Тема 2 Господарство первісного суспільства та його еволюція

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

Рекомендована література Ш Економічна історія України і світу: Підручник: Доп. Мін. освіти і науки України / За ред. Б. Д. Лановика. - 5 -те вид. , стер. - К. Лановик, Б. Д. Матисякевич З. М. , Матейко Р. М. Вікар 2002, Тема 1, 2. Ш Економічна історія: Конспект лекцій. - Харків. Огієнко С. О. , Світлична В. В. ХБІ УАБС, 2004, Передмова, Тема 2 , 3. Ш Історія економічних вчень: Опорний конспект лекцій. Бахчеванова Н. В. , Шалімова Л. М. –Х: ХБІ УАБС. 2006, тема 2. Ш Юхименко П. І. , Леоненко П. М. Історія економічних учень: Навчальний посібник. –К. : Знання –Прес, 2006 Гл. 2.

План лекції • 1. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства. • 2. Загальні основи генези господарства та господарських форм у ранніх цивілізаціях країн Давнього Сходу. • 3. Господарство та господарська діяльність у первісній історії України. Трипільська культура.

• Мета лекції: • визначити особливості господарських форм та економічної думки Стародавнього Світу • Завдання: • дати загальну характеристику господарства та його форм у Стародавньому світі; • визначити загальні особливості економічної думки цього періоду; • скласти уявлення про її відображення у відповідних пам’ятках економічної думки; • узагальнити особливості господарського розвитку та економічної думки в первісній історії України (на самостійний розгляд); • вивчити категоріальний апарат теми.

1 питання • Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.

Історія людства доісторична найтриваліша за часом, вона існувала від появи перших людей до виникнення стародавніх цивілізацій (тобто до IV – III тис. до н. е. ). історична

Доісторична доба • найдавнішими сферами господарчої діяльності людей були охота та збирання. Переломним моментом стало оволодіння вогнем, що виділило людину із світу тварин Поділ праці перший великий поділ праці (відокремлення скотарства від землеробства) другий великий поділ праці (відокремлення ремесла від сільського господарства) розвиток обміну, спочатку натурального без участі грошей, потім товарного виробництва в основі первіснообщинного способу господарської діяльності лежали примітивна колективна праця та споживання, обумовлені низьким рівнем розвитку продуктивних сил, надзвичайною залежністю від навколишнього середовища.

Виникнення людського суспільства Мавпоподібна людина Первісне людське стадо Палеолітична революція Первісне суспільство (епоха дикості, епоха варварства) Неолітична революція (10 тис. р. до н. е. ) епоха виробляючого господарства, найголовніше значення стало мати землеробство разом з тваринництвом Епоха цивілізацій Етнополітична революція (7 тис. р. )

Сучасні вчені залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці у розвитку первісного суспільства виокремлюють декілька значних періодів, які за традицією називають віками: кам’яний (його утворюють палеоліт, мезоліт, неоліт); мідно-кам’яний (енеоліт); бронзовий та

Головним здобутком неоліту вважається перехід до виробляючого (продукуючого) господарства. Фактори переходу до виробляючого господарства Вичерпання запасів дичини і корисних рослин, що викликало потребу у заміщенні втрат Зростання населення достатньо «високий» технічний рівень знарядь праці, зачатки знань Сприятливі природні умови, розвиток землеробства та скотарства

Головні риси первісного способу виробництва Низький рівень розвитку продуктивних сил: знаряддя праці недосконалі, їх еволюція йде дуже повільно v Колективна праця v Общинна власність на засоби виробництва та продукти виробництва v Відсутність суспільних класів та держав v Велика залежність людини від природи. v Характер господарства: - привласнююче господарство (до неоліту) - відтворююче господарство - 1 -й і 2 -й суспільний поділи праці формування в умовах натурального господарства на основі 1 -го і 2 -го суспільних поділів праці простого товарного господарства v Основна форма організації господарства (виробнича одиниця) – сім’я v

Господарство первісної доби мало натуральний характер, а головною характер господарською формою цього часу була громада (колектив із повною або частково спільною власністю на засоби виробництва та певними формами самоуправління). Історія свідчить, що в залежності від природних особливостей того чи іншого племені, економічних умов, відносин із сусідніми народами тощо складалися громади «азійського» та «античного» типу, які і дали типу початок формуванню ранньорабовласницьких держав. У свою чергу, «германські» або «слов’янські» громади стали колискою ранньофеодальних держав Центральної та Східної Європи. Громада у докласовому суспільстві пройшла три стадії: родова або кровнородинна громада – заснована на сумісному веденні господарства і сумісному використанні та володінні землею родичами землеробська громада – в якій власність на територію сполучалась із розділом орних ділянок великими сім’ями сусідська – в якій домінувала індивідуальна власність малих сімей на орні ділянки при збереженні колективної власності громади на інші угіддя

Причини, що призвели до розкладу первісної господарської системи Вдосконалення знарядь праці Суспільний поділ праці Розвиток торгівлі Виникнення приватної власності Перехід до землеробства, розпад громади, розширення меж приватної власності викликали майнову та соціальну нерівність, обумовили утворення держави.

