Тема 2: Система зелених насаджень населеного пункту та

Тема 2: Система зелених насаджень населеного пункту та її компоненти План: 1. Типи міських зелених насаджень 2. Нормування в озелененні населених місць 3. Особливості побудови систем озеленення в містах. 4. Фактор часу у проектуванні та формуванні зелених насаджень

1. Типи міських зелених насаджень

За територіальним принципом озеленені території поділяють на: § Внутрішньоміські, які знаходяться в межах міської забудови § Заміські – які розміщені за межами міської забудови, в зеленій або приміській зоні.

За функціональними ознаками міські зелені насадження діляться на три групи: (згідно Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України)

загального користування міські та районні парки; парки культури і відпочинку, сади житлових районів і груп житлових будинків, сквери, бульвари, набережні, лісопарки, лугопарки, гідропарки та інші;

обмеженого користування насадження на територіях громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств, складських територій та інші

спеціального призначення насадження вздовж вулиць, у санітарно- захисних і охоронних зонах, на територіях ботанічних і зоологічних садів, виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні насадження; насадження розсадників, квітникарських господарств; пришляхові насадження в межах міст та інших населених пунктів

Насадження загального користування - озеленені упорядковані території, призначені для відпочинку міського населення, з вільним доступом

Парк - самостійний архітектурно- організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно- гігієнічні функції і призначений для короткочасного відпочинку населення

Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху зародилося паркове мистецтво в Китаї. Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду.

Маріїнський парк (м. Київ)

Міський парк м. Брянськ (Росія)

Парк м. Люблін (Польща)

Залежно від характеру і призначення парки діляться на: 1. парки культури і відпочинку, 2. районні, 3. спортивні, 4. дитячі, 5. ботанічні, 6. дендрологічні, 7. зоологічні, 8. історичні, 9. національні, 10. меморіальні та інші.

Парк культури і відпочинку (м. Казань, Росія)

Ботанічний сад, м. Черкаси

Проект парку культури і відпочинку Ізмайлово в Москві 1931– 1945 (Арх. М. П. Коржев )

Районний парк “Дубки” м. Москва, район Мітіно (Росія)

Спортивний парк м. Мінськ (Білорусь)

Дитячий парк

Зоологічний парк (м. Москва, Росія)

Природно-історичний парк «Царіцино» на південному заході м. Москви (Росія)

Запланований Нижньодністровський Національний парк у Одеській області

Туркменістанський національний парк

Меморіальни й парк “Трептов парк” м. Берлін, Німеччина

Меморіальний парк м. Хіросіма (Японія)

Сквер - благоустроєна і озеленена ділянка площею від 0, 05 до 2, 0 га, призначена для короткочасного відпочинку населення, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць

Сквер знаків зодіаку

Медіссон- сквер гарден, Нью- Йорк, США

Бульвар - озеленена територія вздовж проспекту, транспортної магістралі, вулиці або набережної, з алеями і доріжками для пішохідного руху і короткочасного відпочинку.

Бульвар Шевченка (м. Київ)

Бульвар Шевченка м. Тернопіль

Бульвар Шевченка, м. Запоріжжя

Набережна - озеленена та благоустроєна транспортна та пішохідна магістраль вздовж берега річки і водоймища

Набережна, м. Клайпеда, Литва

Лісопарк - лісовий масив з елементами паркового благоустрою для масового відпочинку населення

Лісопарк

Лугопарк - відкритий луговий простір з насадженнями і водоймищами. Оптимальне співвідношення площ лугів, насаджень, водойм 5: 2: 1.

Гідропарк - благоустроєний водноспортивний комплекс. Оптимальне співвідношення площ водойм, насаджень та луків 2: 1: 1.

Гідропарк, м. Київ

2. Нормування в озелененні населених місць

Норми озеленення населених місць залежать від: § географічного положення населеного пункту, § його місцевих природно-кліматичних умов, § чисельності населення § народногосподарського профілю

Рівень озелененості міської забудови - це загальна площа об’єктів озеленення в межах міста, виражене у відсотках За діючими будівельними нормами і правилами рівень озеленення території житлової забудови повинен бути не менше 40%, промислових підприємств – 30%, ділянок шкіл і дитячих дошкільних закладів – 80%, лікарень – не менше 60%.

Житлові райони мають бути озеленені не менш ніж на 40%

Промислові підприємства – не менше 30%

Дитячі заклади – 80%

Лікарня “Феофанія” м. Київ Не менше 30% озелененої території

Норма озеленення на одного жителя – це певна кількість озелененої площі (в м 2), необхідна для забезпечення потреб у відпочинку та для покращення умов проживання. § Площа озеленених територій загального користування для міст має становити 7 -10 м 2 на одного жителя, в сільських поселеннях – 12 м 2 на людину. § Для заміських насаджень (наприклад, лісопарків) встановлюються норми – 200 м 2/люд. – у великих містах, 50 м 2/люд. – у сільських населених пунктах. § В зонах із сухим спекотним кліматом норми насаджень збільшують на 20 %, а в місцях з несприятливими лісорослинними властивостями (пустелі, тундри) – допускається зменшення, але не більше, ніж на 10 %.

