ТЕМА 2 МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ к е н

ТЕМА 2 МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ к. е. н. , доцент кафедри МЕ Черницька Т. В.

1. Сутність МЕД. 2. Суб’єкти МЕД, критерії їх класифікації 3. МЕД підприємств, її сутність, характеристика та форми 4. Сутність та види ТНК, основні характеристики їх діяльності

Особливості створення і функціонування спільних підприємств Вплив ТНК на країни базування та приймаючі країни Міжнародне науково-технічне співробітництво як перспективна форма МЕД

така форма господарювання, яка безпосередньо виходить за рамки національних кордонів і пов'язана із залученням до циклу економічного відтворення різнонаціональних їх суб'єктів. - Джерело: Міжнародна економічна діяльність України. Новицький В. Є. це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами - - Джерело: Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”

Міжнародна економічна діяльність - це цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них суб’єктів господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов'язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, поділу праці та факторного розміщення. Зовнішньоекономічна діяльність – сфера економічної діяльності підприємств, фірм, компаній і держави, що пов'язана із зовнішньою торгівлею, іноземними кредитами та нвестиціями, здійсненням з іншими країнами спільних проектів.

– це діяльність як засіб досягнення підприємницьких і загальнодержавних цілей у процесі співробітництва із зарубіжними партнерами в межах країни.

2. РІВНІ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: Мікроекономічний ( резиденти та нерезиденти країни, які мають правоздатність, підприємства різної форми власності, філії іноземних компаній, стратегічні альянси, спільні підприємства та ін. ; Макроекономічний (держава в особі її органів в межах їх компетенції; недержавні органи управління економікою); між- або наддержавний (міжнародні урядові та неурядові організації, двосторонні міжнародні інститути економічного співробітництва тощо)

СУБ'ЄКТАМИ МЕД НА МІКРОРІВНІ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ Є: фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають відповідну правоздатність; юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, в т. ч. юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності; об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які мають постійне місцезнаходження на території України і яким діючими цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність; структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності (філії, відділення тощо), які не є юридичними особами, але мають постійне місцезнаходження на території України; спільні підприємства за участю українських та іноземних суб'єктів господарської діяльності, які постійне місцезнаходження на території України;

ЦІЛІ СУБ'ЄКТІВ МЕД НА МІКРОРІВНІ (ЗЕД) максимізація індивідуального прибутку, як результат реалізації комерційних інтересів; розширення виробництва як самостійна мета господарської життєдіяльності; розширення ринків збуту завдяки проникненню в господарську сферу зарубіжних країн; підвищення ефективності міжнародної господарської діяльності через наближення виробництва до споживачів у випадках здійснення закордонного інвестування; подолання інституційних, тарифних та нетарифних перешкод або зниження митних стягнень; розв'язання проблем, пов'язаних із нестабільністю міжнародних цін та співвідносних цінових показників.

СУБ'ЄКТИ МАКРОРІВНЯ 1. Україна як держава в особі її органів в межах їх компетенції; групи державних органів влади: загальнодержавні – Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів; координаційні – Мінекономіки, Нацбанк, Мінфін та інші; галузеві – міністерства та відомства, які відповідають за життєдіяльність окремих секторів, галузей економіки; територіальні – регіональні, місцеві органи влади; спеціалізовані функціональні – інститути, які в своїй діяльності керуються національними інтересами, підтримуючи національних учасників міжнародного співробітництва. 2. недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів.

ЦІЛІ МЕД СУБ'ЄКТІВ МАКРОРІВНЯ структурне вдосконалення виробництва, сприяння більш глибокій національній спеціалізації; гарантування довгострокової міжнародної конкурентоспроможності та економічної безпеки країни; контроль за станом внутрішнього ринку, шляхом стимулювання його засобами зовнішньої конкуренції, недопущення проникнення на нього недоброякісних товарів; збільшення зайнятості як фактор росту виробництва та покращення результатів участі в міжнародному співробітництві; використання механізмів міжнародної кооперації в якості інструмента покращення якості життя та розв'язання інших соціальних проблем; оптимізація розподілу доходів в масштабах економіки в цілому; гарантування дотримання екологічних, гуманітарних норм економічної діяльності.

(ЗА НОВИЦЬКИМ В. Є. ) міжнародна торгівля товарами; надання міжнародних послуг; транскордонний рух капіталів; міжнародний кредит; міжнародні валютно-фінансові відносини; міжнародна міграція робочої сили; участь в діяльності міжнародних економічних організацій; міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах; спільне розв`язання економічними засобами глобальних проблем розвитку.

