ТЕМА 13 ОЦІНКА РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ 1 Експертна оцінка

ТЕМА 13. ОЦІНКА РЕКРЕАЦІЙНИХ ТЕРИТОРІЙ 1. Експертна оцінка потенціалу розвитку туризму в районах і областях України 2. Методика оцінки рекреаційних територій 3. Оцінка природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

«Людина не може повернутися до стану долюдської гармонії з природою, тому вона повинна шукати єдності з нею за допомогою розвитку та вдосконалення своїх розумних, істинно людських здібностей» Еріх Фромм

13. 1. Експертна оцінка потенціалу розвитку туризму в районах і областях України n n 1. 2. Експертне оцінювання — процедура отримання оцінки проблеми на основі групової думки спеціалістів (експертів). Спільна думка має більшу точність, ніж індивідуальна думка кожного з фахівців. Даний метод можна рекомендувати для отримання якісних оцінок, ранжирування – наприклад для порівняння декількох проектів за їх ступенем відповідності заданому критерію. Методи експертних оцінок можна розділити на дві групи: методи колективної роботи експертної групи методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.

Методи колективної роботи експертної групи припускають отримання загальної думки в ході сумісного обговорення вирішуваної проблеми. Іноді ці методи називають методами прямого отримання колективної думки. Основна перевага цих методів полягає в можливості різностороннього аналізу проблем. Недоліками методів є: 1) складність процедури отримання інформації, 2) складність формування групової думки по індивідуальних думках експертів, 3) можливість тиску авторитетів в групі. Методи колективної роботи включають: n "мозкової атаки“; n "сценаріїв“; n "ділових ігор“; n "нарад"; n "суду".

Метод "мозкової атаки" n n n Методи цього типу відомі також під назвою колективної генерації ідей, мозкового штурму, дискусійних методів. Всі ці методи засновані на вільному висуненні ідей, направлених на вирішення проблеми. Потім з цих ідей відбираються найбільш цінні. Перевагою методу "мозкової атаки" є висока оперативність отримання необхідного рішення. Основним недоліком його – складність організації експертизи, оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємин.

Метод "сценаріїв" n n n Методом "сценаріїв" є сукупність правил з викладу письмової пропозицій фахівців з вирішуваної проблеми. Сценарієм є документ, що містить аналіз проблеми і пропозиції по її реалізації. Пропозиції спочатку пишуть експерти індивідуально, а потім вони узгоджуються і висловлюються у формі єдиного документа. Основною перевагою сценарію є комплексний обхват вирішуваної проблеми в доступній для сприйняття формі. До недоліків можна віднести: можливі неоднозначність; нeчіткіcть висловлюваних питань; нeдocтaтня обґрунтованість окремих рішень.

Метод “ділова гра” n n "Ділові ігри" засновані на моделюванні функціонування соціальної системи управління при виконання операцій, направлених на досягнення поставленої мети. На відміну від попередніх методів, де експертні оцінки формуються в ході колективного обговорення, ділові ігри припускають активну діяльність експертної групи, за кожним членом якої закріплений певний обов'язок відповідно до заздалегідь складених правил і програми. Основною перевагою ділових ігор є можливість вироблення рішення в динаміці з урахуванням всіх етапів досліджуваного процесу при взаємодії всіх елементів суспільної системи управління. Недолік полягає в складності організації ділової гри в умовах, наближених до реальної проблемної ситуації.

Метод "нарад" ("комісій", "круглого столу") n n n Метод "нарад" ("комісій", "круглого столу") - найпростіший і традиційний. Він припускає проведення наради або дискусії з метою вироблення єдиної колективної думки з вирішуваної проблеми. На відміну від методу "мозкової атаки" кожен експерт може не тільки висловлювати свою думку, але і критикувати пропозиції інших. У результаті такого ретельного обговорення зменшується можливість помилок при виробленні рішення. Перевагою методу є простота його реалізації. Проте на нараді може бути прийнято помилкову думку одну з учасників через його авторитет, службове положення, наполегливість або ораторські здібності.

Метод "суду" n n n n Метод "суду" є різновидом методу "нарад" і реалізується по аналогії з веденням судового процесу. В ролі "підсудних" виступають вибирані варіанти рішення; в ролі "суддів" - особи, що ухвалюють рішення; в ролі "прокурорів" і "захисників" – члени експертної групи. Роль "свідків" виконують різні умови вибору і доводи експертів. При веденні такого "судового процесу" відхиляються або приймаються ті або інші рішення. Метод "суду" доцільно використовувати за наявності декількох груп експертів, що дотримуються різних варіантів рішення.

Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи засновані на попередньому отриманні інформації від експертів, опитуваних незалежно один від одного, з подальшою обробкою отриманих даних. До цих методів можна віднести: n методи анкетного опитування; n інтерв'ю; n методи "Дeльфі". Основні переваги методу індивідуального експертного оцінювання полягають в їх: n оперативності, n можливості повною мірою використовувати індивідуальні здібності експерта, n відсутності тиску з боку авторитетів і в низьких витратах на експертизу. Головним їх недоліком є високий ступінь суб'єктивності отримуваних оцінок із-за обмеженості знань одного експерта.

