Тема 2 Методика і інструментарій економічного аналізу 1

Тема 2. Методика і інструментарій економічного аналізу 1. Організація і етапи економічного аналізу. 2. Аналіз маркетингової стратегії. 3. Методи та інструменти аналізу маркетингової політики підприємства. 4. Прийоми факторного аналізу для ретроспективного дослідження та методика їх застосування. 5. Прийоми детермінованого факторного аналізу. 6. Прийоми стохастичного факторного аналізу. 7. Методичні прийоми перспективного дослідження, що використовуються в стратегічному аналізі.

Етапи економічного аналізу 1. Вивчення макросередовища (галузь, підприємство, місце підприємства в галузі, регіоні). 2. Вивчення політичної ситуації, податкового тягаря на бізнес, інших показників. 3. Вивчення діяльності підприємства в цілому за даними статистичної і фінансової звітності. При цьому дається оцінка минулих періодів та прогнозується ситуація на майбутнє. 4. Аналіз виробничої (операційної), фінансової та інвестиційної діяльності підприємства. 5. Аналіз маркетингової, асортиментної політики підприємства.

2. Аналіз маркетингової стратегії 1. SWOT аналіз внутрішні фактори Наприклад: • Ваш спеціаліст маркетингу. • Новий, інноваційний продукт чи послуга. • Місце розташування Вашого бізнесу. • Якість процесів і процедур. • Будь-які інші аспекти вашого бізнесу, що підвищує цінність вашого продукту або послуги. Strengths сильні Weaknesses слабкі • Відсутність фахівців з маркетингу. • Недиференційовані продукти або послуги (тобто по відношенню до конкурентів). • Місце розташування Вашого бізнесу. • Погана якість товарів або послуг. • Підмочена репутація. • Ринки, що розвиваються, такі як Інтернет. • Злиття, спільні підприємства або стратегічні альянси. • Перехід на нові сегменти ринку, які пропонують підвищення прибутку. • Новий міжнародний ринок. • Ринок вільний від неефективних конкурентів. Opportunities можливості Threats загрози • Новий конкурент у Вашому внутрішньому ринку. • Цінові війни з конкурентами. • Конкурент, що має нові інноваційні продукти або послуги. • У конкурентів кращий доступ до каналів збуту. • Введення оподаткування на ваш продукт або послугу. зовнішні фактори

PEST-аналіз (аналіз політичних, економічних, соціальних та технологічних факторів) Приклади політичних чинників • Вибори Президента • Вибори ВРУ • Зміна законодавства • Міжнародні групи • Вступ до СОТ • Державне регулювання в галузі • Державне регулювання конкуренції Приклади економічних факторів • Динаміка ВВП • Інфляція • Динаміка курсу гривні • Динаміка ставки рефінансування НБУ • Динаміка зайнятості • Платоспроможний попит • Ринок і торгові цикли • Витрати підприємства • Витрати на енергетику підприємства • Витрати на сировину підприємства • Витрати на комунікації • Підвищення цін постачальників • Зниження купівельної спроможності споживачів Приклади соціальних факторів • Зміни в базових цінностях • Зміни в стилі та рівні життя • Ставлення до праці та відпочинку • Демографічні зміни • Релігійні фактори • Вплив ЗМІ Приклади технологічних факторів • Тенденції НДДКР • Нові патенти • Нові продукти • Розвиток технологій

Матриця BCG (Бостонської консалтингової групи) зростання галузі 20% 10% ? Високі темпи зростання ринку/низька частка ринку Високі темпи зростання ринку/висока частка ринку Низькі темпи зростання ринку/низька частка ринку зростання ринку/висока частка ринку 1, 0 середнє по галузі Відносна частка ринку