Класичні форми МЕД За функціональними критеріями – – – – міжнародна торгівля товарами; міжнародна торгівля послугами; транскордонний рух капіталів; міжнародні кредитні відносини; міжнародні валютно-фінансові відносини; міжнародна міграція робочої сили; участь у діяльності міжнародних економічних організацій; спільне розв'язання економічними засобами глобальних проблем розвитку За економічним змістом –комерційна МЕД; –некомерційна МЕД За видами зв'язків –науково-технічні; –виробничі; –коопераційні; –торговельні; –валютні; –кредитні; –фінансові; –міграційні; –комерційнодипломатичні За рівнями –мікрорівень МЕД; –макрорівень МЕД; –міждержавний рівень МЕД; –наднаціональний рівень МЕД; –глобальний рівень МЕД За типом відносин За комплексністю –безпосередні; –опосередковані; –спільні –прості; –комплексні

ЯДРОМ СУЧАСНИХ МЕВ Є МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (МЕД) ПІДПРИЄМСТВ основні форм МЕД підприємств: Експорт та імпорт товарів і послуг; Контрактні й коопераційні угоди (ліцензування, франчайзинг); Господарська діяльність за кордоном; Іноземне інвестування. 14

ЛІЦЕНЗУВАННЯ Передання однією особою (ліцензіаром) іншій (ліцензіату) права на використання техніки, технологій, товарів, послуг, торгівельної марки, бренду тощо на певних умовах за винагороду (ліцензійний платіж) ФРАНЧАЙЗИНГ Система договірних відносин між підприємствами, де одна сторона (франчайзер), надає іншій (франчайзі) право на виробництво або реалізацію певного виду продукції (товару), надання послуг від імені та під товарним знаком франчайзера, а також право на отримання технічної й організаційної допомоги 15

1851 р. , США – компанія Zinger; 1898 р. – бурхливий розвиток в США; Ford розгортає систему франчайзингового дилерства; 1920 -ті рр. – початок товарного франчайзингу; З 1930 р. – франчайзингові АЗС в США; 1945 р. - Рей Крок купує ліцензію у власників ресторану San Bernardino; у 1955 р. засновує компанию Мак Дональдс Систем, Инк. , що є родоначальником франчайзингу бизнес-формату (Business Format Franchisings); Обсяги роздрібної торгівлі через франчазингові мережі в США перевищують 40%, а в Європі сягають 60%.

ресторанний бізнес роздрібна торгівля інші види

СТАТТЯ 4. ВИДИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ” експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання суб'єктами ЗЕД України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України; наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

спільна підприємницька діяльність між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм; надання ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; організація та здійснення, семінарів та інших заходів діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку; роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника, здійснюються без обмежень.

4. СУТНІСТЬ, ВИДИ ТНК, ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ Транснаціональна компания (корпорація) (ТНК) — компанія, що володіє виробничими підрозділами в кількох країнах. ТНК - компанія, міжнародний бізнес якої є суттєвим. ТНК - компанія, на зарубіжні активи якої припадає близько 25 -30 % їх загального обсягу, і яка має філіали в двох і більше країнах. Країна базування — країна, де знаходиться штабквартира ТНК. Приймаючі країни — країни, в яких розміщується власність ТНК.

• • • Близько 82000 ТНК, 810000 філій ТНК контролюють: Більше 50% світового промислового виробництва 70% світової торгівлі (40% якої – внутрішньофірмова) Більше 80% патентів та ліцензій на нову техніку й технологію Майже 90% прямих іноземних інвестицій 72 млн. чол. зайнятих у роботі ТНК Зі 100 найбільших економік світу 52 – ТНК, інші - держави.

Транснаціональні стратегічні альянси (ТСА) – це особлива організаційна форма міжфірмових, міжкорпораційних зв'язків двох або більше компаній, у рамках якої здійснюється довгострокова координація економічної діяльності учасників з метою реалізації масштабних виробничих проектів, максимізації результатів технологічної кооперації, скорочення тривалості інноваційних процесів, зниження вартості та ризикованості виробництва, поліпшення умов доступу до певних ринків. Транснаціональні альянси – це глобальні форми здійснення партнерства, спільної або пайової діяльності на основі багатосторонніх контрактів (угод) компаній різних країн через здійснення спільної маркетингової, фінансової, інноваційної, інвестиційної та операційної діяльності.

