Тема 13 ПРОБЛЕМИ ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА ЮРИДИЧНОГО

Тема № 13. ПРОБЛЕМИ ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ ТА ЮРИДИЧНОГО ПРОЦЕСУ

План 1. 2. 3. 4. Поняття та структура юридичної діяльності. Юридичний процес: поняття, ознаки, структура та види. Проблеми визначення поняття та ознак юридичної практики. Види юридичної практики. Поняття, особливості та елементи процесуально-правового механізму.

Питання 1. Юридична діяльність – це різновид правової діяльності, що здійснюється у формах практичної, освітньої та наукової, юристами, на професійній основі, з метою отримання відповідного правового результату, задоволення потреб та інтересів соціальних суб'єктів

Характерні риси юридичної діяльності: здійснюється у сфері права; суб'єктами здійснення виступають юристи – спеціально підготовлені фахівці; Ø спрямовується на організацію діяльності інших суб'єктів права; Ø кінцевою метою є впорядкування та узгодження суспільних відносин; Ø під час її здійснення використовуються як правові, так і неправові засоби; Ø регламентується правовими та іншими соціальними нормами; Ø здійснюється у формах практичної, наукової та освітньої діяльності Ø Ø

Структура юридичної діяльності – це певний взаємозв'язок, взаємне розташування її складових частин; сукупність сталих зв'язків, що забезпечують її цілісність та збереження основних властивостей за умов внутрішніх та зовнішніх змін Сукупна структура Загальна структура

До суб'єктів юридичної діяльності за ознакою професійності належать індивіди, колективи юристів, окремі юридичні інституційні утворення

Об'єктом юридичної діяльності – це суспільні відносини, а також норми права, правові відносини, стани суспільних відносин основні другорядні

Питання 2. Процес - це комплексна система органічно взаємопов’язаних правових форм діяльності уповноважених органів держави, посадових осіб, а також зацікавлених у вирішенні різноманітних юридичних справ інших суб’єктів права, що відображається: а) у здійсненні операцій з нормами права у зв’язку з вирішенням юридичних справ; б) здійснюється уповноваженими органами держави і посадовими особами на користь зацікавлених суб’єктів права; в) закріплюється у відповідних правових актах – офіційних документах; г) регулюється процедурно-процесуальними нормами; д) забезпечується відповідними засобами правової техніки

Ознаки процесу: 1) 2) 3) 4) 5) динаміка, неодноразовість, результат, чітка фіксація, зовнішнє оформлення

Юридичний процес – це система взаємопов’язаних правових форм діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб, а також визначених нормами права інших суб’єктів, що знаходять свій вираз у здійсненні операцій для вирішення юридичних справ, що зумовлюють відповідні юридичні наслідки й регулюються процесуальними нормами

Ознаки юридичного процесу: а) виражається в здійсненні операцій з нормами права в зв'язку з рішенням визначених юридичних справ; б) здійснюється уповноваженими органами держави і посадових осіб на користь зацікавлених суб'єктів права; в) закріплюється у відповідних правових актах офіційних документах; г) регулюється процедурно-процесуальними нормами; д) забезпечується відповідними способами юридичної техніки.

Чотири основні комплексні різновиди процесів: установчий правотворчий правозастосовний контрольний

Питання 3. «соціальна діяльність» «правова діяльність» «юридична практична діяльність»

Юридична практична діяльність розглядається у двох рівнях (аспектах): Ø З одного боку, вона містить властивості, притаманні усім іншим видам соціальної діяльності. Ø З іншого — вона має особливості, які відмежовують її від інших видів соціальної діяльності.

Як різновид правової діяльності юридична практична має такі загальні риси: Ø здійснюється у сфері впливу права; Ø передбачає настання правового результату; Ø є правомірною поведінкою; Ø є формою створення, відтворення та матеріалізації права; Ø є засобом забезпечення організаційного впливу на інші сфери суспільного життя

Юридична практика – це діяльність щодо видання юридичних приписів у єдності з накопиченим соціальноправовим досвідом

Види юридичної практики: За видом діяльності: Ø законодавча, Ø інтерпретаційна, Ø правозастосовна, Ø правоохоронна, Ø контрольнонаглядова, Ø установча та ін. За спеціалізацією: Ø судова, Ø слідча, Ø прокурорська, Ø адвокатська, Ø нотаріальна, Ø юридичної особи тощо

Поняття судова практика в широкому значенні включає будь-яку діяльність судових органів щодо розгляду та вирішення конкретних справ соціально-правовий досвід, накопичений у результаті цієї діяльності

Структура юридичної практики: Ø юридична діяльність (динамічна частина); Ø результати цієї діяльності (статична частина); Ø єдність юридичної діяльності і соціально -правового досвіду (комунікативна частина)

Питання 4. Процесуально-правовий механізм (механізм процесуального регулювання) – це динамічна система правових засобів, за допомогою яких впорядковується охоронна діяльність уповноважених органів у сфері юрисдикційного правозастосування

Основними елементами ППМ є: 1) норми процесуального права; 2) юридичні факти, що опосередковують процесуальні правовідносини, або процесуальна фактична система; 3) процесуальні правовідносини (юридичний процес).

Особливості процесуальних норм : предмет процесуально-правового регулювання; Ø категоричний характер їх приписів; Ø основною формою їх реалізації є виконання ; Ø процедурний характер; Ø співпадіння суб'єктивного права з юридичним обов'язком (для державновладних суб'єктів); Ø особливості процесуальних санкцій Ø

Процесуальна фактична система – це сукупність юридичних фактів, необхідних для виникнення і розвитку юридичного процесу при вирішенні конкретної юридичної справи, вичерпний перелік яких встановлений законодавчо

За своєю будовою процесуальна фактична система не просто юридично значуща діяльність, як звичайні юридичні факти, а система процесуальних дій і правовідносин, що формується на основі норм процесуального права

Процесуальні правові відносини – це правовий зв'язок суб'єктів процесуального права (зв'язок суб'єктивного права і юридичного обов'язку), що виникає на основі норм процесуального права, взятий у єдності з їх фактичною поведінкою

Дякую за увагу!