Метод "Дeльфі", або метод "дeльфійcькoгo оракула", є ітеративною процедурою анкетного опитування. При цьому дотримується вимога відсутності особистих контактів між експертами і забезпечення їх повною інформацією по всіх результатах оцінок після кожного туру опиту із збереженням анонімності оцінок, аргументації і критики. n Процедура методу включає декілька послідовних етапів опитування. 1. На першому етапі проводиться індивідуальне опитування експертів, зазвичай у формі анкет. Експерти дають відповіді, не аргументуючи їх. Потім результати анкет обробляються і формується колективна думка групи експертів, виявляються і узагальнюються аргументації на користь різних думок. 2. На другому – вся інформація повідомляється експертам і їх просять переглянути оцінки і пояснити причини своєї незгоди з колективною думкою. Нові оцінки знов обробляються і здійснюється перехід до наступного етапу. n Практика показує, що після трьох-чотирьох етапів відповіді експертів стабілізуються, і необхідно припиняти процедуру. n Перевагою методу "Дeльфі" є використання зворотного зв'язку в ході опитування, що значно підвищує об'єктивність експертних оцінок. n Проте даний метод вимагає значного часу на реалізацію всієї багатоетапної процедури. n

Основні етапи процесу експертного оцінювання: 1) формування мети і завдань експертного оцінювання; 2) формування групи управління і оформлення рішення на проведення експертного оцінювання; 3) вибір методу отримання експертної інформації і способів її обробки; 4) підбір експертної групи і формування при необхідності анкет опиту; 5) опитування експертів (експертиза); 6) обробка і аналіз результатів експертизи; 7) інтерпретація отриманих результатів; 8) складання звіту.

13. 2. Методика оцінки рекреаційних територій n n n 1) 2) 3) 4) 5) 6) 7) 8) При створенні підприємств туристичного бізнесу, плануванні маршрутів, турів важливо оцінити рекреаційну придатність певних територій, об'єктів, які будуть використані для туризму, лікування і відпочинку. Оцінка рекреаційних ресурсів – важливе і актуальне завдання, яке ускладнюється відсутністю чітких методик. Вдосконалений варіант методики оцінки і зміст еколого-рекреаційного паспорта території передбачає дослідження території за восьма рекреаційними блоками (табл. 1): рельєф - 5 параметрів; водні об'єкти - 9 параметрів; рослинний покрив - 9 параметрів; естетичний потенціал - 7 параметрів; культурно-просвітницькі об'єкти - 10 параметрів; установи відпочинку - 8 параметрів; культові споруди - 9 параметрів; техногенні показники - 9 параметрів.

Таблиця 1 - Оцінка рекреаційних територій № Параметр Показники ступеня сприятливості Сприятливий Відносно сприятливий (3 бали) (2 бали) Блок 1. Рельєф 1 2 3 4 5 Глибина розчленовування яробалочною мережею, м. Густота розчленовування, км Крутизна схилів Естетична цінність (виходи кристалічних порід, печери, гроти) Панорамність 1 Береги 2 Підходи до води 3 4 Пляжі Несприятливий (1 бал) 30 -60 10 -30 Менше 1 1 -3 Більше 3 3 -5 5 -10 Менше 3, більше 10 Є виходи кристалічних порід та інші цікаві об’єкти в комплексі Є тільки один із компонентів Названі компоненти відсутні Фокусні пункти, з яких відкриваються широкі та далекі види Фокусні пункти з невеликою панорамою Відсутність фокусних пунктів Блок 2. Водні об’єкти Сухі терасовані, без крутих Сухі, але круто схилені, часто Береги заболочені, схилів, здатні для використання обривисті, освоєння яких потре- дуже круті з високим в натуральному стані бує нескладних споруд для обривом спуску до води Відкриті Потребують незначного Топкі, закриті розчищення Пісок, дрібна галька Велика галька, трава Глина, велике каміння 5 Протяжність мілини (глибина 0, 5 -1, 2 м) Дно 20 -50 <20; >50 Відсутня Пісок, дрібна галька Велика галька, трава 6 Швидкість течії, м/с <0, 3 -0, 5 Глина, велике каміння, великі плити, мушлі, гостре каміння >5 7 Амплітуда хвиль, бали 0 -1 1 -2 >3 8 Температура води, 0 С Менше 5 Від 16 -17 до 25 -26 <16; >25 9 Ступінь заростей, % Менше 5 5 -10 >10

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій № Параметр Показники ступеня сприятливості Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий (2 бали) Блок 1. Рельєф 1 2 3 4 5 Глибина розчленовування яробалочною мережею, м. Густота розчленовування, км Крутизна схилів 30 -60 10 -30 Менше 1 1 -3 Більше 3 3 -5 5 -10 Менше 3, більше 10 Є тільки один із компонентів Названі компоненти відсутні Відсутність фокусних пунктів Естетична цінність (виходи крис Є виходи кристалічних порід та -талічних порід, печери, гроти) інші цікаві об’єкти в комплексі Панорамність Фокусні пункти, з яких відкриваються широкі та далекі види 1 Береги 2 Підходи до води 3 4 Пляжі Несприятливий (1 бал) Фокусні пункти з невеликою панорамою Блок 2. Водні об’єкти Сухі терасовані, без крутих Сухі, але круто схилені, часто Береги заболочені, схилів, здатні для використання обривисті, освоєння яких потре- дуже круті з високим в натуральному стані бує нескладних споруд для обривом спуску до води Відкриті Потребують незначного Топкі, закриті розчищення Пісок, дрібна галька Велика галька, трава Глина, велике каміння 5 Протяжність мілини (глибина 0, 5 -1, 2 м) Дно 20 -50 <20; >50 Відсутня Пісок, дрібна галька Велика галька, трава 6 Швидкість течії, м/с <0, 3 -0, 5 Глина, велике каміння, великі плити, мушлі, гостре каміння >5 7 Амплітуда хвиль, бали 0 -1 1 -2 >3 8 Температура води, 0 С Менше 5 Від 16 -17 до 25 -26 <16; >25 9 Ступінь заростей, % Менше 5 5 -10 >10

