Тема 2 Основні фонди підприємства 1 Сутність

Тема 2 « Основні фонди підприємства» 1. Сутність. Структура і класифікація основних фондів підприємства 2. Облік та оцінка основних фондів підприємства. 3. Знос основних фондів. Види зносу. Амортизація основних фондів й методи її нарахування. 4. Показники руху і ефективності використання основних фондів. 5. Резерви підвищення ефективності використання 1 основних фондів.

Виробничі фонди підприємства Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та визначених засобів виробництва. Останні по своєму матеріально-речовинному змісту складають виробничі фонди підприємства, всю сукупність яких ділять на основні та оборотні. Засоби виробництва Виробничі фонди Засоби праці Основні фонди Предмети праці Оборотні фонди Склад та взаємозв’язок засобів виробництва та виробничих фондів Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість та функціонують у виробництві довгий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретним трудом на вартість виготовляємої продукції (на платні послуги) частками по мірі зносу; Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді визначеної сукупності предметів праці. Елементи яких повністю споживаються у кожному виробничому 2 циклі, тобто міняють або повністю втрачають натуральну форму та переносять усю свою вартість на вартість продукції (платних послуг).

1. Будівлі 2. Споруди шахти, кар’єри, скважини, мости, плотини, єстакади, резервуари, під’їзні шляхи підприємств 3. Передаточні пристрої електромережі, різні трубопроводи, трансмісії 4. Машини та обладнання потужні, робочі, вимірювальні та регулюючі прибори та пристрої та лабораторне обладнання, комп’ютерна техніка Види основних фондів 5. Транспортні засоби локомотиви, цистерни, заводські баржі, пароми, автомобілі 6. Інструменти ріжучі, ударні та ін. засоби ручної праці, різні пристрої для обробки деталей та зборки виробів 7. Виробничий інвентар та принадлежності верстати, робочі столи, огородження машин, інвентарна тара 8. Господарський інвентар офісне обладнання, множильна техніка, протипожежні засоби 9. Інші основні фонди Видова класифікація основних фондів 3

Укрупнена класифікація основних фондів (для потреб податкового обліку) 1 група – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (норма нарахування амортизації – 2%) 2 група – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади, та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування та приладдя до них (норма нарахування амортизації – 10%) 3 група – будь-які інші основні фонди, які не увійшли до груп 1, 2, 4 (норма нарахування амортизації – 6%) 4 група – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ним засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів 4 (норма нарахування амортизації – 15%)

Існуючі класифікації основних фондів Ознака класифікації 1 Участь у виробничому процесі Сутність участі у виробничому процесі Види основних фондів 2 виробничі невиробничі активна частина пасивна частина Залежно від прав власності будівлі 3 обслуговують господарську діяльність підприємства та створюють умови для її успішного здійснення призначені забезпечити вирішення соціальних завдань основні фонди, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці (машини, обладнання, інструмент, вимірювальні прилади) забезпечують функціонування та здійснення процесу виробництва (будівлі, споруди, інвентар) власні За Призначення та стисла характеристика цільовим призначенням орендовані споруди передавальні пристрої машини та устаткування будівельно-архітектурні об’єкти, призначенням яких є створення умов праці, зберігання матеріальних цінностей і т. п. інженерно-будівельні об’єкти, призначені для створення і виконання технічних функцій, не пов’язаного із зміною предметів праці: дамби, димарі і т. п. стаціонарні транспортні засоби різних видів: транспортери, підйомники, крани, пристрої для передачі пара і електроенергії, трубопроводи, підвісні дороги і т. п. об’єкти, призначені для вироблення теплової і електричної енергії і перетворення різного роду енергії в механічну. До них відносяться робочі машини і обладнання – знаряддя праці, призначенням яких є зміна форми, розміру або агрегатного стану предметів праці, переміщення або тимчасове накопичення 5 предметів праці, що переробляються у виробничому процесі: контактні апарати, реактори, насоси і т. д.

