Скачать презентацию ТЕМА 2 Попит і пропозиція аналіз часткової рівноваги Скачать презентацию ТЕМА 2 Попит і пропозиція аналіз часткової рівноваги

Tema_2_m-1[1].ppt

  • Количество слайдов: 108

ТЕМА 2. Попит і пропозиція: аналіз часткової рівноваги ТЕМА 2. Попит і пропозиція: аналіз часткової рівноваги

План 1. Попит і його фактори. Функція попиту. 2. Пропозиція і її фактори. Функція План 1. Попит і його фактори. Функція попиту. 2. Пропозиція і її фактори. Функція пропозиції. 3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. 4. Сукупний надлишок споживача (СНС). Сукупний надлишок виробника (СНВ). 5. Зміна стану рівноваги. 6. Динамічна модель ринкової рівноваги. 7. Вплив держави на ринкову рівновагу.

Попит – платоспроможна потреба Ціна складові попиту Кількість товару чи послуги, яку бажають придбати Попит – платоспроможна потреба Ціна складові попиту Кількість товару чи послуги, яку бажають придбати покупці Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару Попит є функцією від ціни: D = f (Р)

Обсяг попиту – конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного Обсяг попиту – конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни Закон попиту: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни Закон попиту - це зміна величини попиту під впливом не ціни взагалі, а ціни пропозиції, яку встановлює виробник. Тобто закон попиту показує в чистому вигляді «ринок продавця» . Математичним виразом закону попиту є функція попиту: Qd=f (P)

Попит Форми уявлення попиту Аналітична форма Графічна форма Таблична форма Ціна, грн. Р Обсяг Попит Форми уявлення попиту Аналітична форма Графічна форма Таблична форма Ціна, грн. Р Обсяг попиту Q, од. 50 10 30 20 20 30 14 40 10 50

Лінійна функція попиту: Qd = a – b P, де а і b – Лінійна функція попиту: Qd = a – b P, де а і b – константи, a>0; b<0 (за законом попиту)

Крива попиту P a/b Pd max Р 1 А Е РЕ Зміна величини попиту Крива попиту P a/b Pd max Р 1 А Е РЕ Зміна величини попиту В Р 2 D 0 Q 1 QЕ Q 2 a Q

Ціна – основна детермінанта обсягу попиту Max ціна попиту (Pd max) – це найбільша Ціна – основна детермінанта обсягу попиту Max ціна попиту (Pd max) – це найбільша ціна, яку споживач готовий сплатити за певний товар (ціна, за якої жодна одиниця товару не купується споживачем) Мінімальна ціна попиту (Pd min), як правило, = 0

Зміна ціни спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками вздовж Зміна ціни спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої попиту.

Причини існування оберненої залежності між ціною і обсягом попиту • По-перше, кожна наступна одиниця Причини існування оберненої залежності між ціною і обсягом попиту • По-перше, кожна наступна одиниця товару приносить споживачу все менше задоволення, оскільки в міру збільшення споживання його потреба насичується. Тому додаткові одиниці товару мають для споживача меншу цінність і будуть купуватися лише за умови зниження ціни. • По-друге, коли ціна товару зростає, реальний дохід споживачів за інших рівних умов скорочується. І навпаки, коли ціна падає, купівельна спроможність споживачів зростає, тому вони можуть купувати більше даного товару, не відмовляючись від інших. Це – прояв ефекту доходу. • По-третє, якщо ціна одного товару зростає, то за інших рівних умов споживач буде намагатися скоротити покупки даного товару і замінити його іншим, відносно дешевшим. Це – прояв ефекту заміни.

Нецінові детермінанти попиту • • • Z – смаки і уподобання споживачів; I – Нецінові детермінанти попиту • • • Z – смаки і уподобання споживачів; I – доходи споживачів; PA, PB – ціни сполучених товарів; N – кількість споживачів на ринку; E – очікування споживачів відносно майбутніх цін та доходів.

Функція попиту: QD=f (P, Z, I, РА, РВ, N, E) (з врахуванням нецінових детермінант Функція попиту: QD=f (P, Z, I, РА, РВ, N, E) (з врахуванням нецінових детермінант попиту)

Зміна попиту під впливом нецінових детермінант P D 2 D 0 D 1 Q Зміна попиту під впливом нецінових детермінант P D 2 D 0 D 1 Q

Парадокси закону попиту Ефект Веблена Парадокс Гіффена Ефект наслідування (приєднання до більшості) Ефект сноба Парадокси закону попиту Ефект Веблена Парадокс Гіффена Ефект наслідування (приєднання до більшості) Ефект сноба

