Тема 2 Болонський процес як засіб інтеграції і

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

Тема 2: Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти ОСНОВНІ ПИТАННЯ: 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ЗАРОДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ. 2. ПРИЧИНИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ. 3. МЕТА ТА ПРИНЦИПИ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ. 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ. 5. ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ.

2. 2. Причини запровадження Болонської конвенції До причин, що спонукають до запровадження Болонської системи необхідно віднести: 1. Докорінні перетворення в економічних системах усіх розвинутих країн. Можна стверджувати, що нині відбувається небувала за масштабами революція в економічній сфері. 2. Нині конкуренція все більше переноситься у сферу науки. Необхідно врахувати, що наука і творчість відіграють провідну роль в економічному зростанні країн. Міграція вчених!!! 3. Внутрішня зацикленість національної системи освіти. Практика довела, що система освіти, не пов’язана з виробництвом, не може готувати фахівців для практичної роботи. 4. Прагнення об’єднати розрізнені потенціали європейських країн у єдиний економічний механізм. Адже після створення ЄС, введення єдиної грошової одиниці (євро) не відбулося фактичного об’єднання країн. Виникли проблеми з різними рівнями підготовки фахівців та трудовими законодавствами європейських країн, що стало не перешкоді переміщенню людей в межах Європи з метою одержання роботи через відмінність дипломів про вищу освіту.

5. США значно випереджають ЄС з ряду показників, що характеризують систему освіти. Серед основних показників слід звернути увагу: а) у Європі підготовлених фахівців з вищою освітою вдвічі менше ніж у США; б) кількість іноземних громадян, що навчаються в країнах. У США чисельність іноземних студентів майже 600 тис. осіб, що значно переважає країни ЄС; в) на фінансування розвитку науки й інтенсивності нарощування наукового потенціалу США виділяють понад 3% ВВП, коли країни ЄС вкладають в науку в середньому 1, 9 %.

2. 3. Мета та принципи Болонського процесу До мети Болонського процесу необхідно віднести: 1) підвищити якість освітніх послуг та набути для європейської освіти незаперечних конкурентних переваг; 2) розширити доступ до європейської освіти; 3) сформувати єдиний ринок праці вищої кваліфікації в Європі; 4) розширити мобільність студентів і викладачів; 5) прийняти порівнювану систему ступенів вищої освіти з видачею зрозумілих у всіх країнах Європи додатків до дипломів; 6) підвищити рівень конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Принципи Болонського процесу: 1) введення двоступеневої системи освіти: бакалавр – магістр; 2) впровадження кредитної системи організації навчального процесу (ЄКТС); 3) контроль якості освіти; 4) розширення мобільності студентів і викладачів; 5) забезпечення працевлаштування випускників – знання та уміння випускників можуть застосовуватись в усій Європі; 6) забезпечення привабливості європейської системи освіти, в першу чергу для іноземних громадян; 7) вища освіта повинна ґрунтуватись на наукових дослідженнях. Залучати студентів до НДР.

2. 4. Характеристика Європейської кредитно-трансферної системи В Україні здійснюється впровадження ЄКТС з метою: підвищення якості вищої освіти та конкурентоспроможності випускників; створення системи оцінювання якості освіти студентів адаптованої до вимог Болонської декларації; нормативного забезпечення академічної мобільності студентів на принципах ЄКТС; створення національної системи кредитного забезпечення навчальних дисциплін, яка б узгоджувалась з ЄКТС не вдаючись до радикальних змін існуючої.

2. 5. Проблеми запровадження принципів Болонської декларації в системі вищої освіти України та шляхи їх вирішення Невідповідність системи вищої освіти України європейським освітнім стандартам заклечається в наступному: 1) в Україні структура ступеневої освіти не повністю відповідає уніфікованим умовам структури, що діють в ЄС. При цьому: Болонська декларація не передбачає ОКР «спеціаліст» ; бакалавр за європейськими стандартами – це фахівець з повною вищою освітою; 2) система організації навчального процесу в Європі ґрунтується на засадах кредитно-модульної системи. В Україні ця система тільки здобуває своє місце; 3) система навчального навантаження ґрунтується на європейській кредитно-трансферній системі (ЄКТС) за якої навчальних рік еквівалентний 60 кредитам, при цьому має бути не більше 12 дисциплін.

Для вирішення цієї невідповідності необхідно вирішити такі завдання: 1) впровадити кредитно-модульну систему з метою подальшої гуманізації і демократизації навчального процесу, організації найбільш раціонального та ефективного засвоєння визначених знань з максимальним використанням індивідуальних та індивідуально-групових форм навчання студентів до систематичної роботи через вільний вибір навчальних дисциплін. Очікуваними соціально-економічними наслідками впровадження кредитномодульної системи можуть бути: інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців; систематичність засвоєння навчального матеріалу; контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу; підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять студентами; психологічне розвантаження студентів у кінці семестру; підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності; максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації; скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій) тощо;

2) переглянути перелік спеціальностей за якими здійснюється підготовка фахівців; 3) ступеневу підготовку фахівців пропонується здійснювати на двох рівнях: бакалавр (3 -4 роки) – ОКР з повною вищою освітою; магістр (1, 5 -2 роки); 4) переглянути та удосконалити ОПП підготовки бакалаврів і магістрів з метою укрупнення дисциплін; 5) запровадити стандартизований додаток до диплому; 6) впровадити систему організації навчального процесу з урахування положень системи ЄКТС.

Скачать презентацию Тема 2 Болонський процес як засіб інтеграції і

Тема 22.pptx

Количество слайдов: 9