Тема 13 Організація виробництва і забезпечення якості продукції
План 1. Поняття і принципи організації виробничого процесу 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. Класифікація виробничих процесів Організаційні типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика Поняття і класифікація методів організації виробничого процесу Загальна характеристика потокового виробництва Організація виробничого процесу в часі Поняття якості продукції, показники та методи оцінки якості Управління якістю продукції Стандартизація продукції. Вітчизняні стандарти Економічне значення сертифікації продукції. Види сертифікації Шляхи підвищення якості продукції
1. Поняття і принципи організації виробничого процесу Класифікація виробничих процесів n. Виробничий процес – це сукупність взаємопов'язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції
Схема елементів виробничого процесу
n Головним завданням організації виробничого процесу є створення найкращих умов для скорочення усіх матеріальних потоків – від отримання сировини до випуску готової продукції, та забезпечення безперервного обслуговування виробництва як засобу нарощування продуктивності і поліпшення використання виробничих потужностей підприємства n Щоб виконувати ці завдання, організація виробничих процесів повинна відповідати певним принципам
Принципи організації виробничого процесу n n n n Спеціалізація Пропорційність Паралельність Прямоточність Безперервність Ритмічність Автоматичність Гнучкість
n Принцип спеціалізації - це форма поділу суспільної праці, яка, розвиваючись планомірно, обумовлює виділення на підприємстві цехів, дільниць, ліній і окремих робочих місць n Вони виготовляють продукцію обмеженою номенклатури і відрізняються особливим виробничим процесом
n Принцип пропорційності вимагає, щоб у всіх частинах виробничого процесу, у всій взаємопов’язаній системі підрозділів і машин була узгоджена пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску продукції
n Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів
n Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень
n Принцип безперервності вимагає, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані
n Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю
n Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу
n Принцип гнучкості означає, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційнотехнічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення іншої продукції або її модифікацією
Класифікація виробничих процесів n З метою систематизації виробничі процеси класифікують за певними ознаками n Найголовнішою з них є роль виробничого процесу в загальному процесі виготовлення продукції n За призначенням виробничі процеси поділяються на: n основні n допоміжні n обслуговуючі
n Основні процеси — це процеси зміни форми, розмірів, фізичних або хімічних властивостей сировини, матеріалів, напівфабрикатів у ході їх перетворення на готову продукцію (наприклад, виготовлення машини, пошиття одягу, вирощування зернових культур)
n До допоміжних належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального протікання основних процесів
Допоміжні процеси групуються за їх призначенням, утворюючи такі допоміжні виробництва, як: n ремонтне n інструментальне n енергетичне n та інше
n Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів n До них належать: n складські n транспортні процеси
n За формою впливу на предмет праці виробничі процеси поділяють на технологічні (що відбуваються за участю людини) та природні (бродіння вина, сушіння, дощок, цегли)
За характером виконуваних робіт розрізняють аналітичні, синтетичні та прямі виробничі процеси n Аналітичні виробничі процеси передбачають розщеплення одного виду сировини (наприклад, нафти, руди, молока) на окремі продукти, які надходять у різні процеси наступної обробки n Під час синтетичних процесів здійснюється об’єднання напівфабрикатів, що надійшли з інших процесів, у єдиний продукт (складання приладів) n При прямих процесах з одного виду матеріалу отримують один вид напівфабрикатів чи готового продукту (розпилювання дерева на дошки)
n За ступенем безперервності виконуваних робіт виробничі процеси поділяють на неперервні та перервні (дискретні) n Непередбачена зупинка неперервного процесу пов’язана з великими втратами для виробництва (наприклад, доменної печі) http: //www. youtube. com/watch? feature=endscreen&v= E 0 i 95 ze. TJIM&NR=1 n Дискретним процесам притаманна циклічність, пов'язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг тощо) http: //www. youtube. com/watch? v=bk. Vmbd. K 4 n 7 E n http: //www. youtube. com/watch? v=ELR 4 u. Nu_Xmo&fea ture=related