З ТОЧКИ ЗОРУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ТНК ФУНКЦІОНУЮТЬ: Вид Характеристика Одногалузеві Це, як правило, горизонтально-інтегровані корпорації. Вони являють собою підприємства, що випускають велику частину однорідної продукції Багатогалузеві Можуть існувати у формі вертикальноінтегрованих корпорацій і диверсифікованих ТНК. Вертикальноінтегровані корпорації утворюються в результаті об'єднання при одному власникові та під єдиним контролем найважливіших сфер виробництва кінцевого продукту. Диверсифіковані ТНК охоплюють національні підприємства з вертикальною та горизонтальною інтеграцією

ФОРМИ ВИХОДУ ТНК НА ЗАРУБІЖНІ РИНКИ Форми зарубіжних філій дочірня компанія (subsidiary) асоційована (змішана) компанія (associate) компаніями однакового володіння відділення (представн ицтва) (branch)

За методологією UNCTAD, економічна діяльність ТНК в цілому і її зарубіжній складовій окремо описується наступними основними показниками: FA – зарубіжні активи ТНК; TA – активи ТНК; FS – об'єм зарубіжного продажу ТНК; TS – об'єм продажу ТНК; FE – чисельність зарубіжних співробітників в ТНК; TE – чисельність співробітників в ТНК; FAF – кількість зарубіжних філій ТНК; TAF – загальне число філій ТНК в світі.

1. Індекс транснаціоналізації компанії (TNI – transnationality index), розроблений UNCTAD для оцінки масштабів і ступеня зарубіжної активності ТНК. TNI = (FA/TA+FS/TS+FE/TE) / 3 · 100 %. Індекс транснаціоналізації характеризує, наскільки значущою є зарубіжна діяльність компанії і наскільки важливі зарубіжні філії на іноземних ринках для тієї або іншої ТНК. Чим вище індекс, тим більше значення для компанії має активність її зарубіжних філій. 2. Індекс інтернаціоналізації (II – internationality index) розраховується шляхом ділення числа зарубіжних філій на число всіх філій. II = (FAF/TAF) · 100 %. 3. Індекс широти філіальної мережі (NSI – network spread index): NSI = N/(N*-1)· 100 %, де N* – кількість країн світу, що приймали будь-які ПІЇ N – кількість країн, де є філії ТНК.

ОЗНАКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ Ознака Приклад Географічна диверсифікація виробництва на світовому рівні У багатьох ТНК досить висока питома вага зайнятих на підприємствах, розташованих за межами країн їх походження, наприклад, у «Nestle» – це 96 % працівників Диверсифікація діяльності Американська «Інтернешнл Телефон енд Телеграф» – ІТТ. Зберігаючи монополію в галузі засобів зв'язку, компанія має підприємства фармацевтичної та харчової промисловості, а також сфери послуг Участь у міжнародній спеціалізації виробництва Компанія «Ford» має три великі тракторні заводи, що розташовані в Бельгії, Англії та США. Перший виготовляє всі види трансмісій, другий – гідравліку, а третій – автоматичні коробки перемикання передач Проникнення в передові галузі сучасного виробництва машинобудування, виробництво комп'ютерів та електротехніки, телекомунікацій, біотехнологій та фармацевтики Міжнародна стратегія ___________________________

ФІНАНСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТНК 1) 2) 3) контролюють третину виробничих капіталів приватного сектору усього світу; контролюють до 90% прямих інвестицій за рубежем (прямі інвестиції ТНК за рубежем у підприємства, устаткування й іншу власність у середині 90 -х років перевищили 3 трлн. дол. ); сукупні валютні резерви ТНК у кілька разів більше, ніж резерви всіх центральних банків світу разом узятих (переміщення 1— 2% маси грошей, що знаходяться у приватному секторі, цілком здатне змінити взаємний паритет будьяких двох національних валют), ТНК же часто розглядають обмінні валютні операції як найбільш вигідне джерело своїх прибутків.

10 ТНК, ЩО КОНТРОЛЮЮТЬ РИНОК ТОВАРІВ МАСОВОГО ВЖИТКУ

ТНК, ЩО КОНТРОЛЮЮТЬ СВІТ З 200 найбільших ТНК світу (62 країни): 515 компаній - з США, 210 - з Японії, 113 - з Китаю, 62 - з Канади, 56 – з Індії. Найвпливовіша компанія в світі - американський банк JP Morgan Chase. До п”ятірки кращих також увійшли General Electric, Bank of America, американська нафтогазова корпорація Exxon Mobil та китайський банк ICBC. Верхні рядки рейтингу також займають такі компанії як Apple, Google, AT&T, Budweiser, Colgate, e. Bay, General Electric, IBM , Mc. Donald´s.

