ТЕМА 2 ОСНОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МАШИН ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 2 ОСНОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МАШИН ЗАНЯТТЯ № 1 ВИМОГИ КЕРІВНИХ ДОКУМЕНТІВ

МЕТА ЗАНЯТТЯ n n n Вивчити: загальні положення та вимоги керівних документів з організації експлуатації машин; ділення військових машин за призначенням; річні норми витрат моторесурсів; види, періодичність та призначення технічного обслуговування; поняття травматизму, його види та причини, заходи щодо попередження та першу допомогу у випадках травматизму. ЧАС: 2 години НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА: Методична розробка для проведення занять з розділу військово технічна і військово спеціальна підготовка за предметом “Будова, експлуатація та військовий ремонт БТОТ”. – НТУ “ХПІ”, Х.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Загальні положення та вимоги керівних документів по організації експлуатації машин. 2. Ділення машин по призначенню. 3. Річні норми витрат моторесурсів. 4. Види і періодичність технічного обслуговування та їхнє призначення. 5. Загальні поняття про травматизм. Основні види та причини травматизму, заходи по їх попередженню. Перша допомога у випадках травматизму.

1. Загальні положення та вимоги керівних документів по організації експлуатації машин. У ЗС України прийнята система експлуатації бронетанкового озброєння та техніки, яка заснована на наукових положеннях з теорії експлуатації машин, нормованому їх використанню в мирний час, досвіді військ, вимогах наукової організації праці. Система експлуатації – це сукупність взаємопов'язаних виробів військового призначення, засобів експлуатації, експлуатаційної документації та виконавців, призначення для виконання завдань кожного етапу експлуатації. Структура системи експлуатації Об'єкти експлуатації (танки, БМП, БТР) Виконавці (командно технічний склад, спеціалісти підрозділів технічного забезпечення, екіпажів) Засоби експлуатації бронетанкового озброєння та техніки (обладнання постійних та польових парків, рухомі засоби технічного обслуговування, витратні експлуатаційні матеріали)

Правильне, безперервне функціонування системи експлуатації бронетанкового озброєння та техніки забезпечує: ◊ відповідний рівень технічної готовності зразків БТОТ; ◊ практичні навички особового складу по виконанню робіт при обслуговуванні машин та вміння працювати на зразках БТОТ з виконанням заходів безпеки; ◊ розробку нормативної та плануючої документації на основі збору інформації про стан бронетанкового озброєння; ◊ уточнення завдань для особового складу по виконанню робіт на зразках; ◊ ведення експлуатаційної документації на кожному зразку БТОТ; ◊ відповідність посадових осіб всіх рівнів за стан бронетанкового озброєння та техніки та своєчасність прийняття рішень по підтримці зразків бронетанкового озброєння та техніки в готовності до використання на належному рівні; ◊ своєчасне забезпечення відповідного рівня І готовності засобів експлуатації для використання в інтересах бронетанкового озброєння та техніки.

Експлуатація машин здійснюється в інтересах виконання планів бойової підготовки та утримання бронетанкового озброєння та техніки на визначеному рівні готовності до використання за призначенням. Вона забезпечує: 1. Виконання програми бойової підготовки. 2. Витрата моторесурсів у межах, які встановлені нормами використання. З. Рівномірний вихід машин у ремонт і планове технічне обслуговування. 4. Підтримання встановленого ресурсу машин бойової (стройової) групи.