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій (продовження) № Показники ступеня сприятливості Параметр Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий(2 бали) Несприятливий (1 бал) Блок 3. Рослинний покрив 1 Тип: Ліси ------------------Степи Змішані -----------------Різнотрав’я Темнохвойні ліси зі змішаними листовими ---------------Типчаково-ковильні 2 Залуженість, % 15 -25 10 -15 <10 3 Заболоченість, % 1 -3 3 -5 >5 4 Наявність цікавих об’єктів (ендеміків) Більше ніж 7 видів 4 -6 видів Мало або відсутні 5 Спроможність ловити шуми Висока (змішані ліси з підліском) Середня (змішані ліси без підліска) Низька (вузьколистові породи без підліска) 6 Пилоосаджуюча спроможність Бук лісовий, звичайний, дуб, в’яз, тополя Сосна звичайна, клен Тополя, ялинка 7 Газоулавлююча спроможність Висока Середня Низька 8 Фітонцидна активність Сосна звичайна, ялинка колюча, яловець звичайний Тополя пірамідальний, горіх грецький Відсутність порід, перелічених в графах 1, 2 9 Іонізуюча спроможність Береза, дуб, піхта, липа Верба біла, яблуня звичайна Дуб болотний, липа, горіх грецький Березові, сірі ліси ------------Типчакові з вираженою дигресією Блок 4. Естетичний потенціал 1 Співставлення компонентів ландшафту Гармонічне Відносно гармонічне Негармонічне 2 Наявність сільських населених пунктів 1 -10 Не більше 20 Більше 20 3 Пересувні об’єкти на фоні пейзажу 1 -2 об’єкта, що періодично виникають Більше 2 об’єктів, що періодично виникають Постійна наявність

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій (продовження) № Показники ступеня сприятливості Параметр Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий(2 бали) Несприятливий (1 бал) Блок 3. Рослинний покрив 1 Тип: Ліси ------------------Степи Змішані -----------------Різнотрав’я Темнохвойні ліси зі змішаними листовими ---------------Типчаково-ковильні 2 Залуженість, % 15 -25 10 -15 <10 3 Заболоченість, % 1 -3 3 -5 >5 4 Наявність цікавих об’єктів (ендеміків) Більше ніж 7 видів 4 -6 видів Мало або відсутні 5 Спроможність ловити шуми Висока (змішані ліси з підліском) Середня (змішані ліси без підліска) Низька (вузьколистові породи без підліска) 6 Пилоосаджуюча спроможність Бук лісовий, звичайний, дуб, в’яз, тополя Сосна звичайна, клен Тополя, ялинка 7 Газоулавлююча спроможність Висока Середня Низька 8 Фітонцидна активність Сосна звичайна, ялинка колюча, яловець звичайний Тополя пірамідальний, горіх грецький Відсутність порід, перелічених в графах 1, 2 9 Іонізуюча спроможність Береза, дуб, піхта, липа Верба біла, яблуня звичайна Дуб болотний, липа, горіх грецький Березові, сірі ліси ------------Типчакові з вираженою дигресією Блок 4. Естетичний потенціал 1 Співставлення компонентів ландшафту Гармонічне Відносно гармонічне Негармонічне 2 Наявність сільських населених пунктів 1 -10 Не більше 20 Більше 20 3 Пересувні об’єкти на фоні пейзажу 1 -2 об’єкта, що періодично виникають Більше 2 об’єктів, що періодично виникають Постійна наявність

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій (продовження) № Показники ступеня сприятливості Параметр Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий(2 бали) Несприятливий (1 бал) Блок 4. Естетичний потенціал 4 Сезонна ритміка Ландшафт естетичний цілий рік Ландшафт красивий тільки в один із сезонів Відсутня 5 Кольорова палітра Різноманіття кольорів, де переважають заспокійливі тони Різноманіття кольорів Кольорове одноманіття 6 Унікальність Єдиний в своєму роді Рідко зустрічається Звичайний 7 Структура ґрунту Достатньо тверда, але без каміння Пісок, камениста Заболочена Блок 5. Культурно-просвітницькі об’єкти 1 Зовнішній вигляд Відповідає нормам містобудування, не потребує ремонту Потребує косметичного ремонту Аварійний стан 2 Збереженість Добра Потребує незначної реставрації Погано збереглася 3 Композиційна цінність Знаходяться серед відкритого ландшафту, гармонічно з ним поєднуючись, віддаленість фокусної точки 300 -500 м Знаходяться серед напіввідкритого ландшафту, віддаленість фокусної точки 500 -700 м Знаходяться серед забудов, лісів, віддаленість фокусної точки більше 700 м 4 Історична привабливість Пов’язані з історичними подіями в житті країни, краю Пов’язані з історичними подіями місцевого значення Не мають історичної цінності 5 Художня цінність Естетично красиво оформлені Мають незначну художню цінність Не мають художньої цінності 6 Наукова цінність Використовується в наукових дослідженнях загально державного масштабу Використовується в наукових дослідженнях місцевого масштабу Не мають наукової цінності

