Тема 2 ЕЛЕМЕНТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗНАННЯ В ДОНАУКОВИХ ФОРМАХ

Тема 2. ЕЛЕМЕНТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗНАННЯ В ДОНАУКОВИХ ФОРМАХ ВІДОБРАЖЕННЯ ДІСНОСТІ (МІФ ТА ЕПОС)

План Література 1. Соціальний устрій архаїчних суспільств та специфіка його відображення в культурній символіці. 1. Захарченко М. В. , Погорілий О. І. Історія соціології. 2. Родові відносинипочатку ХХ століття. в міфах. Від античності до та їх відображення - К. : Либідь, 3. Специфіка відображення соціальної дійсності в епосі. 1993. 4. Історичні передумови виникнення науки. 2. Мелетинский Е. Н. Поэтика мифа // Ч. 2 Классические формы мифа и их отражение в повествовательном фольклоре. 3. Леві-Строс К. Структура міфів // Структурна антропологія. – К. , 2000. – С. 195 -219. 4. Леві-Строс К. Наука конкретного // Первісне мислення. – К. , 2000. – С. 15 -48.

1. Соціальний устрій архаїчних суспільств та специфіка його відображення в культурній символіці Первісний устрій мав декілька якісно відмінних станів. Первісна стадія розвитку людства – найдовша і найменш вивчена. Розрізняють üРодову Її початок – 8 тис. років тому, пов’язаний із üПлемінну зародженням суспільних відносин в середині та між стадами протолюдей. üСільську (поселенську) спільноти

• Соціальний устрій архаїчних суспільств та специфіка його відображення в культурній символіці Характерні риси перших соціальних утворень: ØЛокальність, замкнутість автономність спільності ØСпільна для всіх членів спільноти форма власності ØКолективна праця з її природнім розподілом ØВлада глав родів, вождів та жерців ØСумісний розподіл і споживання вироблених продуктів ØКолективність як норма поведінки членів спільноти

Особливості свідомості первісних людей ØЦілісність світогляду, нерозподільність свідомості на такі сфери як ØНедиференційованість свідомості – показник не üповсякденна і наукова, відокремленості первісної людини від природи, оцінка себе, як органічної частини природи і üприроднича і гуманітарна, спільноти, до якої вони належали. üкорисне і некорисне, ØСприйняття себе як частини природного üправова, моральна, естетична і т. п. середовища ØІнтерес до оточуючого світу, відсутність корисливого ставлення

Особливості свідомості первісних людей ØКомуністична сутність свідомості – свідомість слугувала сплоченості спільноти, колективності праці, норм поведінки і т. д. üАнтиіндивідуальність – невиокремленість від своєї спільноти. ð Інтегруюча (спрямовану на збереження соціального порядку) роль такого типу свідомості. ðПрофілактика внутрішньоспільнотних (відсутність конфліктів перехідного віку, поколінь) проблем конфліктів

Особливості свідомості первісних людей üАнтропоморфне осмислення суспільства в подальшому розвинулось у такі форми як: ØАнтропоморфізм – приписування явищам природи та суспільства, тотемам і богам властивостей окремої людини. ðОрганіцизм – уявлення про суспільство як живий організм, що постійно розвивається, збільшується, хворіє ðПроявляється як нездатність раціонально і т. п. пояснювати власні звичаї і порядки – аналогія між спільнотою та людиною (вождь – голова, мисливці, збиральники – руки і ноги, жерці, маги – душа). ðФункціоналізм – встановлення функціональних залежностей між окремими органами (структурними елементами) суспільного цілого

Особливості свідомості первісних людей ØТотемізм – віра у кровну спорідненість спільність походження роду (племені) із певним видом тварин або рослин. ðОднеðТотемом релігійних вірувань, виникнення якого із перших називали: пов'язано: ðЗалишки тотемізму присутні у народному фольклорі і PСпільного предка (тварину або як спільність; üіз бажанням людей визначити себе рослину) сучасних релігіях Pіз типом господарства (символ) PЙого зображення (палювання або збірництво – вибір тотему флори або фауни), Pіснуванням кровноспоріднених що походять від одного PГрупу людей (рід, плем'я), зв'язків в основі первісної спільноти. предка

Особливості свідомості первісних людей. ØМіфологічність – пояснення незрозумілих явищ природи і суспільства за допомогою різноманітних фантастичних образів. ðМіфологія постає як форма прояву цілісності світогляду первісної людини, вона містить елементи: ðМіф існує і сьогодні – як ілюзорні, далекі від істини уявлення про соціальні явища, але не менш сильно üРелігії (визнання надприродних сил) впливаєМоральності життя і поведінку людей. ü на суспільне üЕстетики üМистецтва üінших форм суспільної свідомості

2. Родові відносини та їх відображення в міфах. Міфологія – найдавніша пояснення світу. форма відображення та Міф – фантастичне–уявлення людини прооповідь, якому Від грецької μῦθος старовинна легенда, світ, в λόγος явища дійсності виступають у вигляді чуттєво-образних – слово, вчення, оповідання. уявлень, де суб'єктивний образ ототожнюється з об'єктивним предметом, явищем чи процесом. Міф – складне явище, об'єкт нескінченних дискусій – існує близько 500 спроб визначення міфу.

