ТЕМА 2 АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ПОНЯТТЯ ВИДИ ЮРИДИЧНИЙ СКЛАД

ТЕМА 2. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ЮРИДИЧНИЙ СКЛАД. ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІІ 1. Адміністративне правопорушення (АП): поняття, ознаки. 2. Юридичний склад АП: поняття, види, структура. 3. Відмежування АП від інших правопорушень. 4. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність. 5. Кваліфікація АП: поняття, види. Національна академія прокуратури України, 2012

1. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУп. АП).

ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ (ПРОСТУПКУ) Адмін. проступок – це завжди діяння (дія чи бездіяльність); Адмін. проступок – це протиправне діяння, тобто таке, що порушує вимоги законодавства; Адмін. проступок – це суспільно-шкідливе або суспільно-небезпечне діяння; Адмін. проступок – це винне діяння; Адмін. проступок – це каране діяння; Адміністративним проступком визнається лише протиправне діяння, яке вчинено деліктоздатною особою.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОСТУПОК протиправне, суспільно-небезпечне, винне діяння у формі дії або бездіяльності, вчинене деліктоздатною особою, яке тягне за собою застосування встановлених законом заходів адміністративної відповідальності.

2. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, види, структура Склад адміністративного проступку – це сукупність установлених законом суб’єктивних і об’єктивних ознак, що характеризують дію і бездіяльність як адміністративний проступок

Структура складу адміністративного проступку ОБ'ЄКТ (безпосередній об'єкт*, предмет); ОБ'ЄКТИВНА СТОРОНА (діяння*, шкідливі наслідки, причинний зв’язок, місце вчинення, час вчинення, спосіб вчинення, засоби та знаряддя вчинення); СУБ'ЄКТ (осудність*, вік*); СУБ'ЄКТИВНА СТОРОНА (вина* (умисел, необережність), мотив, мета). * Обов'язкові елементи складу

Види складів адміністративних правопорушень За характером заподіяної адміністративним проступком шкоди: З матеріальним складом (у яких як обов'язковий елемент зазначені наслідки матеріального характеру, заподіяні адміністративним проступком); З формальним складом (у яких матеріальні наслідки адміністративного проступку як обов'язковий елемент складу не зазначені).

Види складів адміністративних правопорушень Залежно від суб'єкта адміністративного проступку: Особисті (у яких суб'єктом проступку є просто громадянин); Зі спеціальним складом (у яких як обов'язковий елемент зазначено ознаки спеціального суб'єкта ); Змішані (у яких передбачені ознаки як загального, так і спеціального суб'єкта).

Види складів адміністративних правопорушень Залежно від внутрішньої структури: Однозначні (у яких описуються ознаки одного діяння в межах однієї статті нормативного акта); Альтернативні (у яких описуються кілька дій у рамках однієї статті нормативного акта).

Види складів адміністративних правопорушень Залежно від конструкції: Описові (які повністю розкривають зміст і суть діяння, яке визнане адміністративним проступком); Бланкетні (які указують на необхідність звернення до відповідних нормативних актів, що встановлюють ознаки проступків).

Види складів адміністративних правопорушень Залежно від ступеня суспільної небезпеки адміністративного проступку, а також наявності в складі ознак, що обтяжують адміністративну відповідальність: Основні (які не містять обтяжуючих обставин); Кваліфіковані (які містять ознаки, що підвищують суспільну небезпеку адміністративного проступку і посилюють санкцію за його вчинення).

Об'єкт складу адміністративного проступку це те, на що спрямоване посягання - суспільні відносини, які регулюються правовими нормами, а охороняються адміністративними стягненнями ст. 9 КУп. АП чітко та однозначно фіксує, що об'єктом посягання адміністративного делікту є: 1) громадський порядок, 2) власність, 3) права і свободи громадян, 4) встановлений порядок управління.

Класифікація об'єктів проступків. за ступенем узагальнення відносин загальний родовий видовий безпосередній (конкретний)

Об'єктивна сторона складу адміністративного проступку — система передбачених нормами адмін. права ознак, які характеризують зовнішній прояв АП. Елементи: Діяння*; шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між діянням і його шкідливими наслідками; час вчинення проступку; місце вчинення проступку; спосіб вчинення проступку; засіб вчинення проступку; знаряддя вчинення проступку. *обов’язкова ознака, всі інші - факультативні

Види суб'єктів складу адміністративного проступку: Загальний суб'єкт — це осудна особа, яка досягла 16 річного віку. Спеціальний суб'єкт — це особа, яка характеризується спеціальними ознаками, наявність яких дає можливість притягнути особу до адміністративної відповідальності за вчинене нею певне правопорушення (водії , посадові особи, іноземці та особи без громадянства , капітан судна, військовозобов'язані або призовники, батьки тощо) Особливий суб’єкт — це особа, яка має ознаки, що впливають на особливості її притягнення до адміністративної відповідальності. До таких суб'єктів належать: дипломатичні представники, неповнолітні, інваліди, вагітні жінки, військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ, іноземці та особи без громадянства та ін.