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій (продовження) № Показники ступеня сприятливості Параметр Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий(2 бали) Несприятливий (1 бал) Блок 4. Естетичний потенціал 4 Сезонна ритміка Ландшафт естетичний цілий рік Ландшафт красивий тільки в один із сезонів Відсутня 5 Кольорова палітра Різноманіття кольорів, де переважають заспокійливі тони Різноманіття кольорів Кольорове одноманіття 6 Унікальність Єдиний в своєму роді Рідко зустрічається Звичайний 7 Структура ґрунту Достатньо тверда, але без каміння Пісок, камениста Заболочена Блок 5. Культурно-просвітницькі об’єкти 1 Зовнішній вигляд Відповідає нормам містобудування, не потребує ремонту Потребує косметичного ремонту Аварійний стан 2 Збереженість Добра Потребує незначної реставрації Погано збереглася 3 Композиційна цінність Знаходяться серед відкритого ландшафту, гармонічно з ним поєднуючись, віддаленість фокусної точки 300 -500 м Знаходяться серед напіввідкритого ландшафту, віддаленість фокусної точки 500 -700 м Знаходяться серед забудов, лісів, віддаленість фокусної точки більше 700 м 4 Історична привабливість Пов’язані з історичними подіями в житті країни, краю Пов’язані з історичними подіями місцевого значення Не мають історичної цінності 5 Художня цінність Естетично красиво оформлені Мають незначну художню цінність Не мають художньої цінності 6 Наукова цінність Використовується в наукових дослідженнях загально державного масштабу Використовується в наукових дослідженнях місцевого масштабу Не мають наукової цінності

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій (продовження) № Показники ступеня сприятливості Параметр Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий (2 бали) Несприятливий (1 бал) Блок 5. Культурно-просвітницькі об’єкти 7 Доступність для відвідувань Не більше 1, 5 години при подорожі транспортом і не більше 25 хвилин пішки. Є можливість дістатися багатьма видами транспорту Безпечні, конструкції мають велику стійкість 8 Безпечність об’єкту 9 Атрактивна ємність комплексу Не більше 2 годин 10 Стійкість до рекреаційного навантаження Стійкий, може витримати значний потік рекреантів 2 -4 години подорожування. Є можливість дістатися хоча б одним з видів транспорту, при пішохідному русі необхідно витратити 25 -40 хвилин Відносно безпечні, потребують незначного укріплення конструкцій на випадок непередбачених ситуацій Не більше 2, 5 годин Більше 4 годин при подорожуванні і більше 40 хвилин при пішохідному русі. Відсутні під’їдні дороги. Нестійкі конструкції, можливо обрушення Відносно стійкий Нестійкий, при великому потоці людей порушується цінність Блок 6. Установи відпочинку 1 2 Відповідність сучасним містобудівним нормам Наявність об’єктів харчування 3 Наявність питної води 4 Розташування За межами 100 -метрової водоохоронної зони та санітарно-захисних зон 5 Навантаженість на пляж 6 Наявність цегляних споруд Більше 7 м 2 площі на людину 100 -70% житлового фонду 7 Транспортна доступність Більше 3 годин На 100 -70% На 70 -40% Менше 30% Є їдальні, кафе, що відповідають вимогам Є власне артезіанське джерело Є їдальня Немає їдальні Немає власного джерела, використовується джерело іншої установи або водопровідна вода Вода привозиться За межами санітарно-захисних зон, не більше 70% об’єктів потребують виносу за межі 100 метрової водоохоронної зони 7 -5 м 2 площі на людину В межах водоохоронних або санітарно-захисних зон 70 -40% житлового фонду Менше 30% житлового фонду Більше ніж в 4 годинах їзди В межах 2 годин їзди Не більше ніж в 3 годинах їзди Менше 5 м 2 на людину

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій (продовження) № Показники ступеня сприятливості Параметр Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий (2 бали) Несприятливий (1 бал) Блок 5. Культурно-просвітницькі об’єкти 7 Доступність для відвідувань Не більше 1, 5 години при подорожі транспортом і не більше 25 хвилин пішки. Є можливість дістатися багатьма видами транспорту Безпечні, конструкції мають велику стійкість 8 Безпечність об’єкту 9 Атрактивна ємність комплексу Не більше 2 годин 10 Стійкість до рекреаційного навантаження Стійкий, може витримати значний потік рекреантів 2 -4 години подорожування. Є можливість дістатися хоча б одним з видів транспорту, при пішохідному русі необхідно витратити 25 -40 хвилин Відносно безпечні, потребують незначного укріплення конструкцій на випадок непередбачених ситуацій Не більше 2, 5 годин Більше 4 годин при подорожуванні і більше 40 хвилин при пішохідному русі. Відсутні під’їдні дороги. Нестійкі конструкції, можливо обрушення Відносно стійкий Нестійкий, при великому потоці людей порушується цінність Блок 6. Установи відпочинку 1 2 Відповідність сучасним містобудівним нормам Наявність об’єктів харчування 3 Наявність питної води 4 Розташування За межами 100 -метрової водоохоронної зони та санітарно-захисних зон 5 Навантаженість на пляж 6 Наявність цегляних споруд Більше 7 м 2 площі на людину 100 -70% житлового фонду 7 Транспортна доступність В межах 2 годин їзди Більше 3 годин На 100 -70% На 70 -40% Менше 30% Є їдальні, кафе, що відповідають вимогам Є власне артезіанське джерело Є їдальня Немає їдальні Немає власного джерела, використовується джерело іншої установи або водопровідна вода Вода привозиться За межами санітарно-захисних зон, не більше 70% об’єктів потребують виносу за межі 100 метрової водоохоронної зони 7 -5 м 2 площі на людину В межах водоохоронних або санітарно-захисних зон 70 -40% житлового фонду Менше 30% житлового фонду Більше ніж в 4 годинах їзди Не більше ніж в 3 годинах їзди Менше 5 м 2 на людину