Попит Індивідуальний – Ринковий (сукупний)– попит на окремий товар з боку окремого споживача попит Попит Індивідуальний – Ринковий (сукупний)– попит на окремий товар з боку окремого споживача попит на певний товар з боку всіх споживачів на ринку Ринковий попит – це горизонтальна сума індивідуальних обсягів попиту при визначених цінах

Індивідуальний і ринковий попит Ціна товару, грн. Р Індивідуальний попит покупців 1 -й покупець, Індивідуальний і ринковий попит Ціна товару, грн. Р Індивідуальний попит покупців 1 -й покупець, 5 10 4 2 -й покупець, 3 -й покупець, Ринковий попит, од. Q 3 Q 14 8 32 15 20 12 47 3 30 30 20 80 2 50 44 30 124 од. Q 1 од. Q 2 од.

Індивідуальний і ринковий попит Індивідуальний і ринковий попит

Задача Функції індивідуального попиту: Q 1=40 -4 P; Q 2=36 -6 P; Q 3=40 Задача Функції індивідуального попиту: Q 1=40 -4 P; Q 2=36 -6 P; Q 3=40 -8 P. Побудувати криву сукупного попиту.

Задача Q 1=40 -4 P; Q 2=36 -6 P; Q 3=40 -8 P; 0<P<5 Задача Q 1=40 -4 P; Q 2=36 -6 P; Q 3=40 -8 P; 0

Крива ринкового попиту P 10 A 6 5 B C D 16 26 116 Крива ринкового попиту P 10 A 6 5 B C D 16 26 116 Q

Пропозиція – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на Пропозиція – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок Ціна складові пропозиції Кількість товару чи послуги, яку бажають і можуть продати продавці Пропозиція – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару

Обсяг пропозиції – це конкретна кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на Обсяг пропозиції – це конкретна кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за деякий період часу за певного значення ціни Закон пропозиції: обсяг пропозиції зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни Закон пропозиції - це зміна величини пропозиції під впливом не ціни взагалі, а ціни попиту, яку встановлює покупець. Тобто закон пропозиції показує «ринок покупця» . Математичним виразом закону пропозиції є функція пропозиції: Qs=f (P)

Пропозиція Ф о р м и у я в л е н н я Пропозиція Ф о р м и у я в л е н н я пропозиції Аналітична форма Графічна форма Ціна, 5 грн. Р 4 Таблична форма S 3 Обсяг пропозиції од. , Qs 1 2 Пропозиція 1 0 Ціна за одиницю, грн. , P S 0 10 20 30 40 50 Обсяг пропозиції, од. Qs 5 2 20 3 30 4 38

Лінійна функція пропозиції Qs = c+d. P, де с і d – константи; d Лінійна функція пропозиції Qs = c+d. P, де с і d – константи; d > 0 (діє закон пропозиції); c >0; c=0; c< 0

Крива пропозиції P S 1 S 2 c /d c<0 S 3 c=0 Ps Крива пропозиції P S 1 S 2 c /d c<0 S 3 c=0 Ps min c>0 c Q

Мінімальна ціна пропозиції Ps min > 0 Максимальної ціни пропозиції не існує Винятків із Мінімальна ціна пропозиції Ps min > 0 Максимальної ціни пропозиції не існує Винятків із закону пропозиції не існує

Зміна величини пропозиції під впливом ринкової ціни товару P S B P 1 A Зміна величини пропозиції під впливом ринкової ціни товару P S B P 1 A PE C P 2 S 0 Q 2 QE Q 1 QD

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропозиції, що графічно відповідає руху між точками вздовж Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропозиції, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропозиції

Нецінові детермінанти пропозиції • Pr – ціни на ресурси для виробництва певного товару; • Нецінові детермінанти пропозиції • Pr – ціни на ресурси для виробництва певного товару; • H – рівень технологічного оснащення підприємства; • N – кількість продавців на ринку; • Т – величина податку; • Sub – величина субсидії (дотації); • PA, PB – зміни цін інших товарів; • E – очікування зміни цін.