Індикатори привабливості ринку (вісь у) Показники 1. Темпи зростання ринку 2. Диверсифікація продуктів за викликом бізнесу 3. Особливості конкуренції 4. Норма прибутку у галузі 5. Цінності споживачів 6. Відданість споживачів торговій марці Загальна кількість балів у max 20 оцінка 14 15 10 10 20 20 6 10 10 15 10 100 60 Привабливість ринку «Переможець 1» Стратегія – інвестування. Захист позиції на ринку «Переможець 3» Стратегія – зростання. Селективний розвиток «Генератор прибутку» Стратегія – отримання доходів. Захист і зміна орієнтирів 100 Сильні сторони підприємства (відносна перевага на ринку) (вісь х) Матриця GE/Mc. Kinsey Показники 1. Відносна частка ринку 2. Зростання частки ринку 3. Дистрибуторська мережа 4. Ефективність дистрибуторської мережі 5. Кваліфікація персоналу 6. Відданість (лояльність) споживачів) 7. Технологічні переваги (патенти) 8. Маркетингові переваги 9. Гнучкість Загальна кількість балів «Переможець 2» Стратегія – зростання. Інвестування у розвиток «Середній бізнес» Стратегія – отримання доходів «Переможений 2» Стратегія – отримання доходів. Скорочення діяльності (сильні сторони підприємства) max 15 10 15 оцінка 5 7 10 15 7 10 6 5 10 10 100 4 5 5 55 «Сумнівний бізнес» Стратегія – отримання доходів Переможений 1 Стратегія – отримання доходів. Незначне розширення «Переможений 3» Стратегія – вихід з бізнесу Відносна частка ринку х

Матриця «МАРКОН» Використовуються цільові параметри, що вказують на ефективність асортиментної позиції 1) коди горизонтальної вісі - QPC де Q — кількість проданих одиниць продукту; Р — ціна одиниці продукції; С — середні змінні витрати на одиницю продукції; 2) коди по вертикалі - AUІ де А - загальна маржа, або маржинальний дохід ( А = PQ – CQ), U - маржа на одиницю продукції (U = A/Q) I - частка маржі в доході (ціні) (I = А/(Р • Q) чи U/P) 111 одиницю; частка маржі в доході AUІ –загальна маржа; маржа на QPC- кількість, ціна, змінні витрати на одиницю продукції 111 110 101 100 011 010 001 000

4. Прийоми факторного аналізу для ретроспективного дослідження та методика їх застосування Класифікація факторів За властивостями об’єктів, що вивчаються: кількісні, якісні, структурні. За часом дії: постійні, тимчасові. За характером залучення і використання ресурсів: інтенсивні, екстенсивні. За відношенням до суб’єкта господарювання: внутрішні, зовнішні. За можливістю управління факторами: релевантні, нерелевантні. Класифікаційні ознаки За рівнем охоплення: загальні, специфічні. За рівнем деталізації (кількістю причин): прості, складні. За можливістю виміру впливу: параметричні, непараметричні. За важливістю: основні, другорядні. За розміром впливу: суттєві, несуттєві. За характером дії: об’єктивні, суб’єктивні.

Види факторного аналізу: Детермінований ф. а. (функціональний) — здійснюється для дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником є функціональним (повним). Стохастичний (кореляційний) — проводиться для виміру впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником є кореляційним (неповним) Перспективний (прогнозний) – досліджує поведінку факторів і результативних показників у перспективі. Ретроспективний (наступний) – вивчає причини зміни результативних показників за минулі періоди. Статичний – використовується при дослідженні впливу факторів на результативні показники на певну дату. Динамічний – методика дослідження причинно-наслідкових зв'язків у динаміці (факторний аналіз показника проводиться у динаміці). Прямий (дедуктивний) – дослідження ведеться дедуктивним способом -від загального до часткового. Зворотний (індуктивний) - вивчення причинно-наслідкових зв'язків здійснюється способом логічної індукції - від часткових, окремих факторів до узагальнюючих. Одноступеневий - використовується для дослідження факторів тільки одного рівня підпорядкування без їх деталізації на складові частини. Багатоступеневий - проводиться деталізація факторів на складові елементи з метою вивчення їх поведінки.

