Тема 13 Пересування і розташування на місці підрозділів

Тема 13. Пересування і розташування на місці підрозділів і частин Заняття 2. Пересування військ. (лекція) Навчальні питання: 1. Марш, його цілі, види і умови здійснення. 2. Побудова похідного порядку. Нормативи маршу. 3. Організація похідної охорони.

Навчальні цілі: 1. Поглибити теоретичні положення з організації маршу в район бойового призначення (зосередження, очікування, кризовий район). 2. Удосконалювати знання порядку роботи командира батальйону з організації перевезення батальйону залізничним та повітряним транспортом. 3. Систематизувати знання з порядку розташування батальйону на місці (у базовому районі, районах зосередження, очікування). Література: 1. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІІ. – К. : Варта, 2010 р. – 289 с. (розділ 4, с. 97 – 106; розділ 5, с. 107 – 112); 2. Вішняков В. В. Тактика : підручник - ВПЦ КНУ, 2008. -735 с. (розділ 8, с. 356 -365; розділ 13, с. 558 -594) 3. Настанова з перевезень залізничним (комбінованим) транспортом частин (підрозділів) ЗС України. К. : МО України. Упр. Логістики, 2009, 127 с.

ПЕРЕСУВАННЯ З’ЄДНАНЬ, ЧАСТИН СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ПЕРЕСУВАННЯ ВІЙСЬК Своїх ходом (марш) Залізничним транспортом Перевезення Морським (річковим) транспортом Повітряним транспортом Комбінованим способом Автомобільн. транспортом Марш є основним способом пересування військ. Він застосовується при висуванні з’єднань, частин, підрозділів з одного району в інший, при проведенні перегрупування військ, а також у тих випадках, коли для пересування військ недоцільно (неможливо) використовувати залізничний, морський (річковий) або повітряний транспорт.

Марш механізованих підрозділів

Перевезення автомобільним транспортом.

Перевезення залізничним транспортом.

Перевезення водним (морським, річним) транспортом.

Перевезення повітряним транспортом.

МАРШ Марш – організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою своєчасного виходу в призначений район за умов збереження боєздатності і готовності до дій. МАРШ До фронту Уздовж фронту Від фронту ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ МАРШОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ середня швидкість руху колони гусеничні і змішані колони – 20 -25 км/год автомобільні колони – 25 -30 км/год підрозділи в пішому порядку – 4 -5 км/год величина добового переходу гусен. і зміш. колони – 200 -250 км автом. колони – 250 -300 км в піш. пор. – 40 -50 км

РАЙОНИ І РУБЕЖІ, ЯКІ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ БАТАЛЬЙОНУ

ЕЛЕМЕНТИ ПОХІДНОГО ПОРЯДКУ мбр (ТГр) ЗАГІН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РУХУ КОЛОНА ЧАСТИН (ПІДРОЗДІЛІВ) Тх. З І ТИЛУ КОЛОНА ГОЛОВНИХ СИЛ ПОХІДНА ОХОРОНА ГПЗ

ПОХІДНИЙ ПОРЯДОК ПОСИЛЕНОГО МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ В АВАНГАРДІ Похідний порядок батальйону, призначеного в передовий загін (авангард) включає: похідну охорону, колону головних сил, підрозділи технічного забезпечення і тилу. ПОХІДНА ОХОРОНА 1 мб ДВід мвід віддалення зор. зв'язку та вогн. . підтр. ГД мв без мвід з танком 3 -5 км Ком ГПЗ ісвід (10 -15 хв. ) тв зрв мв мв мв (без мвід) з танком, ісв КОЛОНА ГОЛОВНИХ СИЛ 110 мбр ТПЗ ДВід мвід Упр зрв рв ісв тр (без тв) адн мр мр (без мв) гв рмз мв

