Тема 2 Соціальна відповідальність людини держави та суспільства

Тема 2. Соціальна відповідальність людини, держави та суспільства 2. 1. Основні економічні агенти соціальної відповідальності і їхня взаємодія. 2. 2. Державна політика як основа формування простору взаємодії держави, суспільства й бізнесу. 2. 3. Форми прояву соціальної відповідальності.

2. 1. Основні економічні агенти соціальної відповідальності і їхня взаємодія. Аналіз взаємодії бізнесу з державою, суспільством і закордонними партнерами. Концепція взаємодії держави з громадянським суспільством. Партнерство та ефективність взаємодії людини, держави, суспільства. Закони України з ефективного співробітництва громадських об’єднань та органів влади.

Отношение к социальной ответственности в 20 -м веке (формирование) – мнение «против» «Пусть лучше бизнесмены ведут свое дело честно, чем отдают часть сверхприбыли на благотворительность» Теодор Рузвельт

Отношение к социальной ответственности в 20 -м веке (формирование) – мнение «против» «Бизнес бизнеса есть бизнес» . Майкл Фридман

Отношение к социальной ответственности в 20 -м веке (формирование) – мнение «за» «Богатые должны субсидировать бедных через благотворительность и рассматривать себя не как хозяев, а как управляющих капиталом, который работает на благо общества» Эндрю Карнеги

Отношение к социальной ответственности в 20 -м веке (формирование) – мнение «за» «Никто не сможет сделать вас богатыми, кроме людей, которые работают на вас» Акио Морита, «капитализм с человеческим лицом»

Классическая модель КСО

Только «тройственному союзу» работников, работодателей и власти под силу достичь баланса интересов и социальных рисков

Основні цілі економічних агентів соціальної відповідальності

Основні інтереси економічних агентів соціальної відповідальності

Очікувані результати економічних агентів соціальної відповідальності

Закони України з ефективного співробітництва громадських об’єднань та органів влади Положення Конституції України: • права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3); • держава гарантує право кожного на свободу світогляду і віросповідання (стаття 35); • держава закріплює право за громадянами України на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації (стаття 36); • держава гарантує право громадянам брати участь в управлінні державними справами (стаття 38); • держава створює належні умови, що забезпечують право усіх направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування (стаття 40) тощо.

Закони України з ефективного співробітництва громадських об’єднань та органів влади Цивільний кодекс України, Закони України "Про об'єднання громадян", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", "Про політичні партії в Україні", "Про звернення громадян", "Про органи самоорганізації населення", "Про благодійництво та благодійні організації", "Про соціальні послуги"; Указ Президента України "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики"; постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг" тощо.

2. 2. Державна політика як основа формування простору взаємодії держави, суспільства й бізнесу Соціальна держава. Посилення відкритості державної політики. Основне втримування й напрямки державної політики. Формування й проблеми реалізації державної економічної політики. Основні напрямки державної соціальної політики. Формування й проблеми реалізації соціальної відповідальності держави.

Соціальна держава • Соціальна держава – це держава, політика якої спрямована на створення таких умов, що забезпечують населенню гідний рівень життя й вільний розвиток, гарантує його соціальний захист на основі високого рівня розвитку економіки.

Соціальна держава У соціальній державі між громадянами й державою на правовій основі встановлюються взаємні зобов'язання. Держава бере на себе зобов'язання відповідати перед громадянами за рівень їхнього життя. Громадяни, на основі гарантованої волі й відносин власності, зобов'язані відповідати за свій матеріальний добробут. У взаємній відповідальності держави і її громадян виражається сполучення загальнодержавних інтересів з інтересами кожного громадянина.

Соціальна держава У країнах, де економічна політика придбала глибоку соціальну спрямованість, держава стає соціальною. Соціальними можна назвати такі держави, у яких на основі досягнутого економічного розвитку здійснюються широкомасштабні соціальні реформи. Наприклад, Швеція, Німеччина, Сполучені Штати Америки й інші.