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій (продовження) № Показники ступеня сприятливості Параметр Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий (2 бали) Несприятливий (1 бал) Блок 6. Установи відпочинку 8 Озеленість Не менше ніж 7 м 2 зелених насаджень на людину 7 -3 м 2 зелених насаджень на людину Менше 3 м 2 зелених насаджень на людину Блок 7. Культові споруди 1 Історична значимість Побудовано до 1910 р. , пам’ятні історичні місця Побудовано в 1911 -1980 рр. або за останні 10 років, але на місці більш давньої споруди Побудовано за останні 10 років 2 Архітектурно-просторове рішення: Архітектурний напрям Повна відповідність історикоархітектурним напрямам конфесії Відносна відповідність Невідповідність 3 Інтер’єр Насичений інтер’єр, що відповідає напрямам конфесії Достатній ступінь насиченості інтер’єру Скудний інтер’єр 4 Правовий статус Підлеглість архієрею, стоїть на обліку при раді народних депутатів Невизначеність Споруди, що орендуються 5 Значення об’єкту Міжнародне або національне Регіональне Місцеве 6 Композиційна цінність Знаходиться на височині Відсутність окремих елементів 7 Доступність Розташований поряд з великими магістралями або в місті За містом поряд з великими магістралями Поряд є великі житлові або промислові райони з багатоповерхівками За містом, пряме сполучення тільки по ґрунтовим дорогам 8 Ступінь збереженості Нові будівлі або якісні споруди після капітального ремонту, сприятливі інженерно-геологічні умови Потребує косметичного ремонту, задовільні інженерногеологічні умови Аварійний або перед аварійний стан, не сприятливі інженерногеологічні умови 9 Безпечність Відповідає будівельним нормам, вимогам пожарної безпеки Застарілі елементи конструкції, які можуть перейти в аварійний стан Невідповідність будівельних норм вимогам пожарної безпеки

Таблиця 8. 1 - Оцінка рекреаційних територій (продовження) № Показники ступеня сприятливості Параметр Сприятливий (3 бали) Відносно сприятливий (2 бали) Несприятливий (1 бал) Блок 6. Установи відпочинку Блок 7. Культові споруди 1 Історична значимість Побудовано до 1910 р. , пам’ятні історичні місця Побудовано в 1911 -1980 рр. або за останні 10 років, але на місці більш давньої споруди Побудовано за останні 10 років 2 Архітектурно-просторове рішення: Архітектурний напрям Повна відповідність історикоархітектурним напрямам конфесії Відносна відповідність Невідповідність 3 Інтер’єр Насичений інтер’єр, що відповідає напрямам конфесії Достатній ступінь насиченості інтер’єру Скудний інтер’єр 4 Правовий статус Підлеглість архієрею, стоїть на обліку при раді народних депутатів Невизначеність Споруди, що орендуються 5 Значення об’єкту Міжнародне або національне Регіональне Місцеве 6 Композиційна цінність Знаходиться на височині Відсутність окремих елементів 7 Доступність Розташований поряд з великими магістралями або в місті За містом поряд з великими магістралями Поряд є великі житлові або промислові райони з багатоповерхівками За містом, пряме сполучення тільки по ґрунтовим дорогам 8 Ступінь збереженості Нові будівлі або якісні споруди після капітального ремонту, сприятливі інженерно-геологічні умови Потребує косметичного ремонту, задовільні інженерногеологічні умови Аварійний або перед аварійний стан, не сприятливі інженерногеологічні умови 9 Безпечність Відповідає будівельним нормам, вимогам пожарної безпеки Застарілі елементи конструкції, які можуть перейти в аварійний стан Невідповідність будівельних норм вимогам пожарної безпеки 10 Рівень психофізіологічного комфорту рекреантів Кількість позитивних > 60% від загальної кількості відвідувачів Кількість позитивних 60 -40% від загальної кількості відвідувачів Кількість позитивних відгуків < 40% від загальної кількості відвідувачів