Функція пропозиції (з врахуванням нецінових детермінант пропозиції): Qs = f (P; Pr; H; T; Функція пропозиції (з врахуванням нецінових детермінант пропозиції): Qs = f (P; Pr; H; T; Sub; N; Е; РА; РВ)

Зміни пропозиції під впливом зміни нецінових детермінант P S 2 S 0 S 1 Зміни пропозиції під впливом зміни нецінових детермінант P S 2 S 0 S 1 Q

Пропозиція Індивідуальна пропозиція – це пропозиція на ринку певного товару одним виробником Ринкова сукупна Пропозиція Індивідуальна пропозиція – це пропозиція на ринку певного товару одним виробником Ринкова сукупна пропозиція – це пропозиція певного товару всіма виробниками на ринку Ринковий обсяг пропозиції – це горизонтальна сума індивідуальних обсягів пропозиції при визначених цінах

Індивідуальна і ринкова пропозиція Ціна за одиницю, грн. P 5 4 3 2 1 Індивідуальна і ринкова пропозиція Ціна за одиницю, грн. P 5 4 3 2 1 Обсяг Число Обсяг пропозиції продавців ринкової шт. Qs на ринку пропозиці ї 44 38 30 20 5 100 100 100 4400 3800 3000 2000 500

Якщо с>0, лінія ринкової пропозиції – пряма лінія, яка утворюється простим додаванням ліній індивідуальної Якщо с>0, лінія ринкової пропозиції – пряма лінія, яка утворюється простим додаванням ліній індивідуальної пропозиції

Задача Qs 1=10+2 P; Qs 2= 2+P; Qs 3=1+P; Qs= 13+4 P P S Задача Qs 1=10+2 P; Qs 2= 2+P; Qs 3=1+P; Qs= 13+4 P P S 3 S 2 S 1 2 10 13 Qs

Задача Побудувати криву ринкової пропозиції за такими даними: • Qs 1 = - 2+P Задача Побудувати криву ринкової пропозиції за такими даними: • Qs 1 = - 2+P • Qs 2 = P • Qs 3 = 4+P • Qs 4 = - 4+P • Qs 5 = 3 +P 0

Розв’язання Qs 1 = - 2+P; Ps 1 min=2; Qs 2 = P; Ps Розв’язання Qs 1 = - 2+P; Ps 1 min=2; Qs 2 = P; Ps 2 min =0; Qs 3 = 4+P; Ps 3 min=0; Qs 4 = - 4+P; Ps 4 min=4; Qs 5 = 3 +P; Ps 5 min=0; 0

P S 4 S 1 S 2 S 5 Sp 6 S 3 4 P S 4 S 1 S 2 S 5 Sp 6 S 3 4 2 3 4 7 13 21 31 Q

Функція пропозиції значною мірою залежить від фактора часу • Миттєвий період характеризується тим, що Функція пропозиції значною мірою залежить від фактора часу • Миттєвий період характеризується тим, що в ньому всі ресурси (фактори виробництва) постійні (незмінні). • У короткостроковому періоді є змінні (паливо, сировина, матеріали, праця) та постійні (знаряддя праці) ресурси. • В довгостроковому періоді всі ресурси змінні, включаючи не тільки виробничі потужності, а й кількість підприємств у галузі.

Часткова ринкова рівновага (“хрест Маршалла” або “ножиці Маршалла”) Р S А P* Е В Часткова ринкова рівновага (“хрест Маршалла” або “ножиці Маршалла”) Р S А P* Е В D Q* Q Е – точка кількісно-цінової рівноваги (обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції) Р* – рівноважна ціна; Q* – рівноважний обсяг

Ринкова рівновага – такий стан ринкової системи, при якому ні у виробників, ні у Ринкова рівновага – такий стан ринкової системи, при якому ні у виробників, ні у споживачів немає внутрішніх стимулів щось змінити у межах даної системи

Умова часткової рівноваги: Qd = Qs Умова часткової рівноваги: Qd = Qs

Рівноважні ситуації на ринку P D S E P* P D E 2 S Рівноважні ситуації на ринку P D S E P* P D E 2 S P 2* P 0* Одна точка рівноваги Q 0 P 2* E 1 S Q* E 2 S P 0* P 1* 0 D P Q 2* Q 1* Дві точки рівноваги P 1* Q E 1 D 0 Q 1* Q 2* Дві точки рівноваги Q

Множинна рівновага P D P S D S P 2* - P* P 1* Множинна рівновага P D P S D S P 2* - P* P 1* S D Q 1* Q 2* За умови єдиної рівноважної ціни S Q D Q* За умови єдиного рівноважного обсягу виробництва Q

Дефіцит за рівноважної ціни P D S надлишок P* дефіцит D 0 Qd 1 Дефіцит за рівноважної ціни P D S надлишок P* дефіцит D 0 Qd 1 - Qs =Q* Qd 2 Q

Єдино можлива рівновага P S D P* D S 0 Q* Q Єдино можлива рівновага P S D P* D S 0 Q* Q

Відсутність рівноваги на ринку P S P D S Ps P 2 P 1 Відсутність рівноваги на ринку P S P D S Ps P 2 P 1 Pd P 1 D 0 Qd Q 1 Qs Q 2 Q За будь-якої ціни Qs>Qd 0 Q* Q За будь-якого випуску Ps>Pd

