Тема 2 Польові склади пального великої місткості

Тема 2: Польові склади пального великої місткості. .

ЗАНЯТТЯ № 1 Групове заняття 2 години

1 ризначення, організаційно-штатна труктура та технічне обладнання польових складів пального великої місткості Польові склади пального великої місткості є закладом оперативного тилу, і призначені для прийому , зберігання і видачі паливномастильних матеріалів, спеціальних рідин і технічних засобів служби пального військам фронту при підготовці і веденні бойових дій. Ці склади організаційно входять: 1. ФСП - до складу ФТБ і ФБр. МЗ; 2. АСП - до складу АБр. МЗ; 3. КСП - до складу КБр. МЗ; 4. СП ВПС - до складу авіаційно-технічних тилових баз ; 5. Рухомі склади рідкого палива флоту - до складу флотської Бр. МЗ.

Польові склади пального підлеглі: 1. З питань організації прийому і видачі пального військам, розміщенню і переміщенню, забезпеченням їх усіма видами постачання , захисту, охорони і оборони, несення служби, зв’язку і інших питань пов’язаних з життєдіяльністю підпорядковуються–начальникам баз(ФТБ) або командирам бригад матеріального забезпечення(БРМО); 2. З питань накопичення запасів , їх номенклатури, порядку збереження, ведення облікової і звітної документації, тобто усіх спеціальних питань – підпорядковуються начальнику корпусу). служби пального фронту (армії,

У зв’язку з ростом середньодобової витрати пального збільшились і норми вмісту військових запасів, так , наприклад, у МБр (ТБр) вміщується: АБ – 2, 0 запр. ДТ – 3, 0 запр. АП – 7, 5 запр. Ця кількість забезпечує ведення бойових дій на 5 діб. Тривалість фронтової наступальної операції 15 - 16 діб, тому кількість пального, якого не вистачає і запаси до кінця операції розміщуються: - на армійському складі (АБр. МЗ) – 2 -х добових потреб; - на ФСП ФБр. МЗ - 2 -х добових потреб ; - на ФСП ФТБ – 11 діб. Разом у фронті запасів – на 20 діб. Для утримання такої кількості пального необхідно мати: - у Абр. МЗ – 1 склад місткістю 6000 м 3; - у ФБр. МЗ – 1 склад місткістю 10000 м 3; - у ФТБ – 7 складів місткістю по 14000 м 3. Ці склади мають уніфіковану організаційно – штатну структуру. У їх складі є однотипні відділення місткістю 400 і 200 м 3, оснащення яких дозволяє використовувати їх як у складі складу , так і автономно.

ФСП-14000 Можливості: Місткість - 14000 м 3 Склад спроможний прийняти і видати 14000 м 3 пального щодобово; Готовність складу до прийому пального з мо прибуття в новий район 7 – 8 годин; Повне розгортання складу через 48 – 60 годин; Займана площа до 140 га;

ФСП-10000 Можливості : Місткість – 10000 м 3; Добова спроможність(видача + прийом) – Готовність по тимчасовій схемі – Повне рогортання – Займана площа 10000 м 3 3 - 4 год 24 годи 40 - 50 г

АСП-6000 Можливості: Місткість-6000 м 3 Добова продуктивність 6000 м 3 Готовність по тимчасовій схемі 3 -4 год. Повне розгортання 15 -16 год. Займана площа до 40 га

Принципіальна схема розміщення польового складу пального на грунті.

Принципіальна схема розміщення польового складу пального на автомобілях.

Начальник складу Фін част Пож ком Гол. інжен. ООВ Нач АГЧ Вз-д охор Техн відділ оме Рух іле д від я нн ВЗ ВЗ Пальне Масла ВЗ ТЗСП Офіцери 11 чол. Прапорщики – 6 чол. Сержанти 7 чол. Солдати – 17 чол. Робітн. та служб. - 120 чол.