Повне використання технічних можливостей машин, постійна бойова готовність та надійність їх роботи забезпечується правильною та технічно грамотною організацією експлуатації техніки веденням точного обліку роботи та обслуговування машин систематичним кваліфікованим контролем посадовими особами технічного стану та утримання машин у підрозділах та частинах високим рівнем технічної підготовки особового окладу наявністю обладнаних парків, механізованих стаціонарних та пересувних засобів обслуговування своєчасним забезпеченням військ бронетанковим майном та експлуатаційними матеріалами по встановленим нормам

2. Ділення машин по призначенню. Використання машин в мирний час здійснюється в відповідності з вимогами наказу МО України „Керівництво з організації експлуатації та ремонту бронетанкового озброєння та техніки у ЗС України на мирний час“. Введено в дію наказом МОУ № 665 від 25. 12. 2009 року Дане керівництво ухвалює порядок експлуатації (використання, зберігання, технічного обслуговування та ремонту) і встановлює річні норми витрат моторесурсів бронетанкового озброєння і техніки у Збройних Силах України.

Ділення машин по призначенню БТОТ Бронетанкове озброєння танки, БМП, БМД БТР, БРДМ. БРМ Бронетанкова техніка броньовані ремонтно евакуаційні машини (БРЕМ), танкові тягачі, машини технічної допомоги (МТД). танкоремонтні майстерні (типу ТРМ, МТО, МЕС), мотоцикли, а також бронетанкові базові машини. Групи експлуатації Бойові Стройові Учбово-бойові Учбово-стройові

Бронетанкове озброєння.

Бронетанкова техніка.

Вироби БТОТ поділяються на групи експлуатації бойових, учбово-бойових, стройових, учбово-стройових. Бронетанкові базові машини у складі зенітно ракетних (зенітних) комплекси (ЗРК) та самохідних артилерійських гармат (САГ) зараховуються тільки у групу бойових машин, а танкоремонтні майстерні у групу стройових машин. У групах бойових та стройових машин утримуються машини, придатні до бойового застосування (використання), справні, укомплектовані відповідним обладнанням та ЗІП ами і які мають незнижений ресурс до середнього ремонту: *танки, БМП, та машини на їх базі не менше 3500 км; *БТР та машини на їх базі не менше 10000 км. У військових частинах і підрозділах бойові машини використовуються для проведення батальйонних тактичних навчань з бойовою стрільбою, полкових, бригадних, та дивізіонних і тактичних навчань, а також тактико спеціальних навчань.

Учбово бойові машини усіх груп використовуються для проведення занять по тактичній, вогневій, технічній та спеціальній підготовці, водінню, а також для проведення тактичних навчань. В учбових частинах і військово учбових закладах дозволяється використовувати учбово бойові танки, БМП та БМД до капітального ремонту без проведення середнього ремонту і, при необхідності, знижувати їм на 10% встановлені міжремонтні ресурси (див. табл. 1) до капітального ремонту. Для підвищення рівня вогневої підготовки особового окладу дозволяється використовувати у вогневих містечках бойові танки, БМП, БМД які в наступному році планується вивести в учбово бойову групу, а при відоутнооті таких машин з найменшим ресурсом до чергового ремонту у танковому полку, танковому батальйоні механізованого полку по три танки. Учбово бойові машини усіх груп використовуються для проведення занять по тактичній, вогневій, технічній та спеціальній підготовці, водінню, а також для проведення тактичних навчань.

Таблиця 1. Гарантовані і міжремонтні ресурси бронетанкового озброєння та техніки № п/п Типи та марки машин Категорія машин Гарантована наробітка Міжремонтні ресурси, км До СР Від СР до КР Усього з початку експлуатації 1 Танки Т 80 н, кр 6000 4000 8000 7000 6000 5000 14000 12000 2 Танки Т 64 н, кр 5000 3000 7000 6000 4000 110000 3 Танки Т 72 н, кр 5000 3000 8000 7000 6000 5000 14000 12000 4 БМП 1, БМП 2, БМП 3 н, кр 8000 6000 9000 8000 7000 16000 15000 5 БТР 80, БТР 70 н, кр 20000 15000 30000 20000 50000 6 Мотоцикли МВ 650 н, кр 15000 30000 20000 50000

