Тема 13 Кримінологічна характеристика та протидія злочинам у

Тема 13 Кримінологічна характеристика та протидія злочинам у сфері економіки

Навчальні питання 1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності 2. Причини й умови, що детермінують економічну злочинність 3. Запобігання злочинам у сфері економіки

Навчальна література Кримінологія (Особлива частина) : навчальний посібник / Кол. авторів : Блага А. Б. , Васильєв А. А. , Давиденко Л. М. та ін. : за заг. ред. О. М. Литвинова; наук. ред. серії О. М Бандурка. – Х. : Харків. нац. ун-т внутр. справ, 2011. – 347 с. Тема 6. стор. 154 -179

1. Кримінологічна характеристика економічної злочинності Економічна злочинність це – сукупність посягань, що вчинюються у сфері економічних відносин та спрямовані на отримання економічної (корисливої) вигоди

Ознаки економічної злочинності vвластиве будь-якій державі та виникає в результаті високо-інтелектуальної злочинної діяльності осіб з метою незаконного спрямування частини економічних ресурсів на свою користь; vвиникає у сфері управління державним або приватним майном і пов'язана з використанням службового становища з корисливими намірами;

vстримує розвиток ринкових відносин, вільної конкуренції, а в кінцевому підсумку - підриває основи економічної безпеки держави; vстимулює «тіньовий» капітал, корупцію та організовану злочинність; vвключає в себе переважно умисні суспільно-небезпечні діяння, які вчинюються особами, що включені в систему економічних відносин;

vзаподією значні матеріальні збитки; vвикликає соціальну нестабільність, зневіру законослухняних громадян у спроможність держави захистити їхні інтереси; vмає високий ступінь латентності та відрізняється різноманітністю способів вчинення таких злочинів.

Кількість зареєстрованих злочинів в сфері економіки з 2005 по 2010 рік

Структура економічної злочинності

Злочини у сфері службової діяльності (2011 р. ) vслужбове підроблення – 6442 vзловживання владою чи службовим становищем – 4114 vхабарництво - 2875

Злочини у сфері господарської діяльності • порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом – 2135 (20, 9 %); • фіктивне підприємництво – 565 (5, 5 %); • легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом – 344 (3, 4 %); • шахрайство з фінансовими ресурсами – 349 (3, 4 %); • нецільове використання бюджетних коштів – 37 (0, 4 %); • незаконна приватизація державного, комунального майна – 34 (0, 4 %); • недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання – 43 (0, 4 %); • незаконні дії щодо приватизаційних паперів – 2 (0, 02 %)

Географія економічної злочинності № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. Регіон дослідження Україна Луганська область Одеська область Дніпропетровська область Запорізька область м. Київ Чернівецька область Донецька область Сумська область Івано-Франківська область Кіровоградська область Коефіцієнт злочинної інтенсивності 80 152 124 115 93 74 66 66 57 51 47

Особа економічного злочинця ь переважають особи віком старше 30 років; ь переважно чоловіки, але частка жінок складає – 35 -40%; ь соціальний статус – робітники (60 -65%) решта службовці; ь рівень освіти – вища освіта (8 -10%), спеціальна та середня освіта (65 -70%); ь рівень рецидиву не перевищує 7 -9%

2. Детермінація економічної злочинності Групи криміногенних факторів: vекономічні; vсоціальні; vполітичні; vправові; vорганізаційно-управлінські; vнедоліки в діяльності правоохоронних органів

Економічні детермінанти: v загальна економічна криза, що охопила Україну у 90 -ті роки та криза 2008 -2010 років; v недоліки в регулюванні кредитно-фінансових відносин; v безгосподарність адміністративно-командної системи; v низький рівень доходів населення в країні; v недоліки соціально-економічної політики держави; v існування в українській економіці корпоративних організацій як частини кримінального підприємництва тощо.

Соціальні детермінанти: vнизький матеріальний рівень життя населення; vіснування в суспільстві значної кількості безробітних громадян; vіснування соціально незахищених верств населення; vрозшарування населення на бідних та багатих.

Політичні детермінанти: vвідсутність зваженої державної політики у земельній сфері, приватизації стратегічних об’єктів промисловості; vнеобгрунтоване намагання широко використовувати і впроваджувати зарубіжний досвід господарювання; vвідсутність політичної волі щодо рішучих кроків у проведенні соціальних реформ тощо.

