ТЕМА 2 ДОХОДИ ТА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА 2. ДОХОДИ ТА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

ПЛАН: 1. Економічна сутність доходу підприємства 2. Доходи від фінансово-інвестиційної та іншої діяльності 3. Система цін та фактори впливу на рівень і динаміку цін 4. Основні методи ціноутворення 5. Стратегія ціноутворення та цінова політика

1. Економічна сутність доходу підприємства продукція підприємства знайшла свого споживача та відповідає вимогам і попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями Отримання доходів

Дохід – це грошова сума отримана підприємством від продажу певної кількості продукції Валовий дохід підприємства становить підприємства грошову виручку від реалізації продукту, інших матеріальних цінностей і майна підприємства тощо, зменшену на суму постійних витрат підприємства. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства.

ГРАФІК БЕЗЗБИТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Ціна, тис. грн. (P) TR Тмр AVC FC VC Тл Тмр (Q)

Тб = FC/(P VC), де Тб – точка беззбитковості, шт. ; FC – витрати постійні, тис. грн. ; P – ціна, грн. ; VC – змінній витрати на одиницю продукції, грн. Тл = (FC A)/(P VC), де А – сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.

Точка мінімальної рентабельності – це обсяг реалізації продукції, який забезпечує отримання підприємством доходу для покриття його поточних витрат та створення прибутку, що після звільнення від податкових зобов’язань задовольняє власника підприємства щодо мінімального рівня рентабельності на вкладений капітал. Тмр = (FC+((K*Mr)/(1 -Cp)))/(P-VC), де Тмр – точка мінімальної рентабельності, шт. ; К – обсяг капіталу, вкладеного власником у підприємство, тис. грн. ; Mr – коефіцієнт мінімального рівня рентабельності; Cp – ставка податку на прибуток, %.

Запас фінансової міцності (Зфм) – характеризує на скільки відсотків можна зменшити фактичний обсяг реалізації (виробництва) продукції і не бути при цьому збитковими. Зфм = ((Вф – Тб)/Вф)*100%, де Вф – фактичний обсяг випуску (реалізації) продукції.

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ: 1. Продукція відвантажена або відпущена споживачу (відбулася передача права власності) – метод нарахування; нарахування 2. Одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію – касовий метод.

Розмір виручки від реалізації залежить від Кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації Рівня реалізаційних цін

Дохід підприємства від реалізації товарів (робіт, послуг) розраховують: Д = То*Ркд / 100 Д – дохід підприємства від реалізації товарів (робіт, послуг), грн. ; Ркд – рівень комерційного доходу, %.

ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ВКЛЮЧАЮТЬ: доходи від основної (операційної) діяльності — виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних кур сових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кре диторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи). доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, операцій інве стицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових діяльності інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необо ротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних кур сових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій. доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від подій надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ФОРМУВАННЯ Група доходів Склад доходів Дохід (виручка) від реалізації Сума оплати покупцями продукції (товарів, робіт, послуг) за умови продукції (товарів, робіт, передання їм ризиків і вигод, що пов'язані з правом власності на об'єкт послуг) купівлі продажу; можли вості достовірного оцінювання доходу і витрат, впевненості в отримані прибутку Інші операційні доходи Дохід від операційної оренди активів, дохід від операційних курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій); дохід від списання кредиторської заборгованості; отримані штрафи, пеня, неустойки, дохід від безоплатно отриманих оборотних активів; дохід від реалізації тари, дохід, визнаний у результаті виявлення надлишків товарно матеріальних цінностей тощо Фінансові доходи Дохід від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства. Дивіденди, відсотки та інші доходи, які отримані від фінансових інвестицій (крім доходів від участі в капіталі) Інші доходи Дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства Надзвичайні доходи Доходи, які отримані надзвичайних подій тощо в результаті відшкодування збитків від

ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ Показники Група доходів Виручка від реалізації готової продукції Операційні доходи від реалізації Виручка від реалізації тари Інші операційні доходи Доходи від списання кредиторської заборгованості Інші операційні доходи Дивіденди отримані Фінансові доходи Доходи від спільної діяльності Фінансові доходи Доходи від реалізації складських приміщень Інші доходи Доходи від операційної оренди Інші операційні доходи Доходи від реалізації обладнання Інші доходи

2. ДОХОДИ ВІД ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ІНШОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Фінансова діяльність за ринкової економіки раціональне використання вільних фінансових ресурсів, пошук ефективних напрямів їх інвестування надаватимуть підприємству додатковий прибуток

ПІДПРИЄМСТВА ОТРИМУЮТЬ ДОХОДИ ВІД ТАКИХ ВИДІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів; продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів; цільові грошові вклади; валютні операції; пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств; надання позик; лізингові операції.