2 Принципи використання та порядок розгортання, роботи, згортання та переміщення складів. Інженерне обладнання складів Характер сучасних наступальних операцій визначає дію польових складів пального у надзвичайно важких умовах. Високі темпи наступу військ, велика середньодобова витрата пального потребує з одного боку майже безперервної видачі зі складів значної кількості пального, а з другого неодноразових і досить частих переміщень їх в операції наступу. У зв’язку зі змінами в організації і побудові фронтового (армійського)тилу одержали подальший розвиток основні положення використання в операціях складів пального.

Польові склади пального входять до складу: в угрупування тилу - для безпосереднього забезпечення військ першого ешелону діючих на напрямку головного і інших ударів; - для забезпечення резервів , а також самим входити до резерву сил і засобів тилу; - для забезпечення усіх військ фронту армії (ФТБ, ФБр. МЗ, АБр. МЗ); - для забезпечення висування і вводу в бій оперативних груп других ешелонів; - для забезпечення повітряних, морських десантів і вирішення інших задач. Склади фронтової тилової бази використовуються у складі ФТБ, на початковому і кінцевому пунктах ПМТП, у тимчасових перевалочних районах.

Відділення цих складів можуть використовуватися на стиках трубопровідних батальйонів і бригад. ФТБ СП ОТБр ПМТП-150 ОТБн ПМТП-150 Склади пального ФТБ і їх відділення, які діють на окремих напрямках, до початку операції розгортаються на основних залізничних напрямках або водних ділянках в районах, які примикають до тилового кордону фронту. Ці склади переміщуються як правило один раз за всю ФНО (фронтова наступальна операція), тобто через 12 -15 діб, - по мірі відновлення напрямків залізниці.

По прибутті у новий район дислокації першого ешелону виконується : - розвантаження технічних засобів і майна; - розосередження технічних засобів по ділянках складу відповідно з прийнятою схемою розміщення і технологічною схемою; - розгортання ТЗ на ділянках складу; - інженерне обладнання складу в новому районі; - організація охорони, оборони і маскування складу. Розгортання складу проводиться , як правило, у дві черги: Перша черга (тимчасова схема): Ділянка прийому – видачі пального з залізничних цистерн, група резервуарів з розрахунку прийому не менше 24 залізничних цистерн з пальним, майданчик для масової видачі пального в автотранспорт;

Друга черга: Проводиться розгортання складу за повною схемою, яка забезпечує виконання всіх операцій по прийому і видачі пального одноразово. Рекомендується використовувати в першу чергу резервуари великої місткості (МР-250, МР-150). При розгортанні складу встановлюється зв’язок з управлінням і всередині складу. Робота складу в заданому районі заключається в прийомі, зберіганні і видачі пального у наливний транспорт (основна частка роботи), а також спеціальних рідин і технічних засобів Переміщення складу у новий район планується і організується на підставі наказу командира Бр. МЗ (начальника ФТБ).

Переміщення складу пального: Отримавши наказ на переміщення начальник складу: - вибирає на карті територію для розміщення складу; - організує рекогносцировку місцевості; - оцінює обстановку; - приймає рішення. Паралельно проводиться відпрацювання всієї документації і складання необхідних розрахунків. Переміщення складу включає в себе - згортання в старому районі, пересування і розгортання у новому районі. Порядок згортання – всі роботи розгортання у зворотному напрямку. При розміщенні польового складу на місцевості необхідно передбачати розташування технічних засобів і обладнання по ділянках складу відповідно з принциповою і технологічною схемами складу, умовами місцевості і бойової обстановки.

Підготовка земельного участку для розміщення польового складу. Вибір території для польового складу заключається у пошуку найбільш придатної земельної ділянки, яка відповідає промислово-технічним, санітарним та протипожежним вимогам. При виборі ділянки місцевості звертається увага на наявність: - зручних і потайних під’їзних шляхів (залізничних тупиків для складів ФТБ, ФБр. МЗ); - можливість використання рельєфу і захисних властивостей місцевості, природного маскування; - джерел водопостачання; - підручних матеріалів; - стану ґрунту і рівня ґрунтових вод. Після вибору і рекогносцировки місцевості складається схема розміщення польового складу.