Вибір даних блоків залежить від того, для яких видів туризму передбачається використання території, наприклад при виборі території для пляжно-купального відпочинку найбільше значення має сприятливість цим параметрам, що належать до перших блоків, а також шостого блоку, якщо мова йде про тривалий відпочинок. n Якщо територія володіє ще й іншими рекреаційними параметрами, то це створює додаткові переваги У тому випадку, коли планується використання території для маршрутно-пізнавального туризму, в першу чергу треба враховувати естетичний потенціал, культурно-просвітницькі об'єкти, в той же час мають значення природні і техногенні показники. n Для показників кожного блоку розроблена оцінна шкала за ступенем сприятливості рекреаційного використання об'єкту, виражена в балах. n Для оцінки перших семи блоків використана трибальна система: 1 бал - об'єкт по цьому параметру не сприятливий для відпочинку; 2 бали - відносно сприятливий; 3 бали - сприятливий для відпочинку. Виняток становив останній восьмий блок у зв'язку із специфікою оцінюваних параметрів. У даному блоці прийнята декілька інша система оцінки: позитивні значення: 3 бали - по цьому параметру об'єкт оптимально підходить; 2 бали - сприятливий для відпочинку; 1 бал - не сприятливий для відпочинку; і негативні значення: -1 – оцінюваний об'єкт по цьому параметру незадовільний; -2 – небезпечний для людини; -3 – не сумісний із знаходженням людини. n

Блок 8. Техногенні показники оцінки рекреаційних територій

Інтегральні оцінки по кожному блоку розраховують, використовуючи формулу: Аі де Аі – сумарна оцінка рекреаційних ресурсів, бал; і – кількість показників; хі – фактична кількість балів і-го показника; n – кількість показників, що враховуються в оцінці об’єкта за шкалою оцінки.

n n n Для територій, що мають вищий ступінь сприятливості (придатних для освоєння в природному стані) інтегральна оцінка знаходиться в межах від 3 до 2, 5 бали. Якщо територія вимагає нескладних робіт по усуненню забруднення або очищенню території при допустимому екологічному навантаженні, її оцінка знаходиться в межах 2, 4 -1, 5 бали. Несприятливі для рекреаційних цілей території оцінюються в 1, 4 -1, 0 бал. На відміну від методики оцінки рекреаційних об'єктів для оцінки рекреаційних територій вводиться вагомість показників. Приведений підхід до оцінки ступеня сприятливості тієї або іншої території для рекреаційних цілей може бути використаний не тільки при виборі зон для короткочасного відпочинку поблизу місць мешкання в межах промислових районів або міст, але і для з'ясування перспектив розвитку різних видів туризму. При цьому важливою умовою приведення в єдину систему всіх природоохоронних заходів в межах того або іншого ландшафту є постійна підтримка ландшафту в найбільш сприятливому для відпочинку людей стані, поліпшення його екологічних показників, естетичних і функціональних властивостей.

13. 3. Оцінка природних краєзнавчотуристичних ресурсів України В природному блоці для оцінки виділяють такі складові: n геологічні (спелеологічні) ресурси; n орографічні ресурси; n кліматичні ресурси; n ресурси гідрографії; n рослинні ресурси; n ресурси тваринного світу. Вибір цієї групи підтверджує значущість даних ресурсів для організації рекреаційно-туристичної діяльності.

Оцінка геологічних ресурсів Бал оцінки геологічних ресурсів визначається з врахуванням: 1) закарстованості; 2) довжини пусток; 3) глибини пусток. Найбільшу підсумкову оцінку (5 балів) спелеоресурсів, одержали: АР Крим, Тернопільська, Чернівецька області Ці території відомі такими об'єктами як печери Червона, Мармурова, Емше. Баїр-Хосар і ін. (Крим), Оптимістична (Тернопільська область), Попелюшка в Чернівецькій області; по 4 бали - шість областей (Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Одеська, Херсонська, Хмельницька). Таким чином, саме території цих дев'яти суб'єктів адміністративнотериторіального розподілу України слід вважати найсприятливішим полігоном для розвитку спелеотуризма.

Оцінка орографічних ресурсів При оцінці орографічних ресурсів в увагу беруться якісні характеристики рельєфу, враховуються найвідоміші гірські вершини, які знаходяться у межах тієї або іншої області (автономії). Таким чином, 1 балом оцінювалися орографічні ресурси переважно рівнинних областей (Житомирська, Київська, Сумська, Херсонська, Чернігівська): 5 - територія переважно гірських і предгірних областей (автономії) - АР Крим, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька; 2 -4 балами - орографічні ресурси «проміжних» територій (2 бали Волинська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська. Полтавська, Рівненська, Харківська; 3 Донецька, Запорізька, Луганська, Черкаська; 4 бали - Вінницька, Тернопільська, Хмельницька).

Оцінка кліматичних ресурсів Кліматичні ресурси оцінюються по таких показниках: 1) середня температура липня; 2) тривалість періоду з температурою вище +10°С; 3) річна кількість опадів. В цілому в Україні сприятливі для розвитку літньої рекреації температурні показники (багаторічна середньолипнєва температура повітря знаходиться в межах +16, 0. . . +23, 8°С), втім найсприятливішими липневими температурами повітря характеризуються • АР Крим, • Дніпропетровська, • Запорізька, • Миколаївська, • Одеська, • Херсонська області (5 балів).

