Тема 2 Організації як об єкт упавління План

Тема 2 Організації як об’єкт упавління

План лекції 1. 2. 3. Поняття організації, ознаки організації, . Внутрішнє та зовнішнє середовище організацій. Еволюція організацій та управління ними

1. Поняття організації та її ознаки n Оргнізація – група людей, діяльність якої свідомо, керовано або спонтанно координується для досягнення певної мети

Основні ознаки підприємства Закінчений цикл виробництва(продукт набуває товарної форми) Наявність трудового колективу Використання специфічних засобів виробництва Самостійне ведення виробничо господарської діяльності Ведення справи на принципах господарського розрахунку Володіння правом юридичної особи

Загальні риси рганізацій Організації, незалежно від їх специфіки, характеризуються такими загальними особливостями: • визначенням місії та цілей; • наявністю ресурсів: людських, , матеріальних, фінансових, інформаційних;

• залежністю від зовнішнього середовища (економічних і правових умов, громадських організацій, міжнародних подій, законодавчих актів, конкурентів, техніки, менталітету суспільства тощо); • горизонтальним поділом праці (визначенням конкретних завдань), який зумовлює утворення відповідних підрозділів і служб;

• вертикальним поділом праці, спрямованим на координацію роботи, тобто на здійснення процесу управління; • необхідністю управління; • наявністю формальних і неформальних груп; • здійсненням певних видів діяльності (виробничої, фінансової, інвестиційної, торговельної, науководослідної тощо).

ВХІД (матеріальні, фінансові, трудові, енергетичні, інформаційні, та інші ресурси) Керуюча система Керована система ВИХІД (продукція, послуги, прибуток Соціальна відповідальність та ін. )

Ефект синергії У процесі функціонування організації утворюється ефект синергії (зростання сукупної ефективності управлінської діяльності в наслідок поєднання, інтеграції та взаємодії керуючої та керованої систем). Синергія створює умови, за яких загальний ефект перевищує суму показників віддачі окремих підсистем організації, які діють незалежно.

Організація, як відкрита система внутрішні елементи якої взаємодіють не лише між собою, а й із зовнішнім середовищем. Організація складається з керуючої та керованої підсистем, створюючи «систему» .

Відкрита система має вхід та вихід. Входом для організації є всі види ресурсів (матеріали, капітал, робоча сила, інформація тощо), виходом — продукція, послуги, прибуток, соціальна відповідальність, освоєння ринку, забезпечення працівників.

Різновиди організацій За характером адаптації до змін виділяють: 1) механістичні організації (характеризуються консерватизмом, негнучкою організаційною структурою управління, автократизмом у контролі та комунікаціях, фетишизацією стандартизації тощо); 2) органістичні (характеризуються динамічністю, гнучкістю організаційних структур управ ління, розвинутим самоконтролем, демократизацією ко мунікацій тощо).

За способом і метою утворення : 1) Формальні організації — групи працівників, діяль ність яких свідомо планується, мотивується, контролю ється та регулюється для досягнення певної мети. ЦЕ підприємства, відділи, підрозділи, служ би, комітети, факультети, кафедри тощо.

2. Неформальні організації — це групи працівників, що виникають і функціонують спонтанно на основі спільних інтересів. Неформальними організаціями є групи любителів певних видів спорту, туризму, мистецтва, економічних підходів тощо.

За кількістю цілей виділяють: 1) прості організації (мають одну ціль); 2) складні організації (ставлять перед собою комплекс взаємопов'язаних цілей), яких в економіці переважна більшість.

За формою власності • Приватні • Державні • Акціонерні • Колективні • Ассоціації • Об”єднання

2. Внутрішнє та зовнішнє середовище організацій. Внутрішнє середовище організації – це складові, які створюють умови для ефективної життєдіяльності організації.

До складових внутрішнього середовища підприємства відносяться: 1) Цілі організації 2) Задачі організації 3) Технології організації 4) Структура організації 5) персонал Внутрішнє середовище організації Цілі Задачі Технології Структура Персонал

Зовнішнє середовище організації Ситуаційний підхід потребує врахування не лише факторів внутрішньою, а й зовнішнього середовища — чинників, які впливають на діяльність підприємства ззовні. Їх поділяють на фактори: - прямої дії (безпосередньо впливають на діяльність організації та залежать від цієї діяльності); - непрямої дії (впливають не безпосередньо, а через певні механізми й взаємовідносини). Фактори непрямої дії мають властивість впливати через фактори прямої дії.

Фактори зовнішнього середовища ПРЯМОЇ ДІЇ НЕПРЯМОЇ ДІЇ Споживачі Міжнародні події Постачальники Міжнародне оточення Конкуренти Наук. -техн. прогрес Державні органи влади Політичні обставини Інфраструктура Соц. – культ. обставини Законодавчі акти Ріень техніки Профспілки, партії і т. д Сист. екон. відн. у держ. Організації-сусіди Особливості міжнарод. економ. відносин Стан економіки

При оцінці факторів зовнішнього середовища слід враховувати такі характеристики: § взаємозалежність усіх факторів зовнішнього середовища (зміна одного фактора може спричинити зміну інших); § складність зовнішнього середовища (значна кількість факторів, великий спектр способів впливу); § рухомість зовнішнього середовища (швидкість зміни оточення організації); § динамічність зовнішнього середовища (змінність оточення організації); § невизначеність зовнішнього середовища (обмеженість інформації); § взаємозалежність факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ; § багатогранність зовнішнього середовища.