Правові детермінанти: vнедосконалість норм бюджетного та податкового законодавства; vнеобґрунтована штучна конкуренція окремих норм у кримінальному законодавстві; vвідсутність механізмів реалізації частини законів, які регулюють економічні відносини; vіснування відповідних прогалин у законодавчому забезпеченні протидії злочинності

Організаційно-управлінські детермінанти: vнедоліки функціонування механізму державного управління економічними процесами; vнаявність корупції, хабарництва та протекціонізма в організаційно-управлінській діяльності державних органів; vнаявність шахрайства з фінансовими ресурсами, які сприяють фіктивному банкрутству стратегічних державних підприємств тощо.

Місце України по рівню корупції в світі

3. Запобігання злочинам у сфері економіки В цілому протидія злочинності у сфері економіки, як елемент системи соціального управління, включає в себе комплекс: ü загальносоціальних заходів; ü спеціально-кримінологічних заходів.

Загальносоціальні заходи протидії üекономічні заходи; üсоціальні заходи; üполітичні заходи; üорганізаційно-управлінські заходи; üправові заходи; üтехнічні заходи; üвиховні заходи.

Суб’єкти загальносоціальної протидії: v. Президент України; v. Кабінет Міністрів України; v. Верховна Рада України; vобладміністрації; vоргани місцевого самоврядування; vгромадські організації.

Економічні заходи протидії економічної злочинності: ü створення економічної основи для збереження та розвитку трудового, інтелектуального, науково-технічного потенціалу; ü розвиток середнього та малого підприємства; ü створення умов для добросовісної конкуренції; ü гарантоване державою не втручання в оперативно-господарську діяльність підприємств; ü реформування банківської системи та системи оподаткування тощо.

Спеціально-кримінологічні заходи протидії економічній злочинності Суб’єкти протидії: ü органи внутрішніх справ; ü податкова міліція; ü органи прокуратури; ü Державна митна служба України; ü Служба безпеки України; ü Державна казначейська служба України; ü Державна фінансова інспекція України; ü Антимонопольний комітет тощо.

Органи внутрішніх справ Кількість виявлених економічних злочинів ОВС – 70 -75 % Підрозділи ОВС, які здійснюють протидію: Ø підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю; Ø підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю.

Нормативно-правове забезпечення діяльності підрозділів ОВС ü Конституція України; ü Кримінальний процесуальний кодекс України; ü Закони України: «Про оперативно-розшукову діяльність» , «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» , «Про засади запобігання і протидії корупції» ; ü Наказ МВС України від 03. 09. 2012 № 769 «Про організацію діяльності підрозділів державної служби боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України» тощо.

Спеціально-кримінологічні заходи протидії: ü створення нового механізму валютномитного контролю, який би був заснований на організаційній взаємодії фінансових, банківських та митних органів; ü здійснення комп’ютерного контролю за імпортом підакцизних товарів, їх реалізацією та проходженням транзитних вантажів територією держави;

ü проведення комплексних перевірок законності здійснення товарно-грошових операцій суб’єктами підприємницької діяльності, що створені при державних підприємствах; ü контроль сфери державних закупівель та використання бюджетних коштів; ü контроль проходження бюджетних коштів, що спрямовані на адресну підтримку; ü посилення відповідальності службових осіб;

ü контроль правоохоронних органів за діяльністю суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних відносин; ü арешт рахунків компаній-банкрутів, повернення вкладів акціонерів та інших вкладників; ü контроль за законодавством щодо звільнення від оподаткуванням; ü контроль за зберіганням товарноматеріальних цінностей в аграрному секторі економіки;

ü контроль за сплатою ПДВ, виявлення та припинення “конвертаційних центрів”; ü викриття та припинення товарно-грошевих операцій пов’язаних з приховуванням різниці між собівартістю та роздрібними цінами; ü контроль за відшкодуванням ПДВ; ü контроль за фінансовою діяльністю великих та стратегічно важливих для держави підприємств; ü контроль ринку підакцизних товарів;

ü проведення роботи, спрямованої на протидію переміщенню територією держави неякісної продукції тваринного походження; ü контроль за процесом приватизації підприємств; ü активізацію оперативно-розшукової діяльності з метою посилення протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; ü захист інтелектуальної власності.

Завдання на самостійну підготовку 1. Розкрийте недоліки в діяльності правоохоронних органів як детермінанти економічної злочинності. 2. Розкрийте зміст загальносоціальних заходів протидії економічній злочинності (соціальні заходи; політичні заходи; організаційноуправлінські заходи; правові заходи; технічні заходи; виховні заходи)