Функціональне спрямування та сфера застосування кількісних прийомів факторного аналізу Методичний прийом Прийоми елімінування (ланцюгові підстановки, спосіб абсолютних та відносних різниць), інтегральний прийом, спосіб пропорційного ділення, спосіб пайової участі Балансовий прийом Аналітичні групування Кореляційно-регресійний аналіз Дисперсійний аналіз Компонентний аналіз Аналітична функція, що Сфера аналітичних завдань, де застосовується методичний прийом реалізується даним прийомом Прийоми дослідження детермінованих залежностей Оцінка впливу окремих факторів на зміну результативного показника, які знаходяться у функціональній залежності. Контрольна, Передбачають умовну фіксацію (елімінування) впливу окремих оціночна, факторів. Використовується для аналізу та контролю відхилень пошукова фактичних даних від базисних (бюджетних, нормативних) показників. Оціночна , контрольна Використовується для дослідження залежностей між факторами, що можуть бути представлені в вигляді адитивної моделі. Його використання є доцільним, коли зв'язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих у результаті низки різних зіставлень Прийоми дослідження стохастичних залежностей Оціночна, Використовуються для визначення типів взаємозв’язків між пошукова окремими показниками і є першим етапом кореляційно-регресійного аналізу Пошукова, Використовується для факторного аналізу при наявності прогностична стохастичних залежностей між факторами. Може застосовуватись при вирішенні задач аналізу впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність компанії; при прогнозуванні та плануванні майбутніх подій в стратегічних дослідженнях. Пошукова, Дає загальну схему перевірки статистичних гіпотез, що базуються на прогностична вивченні різних джерел варіації або неоднорідності. Однофакторний дисперсійний аналіз використовується для перевірки значимих відмінностей між середніми значеннями вибірок, що розглядаються. Пошукова, Метод характеристики цілісної сутності явищ шляхом визначення прогностична його складових структурних компонентів.

5. Прийоми детермінованого факторного аналізу Динаміка валової продукції та факторів впливу на зміну обсягу валової продукції Показники 1. Валова продукція, грн. 2. Середньоспискова чисельність робітників, чол. 3. Кількість відпрацьованих днів одним робітником, дні 4. Середньоденний виробіток одного працівника, грн. Умовні Базисний познаперіод чення Відхилення (+ ; - ) відносне абсолютне ( Δ ) (Тприр. ) Звітний період ВП 22000 25920 +3920 +0, 1782 Ч 10 9 -1 -0, 1000 Д 22 24 +2 +0, 0909 Вд 100 120 +0, 2000

Щоб визначити вплив кількісного фактору на результативний показник, необхідно відхилення кількісного фактору завжди множити на якісний плановий показник: ΔYкільк = Δxкільк × x 0 як Щоб визначити вплив якісного фактору на результативний показник, необхідно відхилення якісного фактору завжди множити на кількісний фактичний показник: ΔYяк = Δxяк × x 1 кільк

Особливості застосування способу ланцюгових підстановок Розрахунки ведуться в послідовній зміні базисних (планових) показників на звітні (фактичні). В першому розрахунку всі показники приймаються в базисному (плановому) значенні. В останньому розрахунку всі показники приймаються в звітному (фактичному) значенні.

Допоміжна розрахункова таблиця № підстановки x 1 Фактори x 2 x 3 Результативний показник Вплив фактору 0 x 0 1 x 0 2 x 0 3 Y 0 - 1 x 1 1 x 0 2 x 0 3 Yум 1 – Y 0 2 x 1 1 x 1 2 x 0 3 Yум 2 – Yум 1 3 x 1 1 x 1 2 x 1 3 Y 1 – Yум 2 Приклад розрахунку впливу факторів за допомогою способу ланцюгових підстановок Фактор 1. Чисельність робітників 2. Кількість відпрацьованих днів одним робітником, дні 3. Середньоденний виробіток одного працівника, грн. . Сумарний вплив всіх факторів № підстановки 0 1 ч 2 д Фактори Ч Д Вд 10 9 9 22 22 24 3 вд 9 х х Продукція Вплив фактору 100 100 22000 19800 21600 -2200 +1800 24 120 25920 +4320 х х х +3920

Методика використання способу ланцюгових підстановок Факторна модель Нульова підстановка Перша підстановка Вплив першого фактору Друга підстановка Вплив другого фактору Третя підстановка Вплив третього фактору Сумарний вплив всіх факторів Y = x 1 × x 2 × x 3 ВП = Ч × Д × Вд Y 0= x 01 × x 02 × x 03 ВП 0= Ч 0 × Д 0 × Вд 0 22 000=10× 22× 100 Yум 1 = x 11 × x 02 × x 03 ВПум 1= Ч 1 × Д 0 × Вд 0 19 800=9× 22× 100 ΔYx 1 = Yум 1 – Y 0 ΔВПЧ = ВПум 1 – ВП 0 -2 200=19 800 – 22 000 Yум 2 = x 11 × x 12 × x 03 ВПум 2 = Ч 1 × Д 1 × Вд 0 21 600=9× 24× 100 24 ΔYx 2 = Yум 2 – Yум 1 ΔВПД = ВПум 2 – ВПум 1 +1 800=21 600 – 19 800 Y 1= x 11 × x 12 × x 13 ВП 1 = Ч 1 × Д 1 × Вд 1 25 920=9× 24× 120 24 ΔYx 3= Y 1 – Yум 2 ΔВПВд = ВП 1 – ВПум 2 +4 320=25 920 – 21 600 ΔY = Y 1– Y 0 = = ΔYx 1 + ΔYx 2 + ΔYx 3 ΔВП= ВП 1 – ВП 0 = +3 920=25 920 – 22 000 = = ΔВПЧ + ΔВПД + ΔВПВд =(-2 200)+1 800 + 4 320