Приватний підприємець Приватне підприємство 1. Не має статусу юридичної особи 2. Відповідає за зобов’язаннями усім своїм особистим майном 1. Має статус юридичної особи 2. Відповідає за зобов’язаннями лише майном, яке знаходиться на балансі підприємства 3. У офіційній назві міститься прізви- 3. В офіційній назві в лапках міститьще підприємця ся фірменне найменування 4. При держреєстрації заповнюється 4. Окрім заповнення реєстраційної лише реєстраційна картка. картки складається статут. 5. Ведення фінансової звітності менш 5. Необхідно вести бухгалтерську і жорстко регламентоване податкову звітність 6. Необов’язково відкривати відкрива- 6. В обов’язковому порядку відкривати рахунок в банку і робити печатку ється рахунок і виробляється печатка 7. Неможна перереєструвати на іншу 7. Можна продавати іншій особі особу 8. Сплачує подоходний або єдиний 8. Оподатковується податком на податок прибуток

3. Еволюція організацій • З появою людини розумної (Ноmо sapiens) виникла первісна організація — кровноспоріднена община, яка передбачала поділ обов'язків між індивідами та координацію праці при збиранні рослин, полюванні, рибальстві і т. п. Однак така організація ще не мала виробничого характеру. • З розвитком первісних племен нагромаджувався досвід, який свідчив, що цілеспрямоване виробництво предметів споживання краще і повніше задовольняє потреби людини, ніж простевикористання продуктів природи.

• У період другого великого поділу суспільної праці — відокремлення ремесла від землеробства (XII—VIII ст. до н. е. ) формувалися перші соціально-економічні утворення, систематично орієнтовані на виробництво. • З формуванням рабовласницького суспільства виробничо-господарські організації дещо деградували порівняно з ремісничими майстернями вільних ремісників, оскільки рабів вважали одним із засобів виробництва.

У період феодалізму виникли ремісничоцехові організації. У середні віки промисловість була зорієнтована на потреби сільського господарства, а політична й економічна влада зосереджувалася в руках феодалів як власників землі та кріпаків, які її обробляли. Типовим промисловим підприємством була майстерня, а основною продуктивною силою — самостійний ремісник, господар майстерні зі всім обладнанням та інструментами. Наприкінці середньовіччя зародилася нова форма виробничих відносин, яка пізніше стала панівною у всій світовій економічній системі, — капіталізм.

Капіталістичні організації • Передумовою виникнення капіталістичної (ринкової) системи була необхідність впровадження у виробництво високопродуктивних машин, які можна було ефективно використовувати, лише об'єднавши для спільної праці робітників. • Капіталіст уже повністю відповідав за організацію виробництва і управління підприємством. Його добробут залежав від продуктивності фабрики, копальні тощо, тому він був кровно зацікавлений у вдосконаленні технології виробництва, застосуванні винаходів і нововведень. • Виробнича організація за домонополістичного капіталізму стала формою поєднання капіталу з робочою силою.

• У 20— 30 -ті роки XX ст. виникли нові форми капіталістичних виробничо-господарських організацій, характерні для постіндустріального суспільства — корпорації (лат. corporatio — спілка) великі виробничогосподарські підприємства, утворені на засадах пайової (дольової) акціонерної власності.

Соціалістичні організіції Соціалістична (командноадміністративна) економіка має такі риси: l суспільна (державна) власність на всі засоби виробництва і підприємства, l командне прийняття управлінських рішень.

l Єдиним власником була держава як партійнобюрократичне утворення, l Структура виробництва не була орієнтованою на споживача. l Нарощувалося виробництво засобів виробництва

l Еволюція виробничо-господарських організацій є наслідком дії об'єктивних економічних законів, що визначають динаміку соціальноекономічних та політичних змін у суспільстві. l Ігнорування дії цих законів призводить до нежиттєздатності організацій.

Життєвий цикл організації • Розвиток кожної організації має циклічний характер, тобто проходить через певні стадії життєвого циклу. • це визначає особливості виробничогосподарської, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності тощо.

Життєвий цикл організації має чотири стадії їх розвитку: • зародження (реєстрація, початкове інвестування діяльності); • зростання (нарощення обсягів виробництва і збуту, формування іміджу, зростання прибутку); • «пік» діяльності (максимальні прибутки, обсяги виробництва і збуту); • спад (згортання діяльності та переорієнтація).

Етапи життєвого циклу організації Етапи життєвого Особливості діяльності організації циклу організації 1. «Народження» Проникнення на ринок; забезпечення виживання за збиткової діяльності; забезпечення у достатніх обсягах капітальних вкладень для започаткування діяльності організації 2. «Дитинство» ) Закріплення на ринку, його окремих сегментах; забезпечення беззбиткової діяльності

3. «Юність» Суттєве розширення цільових сегментів ринку; забезпечення високих темпів зростання прибутку; інвестування розвитку на засадах самофінансування 4. Рання зрілість Подальше розширення сегментів ринку; орієнтація на регіональну диверсифікацію; забезпечення стабільного росту прибутків на оптимальному рівні . . .

5. Завершальна зрілість 6. Старіння Формування іміджу підприємства; збалансоване зростання; орієнтація на галузеву диверсифікацію діяльності з метою підтримання рівня конкурентоспроможності; забезпечення підтримання рівня прибутковості на оптимальному рівні Збереження позицій або часткове зменшення обсягів виробництва; згортання діяльності; зниження прибутковості, фінансової стійкості

7. Відродження Суттєве оновлення форм, видів та напрямів діяльності; забезпечення умов для зростання прибутковості; залучення значних обсягів інвестиції

Дякую за увагу!