Скачать презентацию Тема 19 Судовий розгляд цивільних справ у суді Скачать презентацию Тема 19 Судовий розгляд цивільних справ у суді

Тема 19.ppt

  • Количество слайдов: 37

Тема 19. Судовий розгляд цивільних справ у суді першої інстанції. Фіксування цивільного процесу. Тема 19. Судовий розгляд цивільних справ у суді першої інстанції. Фіксування цивільного процесу.

План 1. Поняття, значення та порядок судового розгляду цивільної справи. 2. Зміни у позовному План 1. Поняття, значення та порядок судового розгляду цивільної справи. 2. Зміни у позовному спорі. 3. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи. 4. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ. 5. Фіксування цивільного процесу.

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД – стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та СУДОВИЙ РОЗГЛЯД – стадія цивільного процесу, яка являє собою сукупність процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямовану на розгляд та вирішення цивільно-правового спору по суті.

Порядок розгляду та вирішення цивільних справ, • Визначає послідовність вчинення та зміст процесуальних дій Порядок розгляду та вирішення цивільних справ, • Визначає послідовність вчинення та зміст процесуальних дій суду та інших учасників процесу; • Окреслює гарантії захисту процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків останніх; • Відображає дію більшості принципів цивільного процесуального права (диспозитивності, змагальності, безпосередності, усності та ін. ).

Строки розгляду справи судом (ст. 157 ЦПК) Цивільні справи розглядаються та вирішуються судом першої Строки розгляду справи судом (ст. 157 ЦПК) Цивільні справи розглядаються та вирішуються судом першої інстанції протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – впродовж одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше, ніж на один місяць

Особливі правила поведінки під час судового засідання • відкриття судового засідання та його проведення, Особливі правила поведінки під час судового засідання • відкриття судового засідання та його проведення, • звернення учасників процесу до судді (суддів), • постановлення та оголошення судових рішень

ЗМІНА ПРЕДМЕТА ТА ПІДСТАВИ ПОЗОВУ є важливим правом позивача, оскільки дозволяє оперативно змінювати конструкцію ЗМІНА ПРЕДМЕТА ТА ПІДСТАВИ ПОЗОВУ є важливим правом позивача, оскільки дозволяє оперативно змінювати конструкцію позовного спору (вимогу до позивача та суду) у зв'язку, наприклад, зі збором доказів, дослідженням обставин справи, очевидністю неправильного визначення матеріально-правової вимоги та обставин, які її обґрунтовують

ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИ ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГУ ПОЗОВНИХ ВИМОГ • дозволяє керувати процесом у справі • особливістю ЗБІЛЬШЕННЯ ЧИ ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГУ ПОЗОВНИХ ВИМОГ • дозволяє керувати процесом у справі • особливістю такої розпорядчої дії є те, що у разі збільшення обсягу позовних вимог повинні бути дотримані зміст та форма такого звернення до суду, а також оплата судового збору, обчисленого на підставі збільшеного обсягу позовних вимог. У випадку зменшення обсягу позовних вимог, надміру сплачений судовий збір не повертається, оскільки наявна часткова відмова від позову, тобто особа у певній частині відмовляється від судового захисту заявленої вимоги.

ВІДМОВА ВІД ПОЗОВУ • – це одностороннє усне або письмове волевиявлення позивача в суді, ВІДМОВА ВІД ПОЗОВУ • – це одностороннє усне або письмове волевиявлення позивача в суді, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги. Така дія може бути вчинена протягом всього провадження у справі (ст. 174, 306, 334, 372 ЦПК).

ВИЗНАННЯ ПОЗОВУ ВІДПОВІДАЧЕМ • – одностороннє усне або письмове волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення ВИЗНАННЯ ПОЗОВУ ВІДПОВІДАЧЕМ • – одностороннє усне або письмове волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем (ст. 174 ЦПК).

МИРОВА УГОДА • – це укладена між сторонами та визнана судом домовленість (договір) про МИРОВА УГОДА • – це укладена між сторонами та визнана судом домовленість (договір) про припинення спору між сторонами шляхом взаємних поступок, яка стосується їхніх прав, обов'язків та предмета позову (ст. 175 ЦПК).

Чотири послідовні частини (етапи) судового засідання : • підготовча частина (ст. 163 -172 ЦПК); Чотири послідовні частини (етапи) судового засідання : • підготовча частина (ст. 163 -172 ЦПК); • розгляд справи по суті (ст. 173 -192, 194 ЦПК); • судові дебати (ст. 193 ЦПК); • ухвалення рішення суду (ст. 195 -196 ЦПК).