2 питання • Загальні основи генези господарства та господарських форм у ранніх цивілізаціях країн Давнього Сходу.

Осьовий час, коли в людській цивілізації відбувся «первинний вибух» , що породив Новий час – час homo sapiens, вважається VIII-II ст. до н. е.

Історична доба Їх історію пов’язують із рабовлас- Загальновизнано, що виникнення перших цивілізацій налічує кілька тисячоліть і локально охоплює країни Стародавнього Сходу та античні держави Історія древней цивілізації охоплює період IV тис. до н. е. до V в. ницьким тис. до н. е. - Месопотамія, госпон. е. У IV-ІІІ способом ведення Єгипет; дарства тис. до н. е. - Індія, Китай у ІІІ-ІІ Головними джерелами рабства є: війни; піратство: заборгованість селян громадам; діти рабинь (тобто по народженню) тощо.

Шумер, Ассирія, Вавилон, Стар. Єгипет, Стар. Індія, Стар. Китай Основи економіки § Зрошувальне землеробство в умовах річних долин, тривалих розливів річок, нестачі опадів. § Державна власність на землю, державне управління системами іригації. § Натуральне господарство, слабкий розвиток товарного виробництва і ринкових відносин. §Патріархальне рабство: рабство мало переважно домашній характер. Чисельність і питома вага рабів незначні. Основна виробнича сила – вільні селяні, ремісники §Економіка характеризується найсуворішою державною централізацію: - надмірне регулювання господарства через регламентацію торгівлі та лихварства; - основну роль в економіці відіграє державна власність.

Рабовласницький спосіб ведення господарства “Азія виступає у порівнянні з невеличкою Європою у всій величі простору. Хронологічно вона - основа з якої вийшли усі люди. (К. Ясперс) Характерною рисою країн Давнього Сходу (Месопотамія, Єгипет, Індія і Китай) стало прагнення до стабільності, пріоритет влади над власністю, що гальмувало економічний розвиток, привело до відставання від Європи, що сприйняла та впровадила досягнення Сходу.

Історичний портрет епохи панівною була традиційна економічна система, заснована на багатоукладності, натурально-общинних формах господарювання, широкому застосуванні ручної праці, традиціях, звичаях Два сектори економіки -державний, у якому земля належала державі у особі царя; -общинний, у якому земля належала територіальній громаді; інші засоби виробництва – у приватній власності Відбувалося формування основних соціальних інститутів суспільства: власності (приватної та колективної), сім’ї (патріархальної), релігії, держави Важливим фактором розвитку людського мислення у цей період став винахід писемності (у древніх єгиптян і шумерів (у другій половині 4 тисячоліття до н. е. ), у стародавній індійців (з 3 -го тисячоліття до н. е. ), у стародавніх китайців (з 2 -го тисячоліття до н. е. ).

Особливості економічної думки стародавнього світу відображала стан соціальноекономічного та політичного розвитку виразниками економічної думки були правителі рабовласницьких країн та мислителі-філософи намагання ідеалізувати і зберегти назавжди рабовласництво та пріоритет натурального господарства намагання осудити з позиці звичаїв, моралі та етики великі торгово-лихварські операції, що нібито порушують еквівалентний обмін товарів за їх вартостями

Головними проблемами, що стояли перед ранньою економічною думкою Стародавнього Світу, були: Світу рабство; громада; держава; натуральне та товарне господарство. Головна особливість «азійського способу виробництва» - масштабні господарські функції держави, головна проблема економічної думки – визначення ідеальної моделі соціально-економічного устрою суспільства, заснованого на рабській праці.

Джерела економічної думки Стародавнього Сходу “Повчання гераклеопольского царя своєму синові” (Стар. Єгипет, ХХІІ ст. до н. е. ) Розглядаються правила мистецтва державного управління та господарювання Речення Іпусера (Стар. Єгипет, ХVІІІ ст. до н. е. ) Критична оцінка некерованого росту масштабів боргового рабства і лихварства, завдяки чому навіть “простолюдини” могли стати багатими Збірка законів царя Хаммурапі (Вавилон, ХVІІІ ст. до н. е. ), створена близько 1760 р. до н. е. -зрівняв силу царя з силою закону і визнав за підлеглими право самим турбуватися про своє життя; -зміцнення приватної власності, влади рабовласників над рабами; -захист інтересів общини і дрібних товаровиробників; -охорона інтересів царських службовців; - впорядковання лихварства (20% від первинної суми);

3 питання • Господарство та господарська діяльність у первісній історії України. Трипільська культура.