Території польового складу пального. ТЕХНІЧНА ТЕРИТОРІЯ ДІЛЯНКИ: - прийому; - зберігання – видачі (а для АСП прийому –зберігання видачі); - передачі пального з АТТ в АТТ(наливний); - очікування порожнього транспорту; - очікування завантаженого транспорту. ГОСПОДАРСЬКА ТЕРИТОРІЯ ДІЛЯНКИ: технічного обслуговування На ділянці технічного обслуговування розташовуються укриття для автотракторної техніки, засобів перекачування і механізації робіт. адміністративно – господарча територія На ній розташовуються: управління складу, пожежна команда, вузол зв’язку, пункт господарчого постачання, медичний пункт, лабораторія, укриття для особового складу.

Після розробки принципового плану розташування складу у новому районі розробляється план розгортання складу, який суттєво є рішенням начальника складу на розгортання включає в себе наступні основні документи: ік розгортання складу на місцевості; чну схему; сту, охорони, оборони з об’єднаною з схемою ання складу на місцевості.

Для складання плану–графіку розгортання відпрацьовуються розраху потрібних сил і засобів: - для розвантаження ешелонів, які прибувають або автомобільних ко - для розосередження технічних засобів по ділянках складів; - для інженерного обладнання складу; - розрахунок споживання і забезпеченості силами і засобами розгорт складу; - заявки на допоміжні сили і засоби для розгортання складу.

Склади пального ФБр. МЗ і Абр. МЗ використовуються , як правило у повному складі. При необхідності виділяють відділення місткістю 400 і 200 м 3 Склад пального ФБр. МЗ розгортається на відстані 100 -120 км від лінії фронту. Склади розташовуються на ґрунті поблизу автомобільних шляхів. Пересування здійснюється двома автотранспортними ешелонами (може і по залізниці). Склад пального ФБр. МЗ переміщується за військами , які вони забезпечують, через кожні 2 – 3 доби, не відриваючись від складів Абр. МЗ більш ніж на 150 км. Для переміщення складу потрібно 108 4 -х тонних автомобіля. Склад пального Абр. МЗ також розташовуються на ґрунті поблизу автомобільних шляхів. Склад пального Абр. МЗ розміщується на відстані 60 -80 км від лінії фронту, переміщуючись за відповідними з’єднаннями першого ешелону не відриваючись від їх ОБМЗ більш ніж на 75 -100 км. Для переміщення потрі 6 но 65 4 -х тонних автомобілів

Інженерне обладнання районів розміщення здійснюється силами та засобами складів і підрозділів підвозу. При необхідності, з цією метою виділяються додаткові сили і засоби старшим начальником. У всіх випадках особовий склад при першій можливості копає щілини. При довгостроковому перебуванні в одному районі будуються траншеї, сховища і інші укриття, а для захисту технічних засобів і запасів пального – котловани з апарелями і інші інженерні споруди; при необхідності робиться обвалування транспорту та іншої техніки, а також матеріальних засобів, які викладені на грунт. До першої черги інженерних робіт відносяться: - підготовка під’їзних шляхів, допоміжних доріг і будівництво укриттів для особового складу. До другої черги інженерних робіт відносяться: - удосконалення укриттів для особового складу, будуються укриття для пального, тарних нафтопродуктів і технічних засобів, а також виконуються інші маскувальні роботи.