n Характер використовуваного устаткування при виконанні робіт є ознакою для виділення апаратурних (замкнених) та відкритих (локальних) процесів n У першому випадку технологічний процес здійснюють у спеціальних агрегатах (апаратах, печах, ваннах), а в другому – робітник здійснює обробку предметів праці з допомогою певних інструментів і механізмів
n За масштабами виробництва однорідної продукції виробничі процеси поділяють на масові, серійні та одиничні n При масових процесах однорідну продукцію виготовляють у величезних кількостях (виробництво цементу) n Серійній тип виробництва характеризується широкою номенклатурою випуску постійно повторюваних видів продукції значними кількостями (виготовлення різноманітних марок світильників) n Одиничний процес властивий для виробництва крупних унікальних машин (літаків, гідротурбін), коли замовлення складається з одного чи кількох виробів
n Залежно від закінченості етапу виготовлення продукції загальні виробничі процеси поділяють на певні фази n Як правило, виділяють три фази виробництва: заготівельну, обробну і складальну n У машинобудуванні це буде литво, механічна обробка та складання виробів, у швейній промисловості – маркування, розкрій і пошиття одягу n У свою чергу, кожна фаза складається з окремих часткових виробничих процесів n Наприклад, у машинобудуванні ливарна фаза складається з приготування суміші, виробництва форм для литва, власне литва і інше
2. Організаційні типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика n Ефективність організації того чи іншого виробничого процесу залежить від організаційного типу виробництва n Він становить собою сукупність основних ознак, що визначають організаційнотехнологічну характеристику виробничого процесу n Від типу виробництва залежать конкретні форми й методи його підготовки, планування, обліку і контролю
n Виробництво — це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції
Є чотири типи виробництва: n. Одиничне n. Серійне n. Масове n. Дослідне
n Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається (наприклад, виготовлення гідротурбін, великих лайнерів, доменних печей автомобілів на замовлення, яхт)
Одиничне виробництво: http: //www. youtube. com/watch? v=Qv. U-zr. Clsks - виготовлення широкого асортименту продукції; - невеликий обсяг випуску однакових виробів; - асортимент продукції не повторюється або повторюється - нерегулярно; на робочих місцях відсутня глибока спеціалізація, закріплення операцій за робочими місцями; застосування універсального устаткування, що розміщується однотипними технологічними групами; потреба в наявності висококваліфікованих робітниківуніверсалів; значна питома вага ручної праці; висока трудомісткість та собівартість продукції; значна кількість незавершеного виробництва; мобільність та висока ступінь пристосування до умов зміни попиту на готову продукцію
n Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і загальний їх випуск може бути досить великим (виготовлення світильників, щогл для ліній електропередач, сільськогосподарських знарядь)
n Залежно від кількості виробів у серії, характеру і трудомісткості їх виготовлення, частоти повторення серій, значення коефіцієнта закріплення операцій розрізняють дрібносерійне, середньосерійне і великосерійне виробництво
Серійність встановлюють за допомогою коефіцієнта серійності: де NД. О. – кількість детале-операцій, що виконуються в цеху; NР. М. – кількість робочих місць в цеху
n при масовому виробництві КСЕР = 1 n при крупносерійному КСЕР = 2– 5 n при середньосерійному КСЕР = 5– 20 n при дрібносерійному КСЕР = 20– 40 n при одиничному КСЕР > 40
Серійне виробництво: http: //www. youtube. com/watch? v=t. NEB-Exb. Log http: //www. youtube. com/watch? feature=endscreen&v=U 4 Sj. ZUCX 1 Po&NR=1 http: //www. youtube. com/watch? NR=1&feature=endscreen&v=pnx. Br 9 Bc. Eg 4 nвипуск достатньо широкої, але більш обмеженої, ніж в одиничному виробництві, номенклатури продукції; nвиготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями); n спеціалізація на робочих місцях, можливість закріплення за кожним робочим місцем певного ряду операцій; n використання як універсального, так і спеціального устаткування, яке обслуговується спеціальними робітниками; n зниження собівартості; n кваліфікація робітників середня або висока; n зниження трудомісткості та використання ручної праці
n Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного і тривалого виготовлення окремих виробів n Наприклад, виготовлення облицювальної плитки, цегли, автомобілів однієї марки
