Тема 2 ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ 1

Тема 2 ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ

1. 2. 3. 4. ПЛАН Економічні потреби суспільства, їхня сутність і класифікація. Закон зростання потреб і соціальноекономічна ефективність виробництва Взаємозв'язок потреб, виробництва і попиту Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку

Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття, тобто це потреби в економічних благах. За об’єктом потреби класифікують на : матеріальні – потреби в матеріальних благах та послугах фізіологічні - потреби в їжі, одязі, житлі першочергові – потреби що задовольняються предметами першої необхідності (продукти харчування, одяг, житло, громадський транспорт, збереження здоров’я) соціальні - потреби в спілкуванні, в суспільному визнанні та статусі, інформації, освіті та ін. духовні – потреби в творчості, самовираженні, самовдосконален ні. не першочергові – потреби, що задовольняються предметами розкоші (парфуми, хутра, яхти).

За способом задоволення потреби поділяються на: 1. Потреби у предметах споживання 2. Потреби в засобах виробництва За суб'єктами потреби поділяються на: 1. Індивідуальні 2. Колективні 3. Суспільні За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на: 1. Дійсні 2. Платоспроможні 3. Перспективні

Економічні потреби: Абсолютні - це потреби, що визначають максимально можливим об’єктом виробництво товарів і послуг, які можуть бути в суспільстві тільки при сприятливих умовах. Дійсні потреби – це потреби, які формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і відповідають рівню розвитку економіки певної країни. Фактичні потреби визначаються існуючим відношенням цін на товари і послуги і грошовими доходами населення.

2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва

Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх, що відбиває просування як людини, так і суспільства загалом від біологічного (фізіологічного) до все більше і більше різнобічного, багатого життя.

На прикладі економічно розвинутих країн у XX столітті можна виділити три етапи розвитку потреб 1 Етап – до середини 1950 -х років, коли домінували матеріально-речові потреби. 2 Етап – із середини 50 -х років із переходом до “економіки споживання”, коли формуються такі соціальні потреби, як побутове обслуговування, освіта, медицина 3 Етап – почав формуватися у 80 -ті роки і триває досі. Він полягає у фундаментальних зрушеннях у біг гуманітарних потреб, пов'язаних із творчістю, духовними розвитком особистості.

3. Взаємозв'язок потреб, виробництва і попиту

Взаємозв'язок потреб і виробництва характеризується насамперед впливом виробництва на потреби, який полягає в тому, що виробництво створює нові потреби і виробництво створює споживчі блага. Вплив потреб на виробництво полягає в тому, що у будь-якому суспільстві виробництво спрямоване на задоволення потреб і потреби стимулюють розвиток виробництва.

Аналіз взаємодії потреб і попиту здійснили представники теоретичної течії, що має назву маржиналізм. Зародилась вона в другій половині XIX століття і залишила глибокий слід у світовій економічній науці (К. Менгер, Ф. Візер, Є. Бем-Баверк, А. Маршалл, В. Парето, Д. Хікс). Маржиналісти розробили теорію поведінки споживача.

1. 2. 3. Глибоке дослідження потреб, визначення ієрархії їх має величезне практичне значення: Це широко використовується в менеджменті, при розробці теорії мотивації. Вивчення потреб набуває великого значення в сучасній маркетинговій діяльності, адже концепція маркетингу передбачає визначення потреб як передумови виробничого процесу. Потреби є висхідним пунктом розробки національної економічної, соціальної і науково-технічної політики держави.

4. Економічні інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку

Економічні інтереси – усвідомлене прагнення економічних суб’єктів задовольнити певні потреби, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності. Суб’єкти економічних інтересів – окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому. Об’єкти економічних інтересів – економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).

Класифікація економічних інтересів: За суб’єктами: - особисті; - колективні, групові; - суспільні. За часовою ознакою: - поточні; - перспективні. За важливістю: - головні, першочергові; - другорядні.

Координація інтересів економічних суб’єктів у ринковій економіці

Сутність і зв’язок понять “інтерес” і “мотив”: Внутрішнє спонукання людини до конкретної дії, спрямованої на об’єкт уваги, визначену мету Інтерес Усвідомлення прагнення задовольнити певну потребу Мотив

Взаємозв’язок потреб та інтересів Потреба Інтерес Мотив Результат (задоволення потреби, відсутність задоволення) Дія