Тема № 2. 5. „Водяні і пінні стволи. Пожежні гідранти і колонки. Робота з пожежними рукавами водяними ПБП та та рукавною пінними при арматурою, стволами. роботі. ”
План заняття: n 1. Будова та призначення пожежних стволів. n 2. Будова та призначення пожежних гідрантів та колонок. n ПБП при роботі з пожежними рукавами та стволами.
Питання 1. Будова та призначення пожежних стволів. Пожежні стволи призначені для формування компактних або розпилених струменів, вогнегасячих засобів, а також подачі в осередок пожежі. Пожежні стволи прикріплюються на кінці напірних рукавних ліній.
Пожежні стволи в залежності від поданої вогнегасячої речовини поділяються на; водяні повітряно-пінні та від розмірів –на: ручні лафетні
Позначення водяних стволів n загальне позначення з діаметром умовного проходу ДУ-50 мм "Б", (ДУ-70 мм "А") (символ синього кольору, цифри чорного кольору) -для формування компактного водяного струменя (символ синього кольору) -для формування розпиленого водяного струменя (символ синього кольору) - для формування тонкорозпиленого водяного струменя (символ синього кольору)
Ручні пожежні стволи в залежності від виду, форми та розмірів формуючих струменів поділяються на два типи: n перший – для отримання компактних струменів, другий - для розпилюючих струменів n
Пожежні стволи РС-50 та РС-70 для отримання компактних струменів мають однакову конструкцію і відрізняються лише геометричними розмірами. n РС-50 РС-70
Ствол РС-50 і РС-70: n 1 - насадок; n 2 - ремінь; n 3 - корпус; n 4 - з’єднувальна муфтова головка n 5 -заспокоювач Зовнішня поверхня корпуса має обов’язкову для термоізоляції корпусу накладку та для зручності тримання ствола при роботі. n
З комбінованого ствола РСК-50 подають як компактні так і розпилювальні струмені. Стволи цього типу входять тільки до комплекту пожежних автомобілів.
Лафетні стволи застосовуються для отримання потужних водяних і пінних струменів при гасінні великих пожеж у випадку недостатньої ефективності ручних пожежних стволів.
Лафетні стволи поділяються на; 1. переносні, 2. перевізні 3. стаціонарні.
Переносні лафетні стволи Входять в комплект пожежних автомобілів. Переносний лафетний ствол ПЛСК-П 20 складається з: напірних патрубків, n прийомного корпусу, n фіксуючого пристрою, n руків, я управління. n
В прийомному корпусі знаходяться зворотні шарнірні клапани, які дозволяють приєднати рукавні лінії до напірного патрубка без припинення роботи ствола. Для подачі повітряно-механічної піни водяну насадку на корпусі труби замінюють на повітрянопінну.
ПЛСК-С 40 і ПЛСК-С 60 встановлюються на пожежних автомобілях або використовуються стаціонарно. n ПЛСК-П 20 є переносним і комплектується змінними насадками і насадками для отримання повітряномеханічної піни. Встановлюються на пожежних автомобілях або використовуються стаціонарно. n ЛС-С 20 У - стаціонарний лафетний ствол з ручним управлінням. n
ПЛСК-П 20 ПЛСК- С 60 ЛС-С 20 У
n Стволи РС-50. 01, РС-70. 01 застосовуються для комплектації внутрішніх пожежних кранів. Пожежний рукав нав'язується на втулку ствола. Ствол РС-50. 01 має дві модифікації: алюмінієвий і пластиковий.
n n Стволи РСК-50, РСКЗ-70 і РСКМ-50 в порівнянні із звичайними, володіють функцією перекриття струменю води. Ствол РСКМ на відміну від РСК-50, виконаний з латуні і призначений для використання на морських судах. Ствол РСКЗ-70 призначений для утворення водяної завіси, що оберігає людину від теплового випромінювання.