Територію України в цілому слід вважати сприятливою для літнього оздоровлення, лікування, туризму, адже на території семи адмінодиниць тривалість періоду з температурою зверху +10°С складає півроку (Вінницька, Дніпропетровська, Херсонська області, АР Крим) або 172 -183 дні (Закарпатська, Миколаївська, Полтавська області), на решті території (17 областей) тривалість відповідного періоду складає 155 -170 днів. Своєрідним виключенням є Чернівецька область, де середня тривалість періоду з температурою зверху +10 З - 131 день. При оцінці річної кількості опадів по двом-трьом показникам враховувалися лише максимальні. Отже, 1 бал - 1000 -1500 мм; 2 бали - 700 – 1000 мм; 3 - 600 – 700 мм; 4 -500 -600 мм; 5 балів - менше 500 мм

Що стосується Криму, то показник опадів в горах не враховувався (середньорічна кількість опадів від 500 мм на передгір'ї до 1100 мм на Головному пасмі) на відміну від Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей, що є логічним виключенням (в іншому випадку з урахуванням цього показника АР Крим одержала б лише 1 бал). Найбільші бали (5, 4) одержали 15 админодиниць, що відповідає 410 -590 мм опадів за рік.

Найсприятливішими для розвитку рекреації по цих кліматичних елементах (кількість опадів 1000 -1411 мм за рік) є області надмірної вогкості (чотири Карпатські області - Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька). Це підтвердили катастрофічні повені 2001 р. в Закарпатті.

Бал оцінки кліматичних ресурсів адміністративно-територіальних суб'єктів України визначається як сума балів оцінки середньої температури липня, річної кількості опадів, тривалості періоду з температурою зверху +10°С. При визначенні бала кліматичних ресурсів виходять з того, що: 1 бал - 3 -5 днів; 2 бали - 6 -7; 3 бали - 8 -10; 4 бали - 11 -12; 5 балів -13 -15. Найбільший бал (5) інтегрованої оцінки кліматичних ресурсів автономії, областей України одержали чотири приморські території і одна Придніпровська: 1. АР Крим, 2. Запорізька, 3. Миколаївська, 4. Херсонська 5. 5. Дніпропетровська. 4 бали - дві Приморські області (Одеська, Донецька), три Придніпровські (Кіровоградська, Полтавська, Черкаська) і дві - Вінницька, Луганська - які не мають виходу ні до однієї великої річки (в даному дослідженні це Дунай, Дніпро), ні до моря (що може розцінюватися як достатньо «високе досягнення» цих областей, прихований ресурс, чинник розвитку рекреації і туризму). 3 бали одержали шість областей і найменші (1 -2 бали) - сім областей, що в цілому характеризує їх як області надмірного зволоження і щодо низьких температур, розташовані в Карпатах, Поліссі.

Оценка ресурсів гідрографії До ресурсів гідрографії для оцінки відносять площі актуальних смуг (зон «краєвого ефекту» ) і рекреаційних акваторій, які розраховуються за відповідною методикою. Туристичні ресурси гідрографії включають такі характеристики водних об'єктів (морів, річок, водосховищ, озер): 1) 2) 3) 4) площа актуальних смуг і рекреаційних акваторій морів; площа актуальних смуг і акваторій річок; площа актуальних смуг і акваторій озер; площа актуальних смуг і акваторій водосховищ.

Враховуючи те, що розміри (площа) акваторій річок, озер, водосховищ значно менші, ніж морів, а також те, що для рекреації використовується не тільки прибережна частина річок, озер, водосховищ, але і інші, більш віддалені, глибокі ділянки (рибалка, рух пасажирського судна під час круїзів по фарватеру річки, водосховища і ін. ), враховується вся акваторія останніх. Інакше кажучи, під рекреаційною акваторією розуміється водна поверхня певної річки, озера, водосховища. Бал оцінки ресурсів гідрографії адміністративних одиниць визначається за часткою загальної площі актуальних смуг і рекреаційних акваторій морів, річок, озер, водосховищ в загальній площі адмінодиниць. При визначенні бала ресурсів гідрографії виходять з того, що: 1 бал - 1, 0 -5, 0%; 2 -5, 1 -10, 0; 3 -10, 1 -15, 0; 4 -15, 1 -20. 0; 5 балів - зверху 20, 0%. Найбільшу оцінку ресурсів гідрографії, частка яких в площі админодиниць складає 17 -23% одержали три області (Волинська, Закарпатська, Черкаська). Ці області забезпечили собі лідируюче положення за рахунок «річкової складової» . 17 областей і Крим оцінено в 2 -3 бали, останню (1 бали) групу складають Луганська, Харківська, Донецька, Житомирська області.

Оцінка рослинних ресурсів При бальній оцінці рослинних ресурсів до уваги беруть дві характеристики лісопокритої площі території (лісам, як більш вагомому для організації рекреації і туризму типу рослинності, надається перевага перед іншими типами - рослинністю степів, лугів, болот): 1) площа лісів; 2) лісистість території. При визначенні бала площі лісів виходили з того, що: 1 бал - до 2, 0 тис. км 2; 2 бали-2, 0 -3, 9; 3 бали - 4, 0 -5, 9; 4 бали -6, 0 -7, 9 тис. км 2; 5 балів -площа області (автономії) складає понад 7, 9 тис. км 2. Найбільші бали (5, 4) одержали області Поліського і Карпатського регіонів, а найменші (1) - області степової зони (окрім Тернопільської обл. ), що є підставою активізації в їх межах відповідних фітомеліоративних заходів. Більшість адмінобластей і Крим оцінені 2 -3 балами.