Країни із соціальною економікою характеризуються такими загальними рисами (з урахуванням національних особливостей і традицій у формуванні рівня й способу життя): • високі темпи росту ВВП і високий економічний потенціал; • високий рівень доходів і добробуту населення, висока якість життя; • стабільні ціни, контрольований невисокий темп інфляції; • стабільність національної валюти, її вільна конвертація; • активна соціальна політика держави; • гарантія соціального захисту населення; • захист приватної власності й свобода підприємницької діяльності; • свобода вибору професії й сфери вибору праці; • принцип соціальної справедливості в розподілі; • високоорганізована соціальна інфраструктура.

Соціальна держава Висновок: Основною умовою розвитку економіки є ефективна й продуктивна праця економічно активного населення і його зростаючий добробут. Розвиток економіки безпосередньо залежить від збільшення частки економічно активного населення, що приносить державі стабільний дохід, як власним підприємництвом, так і найманій працею (зайнятістю).

Соціальна політика держави • Соціальна політика – це складова частина внутрішньої політики уряду країни, вона відображає відношення держави до інтересів основних соціальних груп населення. • Дана політика являє собою діяльність держави й інших політичних інститутів по управлінню розвитком добробуту громадян. • Соціальна політика реалізується в соціальних програмах держави.

Основне завдання соціальної політики держави: Забезпечення соціального захисту (або безпеки) людини, групи людей, всього суспільства. Соціальний захист розглядається насамперед як можливість людини задовольнити свої потреби, сполучити індивідуальні й суспільні інтереси. Соціальний захист – це система мер – законодавчих, нормативних, організаційних, які здійснюються державними органами й установами разом із громадськими організаціями з метою забезпечення життєдіяльності окремого індивіда, різних соціальнодемографічних груп і всього суспільства в цілому. Таким чином, під захистом розуміються певні зобов'язання держави перед своїми громадянами в рамках існуючої конституції й відповідних законів.

Соціальна політика Соціальна безпека • Вважається, що соціальна безпека досягнута, коли забезпечується нормальний рівень життя населення, що відображає ступінь задоволення матеріальних і духовних потреб людини. • Рівень життя складається з багатьох компонентів: розміру реальних доходів на душу населення; обсягу споживаних благ і використовуваних послуг; сталих цін на товари й послуги; забезпеченості житлом; доступності освіти, медичного, культурного обслуговування, екологічної безпеки тощо.

Соціальна політика • Необхідність активних дій уряду в соціальних питаннях обумовлена об'єктивними недоліками сучасного ринкового механізму. • Уряд країни вирішує питання соціальної політики за допомогою перерозподілу доходів у суспільстві адміністративними методами через податкову систему.

У зв'язку із проблемою перерозподілу доходів у суспільстві виникає протиріччя – економічна ситуація, яку називають дилемою ефективності й справедливості. Суть її полягає в тому, що прагнення зменшити диференціацію в доходах за рахунок збільшення податків з багатих на користь бідних може обернутися зменшенням стимулів до праці як у більшості багатих, так і в бідних шарів населення. Багаті шари населення втрачають стимул, оскільки податки віднімають значну частину доходу. Бідні одержують допомогу, величина якої зростає, і тому теж втрачають стимул до праці, оскільки даної допомоги й так досить для мінімального споживання.

Крім того, у ході процесу перерозподілу доходів виникають додаткові втрати національного продукту в сфері бюрократичного апарата. Американський економіст А. Оукен назвав це явище «дірявим відром» : якщо для допомоги бідним у багатого вилучили, допустимо, 1000 доларів, то насправді до адресата доходить у найкращому разі половина цієї суми. Інше попадає в кишені чиновників.