Суб'єктивна сторона полягає у психічному ставленні суб'єкта до вчиненого протиправного діяння (дії або бездіяльності) та його наслідків і містить у собі три елементи: вину*; мету; мотив. *обов'язковий елемент складу

АП і злочин Стаття 2 КУп. АП визначає, що законодавство про АП складається з КУп. АП, Митного кодексу та інших законів. Ч. 1 статті 3 КК фіксує, що законодавство про кримінальну відповідальність становить КК України. Закріплення складу: злочин – тільки в законі, а АП – і в підзаконних актах (ст. 5 КУп. АП: повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається АВ). Кримінальні справи розглядають лише суди. Справи про АП відповідно до ст. . 213 КУа. АП розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; 3) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України; 4) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Пріоритет кримінальної відповідальності.

АП і дисциплінарний проступок: різна правова природа. Різні за своєю сутністю об'єкти посягання. Різна характеристика суб'єкта, який вчинив протиправне діяння. Різна характеристика суб'єкта, який має право розглядати і постановляти рішення по справі.

АП та цивільно-правовий делікт метою притягнення до АВ є виховання особи і запобігання вчинення правопорушень в подальшому та іншими особами, цивільної – в першу чергу, відшкодування шкоди; АВ належить до компетенції органов публічної адміністрації та їх посадових особ, а цивільно-правова – до компетенції судів; Заходами цивільної відповідальності суспільні відносини, як правило, захищаються за рахунок майна винного з метою відновити попередній майновий стан потерпілої сторони, а заходи адміністративної відповідальності – спрямовані також проти особи порушника; Об’єктом цивільних протиправних дій є майнові та особисті немайнові відносини, які захищаються у судовому порядку. Об’єктом адміністративних протиправних дій є суспільні відносини в сфері публічного адміністрування, які захищаються як в судовому, так і у позасудовому порядку; АВ настає переважно у позасудовому порядку в короткі строки або навіть на місці вчинення проступку, натомість цивільно-правова не може мати місця без відповідного звернення заінтересованої сторони до суду з позовом.

Обставини, що виключають АВ. Ст. 17 КУп. АП: особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності

Ст. 18. Крайня необхідність Не є АП дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за АП, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

ст. 19. Необхідна оборона Не є АП дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за АП, але вчинена в стані НО, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. ч. 2 ст. 19 - Перевищенням меж НО визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання – захист повинен відповідати нападу

ст. 20. Неосудність Не підлягає АВ особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Критерії визначення неосудності та їх ознаки: медичний (біологічний): юридичний (психологічний): інтелектуальна ознака – не здатний усвідомлювати; вольова – не здатний керувати.

Кваліфікація АП це встановлення відповідності конкретного діяння ознакам того чи іншого складу АП, передбаченого адміністративним законом основними передумовами кваліфікації адміністративних деліктів є: всебічне, повне та об’єктивне встановлення всіх фактичних обставин справи; точне і достовірне встановлення юридичного значення всіх фактичних обставин вчинених протиправних дій і особистості порушника; правильний вибір норми, з’ясування її змісту і значення.

класифікація видів адміністративноправової кваліфікації Залежно від обов’язковості суспільношкідливих наслідків для об’єктивної сторони складу делікту : кваліфікацію адміністративних деліктів із формальними складами; кваліфікацію адміністративних деліктів із матеріальними складами

класифікація видів адміністративноправової кваліфікації Залежно від стадії провадження, на якій відбувається адміністративно-правова кваліфікація. кваліфікація адміністративного проступку, яка має місце на стадії порушення справи (складання протоколу); кваліфікація адміністративного проступку, яка має місце на стадії розслідування справи; кваліфікація адміністративного проступку, яка має місце на стадії розгляду справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення; кваліфікація адміністративного проступку, яка має місце на стадії перегляду постанови у справі.

класифікація видів адміністративноправової кваліфікації За ознакою уповноваженого суб’єкта кваліфікації: кваліфікація, здійснювана адміністративними комісіями при виконавчих комітетах місцевих рад; кваліфікація, здійснювана виконкомами місцевих рад; кваліфікація, здійснювана районними (міськими) судами (суддями); кваліфікація, здійснювана органами внутрішніх справ; кваліфікація, здійснювана органами державних інспекцій; кваліфікація, здійснювана іншими уповноваженими органами (посадовими особами).

класифікація видів адміністративноправової кваліфікації Залежно від внесення змін у проведену кваліфікацію : попередня кваліфікація; остаточна кваліфікація.

класифікація видів адміністративноправової кваліфікації За родовим об’єктом посягання: кваліфікація адміністративних проступків, що посягають на власність; кваліфікація адміністративних проступків у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури; кваліфікація адміністративних проступків у галузі промисловості, будівництва, використання електричної і теплової енергії; кваліфікація адміністративних проступків у галузі сільського господарства; кваліфікація адміністративних проступків на транспорті, у галузі шляхового господарства і зв’язку і т. д.

класифікація видів адміністративноправової кваліфікації За джерелами адміністративно-деліктного права: кваліфікацію адміністративних проступків, відповідальність за які передбачена КУп. АП; кваліфікацію адміністративних проступків, відповідальність за які передбачена Митним кодексом України; кваліфікацію адміністративних проступків, відповідальність за які передбачена законами України.

Дякую за увагу