Показники площ озеленення територій обмеженого користування: Об’єкт Норма Площа Норма насаджень на 1 жителя, м 2, для території озеленення, % міст на 1 від загальної жителя, площі об’єкта Найбільших середніх малих м 2 Дитячі садки 3, 0 80 2, 2 Школи 4, 7 80 3, 5 Лікувалльні заклади 2, 25 60 1, 24 Культурно- просвітницькі 1, 31 60 0, 9 заклади Території ВУЗів 0, 67 50 0, 34 Промислові підприємства 40 30 8, 0

3. Особливості побудови систем озеленення в містах.

У системі озеленення малих міст виділяють: § Мікрорайонні сади § Міський парк § Сквери в міському центрі § Вуличні насадження.

Основні вимоги до побудови насаджень у середніх та великих містах: § Облаштування садів мікрорайонів і парків житлових районів, пов’язаних між собою озелененими шляхами, проїздами, вулицями § Облаштування міського парку неподалік від центра міста § Створення озеленених територій уздовж річок, озер, водоймищ для сполучення міських насаджень із заміськими § створення об’єктів спеціального призначення у вигляді захисних насаджень у залежності від особливостей промислових об’єктів міста

Облаштування садів мікрорайонів і парків житлових районів, пов’язаних між собою озелененими шляхами, проїздами, вулицями

Парк “Ювілейний” м. Черкаси Облаштування міського парку неподалік від центра міста

§ Створення озеленених територій уздовж річок, озер, водоймищ для сполучення міських насаджень із заміськими

Проект нового населеного пункту (мікрорайону) базується на містобудівничому дослідженні території для майбутнього будівництва. В межах вибраної для території міста (селища) з урахуванням розміщення основних зон проводиться диференційований аналіз: § Природно-кліматичні дослідження з комплексною оцінкою інсоляції, температурного, вітрового режимів та вологості на різних формах ландшафту – біля водойм і в лісових масивах, на підвищеннях і в низинах, з оцінкою ґрунтових умов та існуючої рослинності. § Топографічні дослідження та інженерно-будівельна оцінка території з уточненням гідрологічного і гідрогеологічного режимів, геологічної будови і несучих властивостей ґрунтів, затоплюваних і незатоплюваних ділянок, ерозійних ділянок і т. п. § Архітектурно-ландшафтне вивчення території.

При проектуванні і формуванні системи зелених насаджень міста необхідно дотримуватись наступних принципів § рівномірність розміщення великих масивів зелених насаджень по території міста. § безперервність системи зелених насаджень по всій території міста. Досягається шляхом об’єднання території зелених масивів садів і парків між собою озелененими пішохідними бульварами, набережними і скверами у неперервну систему § комплексність вирішення внутрішньоміських і заміських зелених насаджень. Досягається функціональним та композиційним об’єднанням внутрішньоміських зелених масивів з приміськими лісопарками і лісами шляхом створення своєрідних “зелених клинів”, які проникають в глибину жилих районів міста

При створенні проекту планування і забудови населеного пункту необхідно встановити розмір його території, характер забудови, а також благоустрій та озеленення , кількість жилої площі та ін. Для цього необхідно знати розрахункову чисельність населення.

Умовно все міське населення поділяють на 3 групи: § Містоутворююча, яка складає 30 -40 % населення § Обслуговуюча – складає для великих міст – 23 -26 %, для середніх і малих – 19 -22 %. З ростом міста питома маса цієї групи збільшується, оскільки розвивається система культурно-побутового обслуговування населення § Непрацююче населення (діти, пенсіонери, інваліди) – складає 46 -48 % і не залежить від величини міста.

Розрахункову чисельність населення обраховують за формулою: N=100 A/a, де N – перспективна чисельність населення, А – абсолютне значення містоутворюючої групи, а – питома маса містоутворюючої групи населення, % питома маса містоутворюючої групи населення, обраховується за формулою: а=100 -(b+c) де b – питома маса обслуговуючої групи населення, с – питома маса непрацюючого населення

Територія населеного пункту, де розміщені комплекси будівель і споруд певного призначення , умовно називається функціональною зоною. Вирішення питань про взаємне розміщення зон по всій території міста чи селища, називається функціональним зонуванням. В його основі лежать основні соціальні функції – праця, побут, відпочинок жителів та їх переміщення. Ці функції визначають структуру населеного місця.

В містах утворюються райони короткотермінового відпочинку (у вихідні дні) і тривалого відпочинку (під час відпусток). Комплекс планувальних та агротехнічних заходів з розробки та створення ефективних систем озеленення, які сприяють оптимізації санітарно- гігієнічних умов для проживання населення називається ландшафтною організацією населених пунктів.

4. Фактор часу у проектуванні та формуванні зелених насаджень.

Для досягнення оптимального результату, необхідно співставляти такі показники рослин: § Відповідність функціональному призначенню ділянки § Відповідність екологічних особливостей рослин умовам їх існування § Швидкість росту § Довговічність § Розміри § Декоративні особливості на різних етапах онтогенезу § Відповідність фенологічних особливостей рослин функціональним та естетичним вимогам об’єкта озеленення