Первіснообщинний лад в економіці України (хроносхема) 4 -2 - тисячоліття до н. е. Ранній етап первіснообщинного ладу у східних слов'ян. Матріархат. Кровнородинна община Середина 1 -го тисячоліття Пізніший етап первіснообщинного ладу. Виникнення сусідської общини 4 -8 ст. н. ери Відділення ремесла від землеробства. Поява селищ ремісників 8 -9 ст. н. ери Розклад первіснообщинного ладу. Становлення територіальних князівств ("земель") 882 рік Виступ князя Олега на Київ. Об'єднання Новгородського та Київського князівств. Початок існування ранньофеодальної держави "Київська Русь"

Трипільска культура ІV – ІІ тис. до н. е матріархат патріархат Господарство Землеробство Тваринництво Ремесло Мисливство, збиральництво

Землеробство • Ця галузь господарства була найрозвинутішою у трипільців, особливо в ранній період. Навіть тоді оброблялося не менш як чотири види сільськогосподарських культур (в основному пшениця, жито, овес). Участки знаходилися близько від поселень. Було відоме мотичне землеробство. Крім мотик, вироблених з лосячого чи оленячого рога, використовувалися і серпи, але їх знайдена невелика кількість, тому, можливо, землероби здебільшого збирали колосся руками. Звичайно, екстенсивне ведення господарства призводило до виснаження грунтів, і тому трипільцям приходилося кожні 30 -60 років залишати засновані поселення й освоювати нові землі. • Для переробки продуктів землеробства використовувалися зернотерки, які складалися з двох частин, вернього і нижнього каменів. Ймовірно, що це було роботою для жінок, і доказом тому є знайдені у трипільських хатах фігурки жінок, які мололи зерно.

Скотарство • Звичайно, землеробство завжди залишалось для трипільців основним видом господарства, але воно завдяки нечастим врожаям не могло повною мірою задовольнити потреби племен. Тому паралельно з землеробством розвивалося скотарство, а також такі невідтворюючі види господарства, як рибальство, мисливство, збиральництво. • Про існування скотарства свідчать знахідки кісток тварин. Так, на Коломийщині знайдено кістки биків, а також корів і овець (хоча їхня кількість була значно меншою), а в Халеп’ї та Усатові – свиней. Також ймовірно, що на той час уже був приручений кінь, а також собака. Про існування скотарства свідчить і знаходження таких керамічних виробів, як сосуди зі стінками в дірках. Ймовірно, що вони використовувалися для виготовлення творогу й сиру. • Також, крім кісток, було знайдено міфологічні зображення таких істот. Так, наприклад, це фантастичні фігури биків з кігтями з Петрен, виконані чорною фарбою, що свідчить, можливо, про те, що у трипільців, як і в середземноморських народів, існував культ бика.

Полювання • Ця галузь господарства грала помітну роль на ранньому етапі розвитку трипільської культури. Полювали трипільці в основному на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця, використовуючи при цьому такі знаряддя, як наконечники стріл з кременю, скребки, кам’яні сокири-клини. Займалися також і рибальством, і це теж було характерно більш на ранньому етапі, оскільки для цього були сприятливі умови (поселення біля річок). Ловили здебільшого щук, сомів, осетрів.

Збиральництво • Трипільці збирали в основному черепашки прісноводних молюсків, залишки яких знайдено в купах сміття біля будинків, які ще називають “черепашковими купами”. Очевидно ці черепашки варили, а потім їх мясом годували свиней. У давнину черепашки використовувались також для розпису, прикрас. Збиралися також жолуді, які сушилися в закритих печах, розтиралися на зернотерках і домішувалися в тісто.

Прядіння та ткацтво • Ця галузь була безпосередньо зв’язана зі скотарством, і тому логічно, що, як і скотарство, набула свого розвитку у пізній період трипільської культури. Уже тоді тканини підкладалися під дно керамічних виробів, щоб їх легше було виліпити (Петрени), була відома в’язка простого панчішного типу, а матерії вироблялися двох видів – полотна і килими; також, ймовірно, трипільці вміли плести сіті.

Кераміка • Кераміка трипільців є однією з найкращих у світі, а керамічні вироби – просто витвір мистецтва для того часу. Керамічний посуд того часу виготовлявся з гончарської глини з домішками кварцового піску і черепашок прісноводних молюсків. Він ліпився без гончарського кола на твердій основі, товщина його днища переважала товщину стін, а самі стіни були нерівномірної товщини і не завжди правильної форми. Великий посуд ліпився з двох окремих частин. Зовнішня поверхня була рівною і вкривалася нанесеною до розпису і обпалення червсоною фарбою. Посуд був розписним і нерозписним.

Питання до аудиторії Становлення античної економіки відбувалося в межах невеликих полісів (міст-держав), найчастіше ремісничого типу, які розширювали свою територію та поповнювали робочу силу у воєнних походах. Більш високі продуктивність праці та темпи економічного розвитку забезпечували значно ширшим, ніж на Давньому Сході, використанням техніки (залізні знаряддя праці у землеробстві, будівництві тощо). Удосконалювалась гірнича справа та металургія. Проте технічний прогрес зачіпав лише ті галузі, у яких використовувалась здебільшого праця вільних громадян, а не рабів. Подумайте: ЧОМУ ?