3. Річні норми витрат моторесурсів. Експлуатація БТОТ організується та проводиться згідно річних норм. № п/п Частини, підрозділи Кількість машин за штатом Група бойових машин кількість машин у групі річна норма витрат, км Група учбово-бойових машин кількість машин у групі річна норма витрат, км Річна норма витрат моторесурсів частин, підрозділів, км Танкові і механізовані підрозділи постійної готовності 1 Танковий батальон 31 24 250 7 20000 2 Механізований батальон на БМП 36 29 300 7 2500 26200 3 Мотострілецький батальон на БМП 39 -42 31 -34 300 8 2500 29300 -30200 4 Механізований б-н на. БТР 41 33 1100 8 4000 68300 Військово-учбові заклади 1 Танки та машини на їх базі за штатом - - за штатом 2000 - 2 БМП та машини на їх базі за штатом - - за штатом 2500 - 3 БРДМ, колісні БТР за штатом - - за штатом 4000

4. Види і періодичність технічного обслуговування та їхнє призначення. Система технічного обслуговування БТОТ вміщує в собі елементи ТО по напрацюванню і стану. В залежності від періодичності, об'єму робіт і стану машини в період використання машин проводяться слідуючи види технічного обслуговування: контрольний огляд (КО) щоденне технічне обслуговування (ЩТО) технічне обслуговування № 1 (ТО-1) технічне обслуговування № 2 (ТО-2) сезонне технічне обслуговування (СО) річне технічне обслуговування (річне ТО) регламентоване технічне обслуговування (РТО)

Під технічним обслуговуванням (ТО) розуміють комплекс робіт і технічних заходів, направлених на підтримання боєздатності БТОТ і ефективне їх використання в процесі експлуатації. Технічне обслуговування включає в себе: ◊заправку ПММ; ◊зовнішній догляд (видалення бруду, пилу, вологи); ◊перевірку укомплектованості, стану агрегатів; ◊обслуговування (заміну або промивку) фільтрів та інших збірних одиниць; ◊перевірку засобів вимірювання; ◊контрольно перевірочні, кріпильні, мастильні, регулювальні та інші роботи, які виконують, як правило, без розбору агрегатів і зняття основних вузлів.

Система комплексного технічного обслуговування та ремонту ОВТ ТО при використанні • контрольний огляд (КО); • щоденне технічне обслуговування (ЩТО); • технічне обслуговування № 1 (ТО-1); • технічне обслуговування № 2 (ТО-2); • сезонне технічне обслуговування (СО); • регламентоване технічне обслуговування (РТО). ТО при короткочасному зберіганні ТО при тривалому зберіганні • контрольнотехнічний огляд (КТО); • технічне обслуговування № 1 при зберіганні (ТО-1 з); • сезонне технічне Обслуговування (СО); • регламентоване технічне обслуговування (РТО). • контрольнотехнічний огляд (КТО); • технічне обслуговування № 1 при зберіганні (ТО-1 з); • технічне обслуговування № 2 при зберіганні (ТО-2 з); • регламентоване технічне обслуговування (РТО).

Контрольний огляд (КО) - машин проводиться екіпажами перед виходом з парку і на машині лід час зупинок (привалів), перед стрільбою, заняттями і навчаннями в цілях перевірки готовності до використання систем, агрегатів, механізмів апаратури. КО повинен забезпечувати надійність роботи і безпеку руху машини. Час на проведення: перед виходом 0, 5 год; на привалах 10 12 хв. для всіх зразків БТОТ. Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) машин проводиться екіпажами з участю спеціалістів підрозділів технічного забезпечення після виконання добового завдання (переходу) в кінці доби бойових дій. ЩТО включає загальний контроль технічного стану машин, дозаправку паливом, маслом і іншими експлуатаційними матеріалами, поповнення боєприпасами (під час бойових дій), миття (чистку) і перевірку комплектності ЩТО повинне забезпечувати послідуючу надійну роботу машин при пробігу не менше 230 300 км. Тривалість ЩТО – 2 год.