Похідний порядок мб при здійсненні маршу

ОРГАНІЗАЦІЯ МАРШУ прийняття рішення постановка завдань підрозділам організація взаємодії організація ППО організація всебічного забезпечення організація комендантської служби організація управління планування маршу

РІШЕННЯ НА МАРШ замисел маршу - побудову похідного порядку і розподіл сил і засобів по колонах, склад, завдання і віддалення передового загону, похідної охорони; - маршрути і середню швидкість руху по ділянках маршруту, вихідний рубіж і рубежі регулювання, кількість і тривалість привалів; - організацію ППО та дій під час вогневого ураження противником в ході маршу, порядок дій підрозділів батальйону (роти) при нападі противника з засідки; - час початку і закінчення маршу. завдання частинам і підрозділам основні питання взаємодії організацію управління організація всебічного забезпечення

ЗДІЙСНЕННЯ МАРШУ

Організація перевезення батальйону залізничним та повітряним транспортом. Перевезення залізницею виконуються з максимально можливими маршрутними швидкостями від 600 км за добу по одноколійній залізниці, та від 800 км за добу по двоколійній (порівняти з маршовими можливостями – до 300 км за добу). Військовим ешелоном називається організована для перевезення в одному потязі (судні) військова частина (одне чи кілька підрозділів) чи партія бойової і іншої техніки. Військовим потягом вважається потяг, що має у своєму складі 10 вагонів і більш (у двохосьовому численні), зайнятих підрозділами, чи командами, військовими вантажами. Вихідними даними для розрахунків на перевезення є: -бойовий і чисельний склад підрозділів, що перевозяться; -вага техніки і вантажів; -норми розміщення людей, техніки, озброєння і вантажів на рухомому составі; -припустима довжина і маса потягу з військовим ешелоном на ділянки перевезення. Розрахунок на перевезення складається з урахуванням збереження організаційної цілісності підрозділів батальйону та забезпечення їхньої готовності до ведення бою після вивантаження (висадки). Здійснює НШ батальйону. Під час організації перевезення залізничним (морським, річковим) транспортом командир батальйону (начальник військового ешелону) не пізніше чим за добу до навантаження, прибуває до військового коменданта залізничної ділянки, де одержує інструктаж та погоджує всі питання майбутнього навантаження.

ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ЗАВАНТАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЕШЕЛОНУ 1. Місце завантаження _____________________ (станція, путь) 2. Початок завантаження_____ кінець завантаження _______ 3. Відправлення потягу з військовим ешелоном ____________ (час, дата і номер потягу) 4. Для кріплення озброєння та військової техніки військового ешелону на рухомому складі виділяє: військова частина ______________________________ залізниця: __________________________________ 5. Вказівки начальнику ешелону: ________________________ ІІІ. ЗАВАНТАЖУВАЛЬНО – РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ КОМАНДИ Порядкові номери вагонів Начальник команди Склад команди, чол. Підрозділ ІV. СКЛАД НАРЯДУ НА ПЕРШУ ДОБУ Черговий військового ешелону _________, варта _____________ Військовий комендант залізничної дільниці ешелону __________ Начальник військового _____________

ЗАМИСЕЛ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ - необхідна кількість військових ешелонів (суден, літаків, вертольотів) для перевезення бригади; - черговість і терміни завантаження і відправлення підрозділів; - розподіл військових ешелонів (суден, літаків, вертольотів), станцій (портів, пристаней, аеродромів, площадок) завантаження між підрозділами; - вихідні райони, райони очікування, збору і зосередження, характер інженерного обладнання і маршрути виходу до місць завантаження; - порядок дій підрозділів на випадок зриву і припинення перевезення; - організацію ППО й охорони.