Особливості застосування способу абсолютних різниць Є різновидом способу ланцюгових підстановок. Вплив першого фактору (кількісного) на результативний показник обчислюється множенням абсолютного приросту цього фактору на базисний рівень другого фактору (і всіх інших факторів, що включає модель). Вплив другого фактору на результативний показник обчислюється множенням фактичного значення першого фактору на абсолютний приріст другого фактору (тобто того фактору, вплив якого вивчається) та на базисний рівень третього фактору (і всіх інших, що включає модель). Вплив третього фактору (і всіх наступних) на результативний показник обчислюється множенням фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст третього фактору (тобто того фактору, вплив якого вивчається).

Алгоритм розрахунку Вплив фактору Фактори x 1 ΔYx 2 x 1 1 x 3 x 0 3 x 1 1 ΔYx 3 x 2 x 0 3 x 1 2 Методика використання способу абсолютних різниць Вплив першого фактору Вплив другого фактору Вплив третього фактору Сумарний вплив всіх факторів ΔYx 1 =Δx 1 × x 02× x 03 ΔВПЧ =ΔЧ × Д 0× Вд 0 -2 200= (-1) × 22 × 100 ΔYx 2 =x 11 ×Δ x 2× x 03 ΔВПВ =Ч 1 × ΔД× Вд 0 +1 800= 9 × (+2) × 100 ΔYx 3 = x 11 × x 12× Δx 3 ΔВПВд =Ч 1 × Д 1× ΔВд +4 320= 9 × 24 × (+20) ΔY = Y 1– Y 0 = = ΔYx 1 + ΔYx 2 + ΔYx 3 ΔВП= ВП 1 – ВП 0 = +3 920=25 920 – 22 000 = = ΔВПЧ + ΔВПД + ΔВПВд =(-2 200)+1 800 + 4 320

Особливості застосування способу відносних різниць Вплив першого фактору (кількісного) на результативний показник обчислюється множенням базисного значення результативного показника на відносне відхилення першого фактору. Вплив другого фактору на результативний показник обчислюється множенням базисного значення результативного показника, скоригованого на вплив дії першого фактору на відносне відхилення другого фактору. Вплив третього фактору (і всіх наступних) на результативний показник обчислюється множенням базисного значення результативного показника, скоригованого на вплив дії першого і другого факторів на відносне відхилення третього фактору.

Методика використання способу відносних різниць Вплив першого фактору ΔYx 1 =Y 0×Тприр. x 1 ΔВПЧ =ВП 0 × Тприр. Ч -2 200= 22 000 × (-0, 1) Вплив другого фактору ΔYx 2 = (Y 0+ ΔYx 1) × Тприр. x 2 ΔВПД =(ВП 0 + ΔВПЧ ) ×Тприр. Д +1 800 ≈(22 000+ (-2 200)) × 0, 0909 Вплив третього ΔВПВд =(ВП 0 + ΔВПЧ + ΔВПД) 0+ ΔYx ) × Т фактору ΔYx 3= (Y прир. x 3 1 2 ×Т Вд прир. Сумарний вплив всіх факторів ΔY = Y 1– Y 0 = ΔВП= ВП 1 – ВП 0 = = ΔYx 1 + ΔYx 2 + ΔYx 3 = ΔВПЧ + ΔВПД + ΔВПВд +4 320= (22 000+ (-2 200) + 1 800) × 0, 2 +3 920= 25 920 – 22 000 = =(-2 200)+1 800 + 4 320