Вигоди споживачів і продавців при встановлені рівноважної ціни P Pd max А D S Вигоди споживачів і продавців при встановлені рівноважної ціни P Pd max А D S СНС P* E СНВ D Ps min B S Q* Надлишок у споживачів і надлишок у продавців Q

Вигоди споживачів і продавців при встановлені рівноважної ціни Надлишок у споживачів і надлишок у Вигоди споживачів і продавців при встановлені рівноважної ціни Надлишок у споживачів і надлишок у продавців

Вигоди споживачів і продавців при встановлені рівноважної ціни P Pd max S СНС E Вигоди споживачів і продавців при встановлені рівноважної ціни P Pd max S СНС E P* СНВ 0 D c Q* Q Надлишок у споживачів і надлишок у продавців

Сукупний надлишок споживача (СНС) СНС – це різниця між максимальною ціною, яку споживач готовий Сукупний надлишок споживача (СНС) СНС – це різниця між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за кількість товару і фактичною ціною, за якою купує товар на ринку. Величина СНС вимірюється величиною фігури, обмеженої кривою попиту, лінією ціни і ціною, за якою споживачі купують товар на ринку. CНС= S = ½ Q*(Pd max – P*)

Сукупний надлишок виробника (СНВ) СНВ – це різниця між ціною, за якою споживачі купують Сукупний надлишок виробника (СНВ) СНВ – це різниця між ціною, за якою споживачі купують товар на ринку і мінімальною ціною, за якою виробник готовий продати певну кількість товару. Величина СНВ вимірюється площею фігури, обмеженої кривою пропозиції, лінією ціни і фактичною ціною на ринку. CНВ = S = ½ Q*(P*– Ps min) CНВ = S = P* (Q*+c): 2

Вигоди споживачів і продавців при встановлені рівноважної ціни Величина виграшу покупців і продавців в Вигоди споживачів і продавців при встановлені рівноважної ціни Величина виграшу покупців і продавців в залежності від еластичності попиту і пропозиції. Р A S Р D D A E PE D B 0 S E PE B S Q Величина виграшу у покупців менше, ніж у продавців, якщо попит більш еластичний, ніж пропозиція 0 S D Q Величина виграшу у покупців більше, ніж у продавців, якщо попит менш еластичний, ніж пропозиція

Задача Дано: Qd =42 -3 P; Qs=2+2 P; Знайти: СНС і СНВ відносно початку Задача Дано: Qd =42 -3 P; Qs=2+2 P; Знайти: СНС і СНВ відносно початку рівноваги.

Розв’язання Qd=Qs; 42 -3 P=2+2 P; P* = 8; Q*= 18; CНС = (Pd Розв’язання Qd=Qs; 42 -3 P=2+2 P; P* = 8; Q*= 18; CНС = (Pd max –P*) Q*/2; CНС = (14 -8)*18/2 = 54; СНВ = P* (Q*+c) /2 = 8 (18+2)/2=80

P S 14 CНС E P* СНВ D 0 2 18 42 Q P S 14 CНС E P* СНВ D 0 2 18 42 Q

Стійкість ринкової рівноваги – це здатність ринку, виведеного з рівноважного стану, знову повернутись в Стійкість ринкової рівноваги – це здатність ринку, виведеного з рівноважного стану, знову повернутись в нього під впливом своїх внутрішніх сил. Нестійка рівновага – нездатність системи автоматично повернутись до рівноваги, для відновлення якої потрібно підключати неринкові сили

Головні підходи до встановлення стійкої рівноваги Модель Л. Вальраса P Надлишок Модель А. Маршалла Головні підходи до встановлення стійкої рівноваги Модель Л. Вальраса P Надлишок Модель А. Маршалла P S S P 1 E P 0* P 2 D Е Скорочення обсягів Зростання обсягів P 2 D Дефіцит 0 Q 1 Q 0* Q 2 - Q 0 Q 1 Q 0* Q 2 Q

Порівняльна характеристика встановлення порушеної рівноваги в моделях Л. Вальраса та А. Маршалла № п/п Порівняльна характеристика встановлення порушеної рівноваги в моделях Л. Вальраса та А. Маршалла № п/п Характеристика Л. Вальраса Моделі А. Маршала 1 Головна причина порушення рівноваги Розрив між обсягом попиту і обсягом пропозиції Розрив між ціною попиту і ціною пропозиції 2 Інструмент (засіб) урівноваження попиту і пропозиції Зміна цін вільноконкурентного ринку Зміна обсягів виробництва 3 Активний суб’єкт формування ринкової кон’юнктури Покупці – в умовах дефіциту; продавці – в умовах надлишку пропозиції Виробники (продавці)