У підготовчій частині вирішуються питання: • чи може справа розглядатися цим складом суду; • У підготовчій частині вирішуються питання: • чи може справа розглядатися цим складом суду; • чи можливе засідання за наявної присутності учасників процесу, за наявного обсягу доказів; • про відводи (якщо такі заявлено) тощо.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ПО СУТІ (ст. 173 -192, 194 ЦПК) • розпочинається доповіддю головуючого про РОЗГЛЯД СПРАВИ ПО СУТІ (ст. 173 -192, 194 ЦПК) • розпочинається доповіддю головуючого про обставини справи, в якій зазначаються: назва справи, позивач, відповідач, суть та предмет спору, зміст заявлених вимог та обставини, що на них сторони посилаються як на їх обґрунтування; про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання (якщо таке мало місце).

РОЗГЛЯД СПРАВИ ПО СУТІ (ст. 173 -192, 194 ЦПК) • Пояснення осіб, які беруть РОЗГЛЯД СПРАВИ ПО СУТІ (ст. 173 -192, 194 ЦПК) • Пояснення осіб, які беруть участь у справі. • Допит свідків (ст. 180 -184 ЦПК). • Дослідження письмових доказів (ст. 185 ЦПК). • Дослідження речових доказів (ст. 187 ЦПК). • Дослідження висновку експерта (ст. 189 ЦПК).

СУДОВІ ДЕБАТИ (ст. 193 ЦПК) • – це частина судового засідання, в якій особи, СУДОВІ ДЕБАТИ (ст. 193 ЦПК) • – це частина судового засідання, в якій особи, які беруть участь у справі, у промовах підбивають підсумки своїх пояснень, дають оцінку дослідженим доказам, наводять власну точку зору щодо того, яким повинен бути результат розгляду та вирішення справи.

Реплікою є коротка відповідь, заперечення, зауваження, які висловлюються учасниками судових дебатів в зв'язку зі Реплікою є коротка відповідь, заперечення, зауваження, які висловлюються учасниками судових дебатів в зв'язку зі сказаним у промовах.

УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ (ст. 195 -196 ЦПК) • відбувається тільки в спеціально обладнаному для УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ (ст. 195 -196 ЦПК) • відбувається тільки в спеціально обладнаному для цього приміщенні – нарадчій кімнаті, куди має доступ тільки суддя (судді), який розглядав справу. Суд виходить до нарадчої кімнати негайно після закінчення судового розгляду, попередньо назвавши орієнтовний час, коли рішення буде оголошено.

Відповідно до ст. 214 ЦПК у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення суд вирішує такі Відповідно до ст. 214 ЦПК у нарадчій кімнаті при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: • чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються; • чи є інші фактичні дані (наприклад, пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; • які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; • яка правова норма підлягає застосуванню до правовідносин, що були предметом судового дослідження; • як повинна бути вирішена відповідна справа (задовольняти повністю або частково позовні вимоги чи ні тощо); • як розподілити судові витрати між сторонами; • чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; • чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову; • інші питання, обумовлені особливостями конкретної цивільної справи.

Окрема думка • – це викладена у письмовій формі позиція одного з суддів, яка Окрема думка • – це викладена у письмовій формі позиція одного з суддів, яка не збігається з позицією більшості складу суду щодо того, яке рішення повинно бути ухвалено в конкретній справі.

Дві основні форми ускладнення цивільного судочинства тимчасове припинення провадження у справі закінчення провадження без Дві основні форми ускладнення цивільного судочинства тимчасове припинення провадження у справі закінчення провадження без ухвалення рішення суду по справі

ТИМЧАСОВЕ ПРИПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ у справі полягає у тому, що процес у справі може продовжуватися ТИМЧАСОВЕ ПРИПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ у справі полягає у тому, що процес у справі може продовжуватися після усунення перешкод, які стали підставою для припинення провадження і може мати форми: перерви в судовому засіданні, відкладення розгляду справи або зупинення провадження у справі.

Перерва в судовому засіданні • – це відстрочка продовження судового засідання на відносно короткий Перерва в судовому засіданні • – це відстрочка продовження судового засідання на відносно короткий час у зв'язку з необхідністю відпочинку суду та учасників процесу в нічний час, обідню перерву, святкові та вихідні дні, а також: для вирішення окремих процесуальних питань.