Технічне обслуговування (ТО-1) включає об'єм робіт ЩТО і додаткових робіт (контрольно діагностичних, настроювально регулювальних). Періодичність і відведений час Об. 447 А Через 2500 км 8 - 10 годин Об. 172 М 1600 -1800 км 9 годин БМП-2 2500 -2600 км 6 годин БТР-80 Через 2000 км 2 години Технічне обслуговування (ТО-2) включає об'єм робіт по ТО 1 і проведенні додаткових (змащувальних) робіт. Номерні ТО повинні забезпечувати надійну роботу машин в межах установленого до наступного ТО пробігу (напрацюванню). Періодичність і відведений час Об. 447 А Через 5000 км 22 години Об. 172 М 3300 -3600 км 14 годин БМП-2 4800 -5000 км 10 годин БТР-80 Через 6000 км 6, 5 години

Сезонне технічне обслуговування (СО) машин проводиться екіпажами з залученням спеціалістів ПТО два рази на рік при переводі машин на зимову та літню експлуатацію. В об'єм СО входять номерні ТО в залежності від стану і тривалості зберігання машин, а на учбово бойових машинах проводяться, як правило ТО 2. крім того, проводяться додаткові робота, пов'язані з сезонною заміною експлуатаційних матеріалів і виконання додаткових операцій, указаних експлуатаційною документацією. Найбільш трудоємним являється проведення СО в холодних районах при переводі машин на зимову експлуатацію, коли значно збільшується об'єм робіт. Відведений час Танки Т-80, Т-64, Т-72 140 людино-годин. БМП-2 65 людино-годин. БТР-80 30 людино-годин.

Регламентоване технічне обслуговування(РТО) машин проводиться спеціально підготовленими бригадами з участю екіпажів через 5 7 років довгочасного зберігання. РТО призначене для підтримання боєздатності БТОТ в на ступні 5 7 років шляхом певного впливу на механізми, вузли, агрегати, системи, які вміщують матеріали, які схильні до змін (старінню) в процесі зберігання. У війська поступають комплекти з необхідними матеріалами і інструкціями (бюлетенями). РТО проводиться під контролем і з участю представників завода виробника. Крім того на машинах проводиться технічне обслуговування екіпажами з залученням спеціалістів ПТО при експлуатації в особливих умовах (високогір'я, подолання водних перешкод), наприклад: регулювання пароповітряних клапанів в районах високогір'я, перевірка герметизації корпуса танка (БМП) при підготовці до подолання водних перешкод, а також роботи, які виконуються при підготовці танка до стрільби і обслуговування його після стрільби, так як вони потребують додатковий час, не передбачений в об'ємі щоденного і номерних ТО.

5. Загальні поняття про травматизм. Основні види та причини травматизму, заходи по їх попередженню. Перша допомога у випадках травматизму. Основним завданням, яке стоїть перед всім керівним складом Збройних Сил — є збереження здоров'я і життя підлеглого особового складу. Всі робота, які проводяться на техніці, пов'язані з певним ризиком отримання травм, а деколи і з загрозою для життя особового складу, який експлуатує дану техніку. Тому для виконання основного завдання всім категоріям військовослужбовців необхідно виконувати певні заходи безпеки.

Основні види і причини травматизму, заходи по іх попередженню. Травматизмом називаються відкриті пошкодження органів чи тканин внаслідок дій на людину фізичного, механічного, специфічного факторів. Термін "травма" поняття конкретне, яке пояснює причину та характер пошкодження. Травматизм сукупність пошкоджень, що виникли у певній групі людей за обмежений період часу. Військовим травматизмом мирного часу називають сукупність пошкоджень, які виникли у певній групі військовослужбовців за обмежений період часу та обумовлені бойовою діяльністю військ і побутом військовослужбовців.