РСК-50 РСКЗ-70 РСКМ-50
n. Ствол ОРТ-50 є комбінованим - він дозволяє формувати регульований розпилений периферійний струмінь і одночасно центральний суцільний або регульований розпилений струмінь. З використанням пінного генератора подає піну. ОРТ-50
В практичних розрахунках (якщо не вказані інші умови) робочий напір на ручних стволах приймається рівним 40 м, а на лафетних – 60 м. При цих параметрах витрата зі ствола „Б” з діаметром насадки 13 мм становить 3, 7 л/с (220 л/хв), а зі ствола „А” з діаметром насадки 19 мм – 7, 4 л/с (440 л/хв).
Витрати води з ручних пожежних стволів: Напір Витрата води л/с зі ствола з діаметром на насадки, мм 25 28 32 38 50 стволі, 13 19 м 20 30 40 50 60 70 80 2, 7 3, 2 3, 7 4, 1 4, 5 5, 4 6, 4 7, 4 8, 2 9, 0 9, 7 11, 8 13, 6 15, 3 16, 7 18, 1 12, 0 15, 0 17, 0 19, 0 21, 0 23, 0 16, 0 20, 0 23, 0 25, 0 28, 0 30, 0 22, 0 28, 0 32, 0 35, 0 38, 0 42, 0 45, 0 39, 0 48, 0 55, 0 61, 0 67, 0 73, 0 78, 0
Технічні характеристики лафетних стволів Розхід води, л/с Дальність польоту води, м (вода/піна) ПЛСК- П 20 19 61/50 19, 5 ПЛСК- С 60 60 75/40 53 ПЛСК- С 40 40 70/40 30 ЛС-С 20 У 20 30 -50/35 8, 5 Модель Вага, кг
n При гасінні пожеж, проведенні дій по захисту обладнання на технологічних установках хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості, а також на деяких інших об’єктах застосовують турбінні і щілинні розпилювачі НРТ-5, НРТ-10, НРТ-20, РВ-12. Насадки розпилювачі встановлюються на НРТ-5, ручні НРТ-10, РВ-12 РС-70 замість стволи стандартної насадки. Насадку розпилювач НРТ-20 встановлюють замість лафетний ствол ПЛС-П 20. стандартної насадки на
n Тактико – технічні характеристики насадок – розпилювачів турбінного та щілинного типу: Параметри Турбінні розпилювачі НРТ-5 Щілинний розпилювач РВ -12 НРТ-10 НРТ-20 Напір перед 0, 6 розпилювачем, МПа 0, 6 Витрата води, л/с 10 20 12 Дальність струменя, 20 м 25 35 8(вертикальна завіса) Маса, кг 0, 8 1, 3 5 0, 8
Пінні стволи n Для отримання вогнегасної піни і подачі її в осередок пожежі застосовують повітряно-пінні (ручні) стволи (СПП), повітряно-пінні (лафетні) стволи (ПЛСК-П 20, ПЛСК-С 60), генератори піни середньої кратності (ГПС). Тиск на приладах для формування якісної піни має бути 60 м.
Повітряно-механічна піна (ПМП) n n Кратність піни – відношення об’єму піни до об’єму робочого розчину піноутворювача, з якого вона утворилась. Піна низької кратності – піна з кратністю не більше 20, середньої кратності – піна з кратністю у межах від 21 до 200, високої кратності – піна з кратністю понад 200. Стійкість піни визначається в секундах – це здатність піни до зберігання своєї структури за певний проміжок часу.
Позначення пінних стволів - для формування піни низької кратності (СПП-4, СПП-8) (символ синього кольору) - для формування піни середньої кратності (ГПС-600, ГПС-2000) (символ синього кольору) - для формування піни високої кратності (символ синього кольору)
Піну середньої кратності подають стволи - ствол повітряно-пінний СПП та ствол повітряно-пінний ежекційний (СППЕ) n Всі види стволів СПП (СППЕ) мають однакову будову, відрізняються тільки розмірами, а також ежекційним пристроєм, що призначений для підсмоктування піноутворювача безпосередньо біля ствола із ранцевого бачка чи іншої ємності. n
n Ствол СППЕ складається з корпуса 5, на якому з одної сторони закріплена гайка 1 для приєднання пожежного рукава, а з іншої сторони – кожух 8, в якому перемішується піноутворювач з повітрям та формується піна. Корпус ствола має три камери: прийомна 2, вакуумна 6 і вихідна 7. На вакуумній камері знаходиться ніпель 4 з діаметром 16 мм для приєднання шланга 3, через який всмоктується піноутворювач.
Принцип роботи СПП полягає в тому, що розчин піноутворювача, проходячи через отвори 2 в корпусі ствола 1, створює в конусній камері 3 розрідження, внаслідок чого відбувається підсмоктування повітря через 8 рівномірно розташованих отворів в кожусі ствола 4. Повітря, що поступає в кожух, інтенсивно перемішується з розчином піноутворювача та утворює на виході зі ствола струмінь повітряно-механічної піни.
Принцип роботи СППЕ відрізняється тим, що в прийомну камеру надходить не розчин піноутворювача, а вода, яка проходить через центральний отвір та створює розрідження у вакуумній камері. Через ніпель у вакуумну камеру по шлангу із ранцевого бачка чи іншої ємності підсмоктується піноутворювач
n Генератори піни призначені для отримання з водного розчину піноутворювача струменя повітряно-механічної піни середньої кратності з метою гасіння пожеж, технологічного устаткування, пожежонебезпечних об'єктів.
ГПС-2000
n Будова ГПС-600 1 відцентровий розпилювач 2 корпус 3 пакет сіток 4 направляюча насадка n Принцип роботи: n n Водний 6%-ий розчин піноутворювача подається у відцентровий розпилювач 1 і, виходячи з нього у вигляді крапельного потоку, потрапляє на пакет сіток 3 та підсмоктує повітря в корпус 2. На сітках суміш розчину з повітрям інтенсивно перемішується та утворює на виході з генератора повітряно-механічну піну.
Ствол генератор і конце Витрата, л/с рн. Води ПУ трація розчину, % Роз чи ну Кратніст ь піни Витрата по піні м 3/хв л/с ПЛСК-П 20 6 18, 8 1, 2 20 10 12 200 ПЛСК-С 20 6 21, 62 1, 38 23 10 14 230 ПЛСК-С 60 6 47, 0 3, 0 50 10 30 500 СПП-2(СППЕ-2) 6 3, 76 0, 24 4 8 2 32 СПП-4(СППЕ-4) 6 7, 52 0, 48 8 8 4 64 СПП-8(СППЕ-8) 6 15, 04 0, 96 16 8 8 128 ГПС-200 6 1, 88 0, 12 2 100 12 200 ГПС-600 6 5, 64 0, 36 6 100 36 600 ГПС-2000 6 18, 8 1, 2 20 100 120 2000
2. Будова та призначення пожежних гідрантів та колонок. n n Гідрант з колонкою являє собою водозабірний пристрій, що встановлюється на водопровідні мережі та призначений для забору води при гасінні пожеж. Гідрант з колонкою при гасінні пожежі може бути використаний, як зовнішній пожежний кран у випадку приєднання пожежного рукава для подачі води до місця гасіння пожежі та, як водоживлювач насоса пожежного автомобіля.
Позначення пожежного гідранта та колонки
n. В залежності від умов протипожежного захисту об'єктів, гідранти поділяються на надземні та підземні.
Будова підземного гідранта В залежності від глибини колодязя гідранти випускають висотою 750 -2500 мм з інтервалом 250 мм. В зібраному вигляді гідрант встановлюють на фланці трійника водопровідної мережі.
Підземні гідранти встановлюють в колодязях, що закриваються кришкою. Пожежну колонку накручують на підземний гідрант тільки при його використанні. Надземний гідрант знаходиться вище поверхні землі з закріпленою на ньому колонкою. Основними вимогами, є забезпечення швидкого пуску води та їхня нездатність до замерзання. n
Технічна характеристика підземного пожежного гідранта. Умовний прохід- 125 мм n Робочий тиск-1 МПа n Частота обертання штанги до повного відкривання клапана, обертів 12 -15 n Зусилля при відкриванні гідранта, Н 150 n
Покажчики ПГ
Колонка складається з : n n n торцевого ключа головки, корпуса
Торцевий ключ являє собою трубчату штангу, в нижній частині якої закріплена квадратна муфта для обертання штанги гідранта. n
Встановлення колонки на гідрант відбувається обертанням її за годинниковою стрілкою, а відкривання гідранта та вентилів колонки відповідно обертанням проти годинникової стрілки торцевого ключа та маховичком.
Характеристика колонки Московського взірця: Умовний прохід, мм 125 n Робочий тиск, Мпа 0, 8 n Умовний прохід з'єднувальної головки, мм 80 n Маса, кг 18 n
Експлуатація пожежних гідрантів та колонок ПГ, встановлюють на вулиці на водопровідній мережі на відстані 120 м один від одного, забезпечуючи зручне використання. Для знаходження ПГ на стінах будівель, навпроти яких встановлений гідрант, прикріплюють табличку або світловказівник місце знаходження та діаметр гідранта. В кожній ПРЧ є довідник з вказаними місцями розташування ПГ. Контроль за технічним станом ПК здійснюють зовнішнім оглядом при зміні караулів, перевіряють збереження різьбових з'єднань та закривання вентилів.
Один раз на рік їх випробовують під гідравлічним тиском 1 МПа. При встановленні пожежної колонки на гідрант необхідно, щоб вентилі напірних патрубків були закриті. В іншому випадку блокування торцевого ключа не дозволить накрутити колонку на гідрант.
Забір води насосом ПА необхідно здійснювати по двом паралельно приєднаним до колонки рукавам. Клапан гідранта відкривають наступним чином: -повертають рукоятку торцевого ключа колонки на дватри оберти та заповнюють її водою. Після припинення шуму необхідно зробити паузу та продовжити обертання рукоятки торцевого ключа до повного відкривання клапана гідранта. Потім обертанням маховичків проти годинникової стрілки відкривають вентилі напірних патрубків колонки.
Правила безпеки праці при роботі з пожежними рукавами та стволами. n При прокладанні рукавних ліній на 100 м горизонтальної поверхні падіння тиску буде дорівнювати 1 атм. Вода в лінію подається тільки по команді начальників. При заміні рукавів, що вийшли з ладу не кидати їх з висоти, обовязково попередивши тих хто працює знизу. При роботі на висоті, повинен бути підствольник. Працюючий на позиції повинен створити запас рукавної лінії, для безпечного маневрування стволом
Робота з лафетним стволом n Посередині верхніх двох щаблів додаткового коліна автодрабини АД-21, з допомогою уступу і чеки з кронштейном кріпиться лафетний ствол. Цими мотузками з землі можна управляти лафетним стволом, змінюючи напрямок подачі струменя у вертикальній площині на 130°. n Робота з лафетним стволом створює певні навантаження на драбину, тому з метою забезпечення безпеки потрібно дотримуватися таких правил:
- драбина повинна бути висунута на довжину не більшу за 20 м; n - робота ствола на драбині, яка стоїть вільно, допускається тільки при кутах нахилу 55°-60° і при наявності розтяжних вірьовок; n - пожежний рукав, повинен бути прикріплений до щаблів рукавними затримками; n - різкі ввімкнення і вимкнення подачі води до ствола суворо забороняються; n
Найбільший реактивний тиск струменя не повинен перевищувати 350 Н (35 кгс). n Згідно з цим тиск біля сприску ствола не повинен перевищувати: n для сприску d =32 мм - 0, 5 МПа; n d = 28 мм - 0, 6 МПа; n для сприску d = 25 мм - 0, 6 МПа. n Транспортується лафетний ствол у задньому ящику платформи і встановлюється на вершині тільки в момент застосування n
При цьому необхідно враховувати, що він виходить за сферу дії запобіжного пристрою, який захищає драбину від зустрічі з перешкодою. n Керування лафетним стволом у вертикальній площині здійснюється із землі, для чого від важеля ствола вниз опущена мотузка, з допомогою якої ствол може змінювати кут піднімання. Зміна напряму ствола в горизонтальній площині здійснюється поворотом усієї драбини.
Література 1. А. Ф. Іванов “Пожежна техніка”, ч. 1, 2. Правила безпеки праці в МНС України, наказ МНС України № 312 від 07. 05. 07 р. 3. Дмитровський С. Ю. , Лущ В. І. , Семенюк П. В. ”Основи підготовки пожежника”, Львів-2011 р.