Скачать презентацию Тема 2 Болонський процес як засіб інтеграції і Скачать презентацию Тема 2 Болонський процес як засіб інтеграції і

Тема 22.pptx

  • Количество слайдов: 9

Тема 2: Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти ОСНОВНІ ПИТАННЯ: 1. Тема 2: Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти ОСНОВНІ ПИТАННЯ: 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ЗАРОДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ. 2. ПРИЧИНИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ. 3. МЕТА ТА ПРИНЦИПИ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ. 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОЇ СИСТЕМИ. 5. ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ.

2. 2. Причини запровадження Болонської конвенції До причин, що спонукають до запровадження Болонської системи 2. 2. Причини запровадження Болонської конвенції До причин, що спонукають до запровадження Болонської системи необхідно віднести: 1. Докорінні перетворення в економічних системах усіх розвинутих країн. Можна стверджувати, що нині відбувається небувала за масштабами революція в економічній сфері. 2. Нині конкуренція все більше переноситься у сферу науки. Необхідно врахувати, що наука і творчість відіграють провідну роль в економічному зростанні країн. Міграція вчених!!! 3. Внутрішня зацикленість національної системи освіти. Практика довела, що система освіти, не пов’язана з виробництвом, не може готувати фахівців для практичної роботи. 4. Прагнення об’єднати розрізнені потенціали європейських країн у єдиний економічний механізм. Адже після створення ЄС, введення єдиної грошової одиниці (євро) не відбулося фактичного об’єднання країн. Виникли проблеми з різними рівнями підготовки фахівців та трудовими законодавствами європейських країн, що стало не перешкоді переміщенню людей в межах Європи з метою одержання роботи через відмінність дипломів про вищу освіту.

5. США значно випереджають ЄС з ряду показників, що характеризують систему освіти. Серед основних 5. США значно випереджають ЄС з ряду показників, що характеризують систему освіти. Серед основних показників слід звернути увагу: а) у Європі підготовлених фахівців з вищою освітою вдвічі менше ніж у США; б) кількість іноземних громадян, що навчаються в країнах. У США чисельність іноземних студентів майже 600 тис. осіб, що значно переважає країни ЄС; в) на фінансування розвитку науки й інтенсивності нарощування наукового потенціалу США виділяють понад 3% ВВП, коли країни ЄС вкладають в науку в середньому 1, 9 %.

2. 3. Мета та принципи Болонського процесу До мети Болонського процесу необхідно віднести: 1) 2. 3. Мета та принципи Болонського процесу До мети Болонського процесу необхідно віднести: 1) підвищити якість освітніх послуг та набути для європейської освіти незаперечних конкурентних переваг; 2) розширити доступ до європейської освіти; 3) сформувати єдиний ринок праці вищої кваліфікації в Європі; 4) розширити мобільність студентів і викладачів; 5) прийняти порівнювану систему ступенів вищої освіти з видачею зрозумілих у всіх країнах Європи додатків до дипломів; 6) підвищити рівень конкурентоспроможності Європейської системи освіти.

Принципи Болонського процесу: 1) введення двоступеневої системи освіти: бакалавр – магістр; 2) впровадження кредитної Принципи Болонського процесу: 1) введення двоступеневої системи освіти: бакалавр – магістр; 2) впровадження кредитної системи організації навчального процесу (ЄКТС); 3) контроль якості освіти; 4) розширення мобільності студентів і викладачів; 5) забезпечення працевлаштування випускників – знання та уміння випускників можуть застосовуватись в усій Європі; 6) забезпечення привабливості європейської системи освіти, в першу чергу для іноземних громадян; 7) вища освіта повинна ґрунтуватись на наукових дослідженнях. Залучати студентів до НДР.

2. 4. Характеристика Європейської кредитно-трансферної системи В Україні здійснюється впровадження ЄКТС з метою: підвищення 2. 4. Характеристика Європейської кредитно-трансферної системи В Україні здійснюється впровадження ЄКТС з метою: підвищення якості вищої освіти та конкурентоспроможності випускників; створення системи оцінювання якості освіти студентів адаптованої до вимог Болонської декларації; нормативного забезпечення академічної мобільності студентів на принципах ЄКТС; створення національної системи кредитного забезпечення навчальних дисциплін, яка б узгоджувалась з ЄКТС не вдаючись до радикальних змін існуючої.

2. 5. Проблеми запровадження принципів Болонської декларації в системі вищої освіти України та шляхи 2. 5. Проблеми запровадження принципів Болонської декларації в системі вищої освіти України та шляхи їх вирішення Невідповідність системи вищої освіти України європейським освітнім стандартам заклечається в наступному: 1) в Україні структура ступеневої освіти не повністю відповідає уніфікованим умовам структури, що діють в ЄС. При цьому: Болонська декларація не передбачає ОКР «спеціаліст» ; бакалавр за європейськими стандартами – це фахівець з повною вищою освітою; 2) система організації навчального процесу в Європі ґрунтується на засадах кредитно-модульної системи. В Україні ця система тільки здобуває своє місце; 3) система навчального навантаження ґрунтується на європейській кредитно-трансферній системі (ЄКТС) за якої навчальних рік еквівалентний 60 кредитам, при цьому має бути не більше 12 дисциплін.

Для вирішення цієї невідповідності необхідно вирішити такі завдання: 1) впровадити кредитно-модульну систему з метою Для вирішення цієї невідповідності необхідно вирішити такі завдання: 1) впровадити кредитно-модульну систему з метою подальшої гуманізації і демократизації навчального процесу, організації найбільш раціонального та ефективного засвоєння визначених знань з максимальним використанням індивідуальних та індивідуально-групових форм навчання студентів до систематичної роботи через вільний вибір навчальних дисциплін. Очікуваними соціально-економічними наслідками впровадження кредитномодульної системи можуть бути: інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців; систематичність засвоєння навчального матеріалу; контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу; підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять студентами; психологічне розвантаження студентів у кінці семестру; підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності; максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації; скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій) тощо;

2) переглянути перелік спеціальностей за якими здійснюється підготовка фахівців; 3) ступеневу підготовку фахівців пропонується 2) переглянути перелік спеціальностей за якими здійснюється підготовка фахівців; 3) ступеневу підготовку фахівців пропонується здійснювати на двох рівнях: бакалавр (3 -4 роки) – ОКР з повною вищою освітою; магістр (1, 5 -2 роки); 4) переглянути та удосконалити ОПП підготовки бакалаврів і магістрів з метою укрупнення дисциплін; 5) запровадити стандартизований додаток до диплому; 6) впровадити систему організації навчального процесу з урахування положень системи ЄКТС.