НАЙБІЛЬШІ ТНК СВІТУ ЗА РЕЙТИНГОМ FORTUNE 500, 2013 Rank (11) Company Name Revenues ($b) Profits ($mm) 1 (1) Wal-Mart Stores 469. 2 16, 999 2 (3) Exxon Mobil 449. 9 44, 880 3 (10) Chevron 233. 9 26, 179 4 (-) Phillips 66 169. 6 4, 124 5 (19) Berkshire Hathaway 162. 5 14, 824 6 (-) Apple 156. 5 41, 733 7 (20) General Motors 152. 3 6, 188 8 (16) General Electric 146. 9 13, 641 9 (-) Valero Energy 138. 3 2, 083 10 (-) Ford Motor 134. 3 5, 665

НАЙБІЛЬШІ ТНК СВІТУ ЗА РЕЙТИНГОМ FORTUNE 500, 2013 (ПРОДОВЖЕННЯ) • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • AT&T 127. 47, 264 (15) Fannie Mae 127. 217, 220 CVS Caremark 123. 13, 876. 9 Mc. Kesson 122. 71, 403 Hewlett-Packard 120. 4 -12, 650 Verizon Communications 115. 8875 United. Health Group 110. 65, 526 J. P. Morgan Chase & Co. 108. 221, 284 Cardinal Health 107. 61, 069 International Business Machines 104. 516, 604 Bank of America Corp. 100. 14, 188 Costco Wholesale 99. 11, 709 Kroger 96. 81, 496. 5 Express Scripts Holding 94. 41, 312. 9 Wells Fargo 91. 218, 897 Citigroup 90. 87, 541 Archer Daniels Midland 891, 223 Procter & Gamble 85. 110, 756 Prudential Financial 84. 8469 Boeing 81. 73, 900

Галузева структура ТОП-100 нефінансових ТНК, UNCTAD WIR

Географічна структура ТОП-100 нефінансових ТНК, UNCTAD WIR

новітня форма міжнародних економічних відносин, яка полягає у спільній діяльності резидентів різних країн у науково-технічній та інноваційно-технологічній сфері, що передбачає співробітництво як на етапі НДДКР (отримання науково-технічних і фундаментальних знань), так і під час комерціалізації інновацій, здійснюється суб’єктами державного та приватного сектору на дво- та багатосторонній основі, а його складовими є: міждержавне науково-технічне і міжнародне інноваційнотехнологічне співробітництва

НАЙБІЛЬШ РОЗПОВСЮДЖЕНИМИ ВИДАМИ МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ Є: створення об'єднаних науково-дослідних центрів, інститутів, лабораторій для розробки новітніх напрямків у прикладній науці, для створення досконалих моделей і конструкцій, для здійснення розрахунків техніко-економічної ефективності нових наукових розробок; здійснення спільних вишукувань, проведення розвідки корисних копалин і визначення можливостей використання в економіці інших природних ресурсів, у тому числі ресурсів океанів, морів, рік, лісів і повітряного простору; відкриття найбільш ефективних форм організації виробництва, маркетингової діяльності з метою підвищення економічної ефективності підприємств, що входять у міжнародний виробничий союз; спільна діяльність по дослідженню, передачі і впровадженню ефективного закордонного досвіду в області організації праці і виробництва; спільна підготовка і використання кваліфікованої робочої сили для більш ефективного її застосування в рамках міжнародного виробничого співробітництва, а також для регулювання на міжнародному рівні кількості зайнятих на різних етапах економічного циклу.

ГОЛОВНОЮ МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ НАУКОВОТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ Є: досягнення науково-технічного лідерства воєнної переваги, вийти на шлях науково-технічних проривів і підтримки найновіших галузей і виробництв, випуск продукції (виконання робіт і послуг), що дає можливість найбільш повно і якісно задовольняти суспільно необхідні потреби, сприяння досягненню найвищого техніко-економічного рівня виробництва, вирішення соціальних, екологічних та ін. задач розвитку народного господарства і забезпечувати одержання економічної ефективності впровадження нових технологій і продуктів, стимулювання науково-технічних нововведеннь і оновлення застарілих технологій. забезпечення довготермінової конкурентноздатності промисловості, її перебудову у відповідності з новими умовами.

ПЕРСПЕКТИВНИМИ НАПРЯМКАМИ НАУКОВОТЕХНІЧНИХ РОЗРОБОК В УКРАЇНІ ВИЗНАЧЕНО: розвиток технологій в аерокосмічній галузі, судно-, літако -, автомобілебудуванні; роботехніку; дослідження космосу, астрономію, астрофізику; радіоелектроніку; нанофізику, наноелектроніку; нові інформаційні технології; біотехнології у сільському господарстві; виробництво добрив та засобів захисту рослин; біоінженерію та генетику; виробництво медичних препаратів; розробку енергетичного обладнання та енергозберігаючих технологій; виробництво хімічних каталізаторів, анілінофарбової продукції, впровадження технологій глибокої переробки нафти; технології зрідження вугілля.