Специфічні риси міфу üЧуттєва, образна форма сприйняття реальності. üПерсоніфікована, художня форма представлення дійсності. üЦілісність, невиокремленість себе із оточуючого світу. üПеренесення власних якостей, властивостей на природні об'єкти. üПояснення незрозумілого через зрозуміле – функція медіації, зв'язаності.

Специфічні риси міфу üНе лише задовольняє цікавість первісної людини, але й формує, гармонізує і впорядковує розуміння світу. üПоєднання та підтримка особистої та соціальної поведінки. üПідтримка соціального порядку. üНа індивідуальному рівні – спрямування психічної енергії на суспільну користь, гармонізація психіки індивіда. üПреломлення реальних рис оточуючого світу крізь призму людської свідомості – символічність міфу.

Типологія міфів v Теогонічні про походження та народження богів. v. Космогонічні про виникнення, побудову і розвиток світу. v. Антропологічні про виникнення людини, її сутність і визначення її долі. v. Сотеріологічні про спасіння людства. v. Есхатологічні про кінець світу, людства та богів.

Функції міфу ðЕнергетична ðФормування ідентичності ðВідтворення ідентичності ðФормування та структурація простору пов'язує і спрямовує соціальну енергію, каналізує енергію суб'єкта позбавляючи від необхідності вигадувати нові способи досягнення мети. забезпечує специфічне для даної спільноти сприйняття і поведінку. збереження міфу є умовою збереження колективної ідентичності та існування колективу. кожен міф формує власний простір, який має певну структуру.

3. Специфіка відображення соціальної дійсності в епосі. Епос – особлива форма поняттянароду. 2 значення пам'яті епос: В одних народів він виникає як особлива форма на пізніх ð Різновид художньої творчості стадіях розвитку родового ладу, в інших – за умов рабовласницьких чи феодальних відносин. ð Героїчний епос Чим пізніше виникає епос, тим менше в ньому міфологічних елементів, більше картин історичного побуту, реальних фактів.

Найвідоміші епоси:

Порівняння міфу та епосу. Міф Епос ü Відсутні чітко визначений час і місце подій, що відбуваються üПрисутній історичний час, Простір розгортання подій – територія свого етносу і ворогів. üГоловний герой не виділяє себе із оточуючого світу, підкорюється волі богів üГоловний герой – кидає виклик богам üМістить фантастичні образи, реальні події переломлюються крізь уяву творців. üМістить багато матеріалу про умови життя, культуру, суспільні відносини, зафіксовані такими, які вони були під час створення.

4. Історичні передумови виникнення науки Серед основних передумов виникнення наукового знання: Міф та епос – перші позанаукові форми відображення дійсності. Із розвитком суспільства та появою держави вони ØПрактичне ставлення до природи були вже не в змозі задовольнити потреби. Їх первісна домінуюча роль відходить на другій план, поступаючись ØВиокремлення первісною людиною себе точним описанням – історичним хронікам та теоретичному від навколишнього середовища пізнанню – філософії. Виникнення і становлення держави Елементи механіки, астрономії, математики розвивались через практичні потреби суспільства у зв'язку із розвитком землеробства, будівництва, зростання ролі міст, суднобудування, військової справи тощо.

Напрямки формування знання про суспільство Абстрактний, теоретичний Філософія як система теоретично узагальнених поглядів на світ Полісне життя, свобода комунікації, вільна від інструментальної діяльності інтелектуальний спосіб життя. Практичний, прикладний Емпіричні дослідження, як збір фактичного матеріалу і його систематизація Інструментальне знання сформоване потребами становлення і розвитку держави.

Відмінність філософського знання від міфологічного, релігійного Міфологія, релігія Наука, філософія üДовільна, фантастична оповідь, що базується на вірі, інтуїції та уяві. üЛогічно доведене, обґрунтоване і аргументоване знання, що базується на рефлексії. üЦілісність, синкретичність, невиокремленість людини від оточуючого світу. üКритичність, через протиставлення людини світу. üКартина світу: проста, доступна, наочна. üМіфологія організує родовий уклад Релігія базується на особистій відповідальності, ідеї трансцендентного (потойбічного). üКартина світу не несе чуттєвий характер, складається із теоретичних конструктів, що за допомогою понять пояснюють світ. üНаука як інструментальне знання, філософія як змістовне знання.

Перші емпіричні дослідження. Спроби спостереження та описування соціальних явищ Викликані суто прагматичними завданнями, які ставила перед науковцями система державного управління – політична організація суспільства, яка вимагала інформації про населення, його склад і заняття Перші переписи населення, цензи, реєстри, генеалогії, опис історичних подій.

Дякую за увагу!