район збору запасна станція розвантаження 3 мр 1 мб 2 мр Р запасна станція навантаження 1 мр 3 мр 1 мб 1 мр 2 мр ПЕТІНО місце розвантаження К місце навантаження КЛАВІНО 3 -5 км станція навантаження станція розвантаження Р К 3 -5 км МАНІНО 3 мр 1 мб 2 мр 30 км та більш 1 мр основний район очікування район зосередження 3 мр 2 мр 1 мб Організація перевезення батальйону залізничним транспортом. ППД 1 мр

Розрахунок батальйону на ешелони проводить штаб батальйону у наступній послідовності: 1. Уточнюються дані про те, що підлягає перевезенню: чисельність особового складу; кількість бойових, спеціальних і транспортних машин (по марках), озброєння (по видах і калібрам) і іншої техніки; маса й обсяг майна і вантажів, які перевозять. 2. На основі існуючих норм розміщення особового складу, завантаження бойовий і інший техніки, майна і вантажів на залізничний рухомий состав визначається потреба вагонів (людських, платформ, критих) для кожного підрозділу та батальйону у цілому. При цьому повинна враховуватися можливість ущільненого навантаження техніки і вантажів, наприклад навантаження на зчеп двох платформ. 3. Розраховує довжину ешелону в умовних вагонах 4. Розраховує загальну масу того, що перевозиться 5. Розраховує вагу (нетто) рухомого составу: 6. Визначає загальну вагу ешелону (без врахування маси локомотиву). 7. Визначає час на завантаження кожного потягу Після узгодження розрахунків з військовим комендантом залізничної ділянки та складання плану завантаження командир батальйону віддає наказ на перевезення.

Дерев'яні вкладиші застосовують при закріпленні гусеничних машин для запобігання перекочування опорних катків по нижніх вітвях гусениць. Підкладки, прокладки і розпірні бруски застосовують для розосередження навантажень, запобігання техніки від ушкоджень і т. д. Типові упорні та бічні бруски: а - упорний брусок; б, в - бічні бруски Довжина поперечних підкладок повинна бути дорівнює ширині вагонів, а прокладок ширині вантажу. Висота прокладок і підкладок повинна бути не менш 25 мм, а розпірних брусків – 50 мм. Для закріплення техніки використовують цвяхи діаметром 5 -8 мм і довжиною 150 -250 мм. Вони повинні мати довжину на 50 -60 мм більше висоти деталей кріплення і пробивати дошки підлоги платформи.

Варіанти кріплення гусеничних машин Машини встановлюють симетрично подовжньої осі платформи (піввагона) і закріплюють тільки після їхньої остаточної установки по місцю. а - положення машини і визначення місця установки першої пари упорів; б - розташування упора під гусеничними стрічками з торцевими цівками; в в - розташування упора під гусеницею без торцевих цівок; г - положення машини і визначення місця установки другої пари упорів (1 - упор першої пари) 44

46 Закріплення гусеничної машини за допомогою розтяжок і упорних брусків: 1 - упорний брусок; 2 - розтяжка Закріплення гусеничної машини за допомогою упорних брусків, вкладишів і скоб: 1 - упорний брусок; 2 - вкладиш; 3 - скоби Поперечні упори встановлюють під колеса заднього і переднього мостів із зовнішніх (внутрішніх) сторін. В усіх випадках подовжні упори установлюють упритул до коліс, а поперечні - на відстані 15 -20 мм від бічної поверхні покришки.

Закріплення артилерійських гармат за допомогою розтяжок і брусків 47 Приклад: в батальйоні є мінометна батарея – шість 120 -мм мінометів ПМ 120. Бойовий комплект одного міномета 80 мін. Бойовий комплект батареї – 80 х 6 = 480 мін. В штатній укупорці перевозиться 2 міни. 480 : 2 = 240 ящиків. Крім того на кожні 60 мін додатково йдеться ящик з додатковими зарядами: 480: 60=8 ящиків. Всього 248 ящиків. Для поліпшення цих розрахунків існують Довідники норм завантаження боєприпасів на всі види транспорту. Місткість 20 -тонного вагону ящиками з боєприпасами для 120 -мм міномету - 351. Тоді 248 : 351 = 0, 7 вагону.