Здійснення інвестиційної діяльності проводиться з допомогою інвестиційних ресурсів – сукупності грошових і тих матеріальних цінностей, які можна вилучити з господарського обороту підприємства на період інвестування (тимчасово вільні кошти).

До доходів інвестиційної діяльності належать доходи від: реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів тощо), майнових комплексів; неопераційних курсових різниць; безоплатно одержаних необоротних активів; інші доходи, що надійшли не від операційної чи фінансової діяльності.

3. СИСТЕМА ЦІН ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РІВЕНЬ І ДИНАМІКУ ЦІН рівень склад Система цін динаміка структура

Рівень цін – це абсолютний кількісний вираз ціни у грошах. Склад ціни будь якого продукту у загальному вигляді включає: • витрати (собівартість) виробництва і обертання; • податки, збори, відрахування; • прибуток (виробника, посередників; роздрібного продавця).

Структура цін являє собою певні співвідношення елементів ціни у процентах або частках. Динаміка цін – це зміна рівня ціни у часі. Як правило, динаміку цін відображають за допомогою цінових індексів.

Роздрібна ціна товару – це ціна, за якою товар реалізується кінцевому споживачу. Вартість виробника Прибуток виробника Витрати і прибуток постачальницькозбутових гуртових організацій Оптова ціна підприємства Оптова ціна промисловості – кінцева ціна на продукцію, що реалізується через оптові організації Оптова ціна промисловості на продукцію, яка оподатковується податком з обороту Роздрібна ціна Витрати і прибуток підприємств роздрібної торгівлі Податок з обороту Рис 1. Структура роздрібної ціни, що формувалась при адміністративно-директивній системі планування

Собівартість Прибуток продукції підприємства Оптова ціна підприємства без ПДВ Акциз (для підакцизних товарів) П Постачаль. ДВ ницько-збутова надбавка Торговельна націнка Відпускна ціна підприємства без ПДВ Відпускна ціна підприємства з ПДВ (Покупна ціна оптового посередника) Відпускна ціна гуртового посередника Покупна ціна підприємства торгівлі Роздрібна ціна Рис. 2. Вільні роздрібні ціни, що формуються у залежності від кон`юнктури ринку

Ціна підприємства (Цп) включає: Цп = СВ+П, СВ+П де СВ – собівартість, П – прибуток. Прибуток у складі ціни визначається з урахуванням рентабельності (Р): П = (СВ*Р)/100% Відпускна ціна (Цв) підприємства розраховується: Цв = Цп+ПДВ, Цп – ціна з прибутком. Сума ПДВ: ПДВ = (Цп*ПДВ%)/100%

Оптово посередницька надбавка (ОПН) – це ціна послуги з реалізації товарів оптовими партіями роздрібним торговельним підприємствам, вона нараховується на відпускну ціну підприємства з урахуванням її рівня (РОПН) за алгоритмом: ОПН = (Цв*РОПН)/100% Оптова ціна посередника (Цо): Цо = Цв+ОПН

Роздрібна торговельна надбавка (РТН) – це ціна послуги роздрібних торговельних підприємств із реалізації товарів, вона нараховується на оптову ціну посередника з урахуванням її рівня (РТНр): РТН = (Цо*РТНр)/100% Роздрібна ціна товару (Цр): Цр = Цо+РТН

Зовнішні фактори Формування ціни Внутрішні фактори

Властивості товару Спосіб виробництва Імідж Внутрішні фактори Ринкові сегменти Сервіс Життєвий цикл товару

4. ОСНОВНІ МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ Витратні Параметричні Метод повних витрат Метод питомої ціни Метод стандартних витрат Метод стандартних Агрегатний метод витрат Метод прямих витрат Метод балів (експертної оцінки) Метод прямих стандартних витрат Метод регресійного аналізу Рис. 3. Основні методи ціноутворення.

Метод повних витрат це спосіб формування цін на основі всіх витрат (умовно постійних, умовно змінних), які незалежно від свого походження списуються на одиницю того або іншого виробу. Основою визначення ціни є реальні витрати виробника на одиницю продукції, до яких додається необхідний підприємству прибуток. Метод застосовується підприємствами, стан яких на ринку наближається до монопольного і збут продукції практично гарантований.