6. Прийоми стохастичного факторного аналізу Методичний прийом Аналітичні групування Аналітична функція, що реалізується даним прийомом Оціночна, пошукова Сфера аналітичних завдань, де застосовується методичний прийом Використовуються для визначення типів взаємозв’язків між окремими показниками і є першим етапом кореляційно-регресійного аналізу Пошукова, прогностична Використовується для факторного аналізу при наявності стохастичних залежностей між факторами. Може застосовуватись при вирішенні задач аналізу впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність компанії; при прогнозуванні та плануванні майбутніх подій в стратегічних дослідженнях. Дисперсійний аналіз Пошукова, прогностична Дає загальну схему перевірки статистичних гіпотез, що базуються на вивченні різних джерел варіації або неоднорідності. Однофакторний дисперсійний аналіз використовується для перевірки значимих відмінностей між середніми значеннями вибірок, що розглядаються. Компонентний аналіз Пошукова, прогностична Метод характеристики цілісної сутності явищ шляхом визначення його складових структурних компонентів. Кореляційнорегресійний аналіз

7. Методичні прийоми перспективного дослідження, що використовуються в стратегічному аналізі Стратегічний аналіз – це система процедур дослідження економічних явищ і процесів, які впливають на діяльність суб’єкта господарювання в минулому, поточному та в майбутньому періодах майбутньому як на мікро-, так і на макрорівні (тобто з урахуванням впливу зовнішнього середовища). зовнішнього середовища Ці процедури формують інформаційне поле для виконання тактичних дій, спрямованих на досягнення стратегічних цілей.

Складові стратегічного аналізу Внутрішній аналіз передбачає діагностику стратегічного потенціалу в рамках поставленої мети, оцінку ефективності обраних стратегій, обґрунтування найбільш раціональних шляхів виконання поставлених стратегічних цілей. В межах внутрішнього стратегічного аналізу визначають відповідність системи управління, достатність ресурсів, кваліфікації персоналу цільовим вимогам та завданням, тобто проводиться аналіз фактичного і необхідного потенціалу організації для досягнення обраної стратегії. Зовнішній аналіз передбачає дослідження середовища функціонування об’єкту дослідження. Його методичні підходи суттєво відрізняються в залежності від рівня оточення (безпосереднє оточення, мезо- та мега-середовище). При проведенні зовнішнього аналізу основними аспектами дослідження мають бути: аналіз конкурентів та контрагентів; оцінка конкурентної позиції підприємства за окремими сегментами ринку; маркетинговий аналіз; аналіз ринку капіталів та ресурсів; аналіз ринку технологій; аналіз впливу політичних, соціальних, географічних, правових факторів (інфляції, сальдо платіжного балансу, рівень зайнятості населення, тенденції зміни обсягу іноземних інвестицій) на поточну стратегію та перспективи розвитку підприємства, а також та його конкурентів та контрагентів. На стику внутрішнього та зовнішнього аналізу проводиться аналіз конкурентоспроможності та конкурентних переваг шляхом з‘ясування сильних і слабких сторін організації, визначення його конкурентної позиції на ринку.

Прийоми прогнозування 1. Якiсні. Базовані на освiченій думці, iнтуїцiї й досвiді професiоналiв. Серед його рiзновидiв: консенсус керiвництва, метод Дельфi, оцiнка торговими працiвниками (кожного по своєму регiону), опитування клiєнтiв. 2. Кiлькiсні. Базовані на математичних моделях й iсторичних даних: 2. 1. причинно-наслiдковi моделі; 2. 2. моделі часових рядів: q моделі сезонності й тренду; q моделі згладжування: § рухома середня (проста, зважена); § експоненційне згладжування. .