Продовження таблиці 1 2 3 транспортні засоби пересувні засоби переміщення предметів праці, готової продукції, працюючих: автокари, автопогружчики, повітряний і інший транспорт виробничий та господарчий інвентар інструменти та пристосування Залежно від джерел фінансування столи, шафи, предмети протипожежного призначення і т. д. ручні засоби праці: кліщі, пневматичні молотки і інше власні внесені до статутного фонду підприємства його засновниками придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів залучені придбані за рахунок довгострокових кредитів банків безкоштовно отримані За нормами амортизаційних відрахувань 1 група – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини 2 група – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади, та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування та приладдя до них 3 група – будь-які інші основні фонди, які не увійшли до груп 1, 2, 4 4 група – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ним засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів 6

Розрізнюють галузеву і виробничу структуру основних фондів Галузева структура основних фондів характеризує питому вагу основних фондів окремих галузей в загальній вартості основних фондів галузей промисловості і відображає значення тієї або іншої галузі промисловості в загальному обсязі промислового виробництва. Виробнича структура основних фондів являє собою співвідношення різних груп фондів в їх загальній вартості. Частка кожної групи основних фондів в їх загальній вартості залежить від особливості галузі. Укрупнена структура основних виробничих фондів у фармацевтичній галузі Види основних виробничих фондів Структура, % Будівлі і устаткування 32, 4 Машини і обладнання 56, 9 Контрольно-вимірювальні пристрої 4, 2 Інші 6, 5 7

ВИДИ ВАРТОСТІ ОСНОВНИХ ФОНДІВ 1. Повна первинна вартість являє собою вартість фондів по фактичних витратах на їх створення, тобто в момент придбання або будівництва фондів. Повна первинна вартість включає вартість обладнання з урахуванням витрат по доставці, зберіганню і монтажу на місцях функціонування, а також вартість будівельних робіт по діючих в момент створення фондів цінах: Фперв = Фпридб + Фдост + Фмонт +Фін , де Фперв – ціна придбання устаткування; Фдост – транспортні витрати на його доставку; Фмонт – витрати, пов’язані з монтажем устаткування; Фін – інші витрати, пов’язані з введенням основних фондів у дію. 2. Відновна вартість визначає вартість діючих основних фондів в момент їх оцінки, тобто в сучасних умовах відтворювання фондів. Необхідність оцінки основних фондів по відновній вартості визначається тим, що в певний момент часу величина вартості основних фондів визначається не тими витратами праці, які були суспільно необхідними при створенні фондів, а тими, які необхідні в даний час. Відновна вартість основних фондів – це сучасна вартість відтворювання фондів, яка визначається шляхом переоцінки всіх фондів. 3. Дооцінена вартість основних фондів – вартість після їх дооцінки. 8

4. Залишкова вартість основних фондів показує ту частину вартості, яка до даного моменту збереглася в основних фондах після певного періоду їх функціонування. Залишкова вартість основних фондів використовується при розрахунку ефективності їх зміни: Фзал = Фперв – А + Фк. р. , де А – вартість зносу (амортизації); Фк. р. – вартість капітальних ремонтів за весь час експлуатації основних фондів. 5. Ліквідаційна вартість основних фондів (Флікв)– вартість, яку підприємство очікує отримати від їх ліквідації (продажу) по закінченню терміну корисного використання за мінусом витрат, що пов’язані з процесом їх ліквідації (продажу). 6. Амортизована вартість основних фондів – вартість спрацювання основних фондів: Фам = Фперв – Флікв 9

7. Балансова вартість основних фондів на визначену дату – вартість на кінець розрахункового року: Фбал = Фп. р. + Фвв+ Фк – Фвиб – А , де Фп. р. – балансова вартість основних фондів на початок року, що передує звітному року; Фвв – витрати на введених нових основних фондів; Фк – вартість капітального ремонту; Фвиб – вартість виведених з експлуатації основних фондів упродовж року, що передував звітному; А – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному. Середньорічна вартість основних фондів де Фп. . р. – вартість основних фондів на початок року; Фвв – вартість знов введених основних фондів; Фвиб – вартість вибулих основних фондів; Твв – кількість місяців до кінця року, протягом яких будуть функціонувати знов введені основні фонди; Твиб – кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних 10 фондів.