Зміна стану рівноваги P P 1* P 0* P 2* S E 2 E Зміна стану рівноваги P P 1* P 0* P 2* S E 2 E 0 P 2* P 0* D 1 D 2 Q 2* Q 0* Q 1* Qs=const; Qd E 0 E 1 Qd=Qs Qd 1=Qs P 0* i Q 0* P 1* Q 1* S 0 S 1 E 2 S 2 P P 1* E 0 E 1 D 0 D Q Q 2* Q 0* Q 1* E 2 Qd 2=Qs P 2* Qd=const; Qs E 0 E 1 Qd=Qs 1 P 0* i Q 0* P 1* Q E 2 Qd=Qs 2 P 2* Q 2*

За одночасної зміни нецінового чинника функції попиту та функції пропозиції однозначно сказати, як зміниться За одночасної зміни нецінового чинника функції попиту та функції пропозиції однозначно сказати, як зміниться нова рівноважна ціна і обсяг, неможливо.

Якщо попит і пропозиція зростають одночасно, рівноважний обсяг продукції зростає, але вплив на рівноважну Якщо попит і пропозиція зростають одночасно, рівноважний обсяг продукції зростає, але вплив на рівноважну ціну є невизначеним P P S 0 S 1 P 0* E 0 P 1* P 0* Q 1* S 0 S 1 E 1 D 0 P S 0 Е 1 Е 0 D 1 Q Пропорційне зростання попиту і пропозиції S 1 P 0* P 1* E 1 D 0 Q 0* Е 0 D 0 Q 1* Q Попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція Q 0* Q 1* D 1 Q Попит зростає в меншій мірі, ніж пропозиція

Зміна ринкової рівноваги Попит і пропозиція збільшуються D S P D D 1 S Зміна ринкової рівноваги Попит і пропозиція збільшуються D S P D D 1 S S 1 К P 1 PE E 1 E D 1 D S S 1 0 QE Q 1 PE QE Q

Зміна ринкової рівноваги Попит і пропозиція збільшуються D S P D D 1 S Зміна ринкової рівноваги Попит і пропозиція збільшуються D S P D D 1 S PE P 1 0 S 1 E Е 1 S S 1 QE М D 1 D Q 1 Q PE QE

Якщо попит і пропозиція одночасно скорочуються, рівноважний обсяг продукції зменшується, а вплив на рівноважну Якщо попит і пропозиція одночасно скорочуються, рівноважний обсяг продукції зменшується, а вплив на рівноважну ціну є невизначеним P S 1 P P 0* S 0 E 0 P 0* D 0 E 0 Q 0* P 1* E 1 D 1 Q Пропорційне скорочення попиту і пропозиції Q 1* E 1 E 0 P 0* P 1* D 1 Q 1* S 1 S 0 E 1 P S 1 Q 0* D 1 D 0 Q Попит спадає в більшій мірі, ніж пропозиція Q 1* D 0 Q 0* Попит спадає в меншій мірі, ніж пропозиція Q

У випадку різнонаправленої зміни попиту і пропозиції однозначно сказати, куди зміститься точка рівноваги, не У випадку різнонаправленої зміни попиту і пропозиції однозначно сказати, куди зміститься точка рівноваги, не можна

Зміна ринкової рівноваги Попит зростає, пропозиція зменшуються D S D S Попит зменшуються, пропозиція Зміна ринкової рівноваги Попит зростає, пропозиція зменшуються D S D S Попит зменшуються, пропозиція зростає D S

У всіх випадках, коли попит чи пропозиція змінюються на абсолютну величину, відбувається паралельне зміщення У всіх випадках, коли попит чи пропозиція змінюються на абсолютну величину, відбувається паралельне зміщення відповідних кривих

Рівняння попиту за умови відсоткових змін у попиті: Qd=(1+r)(a-b. P) Рівняння пропозиції за умови Рівняння попиту за умови відсоткових змін у попиті: Qd=(1+r)(a-b. P) Рівняння пропозиції за умови відсоткових змін у пропозиції: Qs=(1+r)(c+d. P)

У випадку відсоткових змін у попиті чи пропозиції криві попиту та пропозиції змінять кут У випадку відсоткових змін у попиті чи пропозиції криві попиту та пропозиції змінять кут нахилу P P S 1 S 0 S P 1 E 1 E 0 P 0 D 0 Q 1 E 1 D D 1 Q Q 1 Q 0 Q

Динамічна модель ринкової рівноваги Павутино-подібна модель – модель, яка відображає траєкторію руху до стану Динамічна модель ринкової рівноваги Павутино-подібна модель – модель, яка відображає траєкторію руху до стану рівноваги у випадку, якщо реакція попиту або пропозиції запізнюється Припущення: 1) Попит випереджає пропозицію; 2) Рішення про обсяг випуску приймається з урахуванням минулого періоду