Масове виробництво: http: //www. youtube. com/watch? NR=1&feature=endsc reen&v=k 5 a. Wy 9 Oj. ZZE - виготовлення однотипної продукції в великих обсягах протягом тривалого проміжку часу; - вузька номенклатура продукції; - вузька спеціалізація робочих місць; - значна кількість вузько спеціалізованого високопродуктивного обладнання, застосування спеціального оснащення; - високий відсоток механізованих, автоматизованих технологічних процесів; - високий рівень автоматизації контролю якості; - різке скорочення ручної праці; - використання праці як вузькоспеціалізованих робітників невисокої кваліфікації, так і висококваліфікованого персоналу; - мінімальна собівартість продукції в порівнянні с одиничним або серійним
n До переваг масового виробництва слід віднести стабільність технологічних процесів, можливість застосування продуктивнішого і дешевшого спеціалізованого устаткування, скорочення непродуктивних витрат часу, пов’язаних з переходом від однієї роботи до іншої, високий рівень поділу праці та підвищення її ефективності, спрощення і здешевлення обліку, нормування і планування виробництва
n Дослідне виробництво – це виробництво, де виготовляють зразки або партії (серії) виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доопрацювання конструкцій n За своїми характеристиками дослідне виробництво близьке до одиничного
Показники 1. Номенклатура випуску продукції одиничний нестійка і різноманітна 2. Сталість номенклатури Тип виробництва серійний масовий обмежена серіями один чи декілька виробів без повторень періодично повторюється постійний випуск виробів протягом тривалого часу 3. Спеціалізація робочих місць операції не закріплюють за робочими місцями 4. Устаткування і його розміщення універсальне, за груповою ознакою за робочими місцями закріплюють періодично повторювані операції універсальне і спеціальне, за груповою ознакою та ходом технологічного процесу 5. Технологічне оснащення 6. Кваліфікація основних робітників 7. Питома вага ручної праці в трудомісткості продукції 8. Види руху предметів праці за операціями 9. Метод розробки технологічного процесу 10. Річна програма випуску виробів (для середнього підприємства) універсальне висока послідовний універсальне і спеціальне за кожним робочим місцем закріплюється 1 операція спеціальне, за ходом технологічного процесу спеціальне порівняно невисока на середня, висока на верстатах з потокових лініях, висока на ЧПУ та гнучких автоматизованих лініях незначна або й практично середня відсутня паралельно-послідовний паралельний розробка маршрутної технології складання операційнотехнологічних карт детальна розробка технологічного процесу за операціями, включаючи переходи до 10 11 -5000 більше 5000
n Тип виробництва на дільниці визначають за типом переважної більшості робочих місць, а цеху – за типом переважної більшості дільниць; по заводу в цілому – за типом виробництва, який переважає на дільницях і в цехах n На практиці на одному підприємстві можуть зустрічатись дільниці і цехи масового, серійного та індивідуального виробництва n Найважливішим є віднесення до певного типу підприємства в цілому, яке визначають умовно за типом виробництва, що переважає на ньому
n Тип виробництва вирішальним чином впливає на ефективність n n використання ресурсів підприємства Найефективнішим є масове виробництво, яке дає змогу вибирати прогресивні вихідні матеріали і заготовки, високопродуктивне устаткування та оснащення, найпрогресивніші методи організації виробничих процесів, краще використовувати трудові ресурси В результаті на підприємствах такого типу значно нижча собівартість виготовленої продукції Використання групових методів обробки, автоматизація та електронізація виробничих процесів дають змогу застосувати організаційні форми масового виробництва у серійному, або навіть і в дрібносерійному виробництвах Організаційно-технічний рівень серійних виробничих процесів підвищують гнучкі виробничі системи
3. Поняття і класифікація методів організації виробничого процесу n. Організаційним типам виробництва відповідають методи його організації, тобто як буде здійснюватись власне процес виготовлення продукції
Є два методи організації виробництва: n непотоковий n потоковий
Непотоковий вид виробничих процесів характерний для одиничних типів виробництва з непостійною номенклатурою виробів n Йому властиві такі ознаки: n на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування; n робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій, наприклад: групи токарних, фрезерних, свердлильних та інших верстатів; n предмети праці переміщуються у процесі обробки складними маршрутами, внаслідок чого є великі перерви між операціями. Це великою мірою впливає на збільшення перерв між операціями; n Непотоковий метод може застосовуватись і в серійному виробництві відповідно до номенклатури й асортименту виробів
