T_7_Spetsialni_pensiyi.ppt
- Количество слайдов: 49
Тема 2. 3: «ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЕНСІЙ»
ПЛАН 1. Поняття та правові ознаки спеціальних пенсій, що передбачені законодавством України: 1. 1. Державні пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам. 1. 2. Пенсійне забезпечення державних службовців. 1. 3. Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування. 1. 4. Пенсійне забезпечення народних депутатів. 1. 5. Пенсійне забезпечення суддів і службових осіб органів прокуратури.
1. 6. Пенсійне забезпечення наукових(науковопедагогічних працівників. 1. 7. Правове регулювання пенсій за особливі заслуги перед Україною. 1. 8. Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
1. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВІ ОЗНАКИ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЕНСІЙ, ЩО ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
Спеціальні пенсії - пенсії, які призначаються громадянам у зв’язку з роботою на певних посадах, пов’язаних із виконанням соціально-значущих обов’язків, і виплачуються за рахунок різних джерел, право на які, а також порядок призначення і виплати яких визначаються спеціальним законодавством, що прийняте щодо певних осіб, які виконують державні чи інші суспільно значущі функції.
ХАРАКТЕРНІ ПЕНСІЙ: ОЗНАКИ СПЕЦІАЛЬНИХ змішаний порядок їх фінансування. Це можуть бути надходження Пенсійного фонду, бюджетні та інші джерела; право на них виникає за наявності спеціального стажу роботи на відповідних посадах; вони, як правило, виплачуються у підвищеному розмірі порівняно із страховими пенсіями; умови призначення спеціальних пенсій, а також їх розміри й категорії осіб, що мають на них право, регулюються спеціальними законами; обов’язковою умовою призначення спеціальних пенсій є звільнення громадянина з посади, яка дає право на таку пенсію; спеціальні суб’єкти отримання спеціальних пенсій.
СУБ’ЄКТАМИ ОТРИМАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЕНСІЙ Є: особи, звільнені з військової служби, та деякі інші особи; особи, які виконують обов’язки державної служби (державні службовці та прирівняні до них особи, посадові особи місцевого самоврядування, народні депутати, судді і службові особи органів прокуратури) наукові (науково-педагогічні) працівники; особи, які мають особливі заслуги перед Україною; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
1. 1. ДЕРЖАВНІ ПЕНСІЇ ОСОБАМ, ЗВІЛЬНЕНИМ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ТА ДЕЯКИМ ІНШИМ ОСОБАМ
Законом "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб визначено 2 основні групи суб’єктів пенсійних прав: військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; особи, які мають право військовослужбовцями. на пенсію нарівні з
До першої групи (військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ) віднесені: особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом; особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту; особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України; особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їхніх сімей права на пенсію також мають: партизани і підпільники, визнані такими законодавством України, які не займали командні посади, та члени їх сімей; громадяни, які стали інвалідами у зв’язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захисту народу, та члени їх сімей; військовозобов’язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов’язків у період проходження цих зборів, та члени їх сімей; працівники воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та члени їх сімей.
Закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб передбачає, що залежно від соціального ризику можуть призначатися такі види пенсій: довічні пенсії за вислугу років за наявності визначеної законом вислугу років; пенсії по інвалідності; пенсії у зв’язку зі втратою годувальника членам сім’ї померлого військовослужбовця.
Пенсії за вислугу років призначаються в таких особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам, які мають право на пенсію за Законом "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", незалежно від віку, які мають вислугу 20 років і більше (залежно від року звільнення — ст. 13 Закону) за вислугу 20 років — 50%, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я — 55% відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років — 3% відповідних сум грошового забезпечення. розмірах: військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України: за страховий стаж 25 років - 50% і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1% відповідних сум грошового забезпечення.
Пенсії по інвалідності призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше 3 -місячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником.
Пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах: інвалідам війни І групи — 100%, її групи — 80%, Ш групи — 60% відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); Іншим інвалідам І групи – 70%, ІІ групи – 60%, ІІІ групи – 40% відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах : членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним вище Законом, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов'язків) або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством У країни ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю в бойових діях у мирний час — 40% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним вище Законом, які померли внаслідок каліцтва одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби, — 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.
1. 2. ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
Пенсійне забезпечення державних службовців відбувається відповідно до Закону "Про державну службу" Умовами набуття прав на пенсію за віком державного службовця є: Досягнення пенсійного віку: чоловіки — 62 років, жінки — пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 част. 1 статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років; обов’язкове звільнення з посади державного службовця і вихід його на пенсію. У випадку наявності стажу державної служби не менше 20 років пенсія призначається незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів державного бюджету України.
1. 3. ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування вважається особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативнодорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Категорії посадових осіб місцевого самоврядування: 1. Посадові особи, які призначалися чи затверджувалися відповідною радою або відповідною посадовою особою; (Першій категорії осіб пенсія призначається на умовах, визначених Законом "Про державну службу") 2. Посадові особи, які працювали на виборних посадах органах місцевого самоврядування, куди вони обиралися відповідною територіальною громадою чи відповідною радою. Щодо другої категорії законодавством встановлено дещо відмінні умови пенсійного забезпечення. Зокрема, тим посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і більше за наявності загального страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається незалежно від того де вони працювали перед призначенням пенсії.
Розмір пенсії за віком посадовим особам місцевого самоврядування встановлюється відповідно до Закону «Про державну службу» Особи, визнані інвалідами І або II групи, за умови, що інвалідність настала в період перебування на службі в органах місцевого самоврядування, мають право на таку пенсію за наявності стажу служби в органах місцевого самоврядування або державної служби не менше 10 років. У зв’язку з втратою годувальника пенсія призначається членам сім’ї померлої посадової особи місцевого самоврядування, якщо смерть годувальника настала в період перебування на службі в органах місцевого самоврядування за наявності у померлого стажу служби в органах місцевого самоврядування або державної служби не менше 10 років.
1. 4. ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
Пенсійне забезпечення народних депутатів України здійснюється відповідно до Закону "Про статус народного депутата України". Пенсія за віком призначається народним депутатам у разі досягнення ними пенсійного віку: чоловіки — 62 років; жінки — пенсійного віку(60) встановленого ст. 26 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі Після закінчення депутатських повноважень народному депутату може бути призначена пенсія достроково, але не раніше ніж за 1, 5 роки до встановленого законом пенсійного віку. Розмір пенсії за віком народному депутату становить 80% від місячної заробітної плати нині працюючого народного депутата. Пенсія по інвалідності народному депутату призначається у разі встановлення йому інвалідності І або ІІ групи. При цьому загальний страховий стаж та причина інвалідності до уваги не беруться. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається у разі смерті народного депутата непрацездатним членам його сім’ї, які перебувають на його утриманні. Розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника на одного утриманця становить 70% заробітної плати працюючого народного депутата; на 2 і більше утриманців розмір пенсії становить 90% заробітку працюючого народного депутата.
1. 5. ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДІВ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ
Працівникам, які не мають вислуги років, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, після досягнення чоловіками 57 років, а жінками – віку на 5 років менше, ніж пенсійний вік, установлений ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 80% місячного заробітку за відповідну вислугу років.
Судді, які вийшли у відставку, після досягнення чоловіками 62 років, жінками – пенсійного віку, виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 ЗУ «Про державну службу» або за його(її) вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 р. народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років – які народилися по з 1 грудня 1952 року; 60 років і 6 місяців – які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік – які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік і 6 місяців – які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року Розмір пенсійних виплат становить 80% грошового утримання судді. З якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
1. 6. ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ (НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ) ПРАЦІВНИКІВ
ро Відповідно ураїни до Закону діяльність» науковими працівниками вважаються особи, які за основним місцем роботи професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науковопедагогічною діяльністю та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання. Що підтверджене результатами атестації, і працюють на посадах наукових працівників.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності: страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі досягнення чоловіками віку 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками – пенсійного віку, за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років
До досягнення пенсійного віку право на пенсію мають чоловіки-наукові (науково-педагогічні) працівники 1955 р. народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років – які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців – які народилися з 1 січня 1953 р. по 31 грудня 1954 року; 61 рік – які народилися з 1 січня 1954 р. по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців – які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 року.