Варіанти коливання цін і обсягів навколо рівноважної величини 1) Стійка рівновага (динамічна павутина) – Варіанти коливання цін і обсягів навколо рівноважної величини 1) Стійка рівновага (динамічна павутина) – формується, коли кут нахилу кривої пропозиції більший (нахил кривої крутіший), ніж кут нахилу кривої попиту. Коливання будуть затухаючі до тих пір, поки не встановиться рівновага

Динамічна павутина P Коливання цін за умови стійкої рівноваги P S D P 1 Динамічна павутина P Коливання цін за умови стійкої рівноваги P S D P 1 P 3 P 5 P* P 4 P 2 0 Q 1 Q 3 Q 5 Q* Q 4 Q 2 Q 0 Умови виникнення стійкої рівноваги на ринку t

2) Нестійка рівновага або розбіжна павутина – формується, якщо нахил кривої пропозиції більш пологіший, 2) Нестійка рівновага або розбіжна павутина – формується, якщо нахил кривої пропозиції більш пологіший, ніж нахил кривої попиту (кут нахилу кривої пропозиції буде меншим від кута нахилу кривої попиту). У цьому разі коливання мають вибуховий характер і рівновага не настає

Розбіжна павутина P D S Коливання цін за умови нестійкої рівноваги P P 3 Розбіжна павутина P D S Коливання цін за умови нестійкої рівноваги P P 3 P 1 P* P 2 0 Q 3 Q 1 Q* Q 2 Q 4 Q 0 Умови виникнення нестійкої рівноваги на ринку t

3) Модель досконалої павутини або павутини постійної вібрації (коливання навколо рівноваги) має місце в 3) Модель досконалої павутини або павутини постійної вібрації (коливання навколо рівноваги) має місце в тому випадку, коли кут нахилу кривої попиту і кривої пропозиції однакові. Коливання цін і обсягів навколо рівноважних є монотонними

Досконала павутина P D Регулярні коливання цін P S P 1 E P* P Досконала павутина P D Регулярні коливання цін P S P 1 E P* P 2 0 Q 1 Q* Q 2 Q 0 Умови регулярного коливання цін t

Задача • На місцевому ринку функція попиту на радіоприймачі має вигляд: Qtd=100–Pt, а функція Задача • На місцевому ринку функція попиту на радіоприймачі має вигляд: Qtd=100–Pt, а функція їх пропозиції – Qts=0. 5 Pt-1– 15, де t = 0, 1, . . . , 6 – дні тижня від неділі до суботи. • Визначити рівноважну ціну радіоприймачів. Які ціни на радіоприймачі будуть по днях тижня, якщо у неділю на ринку була рівноважна ціна, а в понеділок попит виріс таким чином, що при кожному значенні ціни купували на 10 радіоприймачів більше? Рішення представити графічно.

Розв’язання Qst = Qdt за умови Pt=Pt-1; 100 -P=0, 5 P-15; P 0=76, 7; Розв’язання Qst = Qdt за умови Pt=Pt-1; 100 -P=0, 5 P-15; P 0=76, 7; Q 0=23, 3 – у неділю t=0; В понеділок t=1; Qd 1= 110 -P 1; Qs 1=0, 5 P 0 -15=0, 5*76, 7 -15=23, 3; 110 -P 1=23, 3; P 1=86, 7; У вівторок t=2; Qd 2= 110 -P 2; Qs 2=0, 5*86, 7 -15=28, 35; 110 -P 2=28, 35; P 2=81, 65; У середу t=3; Qd 3= 110 -P 3; Qs 3=0, 5*81, 65 -15=25, 83; 110 -P 3=25, 83; P 3=84, 18;

Розв’язання У четвер t=4; Qd 4= 110 -P 4; Qs 4=0, 5*84, 18 -15=27, Розв’язання У четвер t=4; Qd 4= 110 -P 4; Qs 4=0, 5*84, 18 -15=27, 09; 110 -P 4=27, 09; P 4=82, 91; У п’ятницю t=5; Qd 5= 110 -P 5; Qs 5=0, 5*82, 91 -15=26, 46; 110 -P 5=26, 46; P 5=83, 54; У суботу t=6; Qd 6= 110 -P 6; Qs 6=0, 5*83, 54 -15=26, 77; 110 -P 6=26, 77; P 6=83, 23; Рівновага після збільшення попиту у понеділок буде: 110 -P=0, 5 P-15; 110 -P=0, 5*83, 23 -15=26, 615; P*=110 -26, 615=83, 3; Q*=26, 615