Знос фондів – це процес втрати основними фондами своєї вартості. Розрізняють фізичний і моральний знос. Фізичний знос – це втрата основними фондами своїх споживчих якостей під впливом природних сил, внаслідок експлуатації. Вимірювачем фізичного зносу є коефіцієнт фізичного зносу основних фондів: де Фкап. рем. – вартість капітальних ремонтів обладнання від початку служби, грн; Фперв – первісна вартість основних фондів, грн; А – сума амортизаційних відрахувань від початку служби, грн. Фізичний знос у відсотках обчислюється за формулою: де Тф, Тн – відповідно фактичний та нормативний строк служби основних фондів, роки. 11

Моральний знос – це передчасне (до закінчення строку фізичної служби) знецінення основних фондів, обумовлене або здешевленням відтворення основних фондів (моральний знос першого роду), або використанням більш продуктивних засобів праці (моральний знос другого роду). Моральний знос першого роду – це втрата основними фондами своєї вартості при збереженні фізичної придатності і споживчої вартості. Коефіцієнт морального зносу першого роду: де Фв – відновна вартість основних фондів. Моральний знос другого роду – це повна втрата основними фондами своєї вартості незалежно від втрати споживчої вартості (при збереженні фізичної придатності). Коефіцієнт морального зносу другого роду : де Фперв. с - первісна вартість старого обладнання; ПС, ПН – річна продуктивність старого та нового обладнання. Загальний коефіцієнт зносу основних фондів (Кзаг. знош) визначається: 12

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції з метою нагромадження коштів для повного їх відновлення. Грошовим вимірювачем розміру амортизації є амортизаційні відрахування, які визначаються по нормах. Норма амортизації – встановлений щорічний розмір відрахувань у відсотках до вартості основних фондів, який використовується для визначення суми амортизаційних відрахувань. Норма амортизації для певної групи обладнання визначається за формулами: або де Тсл – термін служби основних фондів, який визначається технічною документацією. 13

Згідно чинного законодавства (Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”), норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): Група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини. Норма амортизації – 2% Група 2 – автомобільний транспорт та запасні частини до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше офісне обладнання, устаткування та приладдя до них. Норма амортизації – 10% Група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до групи 1, 2 і 4. Норма амортизації – 6% Група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення ін формації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість МШП. Норма 14 амортизації – 15%

Методи нарахування амортизації 1. Прямолінійний метод передбачає перенесення вартості основних фондів на собівартість готової продукції за однаковими нормами амортизаційних відрахувань протягом всього амортизаційного періоду (нормативного строку служби). Сума амортизації визначається як добуток балансової вартості основних фондів за станом на початок звітного періоду та встановленої для відповідної групи норм амортизації: де Ар – сума амортизаційних відрахувань. А Фперв. Фб 1 А 4 Фб 2 А 3 Фб 3 А 2 Фб 4 А 1 Т 2 Т 3 Т 4 Роки Т 1 Т 2 Т 3 Т 4 15 Рок

2. Прискорена амортизація – формування процесу накопичення капіталу, прискорення оновлення та модернізації машин та обладнання з метою підвищення конкурентоспроможності на світових ринках. Нарахування прискореної амортизації не розповсюджується на машини та обладнання з нормативним строком експлуатації до трьох років, на унікальну техніку, що призначена лише для виробництва обмеженого кола виробів, а також на підприємствах, що випускають продукцію, ціни на яку встановлюються та регулюються державою, або які визнані такими, що займають монопольний стан на ринку. 2. 1 Метод зменшуваного залишку. За цим методом амортизаційні відрахування визначаються за допомогою фіксованого (постійного) відсотка від залишкової вартості основних фондів (але у межах його амортизованої вартості). Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання і подвоюється. Річна сума амортизації визначається за формулою: 2. 2 У методі подвійного зменшуваного залишку нарахована сума подвоюється 16

Фперв. А Фб 4 А 4 Фб 3 А 3 Фб 2 А 2 Фб 1 А 1 Т 2 Т 3 Т 4 Роки Т 1 Т 2 Т 3 Т 4 Прискорений метод нарахування амортизації 17 Роки

Кумулятивний метод – характеризується більш високими нормами амортизації у першій половині амортизаційного періоду і поступовим їх зниженням у другій половині. Визначення річних сум амортизації цим методом здійснюється в декілька етапів: – додаються числові значення років служби устаткування, наприклад, при шестирічному терміні служби 1+2+3+4+5+6=21; – утворюються кумулятивні коефіцієнти типу 1/21; 2/21; . . . 6/21 і розміщуються у зворотному порядку 6/21; 5/21; . . . 1/21; – обчислюються річні суми амортизації множенням кумулятивних коефіцієнтів на первісну вартість основних фондів. де Кк – кумулятивний коефіцієнт, який розраховується за формулою: де Тзал – кількість років, які залишаються до кінця терміну служби об’єкта; – загальна кумулятивна сума років служби обладнання. 18