Обставини травм: ◊ при навчально бойовій підготовці; ◊ при виконанні господарських та будівельних робіт, ◊ під час автошляхових пригод; ◊ під час занять спортом та фізичною підготовкою; в побуті (на службі та поза службою). Причини травм: ◊ порушення правил техніки безпеки; недоліки в організації робіт, відсутність інструктажу або нечіткість його проведення; ◊ порушення правил автошляхового руху, в тому числі правил перевезення людей і вантажів; ◊ порушення статутних положень та військової дисципліни; ◊ вживання алкоголю.

Перша допомога при переломах повинна включати зупинку кровотечі, знеболення, накладення пов'язки за наявності рани і транспортну іммобілізацію. Іммобілізація це створення умов для нерухомості пошкодженої частини тіла. Іммобілізація обов'язково має бути застосована при переломах кісток, суглобів, пошкодженні нервів, великих судин, обширних пошкодженнях м'язів, опіках великої площі тіла. У цих ситуаціях рухи, які здійснює пацієнт довільно, або мимоволі при транспортуванні можуть завдати шкоди його здоров'ю.

Транспортна іммобілізація це створення нерухомості кінцівки на якийсь час, необхідне для доставки пацієнта в травмопункт або лікарні. Вона дозволяє уникнути подальшого пошкодження тих, що оточують місце перелому судин, нервів, м'яких тканин гострими кістковими відламками і, таким чином, зменшує небезпеку розвитку травматичного шоку, значної крововтрати і інфекційних ускладнень. Транспортна іммобілізація накладається на декілька годинників, інколи на декілька днів, якщо стаціонар виявляється далеко від місця випадку. Іммобілізація зламаних кінцівок проводиться за допомогою табельних шин: сходових, дротяних, фанерних, сітчастих.

Вимоги до транспортної іммобілізації наступні: Шина має бути накладена не лише на місце пошкодження, а захоплюючи два найближчі суглоби, інколи виникає необхідність в знерухомленні трьох довколишніх суглобів. Робиться це для того, щоб виключити рухи в суглобах, які передаються на пошкоджену кінцівку. Крім того, при переломі кінцівки в довколишньому суглобі може статися вивих голівки зламаної кісті. Зламаній кінцівці необхідно додати правильне положення. Цей захід зменшує можливість травми довколишніх тканин, судин і нервів. При відкритих переломах на рану накладається пов'язка. Перед накладенням шини при нагоді треба провести знеболення. Жорстка шина має бути накладена на одяг, або в місцях тертя з кістковими виступами підкладається вата, м'яка тканина.

Перша допомога при кровотечах Кровотеча буває зовнішньою і внутрішньою. Залежно від вигляду пошкоджених судин воно може бути артеріальним, венозним, капілярним. АРТЕРІАЛЬНАкровотеча найнебезпечніше. При цьому яскраво червона (яскраво червона) кров виливається пульсуючим струменем в такт із скороченнями сердечного м'яза. Швидкість кровотечі при пораненні крупного артеріального, судини (сонної, плечової, стегнової артерії, аорти) така, що буквально протягом лічених хвилин може статися втрата крові, загрозлива життю. Якщо кровоточить невелика судина, досить буває накласти пов'язку, що давить. Аби зупинити кровотечу з крупної артерії, слід вдатися до найбільш надійному способу – накладенню кровоспинного джгута. При його відсутності для цієї мети можна використовувати підручні засоби – поясний ремінь, гумову трубку, міцну мотузку, шматок щільної матерії.

Джгут накладають на плече, передпліччя, гомілку або стегно, обов'язково вище за місце кровотечі. Аби він не ущімлював шкіру, під нього треба підкласти яку небудь матерію або накласти джгут поверх одягу, розпрямивши її складки. Зазвичай роблять 2 3 звороти джгута довкола кінцівки і потім затягують його до тих пір, поки кровотеча не зупиниться. Якщо джгут накладений правильно, то пульсація судини нижче за нього не визначається. Проте не можна надмірно сильно затягувати джгут, оскільки можна пошкодити м'яз, перетиснути нерви, а це загрожує паралічем кінцівки і навіть її омертвінням. Пам'ятаєте: джгут слід накладати не довше чим на півтори дві години в теплу пору року, а в холодну – не більш ніж на годину! При тривалішому терміні є небезпека омертвіння тканин. Якщо необхідно залишити джгут довше, слід притиснути судину пальцем вище за місце пошкодження, зняти джгут на 10 15 хвилин, потім знов накласти його ледве вище або нижче колишнього.