Метод стандартних витрат дозволяє формувати ціни на основі розрахунку витрат по нормах з урахуванням відхилень фактичних витрат від нормативних. Цей метод на відміну від простого відображення витрат дає можливість проведення пофакторного аналізу. Його перевага складається у можливості управління витратами по відхиленнях від норм, а не по їхній загальній величині. Відхилення по кожній статті періодично співвідносяться з фінансовими результатами, що дозволяє контролювати не тільки витрати, але й прибуток.

Метод прямих витрат - це спосіб формування цін на основі визначення прямих витрат виходячи з кон'юнктури ринку, очікуваних цін продажу. Практично всі умовно змінні витрати залежать від обсягу продукції, що випускається і розглядаються як прямі. Інші витрати відносяться на фінансові результати. Тому даний метод називають також методом формування цін по скорочених витратах. Основна перевага даного методу полягає у можливості виявлення найбільш вигідних видів продукції. Передбачається, що непрямі витрати практично не змінюються ні при заміні одного виробу іншим, ні при зміні у певних межах масштабів виробництва. Тому чим вище різниця між ціною виробу і скороченими витратами, тим більше валовий прибуток (покриття), а відповідно і рентабельність. Таким чином, непрямі витрати не розподіляються на конкретні вироби, загалом по підприємству вони повинні бути покриті за рахунок валового прибутку.

Різновидом цінового методу прямих витрат є метод стандартних прямих витрат, що суміщає переваги методів стандартних і прямих витрат. Цей метод дозволяє управляти скороченими витратами по відхиленнях і вимагає проведення аналізу скороченої номенклатури витрат, на основі якого можна визначити вузькі місця виробництва і вжити необхідних заходів по підвищенню їхньої рентабельності.

Метод питомої ціни заснований на формуванні цін по одному з головних параметрів якості товару. Питому ціну можна отримати як результат від ділення ціни на основний параметр якості товару. Цей метод використовується лише для орієнтовних оцінок, щоб уникнути грубих помилок. Агрегатний метод полягає у підсумовуванні цін окремих конструктивних частин параметричного ряду продукції з додаванням вартості окремих оригінальних вузлів (деталей). Він застосовується для товарів, що реалізуються у вигляді окремих наборів (столові сервізи, меблеві гарнітури, ремонтні комплекти та інші).

Відбір основних параметрів Нарахування балів по кожному параметру Підсумовування балів по базовому і даному товару Розрахунок цін на товари по співвідношенню сумарних балів Рис. 4. Алгоритм застосування бального методу ціноутворення.

Визначення класифікаційних параметричних груп виробів Відбір параметрів, що у найбільшому ступеню впливають на ціну виробу Вибір і обґрунтування форми зв'язку ціни і параметрів Побудова системи нормальних рівнянь і розрахунок коефіцієнтів регресії Рис. 5. Алгоритм застосування методу регресійного аналізу

5. СТРАТЕГІЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ЦІНОВА ПОЛІТИКА Цінові стратегії підприємства Стратегії диференційованого ціноутворення Цінова стратегія знижки на другому ринку Цінова стратегія періодичної знижки Цінова стратегія "випадкової" знижки Стратегії конкурентного ціноутворення Стратегії асортиментного ціноутворення Цінова стратегія проникнення на ринок Цінова стратегія "набір" Цінова стратегія по "кривій освоєння" Цінова стратегія "комплект" Цінова стратегія сигналізування Цінова стратегія "вище номіналу" Цінова географічна стратегія Цінова стратегія "імідж"

Стратегія ціноутворення – це розроблений підприємством на певний період план дій, що має своєю метою передбачити, обґрунтувати і здійснити впровадження зміни базових цін підприємства у відповідності до зміни кон'юнктури ринку та власної цінової політики підприємства. Цінова політика підприємства – це система поведінки, дій і встановлення цілей підприємства у питаннях ціноутворення, яка базується на принципах ціноутворення, стратегії ціноутворення, вибору методів ціноутворення та визначення умов диференціації та зміни цін.

Цінова політика підприємства Принципи ціноутво-рення Вибір цінової стратегії Вибір мето-ду ціноут-ворення Визначення умов диференціації та зміни цін Орієнтація на збут Активна стратегія ціноутво-рення Об'єктивні методи ціноутво -рення Територі-альна дифе-ренціація Орієнтація на прибуток Пасивна стратегія ці-ноутворення Суб'єктивні методи ціноутворення Часова диференціація Орієнтація на ринок Визначення базового рівня цін Обгрунтуван-ня розмірів диференціації та зміни цін Рис. 7. Цінова політика підприємства і її основні складові

Дякую за увагу!