РОЗВИТОК РЕЗУЛЬТАТИВНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ СТРИМУЄТЬСЯ НИЗКОЮ НЕГАТИВНИХ ЧИННИКІВ, ОСНОВНИМИ З ЯКИХ Є: структурна деформованість промисловості на користь виробництв низькотехнологічного укладу, які менше схильні до інновацій, відсутність сприятливого клімату для залучення інвестицій до сфери високотехнологічних виробництв; деформована структура експорту, з незначною часткою продукції з високим рівнем переробки, яка більш сприйнятлива до інновацій недосконалість та недієвість державної політики в сфері ідентифікації стратегічних інноваційних пріоритетів національної економіки; недосконалість законодавства у частині державного стимулювання науково- технологічної та інноваційної діяльності, нейтральність податкової системи щодо завдань інноваційного розвитку; відсутність належного фінансування фундаментальних наукових досліджень та інноваційної діяльності; руйнування механізму організаційної взаємодії галузевої науки та виробництва; нерозвиненість інноваційної інфраструктури (бізнес-інкубаторів, технопарків, технополісів, кластерів високотехнологічних підприємств тощо) та малого інноваційного підприємництва; недосконалість системи набуття, використання та захисту прав інтелектуальної власності; слабкий рівень участі національних виробників високотехнологічної продукції у міжнародному технологічному обміні.

ПРІОРИТЕТНИМИ ЗАВДАННЯМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ Є: завершення розробки Концепції розвитку національної інноваційної системи з відповідним нормативно-правовим врегулюванням та інституційним забезпеченням її реалізації; нормативно-правове врегулювання діяльності складових національної інноваційної системи: бізнес-інкубаторів, технопарків, технополісів, венчурних фондів, «бізнес-ангелів» тощо, механізмів взаємодії їх між собою та з іншими суб’єктами інноваційної діяльності; сприяння становленню вертикально інтегрованих науково-виробничих структур з повним технологічним циклом від інноваційної розробки до виробництва, реалізації та технічної підтримки експлуатації нових продуктів на підґрунті економічної інтеграції галузевих НДІ та компанійспоживачів наукового продукту; заохочення створення партнерств, альянсів та інших організаційних структур, що поєднують науку, вищу освіту, виробництво, розробки і дають можливість реалізації великомасштабних міжгалузевих проектів створення й освоєння виробництва високотехнологічної продукції; реструктуризація системи стратегічних пріоритетів інноваційного розвитку;

скорочення кількості пріоритетних напрямів інноваційного розвитку, (високотехнологічне машинобудування, функціональні і конструкційні матеріали та вироби з них; хіміко-фармацевтичні технології; біотехнології, інформаційні технології та системи зв’язку; нанотехнології); удосконалення та розширення спектру заходів фінансової підтримки інноваційних проектів; створення сприятливих умов для розвитку інтелектуального капіталу, що потребує: - дотримання встановлених законом норм фінансування освіти і науки як фундаменту забезпечення конкурентоспроможності країни у розмірі не менше 1, 7 % ВВП; - децентралізації та посилення гнучкості професійного навчання; - здійснення заходів щодо підтримки розвитку малого інноваційного підприємництва; - здійснення заходів державної гуманітарної політики, спрямованих на формування сучасної інноваційної культури, трансформацію суспільних цінностей в напрямку визнання пріоритетів творчої праці, самовдосконалення і самонавчання, соціально відповідального підприємництва, законослухняності та правової компетентності.

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ В НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ Є: Потрібно змінити ставлення до неї з боку держави. Наука створює технології, управлінські рішення та конкретні продукти, завдяки яким економіка еволюціонувала «від домашніх господарств і торгівлі на базарі — до розширеного виробництва» . Потрібно реформувати Національну академію наук України. Безперечно, вона має стати головною опорою держави в проведенні реформ і забезпечувати високий рівень технологічного розвитку економіки, як це було за часів СРСР і як є сьогодні в інших країнах. Потрібно створити механізми взаємодії між наукою і бізнесом. Навіть найвидатніші наукові результати не втіляться в життя, якщо немає системи державних преференцій і зацікавленості в науці з боку держави. Без цього науку можна порівняти з електростанцією без ліній електропередач і трансформаторних будок.