4. Загальна характеристика потокового виробництва n Потокове виробництво (метод) - високоефективний метод організації виробничого процесу n В умовах потоку виробничий процес здійснюється у максимальній відповідності до принципів його раціональної організації
Ознаки потокового виробництва: http: //www. youtube. com/watch? v=u. Vv. NX 8 Jti 2 U n за групою робочих місць закріплюється обробка або складання виробів однієї назви (обмеженої кількості найменувань конструктивно і технологічно однорідних виробів; n технологічний процес має високу поопераційну диференціацію; на кожному робочому місці виконуються одна чи кілька подібних операцій; n предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями відповідно до ритму роботи; n робочі місця розміщуються послідовно по ходу технологічного процесу
Умови застосування n Потокові методи організації виробництва застосовуються за умов виготовлення продукції у значних обсягах і на протязі тривалого часу, що властиве для великосерійного та масового виробництва
Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія http: //www. youtube. com/watch? v=t 3 e. Oc. V 26 XRQ nтобто технологічно та організаційно виокремлена група робочих місць, на яких виготовляється один чи кілька типорозмірів подібних виробів у відповідності з ознаками потокового виробництва
Класифікація потокових ліній за певними ознаками Ознака класифікації Потокова лінія Сутнісна характеристика Однопредметна Номенклатура виробів Лінія, на якій обробляється або складається виріб одного типорозміру на протязі тривалого часу Багатопредметна Лінія, на якій одночасно або послідовно виготовляється кілька типорозмірів виробів, подібних за конструкцією і технологією виготовлення Перервна (прямоточна) Лінія, на якій предмети праці переміщуються по операціях безперервно Лінія, яка не може забезпечити безперервну обробку предметів внаслідок несинхронності операцій. Предмети праці чекають своєї черги на обробку Спосіб підтримання ритму З регламентованим ритмом Предмети праці передаються з операції на операцію через точно визначений час, тобто з заданим ритмом З вільним ритмом Предмети праці з операції на операцією можуть передаватися з відхиленням від розрахункового ритму Місце виконання операції З робочим конвеєром Робочий конвеєр окрім транспортування і підтримки ритму є безпосереднім місцем виконання операцій Конвеєр із зняттям предметів Є характерним для процесів, операції яких виконуються на технологічному устаткуванні Спосіб переміщення предметів Конвеєр з безперервним рухом Має постійну швидкість та під час роботи не зупиняються Конвеєр з пульсуючим рухом Під час виконання операцій стоїть нерухомо, приводиться в дію періодично через проміжок часу рівному такту лінії Ступінь безперервності процесу Безперервна
Особливість організації потокового виробництва великогабаритних виробів n За умови виробництва (складання) таких виробів організується так званий стаціонарний потік n Він відображає організацію виробництва, за якої вироби формуються у нерухомому положенні на складальних стендах, а пересуваються спеціалізовані групи (бригади) робітників, які виконують відповідні операції
При проектуванні потокових ліній проводять ряд розрахунків n Тактом потокової лінії називають проміжок часу між двома виготовлюваними один за одним предметами праці: n Такт однопредметної потоковою лінії: n де ФД – дійсний фонд робочого часу потокової лінії; n NЗ – норма запуску виробів на потокову лінію.
Дійсний фонд робочого часу потокової лінії: n де ФН – номінальний (режимний) фонд робочого часу потокової лінії; n S – режим роботи лінії (кількість змін); n t. ЗМ – тривалість зміни; n ПР – процент часу простою лінії в ремонті.
Величину, що обернена тактові, називають темпом потокової лінії: n Т – тривалість періоду, за який визначається темп випуску (в тих же одиницях, що і такт лінії); n r – такт однопредметної потокової лінії
При передачі виробів транспортними партіями вони сходять з конвеєра через проміжок часу, який називають ритмом потокової лінії: http: //www. youtube. com/watch? v=r 4 Eqp. Smfu. Y 8 http: //www. youtube. com/watch? feature=endscreen&v=YHX 1 HNJR_J 0&NR=1 n де r – такт однопредметної потокової лінії; n n – кількість деталей в транспортній партії.
Швидкість руху конвеєра визначають: n де l – крок конвеєра; n r – такт потокової лінії.
Крок конвеєра визначають відстанню між двома суміжними робочими місцями n Довжина конвеєра визначається наступним чином: n а) при односторонньому розміщенні робочих місць: n де C – кількість робочих місць; n I – крок конвеєра (віддаль між центрами двох сусідніх робочих місць).
n б) при двосторонньому розміщенні робочих місць: n де C – кількість робочих місць; n I – крок конвеєра (віддаль між центрами двох сусідніх робочих місць); n R – радіус закруглення конвеєра.