Основні напрямки соціальної політики: 1) Політика доходів населення – рівень життя, споживчий кошик, добробут. 2) Політика в сфері праці – оплата праці, охорона праці, соціальне страхування, соціальний пакет, зайнятість населення тощо. 3) Соціальний захист непрацездатних і малозабезпечених та незаможних шарів населення. 4) Розвиток соціальної сфери – освіта, наука, культура, охорона здоров'я, фізична культура й спорт. 5) Екологічна безпека – збереження та захист довкілля, раціональне використання ресурсів; 6) Сучасна соціальна інфраструктура – житло, транспорт, дороги, зв'язок, торговельне й побутове обслуговування тощо. 7) Міграційна політика – трудова міграція, змушена міграція, захист прав і інтересів співвітчизників за рубежем, тощо. 8) Політика відносно окремих категорій населення – молодіжна політика, політика щодо літніх і інвалідів тощо.

Основний показник результативності соціальної політики – рівень життя населення. Більшість країн користуються системою індикаторів рівня життя, що дозволяє відслідковувати динаміку всіх його сторін, порівнювати його з минулими періодами й іншими країнами, а також зі сформованими раціональними науковими нормами. Ця система включає показники здоров'я й стан охорони здоров'я, зайнятості, харчування, житлових умов, наявність домашнього майна, рівня культури, платних послуг тощо.

В кожній країні соціальна політика формується з урахуванням конкретних умов, що склалися історично згідно досягнутого рівня економічного розвитку, досвіду, національних і навіть релігійних особливостей • • Для України основними пріоритетами соціальної політики в сучасних умовах можна назвати наступні напрямки: встановлення гарантованого мінімуму зарплати забезпечення зайнятості працездатного населення проведення індексації фіксованих доходів визначення базових принципів розрахунку різного роду соціальних допоміг і тих осіб, яким ці допомоги покладаються.

2. 3. Форми прояву соціальної відповідальності у зовнішній та внутрішній сферах. Корпоративне громадянство. Соціальна політика підприємства. Соціальна відповідальність громадянина. Патріотизм.

Схема необхідності соціальної відповідальності на міжнародному рівні (початок) Глобалізація економіки ↓ Розширення та поглиблення ринкових відношень ↓ Глобалізація ринків ↓ Збільшення кількості гравців на міжнародному ринку ↓ Зростання конкуренції ↓ Постійне зростання трансакційних витрат

Схема необхідності соціальної відповідальності на міжнародному рівні (продовження) Постійне зростання трансакційних витрат ↓ Необхідність мінімізації трансакційних витрат ↓ Створення формальних інститутів узгодження інтересів між всіма основними учасниками ринкових відносин (бізнес, держава, суспільство) ↓ Відповідальність за різноманітні напрямки розвитку суспільства, що не пов'язані з господарською діяльністю (екологія, соціальні програми в сферах освіти, здоров'я, охорони праці, культури, спорту тощо)

Форми реалізації соціальної відповідальності • Відповідно загальносвітовим тенденціям основною та самою сучасною формою прояву соціальної відповідальності є соціальні інвестиції. • Бізнес-середовище країни визначає раціональні напрямки та оптимальні масштаби соціальних інвестицій. • Уряд здійснює національні проекти.

• Соціальні інвестиції – це добровільний внесок бізнесу в розвиток суспільства. • До соціальних інвестицій найбільше часто відносять спонсорство й корпоративну добродійність, піклування, взаємодію з місцевим співтовариством, владними структурами, корпоративні партнерські програми. Ключові слова тут - спорт, діти, медицина, сімейний відпочинок.

Соціальні інвестиції є одним з найважливіших інструментів створення соціально-орієнтованої економіки. • Визначальна роль у створенні економіки добробуту приділяється державі. • Але в деяких галузях тільки державних коштів недостатньо, а приватні інвестиції пов'язані з високими ризиками, а виходить, важко здійсненні (фундаментальна наука, освіта, охорона здоров'я, екологія й ін. ).

Соціальна відповідальність є важливим інструментом підтримки внутрішніх політичних та економічних реформ, забезпечення гідного місця України в системі міжнародних відносин.