Метод рухомого середнього – прогноз будь-якого періоду являє собою середній показник декількох фактичних попередніх результатів спостережень часового ряду. Первинний ряд динаміки замінюється рядом середніх значень (рухомим середнім замінюється центральний член ряду). Рухоме середнє для другого періоду визначається як середня арифметична за три періоди (або інші інтервали часу) і розраховується за формулою: F 2= (D 1 + D 2 + D 3 ) / 3 У виявленні тенденції стара і нова інформація рівновагомі, а при здійсненні прогнозу виходимо з того, що у прогнозуванні важливішою є нова інформація. Тож, використовується ковзна середня, яка замінює не центральний, а останній член ряду (адаптивна середня). адаптивна середня Приклад розрахунку рухомого середнього Місяць Обсяг продажу (D) Тис. грн. Алгоритм розрахунку Рухомі середні (F) (трьохмісячний інтервал), прогноз Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень (прогноз) Лютий (прогноз) 564 533 612 789 622 697 758 713 734 697 685 711 698 - - (564+533+612) / 3 (533+612+789) / 3 (612+789+622) / 3 (789+622+697) / 3 (622+697+758) / 3 (697+ 758+713) / 3 (758+713+734) / 3 (713+734+697) / 3 (734+697+685) / 3 (697+685+711) / 3 (685+711+698)/3 (711+698)/3 570 645 674 703 692 723 735 715 705 698 702

Метод експоненційного згладжування – враховуються фактичні дані за попередній період та прогнозні дані розподілені за константою згладжування Експоненційна середня розраховується за формулою: Прогноз розраховується за формулою: P 2 - згладжені дані на другий період; F 1 - фактичні дані за попередній період (перший); α - константа згладжування (0 < α < 1); P 1 - згладжені дані за попередній період (перший) P t+1 – прогнозні дані; Ft - фактичні дані за останній період; α - константа згладжування (0<α< 1); Pt - згладжені дані за останній період P 2= F 1 *α + (1 -α) *P 1 P t+1 = ((2 -α) * Ft - Pt )/ (1 -α) Приклад розрахунку прогнозу за допомогою експоненційного згладжування Місяць Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень (прогноз) Обсяг продажу, тис. грн. 564 533 612 789 622 697 758 713 734 697 685 - Алгоритм розрахунку 564*0, 4+(1 -0, 4)*550 533*0, 4+(1 -0, 4)*556 612*0, 4+(1 -0, 4)*547 789*0, 4+(1 -0, 4)*720 622*0, 4+(1 -0, 4)*748 697*0, 4+(1 -0, 4)*698 758*0, 4+(1 -0, 4)*698 713*0, 4+(1 -0, 4)*722 734*0, 4+(1 -0, 4)*718 697*0, 4+(1 -0, 4)*728 ((2 -0, 4)*685 – 716)/(1 -0, 4) Експоненційна середня (згладжена) (α = 0, 4) 550 556 547 720 748 698 722 718 728 716 633

Групові експертизи та метод Дельфи Експерти (n) Ознаки (m) Економічні Політичні Соціальнодемографічні Технологічні Конкуренція Географічні 1 2 3 4 5 … n Х Х Х Х Сума рангів ( ) Відхилення від середньої суми рангів (d) Квадратичне відхилення (d 2) Х W= S= Smax=n 2(m 3 – m)/12 Разом W=0 при неузгодженості думок експертів W=1 повна узгодженість думок експертів χ2 з числом ступенів вільності (m-1) χ2=Wn(m-1)

Метод Дельфи Показники Ознаки (m) Сума рангів Середній ранг Середнє значення у балах Частота максимально можливих оцінок Розмах Коефіцієнт активності експертів Економічні Політичні Соціальнодемографічні Технологічні Конкуренція Географічні 1) просимо окремо кожного експерта дати свою оцінку явища; 2) потім розташуємо відповіді в порядку зростання пропонованих значень і визначимо квартили Q 1 , M і Q 3 таким чином, щоб кожний з чотирьох інтервалів, утворених цими трьома крапками на лінії значень, містив одну четверту частину оцінок; С 1 С 2 С 3 Q 1 С 4 С 5 С 6 С 7 M С 8 С 9 Q 3 С 10 С 11

3) значення Q 1, M і Q 3 (думка експертної групи) повідомляємо учасникам опитування. У тому випадку, якщо первісна оцінка виходить за міжквартильне значення (Q 1 - Q 3), просимо переглянути її, а також висловити свої розуміння, чому відповідь повинна бути нижче (чи вище) значень, визначених 75% учасників першого туру; 4) передаємо результати другого туру (які, як правило, мають меншу розбіжність, чим у першому турі) в узагальненій формі всім учасникам опитування, включаючи сюди нові квартилі і медіану. Крім того, фіксуємо обґрунтування зменшення чи збільшення значень, запропонованих учасникам опитування в другому турі (звичайно, при їхньому узагальненні і редагуванні зберігається анонімність авторів); 5) просимо розглянути нові оцінки і їхні обґрунтування, висловити свій сумнів про їхню вагомість і переглянути свою попередню оцінку. У тому випадку, якщо переглянуті оцінки випадають з міжквартильних значень, то автора просять коротко викласти причини його незгоди з аргументами, що привели б його оцінку ближче до значення медіани; 6) у четвертому турі учасникам опитування повідомляють квартили третього розподілу відповідей і контраргументи, висловлені в третьому турі і просять ще раз переглянути оцінки. Медіана, одержувана в результаті четвертого туру, приймається як значення групової експертної оцінки величини попиту. Найчастіше необхідний рівень консенсусу експертів досягається за два тури.