n Розрахункову кількість робочих місць на і -ій операції визначають виходячи з тривалості цієї операції і такту потокової лінії: n де TШТ – норма часу на виконання і-тої операції; n r – такт потокової лінії
n Кількість робочих місць на багатопредметній потоковій лінії: n де n – кількість різних видів виробів, що виготовляється на лінії; n TЦ і – тривалість циклу виготовлення і-того виробу; n N і – обсяг випуску і-тих виробів в розрахунковому періоді; n ФД – дійсний (ефективний) фонд часу роботи потокової лінії
Перевагами потокового виробництва над традиційними формами його організації у сучасних умовах є: n підвищення продуктивності праці n збільшення випуску продукції n зниження собівартості продукції n значне скорочення тривалості виробничого циклу n спрощення обліку та планування виробництва
Тенденції розвитку потокового виробництва: n створення все більшої кількості автоматичних ліній, спрямоване на усунення істотного недоліку потокового виробництва — примітивізації праці робітників; n підвищення гнучкості виробництва шляхом впровадження устаткування з числовим програмним управлінням (ЧПУ), багатофункціональних роботів, гнучких автоматизованих систем, яке спрямоване на більш швидкий перехід на випуск нових виробів
5. Організація виробничого процесу в часі n Близьким до виробничого процесу є поняття виробничого циклу n Під виробничим циклом слід розуміти час перебування предмета праці у виробничому процесі – від надходження на першу виробничу операцію до отримання готової продукції n Він характеризується тривалістю і структурою
n Під тривалістю виробничого циклу (ТВЦ) розуміють календарний проміжок часу між початком і закінченням виробничого процесу виготовлення одного виробу чи партії цих виробів n Треба зазначити, що величина ТВЦ для найпростіших деталей може становити кілька хвилин, а для великих технічних комплексів – навіть до кількох років n На підприємстві вона залежить, головним чином, від таких факторів, як характер продукції, трудомісткість її виготовлення, асортимент випуску виробів, складність технологічного процесу
n Під структурою виробничого циклу розуміють склад і співвідношення окремих видів витрат часу в процентах до загальної його тривалості n Вивчати структуру виробничого циклу необхідно для того, щоб можна було правильно встановити кількість і величину виробничих одиниць і підрозділів підприємства, раціонально розмістити на потокових лініях робочі місця, вивчити можливості для ущільнення витрат робочого часу на окремих технологічних операціях і т. д.
6. Поняття якості продукції, показники та методи оцінки якості n Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів відповідно до її призначення n Тому слід розуміти: n по-перше, не всі властивості продукції входять до поняття “якість”; n по-друге, якість продукції визначають потребою суспільства; n по-третє, задоволення потреб споживачів повинно здійснюватись у точній відповідності з призначенням продукції
n Кількісну характеристику властивостей продукції, яка входить до складу її якості, називають показником якості продукції n Показники якості поділяються на одиничні та комплексні n Якщо показник якості визначає лише одну властивість виробу, він називається одиничним (розміри виробу, його маса, термін служби і т. д. ) n Комплексні показники якості характеризують одночасно кілька властивостей продукції і в свою чергу поділяються на групові, інтегральні та узагальнюючі
n Групові показники якості характеризують певну групу властивостей продукції n Інтегральні показники якості відображають співвідношення сумарного корисного ефекту від експлуатації чи споживання продукції і сумарних витрат на її створення та експлуатацію чи споживання n Узагальнюючий показник якості відносять до такої сукупності властивостей, за якою оцінюють якість продукції n Класифікація показників якості продукції за характерними її властивостями дозволяє пов’язати між собою показники і властивості продукції, а також визначити номенклатуру техніко-економічних показників для оцінки її якості
7. Управління якістю продукції n послідовність розробки і організації управління якістю продукції, складається з п’яти ключових термінів: 1. “Політика вирішення проблем якості” 2. “Петля якості” 3. “Система якості” 4. “Управління якістю” 5. Забезпечення якості
n На макрорівні проблемами якості в Україні займається Національна Рада з питань якості (створена Указом Президента України від 2 вересня 1997 року № 942/97) n Згідно з Указом Національна Рада є консультативно-дорадчим органом, який сприяє розробці та реалізації національної політики щодо якості продукції, товарів і послуг і їх конкурентоспроможності
8. Стандартизація продукції. Вітчизняні стандарти n Стандартизація – це діяльність з метою досягнення певного ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих чи можливих завдань. Об’єктом стандартизації є предмет (продукція, процес, послуга) n Головне завдання стандартизації – створення системи нормативно-технічної документації, яка визначала б прогресивні вимоги до продукції, що виготовляється для потреб народного господарства, населення, експорту, а також контроль за відповідним використанням названої документації