науковим Пенсії (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80% заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи, яка визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» . наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року.
Пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається у таких розмірах( % від заробітної плати): інвалідам І групи – 80% інвалідам ІІ групи – 60% інвалідам ІІІ групи – 40%
Пенсія у разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні, у розмірі: 80% пенсії на 3 непрацездатних членів сім’ї 60% на 2 непрацездатних членів сім’ї 40% на одного непрацездатного члена сім’ї
1. 7. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАНЯ ПЕНСІЙ ЗА ОСОБЛИВІ ЗАСЛУГИ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ
Пенсії за особливі заслуги перед Україною призначаються громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської, господарської діяльності та досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо.
Право на пенсію за особливі заслуги перед Україною мають: Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої соціалістичної праці особи, нагороджені орденом Леніна, орденом Слави 3 ступенів, орденом Трудової Слави 3 ступенів, 4 і більше медалями «За відвагу» , 4 і більше орденами України та колишнього СРСР повні кавалери ордена « За службу Родине в Вооруженных Силах СССР» особи, відзначені почесним званням України, колишніх СРСР та УРСР – «народний» Пенсія для даної категорії осіб встановлюється у розмірі 35 -40% від прожиткового мінімуму.
Право на пенсію за особливі заслуги перед Україною також мають: ветерани війни, нагороджені за бойові дії орденом, медаллю «За відвагу» або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження видатні спортсмени – переможці Олімпійських та Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіони світу та Європи Космонавти, які здійснили політ у космос, члени льотновипробувальних екіпажів літаків Народні депутати України, депутати колишніх СРСР та УРСР, члени Кабміну та уряду колишнього УРСР Пенсія для даної категорії осіб встановлюється у розмірі 25 -35% від прожиткового мінімуму.
Для призначення пенсій за особливі заслуги створена Комісія із встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті міністрів України (Положення про Комісія із встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті міністрів України від 20 жовтня 2000 р. № 1578), а також комісії із встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Раді міністрів АРК, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях.
1. 8. Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюються у вигляді державної пенсії, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію
Для обчислення пенсій Середньомісячний заробіток визначається з розрахунку за будь-які 12 місяців підряд перебування у зоні відчуження в 1986 -1990 рр. , або за будь-який повний календарний місяць у цій зоні Якщо особа працювала у зоні відчуження менше 12 місяців підряд, середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення загальної суми за повні календарні місяці роботи на кількість цих місяців Якщо особа пропрацювала у зоні відчуження менше одного календарного місяця. Пенсія обчислюється за її бажанням із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за фактично відпрацьований час
Особам, які належать до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам І групи – 30% інвалідам ІІ групи – 20% інвалідам ІІІ групи, дітям інвалідам. А також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 15%прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
Розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлюється зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 р. : по І групі інвалідності – 220%; по ІІ групі – 200%; по ІІІ групі – 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність для учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1987 -1990 рр. та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності – 160%; по ІІ групі – 150%; по ІІІ групі – 140% Для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності – 130%, по ІІ – 120%, по ІІІ – 110%; дітям інвалідам – 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА: 1. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту України: Навчальний посібник. – К. : Знання, 2005. – 381 с. 2. Сивак С. М. Пенсійне страхування та пенсійна реформа: теоретичні основи //Право України. – 1999. № 10. – С. 61 -63. 3. Синчук С. М. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт в Україні/Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХІ науково-практичної конференції. – Львів, 2005. – С. 250 -253. 4. Сирота І. М. пенсійне забезпечення в Україні. – К. : Юрінком Інтер, 1996. – С. 288.