Експертне оцінювання методом попарних порівнянь Експерти використовують дві оцінки: 0 або 1. Більш вагомому варіанту надається оцінка 1, менш вагомому — 0. Результати попарних порівнянь оформляються у вигляді матриці, елементами якої є кількості наданих переваг aij, n – кількість експертів Варіант А В А 0 1 В 4 0 С 5 4 Разом 9 5 i 0, 60 0, 33 С 0 1 0, 07 Разом 1 5 9 15 1, 00 Відношення кількості наданих відповідному варіанту переваг до загальної суми елементів матриці характеризує його вагомість

Методика рейтингової оцінки діяльності підприємства (ранжування) 1 ЕТАП. Обґрунтування системи оціночних показників і формування матриці вихідних даних Назва підприємства Коефіцієнт автономії Альфа Сігма Омега 0, 54 0, 68 0, 74 Рентабельність капіталу 0, 36 0, 15 0, 25 Оборотність активів 1, 5 2, 3 2, 0 2 ЕТАП. Побудова матриці стандартизованих коефіцієнтів У кожній графі визначається максимальний елемент, який приймається за одиницю, після чого всі елементи графи діляться на максимальний елемент еталонної системи і створюється матриця стандартизованих коефіцієнтів. Рентабельність Назва підприємства Коефіцієнт автономії Оборотність активів капіталу Альфа 0, 73 1 0, 65 Сігма 0, 92 0, 42 1 Омега 1 0, 69 0, 87 3 ЕТАП. Побудова матриці квадратів і встановлення рейтингової оцінки систем, що оцінюються Всі елементи матриці підносяться до квадрату і для визначення рейтингу їх значення додаються по кожному підприємству. За необхідності кожному показнику встановлюється коефіцієнт вагомості (значущості). Назва підприємства Альфа Сігма Омега Коефіцієнт автономії 0, 53 0, 85 1 Рентабельність капіталу 1 0, 18 0, 48 Оборотність активів 0, 42 1 0, 76 Сума 1, 95 2, 03 2, 24 Місце в рейтингу 3 2 1

Методика рейтингової оцінки діяльності підприємства (оцінювання) Завданням експерта є не ранжування варіантів, а безпосереднє оцінювання рівнів явища чи окремих його властивостей. У таких ситуаціях спершу визначається шкала (діапазон) оцінок, у межах якої експерт і оцінює явище (властивість) певним балом zij , де i — властивість, j — елемент сукупності. Наприклад: рейтингова оцінка фінансового стану підприємств Підприємство (j) Ознаки (m) Ліквідність Платоспроможність Ділова активність Рентабельність Положення на ринку цінних паперів Майновий стан Разом Середній бал 1 5 3 5 4 25 4, 2 2 4 1 5 2 18 3 3 5 3 2 3 4 4 21 3, 5 4 5 3 5 5 5 3 26 4, 3 5 5 4 1 3 4 1 18 3 Визначаємо середній бал Gj = Σ zij / m Якщо властивості zi не рівновагомі, то рейтинг визначається як середня арифметична зважена Gj = Σ zij i, де i — вага i-ї властивості. Зазвичай, так оцінюються комерційні, політичні ризики тощо. Наприклад, комерційний ризик, пов’язаний з інтернаціоналізацією банківської діяльності, оцінюється індексом Бері. Ознакова множина цього індексу включає 15 різновагомих показників, які характеризують політичну та економічну ситуацію в країні-партнерові. Зокрема, політична стабільність (вага 12 %), стан платіжного балансу (вага 6 %), темп економічного розвитку (вага 10 %), інші. Сума ваг становить 100 %.