Нормативні документи із стандартизації поділяються на: n державні стандарти України – ДСТУ; n галузеві стандарти – ГСТУ; n стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок – СТТУ; n технічні умови – ТУ; n стандарти підприємств – СТП
n. Сертифікація продукції – це процес випробувань товару на відповідність до стандартних вимог під час його реалізації
Робота з сертифікації в Україні базується на 12 стандартах: n ДСТУ 3410 - 96 – Основні положення; n ДСТУ 3411 - 96 – Вимоги до органів сертифікації продукції і порядок n ДСТУ 3412 - 96 – Вимоги до випробувальних лабораторій і порядок їх n n n n n акредитації; ДСТУ 3413 -96 – Порядок проведення сертифікації продукції; ДСТУ 3414 - 96 – Атестація виробництва. Порядок здійснення; ДСТУ 3415 - 96 – Реєстри системи; ДСТУ 3416 -96 – Порядок реєстрації об’єктів добровільної сертифікації; ДСТУ 3417 -96 – Процедура визначення результатів сертифікації продукції, що імпортується; ДСТУ 3418 - 96 – Вимоги до аудиторів і порядок їх атестації; ДСТУ 3419 - 96 – Сертифікація систем якості. Порядок проведення; ДСТУ 3420 - 96 – Вимоги до органів сертифікації систем якості та порядок їх акредитації; ДСТУ 3498 -96 – Бланки документів. Форма та опис
n На рисунку зображені національні знаки відповідності, які інформують споживача, що: а) продукція пройшла випробування з усіх показників обов’язкових вимог до неї; б) продукція відповідає всім вимогам нормативних документів; в) продукція відповідає лише окремим вимогам споживачів
9. Економічне значення сертифікації продукції. Види сертифікації n Економічна віддача від підвищення якості продукції визначається n n n n за наступними показниками: Річний економічний ефект від виробництва продукції підвищеної якості Річна економія від збільшення прибутку внаслідок зміни якості продукції Термін окупності додаткових капіталовкладень у поліпшення якості продукції Коефіцієнт економічної ефективності додаткових капіталовкладень у поліпшення якості продукції Загальний річний економічний ефект при виробництві і використанні нових конструкцій засобів праці тривалого використання Загальний річний економічний ефект від виробництва і використання нових або удосконалених предметів праці Приведені витрати по і-тому варіанту
10. Шляхи підвищення якості продукції n Планування підвищення якості продукції повинно базуватися передовсім на старанному вивченні поточного та перспективного попиту на його продукцію, аналізі відгуків споживачів n Досягти необхідного рівня якості та конкурентоспроможності реалізованих на відповідних ринках товарів можна різними способами, які можна поділити на три групи:
Технічні: 1. Використання досягнень науки і техніки в процесі проектування виробів; 2. Запровадження новітньої технології виробництва і суворе дотримання технологічної дисципліни; 3. Забезпечення належної технічної оснащеності виробництва; 4. Удосконалення застосовуваних стандартів і технічних умов; 5. Поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації та забезпечення заданого рівня якості, адже саме стандарти й технічні умови відображають сучасні вимоги споживачів до технічного рівня та ін. ;
6. Збільшення випуску сертифікованої продукції; 7. Покращення окремих показників якості продукції, що випускається (надійність, економічність); 8. Удосконалювати показники транспортабельності продукції, куди відносяться допустимі температура, вологість, тиск, час транспортування; 9. Підприємство повинно вимагати від своїх постачальників відповідного покращення якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що постачається; 10. Досягнення й перевершення технічного рівня та якості найкращих вітчизняних та зарубіжних зразків
Організаційні: 1. Запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління; 2. Удосконалення методів контролю й розвиток масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції; 3. Розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами та покупцями (споживачами); 4. Узагальнення й використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності продукції; 5. Модернізація або зняття з виробництва неконкурентоспроможної продукції; 6. Використання власного або іншого автопарку, автомашин для надійного та безпечного транспортування готової продукції та сировини
Економічні та соціальні: 1. Застосування узгодженої системи прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів; 2. Установлення прийнятних для продуцентів і споживачів цін на окремі види товарів; 3. Використання ефективної мотивації праці всіх категорій персоналу підприємства; 4. Всебічна активація людського чинника та проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання
Виробництво жувальної гумки n http: //www. youtube. com/watch? NR=1&v=8 n. K LTv 9 bd. GA&feature=endscreen
Скачать презентацию Тема 13 Організація виробництва і забезпечення якості продукції
organiz_virob.pptx