Укриття особового складу. Для захисту особового складу від зброї масового ураження і звичайних засобів нападу будують щілини, бліндажі і сховища легкого типу. Укриття будують у місцях постійної роботи і зосередження особового складу, при цьому використовуються захисні, та маскувальні властивості місцевості, а також окопи, бліндажі , землянки і інші споруди, які залишили наші бойові підрозділи або супротивник. Для технічних засобів перекачування пального, змонтованих на автомобілях і автомобільних причепах, влаштовуються укриття у вигляді котлованів з апарелями(капоніри) і вирізок у зворотних схилах підвищень. У бокових стінках котлованів, напроти насосних відділень засобів перекачування і арматурних шаф засобів заправки, влаштовуються ступеневі спуски і ніші. Для виїзду і в’їзду технічних засобів на шасі автомобіля влаштовуються апарелі з кутом в'їзду (виїзду) 15 – 20°.

Гумово тканинні резервуари встановлюються, як правило, в котлованах, глибина яких визначається висотою цих резервуарів у заповненому стані. Висота бруствера повинна бути вище заповненого резервуару на 0, 2 – 0, 3 м. Для зручності роботи відстань між резервуарами і від резервуару до стінки котловану повинна бути 0, 5 – 1, 0 м. В тих випадках , коли групи резервуарів розгортаються на відкритих майданчиках, навколо них обладнується протипожежне обвалування. Для контейнерів і бочок з пальним і маслами викопуються або споруджуються землянки. У кожній траншеї зберігається 10– 20 м 3 пального і масел всіх сортів, (у разі знищення однієї групи не будуть знищені усі запаси будь-якого сорту). Траншеї на місцевості можуть виконуватися у вигляді прямої ламаної лінії. Профіль траншеї залежить від характеру місцевості.

Укриття закритого типу.

Траншея

Окоп

Заняття № 3 Гідравлічний розрахунок роботи пересувних засобів перекачки на польовий складський трубопровід. Групове заняття 2 години

Методика розрахунку залежності вакуум метричної допустимої висоти всмоктування від подачі 1 Методика розрахунку дозволяє виконати гідравлічний розрахунок заздалегідь і побудувати універсальну залежність подачі і напору насосного агрегату від довжини трубопроводу (графік О-L-Н), а також залежність Нвак= ƒ(Q), і hтв= ƒ(Q) для характерних схем всмоктування. Основна мета розрахунку – це визначення потужності насосного агрегату при його роботі на задану трубопровідну мережу. Розрахунок і будова графіків ведеться при ΔΖ=0 Розрахунок виконують по формулі:

де: Ра - атмосферний тиск, кгс/м 2, (Ра = 1 кгс/см 2, 10 000 кг/м 2) Ру - тиск насиченого пару, кгс/м 2, Ру=Ну = 1350 ρ - питома вага рідини, кгс/м 3 φ – коефіцієнт кавітаційного запасу, (1, 2 – 1, 4) n – частота обертання ротора насоса, об/хв. Q – подача насоса, м 3/год Скр – кавітаційний критерій подібності насоса. Ндопвак - допустима вакуум-метрична висота всмоктування ∆Ζ - висота підйому рідини; ξ - коефіцієнти місцевих опорів всмоктувальної лінії; h тв. - втрати напору у трубопроводі на всмоктувальній лінії; h тн - втрати на напірній лінії h 0 - втрати по довжині трубопроводу; H - напір насосу

Методика розрахунку залежності гідравлічних втрат у всмоктувальній лінії від подачі. 2 При складанні схеми розташування і особливо технологічної схеми складу виникає необхідність визначення реальної подачі засобів перекачування , визначення відстані між ділянками прийому пального з залізниці до ділянки зберігання. Важливе значення при цьому, буде мати і фактор гідравлічних втрат у всмоктувальній лінії. Методика розрахунку дозволяє виконати гідравлічний розрахунок заздалегідь і побудувати універсальну залежність подачі і напору насосного агрегату від довжини трубопроводу. м. вод. ст (2) де: Q – подача насоса, м 3/с, додати коефіцієнт 1/36002 ℓp і d р – довжина і діаметр рукавів, м λ – коефіцієнт гідравлічного опору рукава, Σξ – сума коефіцієнтів місцевих опорів всмоктувальної лінії

