility» ). Благо – матеріальний або нематеріальний спосіб задоволення людських потреб. Корисність – це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг. Корисність – категорія суто суб’єктивна: для різних споживачів корисність одних і тих же благ істотно різниться. Споживацька корзина – набір із одного або більше благ. Ютил (util) – уявна одиниця виміру задоволення від споживання блага. Тема 2. Теорія поведінки споживача

Кардиналістський (кількісний) підхід Ординалістський (порядковий) підхід Еволюційно більш ранній Еволюційно більш пізній Знайшов відображення в працях К. Менгера, Ф. Візера, Є. Бем. Баверка й частково А. Маршала Знайшов відображення в працях Ф. Еджуорта, В. Парето, Є. Слуцького Його представники вважали, що споживач здатен оцінити різницю у рівнях корисності та виміряти її кількісно КІЛЬКІСНЕ ВИРАЖЕННЯ КОРИСНОСТІ Його представники вважали, що споживач НЕ здатен кількісно виміряти корисність кожного блага, але може порівнювати й розташовувати у порядку зростання корисності набори благ ПОРЯДКОВЕ ВИРАЖЕННЯ КОРИСНОСТІ У підґрунті обох підходів знаходиться поняття корисності, застосовуються граничні величини, в наслідок чого напрям ЕТ отримав назву МАРЖИНАЛІЗМ 11

Антиблаго – благо з негативною корисністю, предмети, менша кількість яких є більш бажаною порівняно з більшою (забруднення атмосфери як суспільне антиблаго, дим від цигарки, як приватне і т. п. ). Функція корисності – це співвідношення між обсягами товарів та послуг, що споживаються і рівнем корисності, якого досягає споживач де U – рівень корисності, Х 1 , Х 2 , …Хn – кількість спожитих одиниць блага, n – кількість видів благ. Тема 2. Теорія поведінки споживача

Залежність між сукупною і граничною корисністю блага Х Т U M U Сукупна корисність (TU - total utility) – сумарний рівень корисності, якого досягає споживач при споживанні певної кількості одиниць одного й того ж блага X Гранична корисність (MU – marginal utility) – приріст корисності, що отримує споживач при споживанні додаткової одиниці блага Закон спадної граничної корисності – кожна наступна одиниця блага приносить меншу граничну корисність, ніж попередня. X Тема 2. Теорія поведінки споживача

Граничну корисність можна виразити за допомогою формули дискретних приростів, або у вигляді часткової похідної сукупної корисності: або TUx = f(x 1, x 2…xn) = f(Qx); TU = f(Qx, Qy … Qn); MUx = TUx(n) – TUx(n – 1) = ΔTUx/ΔQx = (TU)'. Гранична корисність є похідною функції сукупної корисності Тема 2. Теорія поведінки споживача

Герман Госсен (1810 -1859) – німецький економіст-математик. Відома праця «Развитие законов человеческого взаимодействия» (1854 р. ) Перший закон Госсена: закон спадної граничної корисності (law of diminishing marginal utility) визначає взаємозв’язок між кількістю блага, що споживається, і динамікою граничної і сукупної корисності від споживання кожної додаткової одиниці блага. Закон стверджує: із збільшенням кількості блага, що споживається, загальна корисність від споживання зростає у все меншій пропорції, а гранична корисність кожної додаткової одиниці блага окрім першої – скорочується. Відповідно до цього закону: а) сукупна корисність зростає до тих пір, доки гранична корисність має додатне значення; б) максимум сукупної корисності досягається тоді, коли гранична корисність дорівнює нулю; в) при відємних значеннях граничної корисності сукупна корисність зменшується, а благо перетворюється на анти-благо. Тема 2. Теорія поведінки споживача

Решения потребителя относительно количества блага, которое он хотел бы потреблять всегда связано с отказом от какого–то количества других благ ради потребления еще одной единицы блага Х : • Потребитель руководствуется принципом рациональности, т. е. стремлением получить максимальную полезность от потребления благ в условиях ограниченного бюджета и неизменности других факторов потребления. • Имея ограниченный бюджет и стремясь максимизировать совокупную полезность от потребления благ, он распределяет свой бюджет (доход) таким образом, чтобы полезность, полученная от последней денежной единицы, израсходованная на то или иное благо, стала одинаковой: Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Система вподобань – параметри мікроекономічної моделі вибору споживача, який ґрунтується на відповідних послідовних індивідуальних вподобаннях. Базується на припущеннях: · повна впорядкованість вподобань і принципова співставність благ і їх наборів; · транзитивність вподобань споживача його здатність послідовного переносу вподобань з одних благ і їх наборів на інші; · раціональність вибору; · не насиченість споживача благом, тобто споживач завжди віддає перевагу більшій кількості блага меншій. Тема 2. Споживач на ринку товарів: аналіз поведінки