Відкладення розгляду справи – це перенесення розгляду справи в зв'язку з неможливістю його проведення Відкладення розгляду справи – це перенесення розгляду справи в зв'язку з неможливістю його проведення на відносно тривалий час із призначенням конкретної дати його проведення.

Підстави відкладення обов’язкові, за наявності яких суд зобов’язаний відкласти розгляд справи (зокрема, у випадках, Підстави відкладення обов’язкові, за наявності яких суд зобов’язаний відкласти розгляд справи (зокрема, у випадках, передбачених ч. 1 ст. 169, ч. 3 ст. 224, ч. 1 ст. 305 ЦПК). факультативні, за яких питання про необхідність розгляду справи віднесено на розсуд суду (ч. 8 ст. 130, ч. 2 ст. 169, ст. 170, ст. 191 ЦПК).

Зупинення провадження в справі – перенесення розгляду справи на невизначений строк у зв'язку з Зупинення провадження в справі – перенесення розгляду справи на невизначений строк у зв'язку з наявністю чітко визначених законом обставин, що унеможливлюють його проведення. Зупинення провадження у справі поділяється залежно від підстав на обов'язкове та необов'язкове (факультативне).

Обов'язкове зупинення провадження (ст. 201 ЦПК) • • • смерть або оголошення померлою фізичної Обов'язкове зупинення провадження (ст. 201 ЦПК) • • • смерть або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі; перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан; неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства; призначення або заміна законного представника сторони чи третьої особи у випадках, коли після відкриття провадження у справі сторона чи третя особа визнана недієздатною або обмежена судом у цивільній дієздатності, або виявлено, що законний представник таких осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом.

Факультативне зупинення провадження (ст. 202 ЦПК) • • • перебування сторони на строковій військовій Факультативне зупинення провадження (ст. 202 ЦПК) • • • перебування сторони на строковій військовій або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; захворювання сторони, підтверджене медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; перебування сторони у тривалому службовому відрядженні; розшук відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; призначення судом експертизи.

Закриття провадження в цивільній справі • – форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення Закриття провадження в цивільній справі • – форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, наслідком якого є неможливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Підстави для закриття провадження вичерпно визначені в ст. 205 ЦПК, їх можна поділити на Підстави для закриття провадження вичерпно визначені в ст. 205 ЦПК, їх можна поділити на дві групи обставини, які свідчать про відсутність у заявника права на пред'явлення позову обставини, що виникають після порушення провадження у справі та свідчать про усунення спору або неможливість подальшого провадження в справі

Основним наслідком закриття провадження у справі • є неможливість повторного звернення до суду з Основним наслідком закриття провадження у справі • є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Залишення заяви без розгляду • – форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення Залишення заяви без розгляду • – форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, за якої заінтересована особа не позбавляється права повторно звернутися до суду з тотожним позовом.

Підстави залишення заяви без розгляду передбачено ст. 207 ЦПК, їх можна умовно поділити на Підстави залишення заяви без розгляду передбачено ст. 207 ЦПК, їх можна умовно поділити на дві групи Обставини, які свідчать про недотримання заявником передумов права на пред'явлення позову Обставини, які виникають після порушення провадження в справі та свідчать про ліквідацію спору або неможливість подальшого провадження у справі

Закон передбачає можливість ПОВНОГО АБО ЧАСТКОВОГО ВІДТВОРЕННЯ, РОЗДРУКУВАННЯ, КОПІЮВАННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАПИСУ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ (ст. Закон передбачає можливість ПОВНОГО АБО ЧАСТКОВОГО ВІДТВОРЕННЯ, РОЗДРУКУВАННЯ, КОПІЮВАННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАПИСУ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ (ст. 197 ЦПК): • відтворення технічного запису – це демонстрація його змісту; • роздрукування – переведення інформації з носія (касет, дискет тощо), на який здійснювався технічний запис судового засідання, в друкований вигляд; • копіювання – дублювання інформації з носія (касет, дискет тощо), на який здійснювався технічний запис судового засідання, на інший носій інформації.

ЖУРНАЛ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ (ст. 198 ЦПК) • – це основний процесуальний документ, який засвідчує ЖУРНАЛ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ (ст. 198 ЦПК) • – це основний процесуальний документ, який засвідчує здійснення учасниками цивільного процесу певних процесуальних дій у ході судового засідання.

ПРОТОКОЛ • – процесуальний документ, в якому зазначається порядок та результат вчинення відповідної процесуальної ПРОТОКОЛ • – процесуальний документ, в якому зазначається порядок та результат вчинення відповідної процесуальної дії.