P S D P 1=86, 7 P 3=84, 18 P 5=83, 54 E P*=83, P S D P 1=86, 7 P 3=84, 18 P 5=83, 54 E P*=83, 3 P 6=83, 23 P 4=82, 91 P 2=81, 65 P 0=76, 7 Q 5=26, 46 Q 0=Q 1=23, 3 Q 3=25, 83 Q 6=26, 77 Q*=26, 615 Q 4=27, 09 Q 2=28, 35 Q Павутиноподібна модель рівноваги на місцевому ринку радіоприймачів

Вплив держави на ринкову рівновагу • • Головні інструменти впливу держави на ринкові процеси Вплив держави на ринкову рівновагу • • Головні інструменти впливу держави на ринкові процеси фіксація та регулювання цін; оподаткування виробництва чи реалізації продукції; субсидіювання виробництва чи реалізації продукції; урядове управління економікою.

Державне втручання у процес ринкового ціноутворення 1) встановлення верхньої межі ціни. “Ціна стелі” – Державне втручання у процес ринкового ціноутворення 1) встановлення верхньої межі ціни. “Ціна стелі” – верхня межа ціни, вище якої не повинна підніматися ціна купівліпродажу. Рс < Р* 2) встановлення нижньої межі ціни. “Ціна підлоги” – нижня межа ціни, нижче якої не має опускатися ціна купівліпродажу. Рп > Р*

Метою встановлення “ціни стелі” є захист малозабезпеченого населення від непомірно високих цін на ті Метою встановлення “ціни стелі” є захист малозабезпеченого населення від непомірно високих цін на ті чи інші товари та послуги і підвищення умов їх життя за рахунок виробника. “Ціна стелі” спричиняє дефіцит. Метою встановлення “ціни підлоги” є підтримка виробників чи інших суб’єктів економіки. “Ціна підлоги” спричиняє перевиробництво (надлишок) або низьку конкурентоспроможність.

Вплив податків на ринкову рівновагу Крива пропозиції зміщується ліворуч на величину податку. Зміщення кривої Вплив податків на ринкову рівновагу Крива пропозиції зміщується ліворуч на величину податку. Зміщення кривої пропозиції залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення. Способи стягнення податку: 1) як певна сума з одиниці товару 2) як відсоток до ціни товару

Вплив податку як суми з одиниці товару • Крива пропозиції зміщується паралельно до початкової Вплив податку як суми з одиниці товару • Крива пропозиції зміщується паралельно до початкової на величину податку (Т) по вертикалі, точка рівноваги зміщується з Е 0 до Е 1. • У точці нової рівноваги ціна пропозиції Ps, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної ціни попиту Pd, за якою купують товар покупці, на величину податку: Pd-Ps=T, де Т – величина податку на одиницю товару. Ps=Pd-T

Вплив податку як суми з одиниці товару Р Pd S 1 Т Е 1 Вплив податку як суми з одиниці товару Р Pd S 1 Т Е 1 S 0 Е 0 Ps D Q 1 Q 2 Q

Рівняння пропозиції з врахуванням податку: Qs 1= c + d (P-T) Параметри нової рівноваги Рівняння пропозиції з врахуванням податку: Qs 1= c + d (P-T) Параметри нової рівноваги (E 1) визначаються: Qd=Qs 1

P S 1 Pd max P E 1 Pd Td Ps 1 min P* P S 1 Pd max P E 1 Pd Td Ps 1 min P* Ps B Ts T S 0 E 0 - D A Ps 0 min 0 Q 1 Q 0 Q

• площа чотирикутника Ps. Pd. E 1 A – надходження податку до бюджету; • площа чотирикутника Ps. Pd. E 1 A – надходження податку до бюджету; • податковий тягар завжди розподіляється між покупцями і продавцями; • площа чотирикутника Р*Рd. Е 1 B – сума податку, що сплачує споживач; • площа чотирикутника Ps. P*BA – сума податку, що сплачує виробник; • площа чотирикутника Р*Рd. Е 1 E 0 – втрати споживача внаслідок запровадження податку; • площа чотирикутника Ps. P*E 0 A – втрати виробника у результаті запровадження податку; • площа трикутника E 1 E 0 A – чисті втрати суспільства внаслідок запровадження податку

Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|=|ES|=1 P S 1 D S Т E Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|=|ES|=1 P S 1 D S Т E 1 P 1 К E PE P 2 S 1 L D S 0 Q 1 QE Q QE - Q 1 – Зміна рівноважного обсягу реалізації. Т – Величина акцизного збору. Р 1 – Ціна, яку сплачує покупець. Р 2 – Ціна, яка формує дохід продавця. P 1 Е 1 КPE – Податковий тягар покупця PEКLP 2 – Податковий тягар продавця Рис. Акциз за одиничної еластичності попиту і пропозиції

Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|=|ES|>1 P S 1 D T E 1 Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|=|ES|>1 P S 1 D T E 1 P 1 К PE P 2 S E D L S 0 Q 1 QE Q

Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|=|ES|<1 D P E 1 P 1 S Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|=|ES|<1 D P E 1 P 1 S S 1 PE E К P 2 T L S 1 S D 0 Q 1 QE Q Рис. Акциз за низької еластичності попиту і пропозиції

Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|<|ES| P D S 1 E 1 P Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|<|ES| P D S 1 E 1 P 1 T S К E PE P 2 S L D 0 Q 1 QE Q Рис. Значне погіршення положення покупця

Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|>|ES| P S 1 D S T E Вплив акцизних податків на ринкову рівновагу |ED|>|ES| P S 1 D S T E 1 PE E K P 2 L S 1 0 D S Q 1 QE Q Рис. Значне погіршення положення продавця

• T*– це податок, при якому надходження до бюджету максимальні. • T* розраховується, • T*– це податок, при якому надходження до бюджету максимальні. • T* розраховується, виходячи з такого поняття як потенціал ринку: Pdmax – Psmin • T* = nom. p /2 = (Pdmax – Psmin) / 2 • Коли немає умови максимізації податку, приймається величина податку Т < T*

Задача Qd = 45 -3 P Qs = -9 +6 P Знайти величину акцизного Задача Qd = 45 -3 P Qs = -9 +6 P Знайти величину акцизного збору, розподілити податок між споживачем і виробником. Розв’язок показати на графіку.

Розв’язання • • • Qd = Qs; 45 -3 P=-9+6 P; P*=6; Q*=27; T* Розв’язання • • • Qd = Qs; 45 -3 P=-9+6 P; P*=6; Q*=27; T* =nom. p /2 =(Pd max – Ps min) / 2 = (15 1, 5) / 2 = 6, 75; • Так як в задачі немає умови максимізації акцизного збору, приймаємо величину податку менше ніж 6, 75. Нехай Т=5;

• • • Qs 1 = c+d (P-T); Qs 1 = -9 + • • • Qs 1 = c+d (P-T); Qs 1 = -9 + 6 (P-5) = -39+6 P; 45 -3 P = - 39+6 P; P*1 = 9, 3; Q*1 = 16, 8; TRб = T Q 1* = 5 16, 8 = 84; Td = P 1* – P* = 9, 3 – 6 = 3, 3; TRd = 3, 3 16, 8 =55, 44; Ts = T – Td = 5 -3, 3 = 1, 7; TRs = 1, 7 16, 8 =28, 56.

S 1 P 15 9, 3 6, 5 6 5 E 1 Td S S 1 P 15 9, 3 6, 5 6 5 E 1 Td S E Ts 4, 3 1, 5 D 16, 8 27 45 Q

Вплив відсоткового податку • крива пропозиції зміщується ліворуч; • змінюється точка перетину кривої пропозиції Вплив відсоткового податку • крива пропозиції зміщується ліворуч; • змінюється точка перетину кривої пропозиції з відповідною віссю і кут її нахилу; • 3 врахуванням ставки податку рівняння кривої пропозиції матиме вигляд: Qs= c+d(1 -t)P

P S 1 T E 1 Pd* P 0 Ps S 0 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- - P S 1 T E 1 Pd* P 0 Ps S 0 ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------- - E 0 T 0 Q 1 Q 0 D Q

Вплив субсидії (дотації) на ринкову рівновагу Субсидії – “податок навпаки” Крива пропозиції зміщується праворуч Вплив субсидії (дотації) на ринкову рівновагу Субсидії – “податок навпаки” Крива пропозиції зміщується праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі. Sub=Ps-Pd; Ps=Pd+Sub Рівняння пропозиції з врахуванням субсидії: Qs 1=c+d(P+sub)

P S 0 A Ps P 0 - Sub S 1 Е 0 E P S 0 A Ps P 0 - Sub S 1 Е 0 E 1 Pd D Q 0 Q 1 Q

• площа чотирикутника Ps. Pd. AE 1 – загальна сума субсидій; • площа • площа чотирикутника Ps. Pd. AE 1 – загальна сума субсидій; • площа чотирикутника Ps. P 0 E 0 A – приріст надлишку виробника; • площа чотирикутника Pd. P 0 E 0 E 1 – приріст надлишку споживача; • площа трикутника AE 0 E 1 – чисті втрати суспільства. • Чисті втрати суспільства – це та сума субсидій, на яку вони (субсидії) перевищують сумарну вигоду споживача та виробника.