ПОТРЕБНОСТИ – конечный, внутренний мотив активности людей Потребности в самореализации Потребности в высокой самооценке и общественной оценке Потребности в дружбе, любви и принадлежности к определенной группе Абрахам Гарольд Маслоу (Maslow, Abraham Harold, 1908– 1970 г. г. ) Американский психолог, один из основателей гуманистической психологии Потребности в безопасности и защите Физиологические потребности Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Главные формы экономических потребностей: питание, одежда, жилье К. Маркс: Потребитель не более свободен, чем производитель, его потребности и вкусы в определяющей мере сформированы обществом… Джевонс и Вальрас: Потребитель – абсолютно рациональный гедонист, максимизирующий свои удовольствия Человек, в меру своих ограниченных возможностей, стремится достичь наилучшего удовлетворения своих субъективных потребностей Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Полезность Значимость Стоимость Цена Ценность – используется как синоним понятию «потребительная стоимость» , т. е. значимость, полезность предмета для потребителя Два типа экономической ценности: Меновая Потребительная Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

1899 г. – «Теория праздного класса» Основные положения: § Потребитель подвергается всевозможным видам общественного и психологического давления, вынуждающего принимать неразумные решения § В современном обществе потребление является средством повышения социального статуса, что порождает «демонстративное потребление» § Потребители с более низкими доходами и даже бедняки начинают имитировать поведение богатых людей, покупая товары ради «показного потребления» Торстейн Веблен § Результат – поворот закона спроса на 180 (1857 – 1929 г. г. ) градусов. Спрос на товары с высокими ценами растет быстрее, чем спрос на товары с низкими ценами Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Два основных подхода к формализации выбора потребителя: ординалистская и кардиналистская полезность § Ординалистская функция полезности (ordinal – порядковый): размещает потребительские корзины в порядке от наиболее предпочтительных к наименее предпочтительным, но не показывает, насколько одна потребительская корзина предпочитается другой § Кардиналистская функция полезности (cardinal – количественный): функция полезности, описывающая степень, до которой одна потребительская корзина предпочтительна по сравнению с другой Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Особенности потребительского спроса: функциональный и нефункциональный спрос Функциональный спрос – часть спроса, которая обусловлена потребительскими свойствами, присущими самому экономическому благу (товару или услуге); Нефункциональный спрос – часть спроса, которая обусловлена факторами, непосредственно не связанными с присущими экономическому благу качествами Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Потребительский спрос Функциональный Нефункциональный Социальный Спекулятивный Эффект присоединения к большинству Эффект сноба Эффект Веблена Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения Нерациональный

Эффект присоединения к большинству Потребитель, стремясь не отставать от других, приобретает то, что покупают другие Он зависит от мнения других потребителей Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Эффект сноба • У потребителя доминирует стремление выделиться из толпы • Зависимость от других потребителей обратная: спрос изменяется из-за того, что другие потребители потребляют именно этот товар, т. е. реакция направлена в противоположную сторону по отношению к общепринятой • Покупатель-сноб ни за что не купит то, что приобретают все! Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

§ Престижное или демонстративное потребление: товары используются не по прямому назначению, а для того, чтобы произвести неизгладимое впечатление § Под эффектом Веблена понимается эффект увеличения потребительского спроса, связанный с тем, что товар имеет более высокую, а не более низкую цену § Отличие от эффекта сноба: эффект сноба зависит от размеров потребления других потребителей , а эффект Веблена – от цены Эффект Веблена Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Дж. С. Милль: основоположник классической буржуазной политэкономии • Покупки для личного потребления осуществляются даже деловыми людьми не всегда по коммерческому принципу. . . • То ли по лености, то ли по беспечности, или потому, что люди видят утонченность в том, чтобы платить, не задавая вопросов, три четверти тех, кто это может себе позволить, соглашаются на гораздо более высокие цены, чем необходимо, за вещи, которые они потребляют: в то время как бедные часто поступают так же по неведению и недостатку рассудительности, из-за нехватки времени для поисков и расспросов и нередко по принуждению явному или скрытому. Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Промежуточные выводы: • Следует различать понятия «цена» и «ценность» , «благо» и «антиблаго» • Два подхода к формализации выбора потребителя: ординалистская (порядковая) и кардиналистская (количественная, предельная) полезность • В соответствии с кардиналистским подходом выделяют категории совокупной и предельной полезности (закон убывающей предельной полезности) • Потребительский спрос не всегда функционален – эффект Веблена, эффект сноба, эффект присоединения к большинству • Потребитель получает максимум полезности от фиксированного дохода при условии:

Потребительские предпочтения: кривая безразличия Одежда (ед. в неделю) C 50 40 B H E Комбинации B, A, и D приносят одинаковое удовлетворение • E предпочитается U 1 • U 1 предпочитается H и G A 30 D 20 G U 1 10 10 20 30 40 Еда (ед. в неделю) F Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения

Потребительские предпочтения • Кривая безразличия (англ. – indifferent curve) – линия, показывающая все комбинации двух благ в выборе между которыми потребитель безразличен, т. е. все комбинации этих двух благ приносят ему один и тот же уровень полезности Тема 2. Потребитель на рынке товаров: анализ поведения