Для швидкої зупинки кровотечі можна притиснути артерії в типових місцях вище за місце пошкодження. Такий спосіб як правило, застосовують при сильній кровотечі до накладення джгута. Тимчасово зупинити кровотечу допустимо також шляхом фіксації кінцівок в певному положенні; тим самим удається притиснути артерію. Так, при пошкодженні підключичної артерії максимально відводять руки за спину і фіксують їх на рівні ліктьових суглобів. Максимально згинаючи кінцівку, удається притиснути підколінну, стегнову, плечову і ліктьову артерії. Після зупинки артеріальної кровотечі необхідно щонайшвидше доставити постраждалого до лікувальної установи. ВНУТРІШНЯ кровотеча дуже небезпечно, оскільки кров виливається в замкнуті порожнини (плевральну, черевну, сердечну сорочку, порожнину черепа), и поставити точний діагноз під силу лише лікареві. Запідозрити внутрішню кровотечу можна на вигляд хворого: він блідне, на шкірі виступає липкий холодний піт, дихання часте, поверхневе, пульс частий і слабкого наповнення, При таких ознаках треба негайно викликати «Швидку допомогу» , а до її приїзду укласти хворого або додати йому напівсидяче положення і до передбачуваної області кровотечі (живіт, груди, голова) прикласти міхур з льодом або пляшку з холодною водою.

Перша допомога постраждалим у випадках травматизму і отруєння. При отруєнні сірчаною кислотою постраждалого необхідно винести із приміщення на свіже повітря, дати йому про полоснути рота 5% розчином двовуглекислої (питної) соди і подихати парами содового розчину, після чого негайно викликати лікаря. Якщо сірчана кислота попала на шкіру, її негайно треба стерти тампоном, змоченим 10%-им розчином питної соди або нашатирного спирту, потім уражене місце промити водою і звернутися до лікаря. Електроліт експлуатаційної щільності, потрапивший на руки або обличчя, миється водою з милом. Перша допомога при отруєнні антифризом. Поля попадання антифризу в середину органу спостерігаються признаки типового алкогольного оп'яніння після чого появляється збудженість або подавленність, сонливість, в'ялість, посиніння шкіри, біль в животі, рвота, втрата свідомості. У випадку сильного отруєння смерть наступає через 5 6 годин. Перша допомога заключається в звільненні шлунку постраждалого від антифризу шляхом визивання рвоти. Можна попередньо перед цим дати постраждалому випити 4 5 стаканів води. При втраті свідомості постраждалому давати вдихати нашатирний спирт. Після надання першої допомоги постраждалого необхідно відправити в найближчий медичний пункт.

Перша допомога при опіках. При наданні першої допомоги при опіках необхідно винести постраждалого з місця дії пожежі і швидко зірвати з нього тліючий або палаючий одяг, або закутати його плащ палаткою, шинеллю чи іншим матеріалом, полум'я можна загасити водою, а взимку снігом, засипавши одяг або катаючись по снігу чи зариваючись в сніг. На обпечену поверхню накласти пов'язку з допомогою індивідуального перев'язочного пакету, попередньо знявши з потерпілого одяг. Якщо одяг пристав до обпеченої ділянки тіла, зривати його не можна Пов'язка в цьому випадку накладається поверх приставшого одягу. Не можна протикати і пузирі, які виникли на обпечених місцях. Постраждалому вводиться під шкіру протибольовий засіб з аптечки індивідуальної АІ. При можливості постраждалого слід тепло укутати, забезпечити в достатній кількості питною водою і направити до найближчого медичного пункту.