ПЛАН ЗАВАНТАЖЕННЯ військового ешелону № __________ І. СХЕМА СКЛАДУ ПОТЯГУ

План завантаження військового ешелону І. Схема складу поїзду 1 Пл 2 Пл 3 Пл 4 Пл 5 Пл 6 Пл 7 Пл БМП БМП БМП БМП 8 Пл 9 Пл 10 Пл 11 Пл 12 Пл 13 Пл 14 Пл БМП БМП БМП БМП 15 Пл 16 Пл 17 Пл 18 Пл 19 Пл 20 Пл 21 Пл БМП БМП-1 кш БМП-1 к БМП БМП БМП БРЕМ-2 22 Пас 23 Пас 24 Пас 25 Пас 26 Пас 27 Пас 28 Пас 29 Пл 30 Пл 31 Пл 32 Пл 33 Пл 34 Пл 35 Пл Танк Танк Урал-4320 ЗІЛ-МТО-АТ 36 Пл 37 Пл 38 Пл 39 Пл 40 Пл 41 Пл 42 Пл Танк Танк БРЕМ ЗІЛ-ТРМ-А ЗІЛ-ПАК-200 ЗІЛ-АВЦ 43 Пл 44 Пл 45 Пл 46 Пл 47 Пл 48 Пл 49 Пл ПЗМ Урал-4320 БТР ЗІЛ-131 ГАЗ-66 УАЗ-3962

Норми розміщення особового складу у вертольотах. Вертольоти Тип Екіпаж Швидкість, км/г Дальність польоту, км Грузовантаж ність, т Десант, о/с Мі – 24 Б Бойовий 3 330 500 1, 5 8 Мі – 24 В Бойовий 3 350 515 1, 5 8 Мі – 8 МЛ Транспортний 3 250 496 4, 0 24 Мі – 6 Транспортний 5 300 580 12 61 Мі – 26 Бойовий 5 295 800 20 82

Норми розміщення особового складу в літаках. Літаки Екіпаж Швидкість, км/г Грузовантажність, т Десант, о/с АН – 124 “Руслан” 6 800 150 292 АН – 22 “Антей” 7 580 60 145+80 Іл – 76 МД 5 800 43 95 АН – 12 БК 7 560 20 40/70 АН - 26 6 435 -540 5, 15 АН - 30 6+1 оператор 435 -540 7, 98 АН - 32 3 -4 470 -530 7, 5 Солдат – 38 Десант – 30 Ранених на носилках 24 Солдат – 50 Десант – 42 Ранених на носилках 24

Розташування батальйону на місці (у базовому районі, районах зосередження, очікування). Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким розрахунком, щоб з початком виходу із району не робити зайвих пересувань Розмір району для розташування батальйону на місці може бути до 10 кв. км. Рота в указаному їй районі розташовується, як правило, вздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) повинна бути 100— 150 м, а між взводами 300— 400 м. Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), які виставляються при необхідності на загрозливі напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах — секретами у складі 2— 3 чоловік, які виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а в межах району розташування — безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті батальйону. Крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ, як правило, у складі взводу.

Питання семінару 1. Вимоги до районів розташування військ. Що слід враховувати при виборі місць розташування 2. Зміст роботи рекогносцировочних груп при виборі районів розташування, порядок розміщення підрозділів в межах району 3. Інженерне устаткування районів розташування військ 4. Вимоги до організації сторожової охорони частин та підрозділів при розташуванні на місці. Склад і завдання підрозділів, що залучаються до сторожової охорони 5. Організація безпосередньої охорони в батальйоні 6. Види та умови пересування військ 7. Марш, його мета, види, порядок організації 8. Побудова похідної колони частини(з’єднання) з яких елементів вона складається, їх призначення 9. Маршові можливості військ 10. Організація похідної охорони