При визначенні бала лісистості території виходили з того, що: 1 бал - до 10, 0%; 2 бала -10, 6 -19, 9%; 3 бала-20, 0 -29, 9%; 4 бала-30, 0 -39, 9; 5 балів звище 39, 9% лісистості території області (автономії). Найбільші бали (5, 4), як і у попередньому випадку, одержали області Карпатського і Поліського регіонів, а якнайменший (1) області степової і лісостепової зони (Тернопільська область за рахунок відносно невеликої площі одержала 2 бали), що також можна вважати підставою для збільшення їх природного рекреаційного потенціалу шляхом посилення його рослинної (лісовий) складової. Решта територій (дев'ять областей і АР Крим) оцінена проміжними 2 -3 балами. Бал оцінки рослинних ресурсів автономної республіки, області визначався як сума балів оцінки площі лісів і лісистості території. При визначенні бала рослинних ресурсів виходили з того, що: 1 бал -2 -3; 2 -4 -5; 3 -6 -7; 4 -8 -9; 5 балів-10. Інтегральна оцінка лісових РТР показує, що найвигідніше (5, 4 бали) положення по цих показниках мають шість областей Поліського і Карпатського регіонів, а саме «слабке» (1, бал) - дев'ять областей Днепропетровска, донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Тернопільська, Херсонська, АР Крим і решту дев'яти областей оцінений в 2 -3 бали.

Оцінка тваринних ресурсів Вибір видів тварин був обумовлений, в першу чергу, традиційністю цих видів як об'єктів полювання (мисливський туризм) і наявністю відповідних якісних і кількісних показників. При визначенні бала густини населення лисиці звичайну виходили з того, що: 1 бал - 10 -20 особин на 100 км 2 ; 2 - 21 -30; 3 - 31 -40: 4 - 41 -50; 5 балів - понад 50 особини на 100 км 2. Найбільше розповсюдження популяція лисиці звичайної придбала в Миколаївській, Харківській, Черкаській (5 балів). Вінницької, Сумської, Херсонської, Чернівецької (4 бали) областях, а якнайменше - в Запорізькій, Київській, Рівненській, Чернігівській (1 бал).

При визначенні бала розповсюдження і густини населення куниці лісової і куниці кам’яної виходили з того, що: 1 бал - менше 2 особин на 100 км 2 (області з переважно несприятливою екологічною ситуацією); 2 бали - менше 2 (області з переважно сприятливою екологічною ситуацією): 3 бала -2 -5; 4 бала - 6 -15; 5 балів - 16 -20 особин на 100 км 2. Так само були обчислені бали розповсюдження і густини населення зайця-русака, оленя кабана, косулі, лося. Найвищу (5 балів) оцінку тваринних ресурсів мають Закарпатська, Чернівецька, Черкаська, Івано-Франківська, Харківська області. Найнижчий бал (1) одержали степові і лісостепові області (Запорізька, Полтавська, Донецька), які характеризуються високою розораністю, а також Рівненська область (слід зазначити, що територія Ровненщини одержала найвищий бал по густині населення лося європейського).

Інтегральна оцінка природного блоку. Бал природного блоку адміністративно-територіальних суб'єктів України визначався як сума балів оцінки геологічних, орографічних, спелеологічних, рослинних, гідрографії, тваринних, кліматичних ресурсів. Аналіз інтегральної оцінки природного блоку свідчить про те, що щонайвищу (5 балів) оцінку одержали закарпатська область (загальна сума балів 25) і АР Крим (загальна сума балів 24), які мають по чотири-п'ять перших (5) і других (4) місць в більшості з шести природних номінацій. Найнижчу оцінку (1 бал) одержали Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Чернігівська, Полтавська області.

Оцінка природно-антропогенних РТР адміністративнотериторіальних суб'єктів України. В основу бальної оцінки природно-антропогенних РТР була встановлена площа природоохоронних територій адміністративно-територіальних суб'єктів України. При визначенні бала природно-антропогенного блоку виходили з того, що: 1 бал - до 30, 0 тис. га; 2 -30, 0 -60, 0, 3 -60, 1 -100, 0, 4 - 100, 1 -200, 0, 5 балів понад 200, 0 тис. га. Найбільші абсолютні показники площі природоохоронних територій, оцінені максимально (5 -4 бали), мають АР Крим, Херсонська і Закарпатська області. Максимальна оцінка, яку одержали ці території є символічною і цілком логічної, адже Крим інтегрує унікальні гірські, гірсько-приморські, приморські ландшафти, які охороняються, найціннішу в державі континуальну «актуальну смугу» , яка пнулася від Феодосії до Великої Алушти і Великої Ялти і далі до Евпаторії. Херсонська область - єдина в Україні, яка омивається двома морями, на території якій знаходиться найбільший в країні острів (територія о. Джарілгач охороняється), унікальна екосистема Нижнього Дніпра.

Закарпатська область має межі з країнами так званого «далекого зарубіжжя» , є західним форпостом України, що слід розцінювати як унікальні умови розвитку прикордонного туризму. Але головним є те, що в межах АР Крим, Херсонської і Закарпатської областей знаходиться ряд найбільших за площею і найцінніших по біологічному і физико-географічному різноманіттю природоохоронних територій загальнодержавного значення. Найнижчу оцінку (1 бал) одержали 14 областей (56% від загальної кількості админтериторій), але слід врахувати те, що в даному випадку частка природоохоронних територій областей не аналізувалася - цілком можливо, що цей показник відносно деяких з 14 областей був би вище (наприклад, щодо Чернівецької обл. ).