Сутність виробничого методу нарахування амортизації полягає в тому, що в процесі її нарахування враховується не термін експлуатації обладнання, а фактичний обсяг продукції виробленої на цьому обладнанні. Річна сума амортизації (Авир) дорівнює: де Qфак – фактиний обсяг продукції, виробленої за аналізований період; НА – виробнича норма амортизації, яка розраховується за формулою: де Qпроект – максимальний обсяг продукції, який може бути вироблений на обладнанні за проектом. 19

Система показників оцінки ефективності основних фондів 1. Показники ступеня зносу основних фондів: – коефіцієнт зносу основних фондів (Кзн. ), який характеризує ступінь зносу та відшкодування витрат на формування основних фондів : – коефіцієнт придатності (Кприд. ) – відображає можливість подальшого використання, ступінь невідшкодування витрат на формування основних фондів: 20

2. Показники відтворення основних фондів: – коефіцієнт оновлення основних фондів (Кон. ) : де Фвв – вартість введення протягом року основних фондів; Фк. р. – вартість основних фондів на кінець року. Вартість основних фондів на кінець року (Фк. р. ): де Фп. р. – вартість основних фондів на початок року; Фвиб. – вартість виведення з експлуатації основних фондів протягом року. - коефіцієнт вибуття основних фонді (Квиб. ) – показник, що визначає частку вибулих у звітному періоді фондів у загальній їх вартості на початок цього ж року: 21

Відносне збільшення основних виробничих фондів порівняно з їх вибуттям у звітному році визначається розрахунком коефіцієнта їх приросту (Кпр): – швидкість оновлення (Тонов. ) основних фондів характеризує період повного оновлення всіх основних фондів: 22

3. Загальні показники ефективності використання основних фондів: – фондовіддача (ФВ): де ВП – виручка від реалізації, грн. Фсер – середньорічна вартість основних фондів, грн. – фондомісткість (ФМ), яка є оберненим показником до фондовіддачі: - фондоозброєність праці (ФО): де Чпвп – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу. – технічна озброєність праці (ТО) визначається відношенням активної частини основних фондів (ОФак) до максимальної чисельності працюючих у зміну (Чмах): 23

– рентабельність основних фондів (Р) : де П – прибуток від звичайної діяльності. Цей показник відображає рівень окупності використаних у виробництві основних фондів. – рентабельність виробництва (Рвир. ): де НОЗ – середня величина оборотних засобів, що нормуються. 24

4. Часткові показники використання основних фондів: – коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекс) : де ТД, Тном – фактичний і номінальний фонд часу роботи обладнання за певний період; де Фк – календарний фонд часу; Твих, Тсв – вихідні та святкові дні; tзм – тривалість зміни; Сзм – кількість змін роботи обладнання на добу. 25

– коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт) : де Пфакт – фактична продуктивність обладнання; Пнорм – нормативна продуктивність обладнання. – коефіцієнт інтегрального використання основних фондів (Кінтег): – коефіцієнт змінності роботи обладнання (Кзм): де ФД – дійсний фонд часу роботи всього обладнання; – дійсний фонд часу роботи всього обладнання під час однозмінної роботи. Де М 1, М 2, М 3 – кількість одиниць устаткування, працюючого в першу, другу, третю зміни; Мвст. – загальна кількість встановленого устаткування. 26

Резерви поліпшення використання основних фондів Підвищення рівня концентрації при побудові технологічних процесів Підвищення рівня спеціалізації Скорочення площі під допоміжні площі Застосування підвісних транспортерів Раціональне розміщення обладнання Розвантаження цехів від надлишків запасів деталей та інструментів Резерви поліпшення використання обладнання Модернізація обладнання Застосування передових технологій та конструкції Підвищення кваліфікації та освоєння передових методів праці Зменшення непродуктивної праці Підвищення питомої ваги діючого обладнання Резерв інтенсивного використання обладнання Резерв екстенсив– ного використання обладнання Ліквідація надлишкового обладнання Прискорення вводу у дію Неустановлене обладнання Збільшення змінності праці Планування повного завантаження обладнання Усунення непланових простоїв Скорочення термінів ремонту та подовження міжремонтного періоду РЕЗЕРВИ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ Резерви поліпшення використання виробничих площ Установлене обладнання Збільшення часу праці обладнання 27