3 Методика розрахунку залежності довжини перекачки від подачі. При складанні схеми розташування і особливо технологічної схеми складу, виникає необхідність визначення реальної довжини ліній подачі пального, визначення відстані між ділянками прийому пального з залізниці до ділянки зберігання. Методика розрахунку дозволяє виконати гідравлічний розрахунок, заздалегідь, і побудувати універсальну залежність подачі і напору насосного агрегату від довжини трубопроводу. Розрахунок виконується по формулі: де, Q - подача м 3/год, ۷ - в’язкість, см 2/с d - діаметр, м

подача м 3/час

Заняття № 5 Практичне заняття.

1 Вимоги, що висуваються до технологічної схеми, вихідні дані, послідовність розробки технологічної схеми. Технологічна схема - це графічно-умовне зображення технічних засобів і зв'язків між ними (трубопроводи, засоби перекачування, збереження, транспортування). Основні вимоги до технологічної схеми визначаються виходячи з призначення, умов експлуатації і виду продукту , що перекачується.

Вимоги можна розділити на три групи: 1. Оперативно-тилові; 2. Експлуатаційні; 3. Виробничі. До основних оперативно – тилових вимог відносяться: - рухливість в умовах сучасного бою ; - ефективність виконання цільових функцій і надійність роботи в різних кліматичних умова у будь-який час року і доби; - забезпечення необхідних значень подачі, напору і допустимої вакуум метричної висоти всмоктування і інших параметрів; - обмеженість строків підготовки до роботи і згортання технічного засобу і мінімальна кількість обслуговуючого персоналу; - мінімальні затрати на обслуговування і ремонт.

До основних експлуатаційних вимог відносяться: - простота конструкції; - довговічність і надійність в роботі; - простота обслуговування при експлуатації - зручність управління робочими процесами; - забезпечення умов пожежної і техніки безпеки. До виробничих можливостей відносяться: - уніфікація вузлів і деталей; - технологічність виготовлення; - економічність.

Основними параметрами, які характеризують технологічну схему є: - подача Q ; - напір Н; - вакуум метрична висота всмоктування Ндопвак ; - частота обертання ротора n. 2

Перш ніж приступити до розрахунків кількості засобів перекачки необхідно правильно вибрати ділянку для розміщення складу, а виходячи з прийнятої схеми розміщення, визначити оптимальну кількість засобів перекачування і ліній трубопроводів технологічної схеми. Технологічна схема - це графічно-умовне зображення технічних засобів і зв'язків між ними (трубопроводи, засоби перекачування, збереження, транспортування). Вимоги до технічних засобів служби пального: - злив пального з передбачених видів транспорту в резервуари складу; - наливання пального в передбачені види транспорту з резервуарів складу; -злив пального з транспорту відправника в транспорт одержувача минаючи резервуари складу; - злив, зберігання і наливання, як правило не більше двох основних сортів пального; - перекачування з одного майданчика на інший; - послідовне перекачування декількох сортів пального по одному трубопроводу;

Чинники, що впливають на структуру технологічної схеми: - схема розміщення; - тип засобів транспортування; - об'єм одночасно прийнятого (виданого) пального; - тип технічних засобів. Початкові дані і послідовність розробки: - місткість складу, V; - прийнята принципова схема розміщення; - об'єм одночасної подачі пального під злив Vз, і налив V в; - нормативний час зливу τз і наливу τ в; - кількість подач (видач) пального в добу, Nз , Nв - характеристики технічних засобів.

Послідовність розробки: - уточнюється кількість ділянок технічної території і відстань між ними, визначається місткість кожної ділянки зберігання, кількість і місткість груп резервуарів на ділянці, кількість і марки резервуарів; - уточнюються можливі подачі основних засобів перекачування(як? ); - визначається кількість засобів перекачування, трубопроводів, комплектів масової видачі - розробляється компоновка технічними засобами.

Вирішення: