ТЕМА 2. 3 СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ГРОМАДСЬКОЮ

ТЕМА 2. 3 СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ГРОМАДСЬКОЮ ДУМКОЮ В ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ Викладач Солдатенко Ірина Олександрівна Курс «Основи паблік рилейшнз»

ПЛАН ЛЕКЦІЇ Ефекти масової комунікації. Натовп і закономірності його поведінки. Фактори і механізми масової паніки. Психологія чуток і пліток.

Засоби масової комунікації Натовп Паніка Чутки Плітки

ЕФЕКТИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ Масовокомунікаційний ефект — це будь-який результат масового впливу

ТИПОЛОГІЯ ЕФЕКТІВ КОМУНІКАЦІЇ Б. ГРУШИНА (1979 Р. ) 1) за предметною сферою впливу — ефекти когнітивні (пов’язані з характеристиками мислення, обсягу знань, здатності розмірковувати), емоційні (які викликають емоції); ціннісні пов’язані з характером уподобань, смаків, ставленням до себе й світу), організаційні (пов’язані з різноманітними практичними діями людей), тонізуючі (пов’язані з психофізіологічними характеристиками людей); 2) за основними сферами прояву ефектів – розумові (думках, судженнях) і діяльнісні та поведінкові; 3) за ступенем «належності» ефектів до цілей джерела інформації – функціональні (бажані для джерела інформації, очікувані) та дисфункціональні (небажані або не очікувані); 4) за ступенем усвідомлення ефектів споживачем інформації – усвідомлювані реципієнтом та неусвідомлювані; .

ТИПОЛОГІЯ ЕФЕКТІВ КОМУНІКАЦІЇ Б. ГРУШИНА (1979 Р. ) 5) за часом виникнення та прояву ефектів комунікації відповідно до часу споживання інформації – прямі (виникають безпосередньо після споживання інформації) й віддалені (виникають з часом, часто втрачається видимий зв’язок між ними та споживанням інформації); 6) за ступенем відповідності суспільним нормам, законам, традиціям — сприятливі, небезпечні, нейтральні; 7) за характером модальності відповідно до елементів комунікаційного процесу — позитивні, негативні, нейтральні; 8) за здатністю бути підконтрольними мовцю або аудиторії — контрольовані й неконтрольовані; 9) за ступенем реалізації — часткові й повні; 10) за частотою виникнення — одиничні та повторювані; 11) за тривалістю — короткотривалі й довготривалі

ВИДИ ЕФЕКТІВ У МАСОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ Ефект гуртування. Виникає в періоди суспільної загрози. Ефект довіри. ЗМІ намагаються викликати довіру до себе чи предмета опису і застосовують для цього відповідні засоби та техніки і стратегії впливу на людей. Ефект ореолу. Цей ефект ще називають ефектом німба. Ефект ореолу виникає в результаті “розкрутки” медіазасобами того чи іншого образу, наприклад, політика. У масовій свідомості образ політика набуває великої суспільної значущості, незамінимості, важливості.

ВИДИ ЕФЕКТІВ У МАСОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ Ефект самодостатності у прийнятті рішень. Не можна виключити й такої логіки роздумів: чим більш показовою є незалежність та неупередженість і об’єктивність ЗМК, тим більш залежним у прийнятті свого усвідомленого і добровільного рішення стає комунікат, бо його віра до такого ЗМК штовхає на прийняття саме того рішення, яке пропонується або яке логічно випливає з інформаційного повідомлення.

ВИДИ ЕФЕКТІВ У МАСОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ Ефект праймінгу. Суть цього ефекту полягає в тому, що під упливом медіа в свідомості комуніката оживають старі асоціації, які впливають на розуміння отримуваної інформації. Ефект десенсибілізації. Десенсибілізація — це поступова зміна норм і цінностей, під час якої попередньо табуйована поведінка стає прийнятною внаслідок постійного впливу ЗМІ на індивіда.

ВИДИ ЕФЕКТІВ У МАСОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ Ефект культивації. Цей ефект передбачає, що, наприклад, глядачі, які постійно дивляться телевізор, з часом сприймають світ через образ на екрані. Насправді, екранний образ суттєво відрізняються від об’єктивної реальності. У комуніката культивується певна поведінкова програма, система цінностей, яка може не відповідати реаліям життя.

ВИДИ ЕФЕКТІВ У МАСОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ Ефект бумеранга. Цей ефект виникає в результаті “перегодовування” комунікатів інформацією, коли замість довіри до медіа в аудиторії виникає недовіра або навпаки. Заколисуючий ефект. Цей ефект виникає в результаті дії медіа на емоційну сферу людини. Людина під упливом гарної музики, приємних кольорів, теплого й приємного голосу ведучого починає пасивно сприймати повідомлення. Сполучення тексту, образів, музики й домашньої атмосфери розслаблюють мозок.

ВИДИ ЕФЕКТІВ У МАСОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ Ефект переконання. Пов’язується з формуванням і зміною установок аудиторії, а також трансформацією поведінки під впливом установок, що змінюються.

НАТОВП Натовп – скупчення людей, не об'єднаних спільністю цілей і єдино організаційно-ролевою структурою, але зв'язаних між собою загальним центром уваги і емоційним станом. У натовпі цілі людей завжди однакові, але зазвичай не бувають свідомо загальними, а при їх пересіченні виникає щонайгостріша негативна взаємодія.

МЕХАНІЗМИ УТВОРЕННЯ НАТОВПУ • Чутки- інформація унаслідок відсутності фактів емоційне кружляння (циркулярна реакція) - взаємне зараження, тобто передача емоційного перебування на психофізіологічному рівні контакту між організмами. Вірогідність виникнення циркулярної реакції зростає в періоди соціальної напруженості.

4 ОСНОВНИХ ВИДИ НАТОВПУ Окказіональний натовп (випадковий) – скупчення людей, з приводу несподіваного випадку. Конвенціональний натовп (умовний) – збирається з приводу заздалегідь оголошеної події: півнячі або собачі бої, футбольні матч, мітинг, концерт. Тут переважає направлений інтерес і люди готові слідувати певним умовностям (конвенціям). Експресивний натовп – що ритмічно виражає ту або іншу емоцію: радість, ентузіазм, обурення і так далі (що скандують на мітингу, на стадіоні). Екстатичний натовп - екстремальна форма експресивного натовпу (сектанти, що катують себе, рвуть на собі одяг в ритмі долі і ін. ). Натовп, що діє (політично найбільш значимий і небезпечний вид стихійної поведінки). У його рамках виділяють: агресивний натовп, панічний натовп, натовп (мисливці за дефіцитом, брокери, пасажири, що не поміщають в транспорт), що здобуває, повстанський натовп (справедливо обурені люди).

ЯКОСТІ НАТОВПУ Перетворюваність Щільне ядро і розряджена периферія

ПРИЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ТОЛПОЙ ИЗНУТРИ имитация испуга и распускание слухов в ядре толпы (агрессия перерастает в панику); перенос внимании агрессивной толпы на нейтральный объект.

ПРИЙОМИ УПРАВЛІННЯ НАТОВПОМ ЗЗОВНІ перенесення уваги на інший об'єкт (орієнтація на периферію), наприклад, роздача дефіцитних товарів, автомобільна аварія, трансляція популярної гри, завдання – перетворення агресивного натовпу в окказіональную або натовпі, що здобуває; використання ритму (натовп, що діє, на відміну від експресивної аритмічний, тому гучний ритмічний звук сприяє такому перетворенню); прийом деанонімізациі (фотографи, що снують в натовпі, знімають відчуття вседозволеності).

ПАНІКА Стан жаху, що супроводжується різким ослабінням вольового самоконтролю. Внаслідок паніки – дезорганізація планомірних дій.

ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ МАСОВОЇ ПАНІКИ Соціальні – напруженість в суспільстві, викликана природними, економічними, політичними лихами. Фізіологічні – втома, голод, тривале безсоння. Загальнопсихологічні – несподіванка, здивування, переляк, викликані недоліком інформації про можливі небезпеки і способи протидії. Соціально-психологічні і ідеологічні – відсутність ясної і високозначимої загальної мети, лідерів, що користуються довірою, низький рівень групової згуртованості.

ЧИННИКИ ЗАПОБІГАННЯ МАСОВІЙ ПАНІЦІ запобігання надмірній концентрації людей після закінчення масових заходів, своєчасне інформування людей про можливі небезпеки, колективний спів відомої всім пісні – маршу або гімну, використання гумору.

ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ПЛІТОК (УОЛТЕР ДЖОН) Відсутність автентичності між інформацією з офіційних джерел і каналів масової комунікації. Неповнота в автентичності вмісту інформації. Виникнення сумнівів унаслідок поширення неправдивої інформації. Відсутність задоволення потрібного людським «его» (задоволення від володіння інформацією «для службового користування» ).

ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ПЛІТОК (УОЛТЕР ДЖОН) Тривала затримка в ухваленні рішень, яка трапляється у зв'язку з важливістю даного питання. Поява у персоналу організації відчуття, що він не може контролювати ситуацію або поклопотатися про свою долю. Наявність серйозних організаційних проблем. Непомірність організаційного конфлікту і міжособових антагонізмов.

МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ПЛІТКАМИ Перш ніж приступити до планування якої- небудь дії, що коректує ситуацію, проаналізувати масштаби поширення, серйозність причин і вплив чуток. Проаналізувати конкретні причини, мотиви і джерела поширення чуток. Поговоріть з людьми, на яких подіяли чутки або які зазнали збитків унаслідок їх поширення, добийтеся взаєморозуміння з ними, висловіть свою стурбованість з приводу поширення чуток і готовність активно боротися з ними.

МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ПЛІТКАМИ Без зволікання (і масштабно, якщо це необхідно) надати повну і автентичну інформацію з приводу конкретної справи. Присікти чутки за допомогою контрчуток, доручивши це надійним колегам або довіреним особам. Зібрати разом офіційних і неформальних лідерів, тих, хто формує громадську думку і інших впливових людей, щоб обговорити і прояснити ситуацію, заручитися їх підтримкою.

МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ПЛІТКАМИ Поширюючи правду, уникати посилань на чутки. Немає необхідності самому повторювати чутки до тих пір, поки вони не придбали величезних масштабів. Якщо ж це сталося, потрібно йти до людей і публічно викривати тих, хто ширить чутки. Провести збори з відповідальними особами і іншими впливовими людьми на місцевому рівні, щоб у разі потреби спростувати чутки. (См. : This is PR. —P. 562— 564).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 3. Які існують ефекти масової комунікації? 4. Дайте визначення і характеристику такого явища, як «натовп» . 5. Як визначається «паніка» ? Які є засоби попередження і ліквідації паніки? 6. Чутки і плітки як інструменти паблік рилейшнз.

ЛІТЕРАТУРА Основна 1. Агрессивная толпа, массовая паника, слухи. Лекции по социальной и полититической психологии/ А. П. Назаретян. СПб. : Питер, 2003. 192 с. Додаткова: Аги У. , Кэмерон Г. , Олт Ф. , Уилкокс Д. Самое главное в PR. СПб. : Питер, 2004. - С. 258 -282. Буари Филипп А. Паблик рилейшнз, или Стратегия доверия: Пер. с фр. – М. : Консалтинговая Группа “ИМИДЖ-Контакт”: ИНФРА, 2001. - С. 33 -51. Катлип, Скотт, М. , Сентер, Аллен, Х. , Брум, Глен, М. Паблик рилейшнз. Теория и практика. – М. : Издательский дом “Вильямс”, 2000. – С. 280 -313 Лебон Густав. Психология народов и масс. – СПб. : Манет, 1986. – 316 с. Ньюсом Даг, Терк Джуди Ван Слайк, Крукеберг Дин. Все о паблик рилейшнз. 7 - е изд. : Пер с англ. – М. : Консалтинговая группа “Имидж-Контакт”: ИНФРА – М. , 2001. – С. 110 -154 Bernays, Edward (1945). Public Relations. Boston, MA: Bellman Publishing Company The practice of public relations / edited by Sam Black, Boston : Butterworth- Heinemann, 1995, xxv, 186 p. : ill The Handbook of Strategic Public Relations & Integrated Communications (English). -Publisher: Mc. Graw-Hill, April 1997