Тема 12. ТИПИ І ФОРМИ ДЕРЖАВ Заняття 1. Типологія держав, її форми
Навчальні питання 1. 2. 3. 4. Типологія держав: підстави, підходи, сучасний погляд на проблему. Форми державного правління. Форми державного устрою. Форми державного режиму.
Література: n n 1. Основна література n Кельман М. С. , Мурашин О. Г. Загальна теорія держави і права. Підручник. – К. : Кордон, 2006. – с. 63 -81, 98 -108. n Скакун О. Ф. Теорія держави і права. Підручник. – Харків: Консум; Ун-т внутр. справ, 2003. – с. 73 -83. n Кокодій Ю. В. , Курбацький С. А. Теорія держави: навчальний посібник. – Хмельницький: Вид: Національна академія ПВУ, 2003. –с. 79 -97. 2. Додаткова література: n Навчальний посібник. Теорія держави і права. За загальною ред. В. В. Копейчикова. - К. : Юрінформ, 1995. С. 41 -42; 69 -76. n Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. - Бородянка, 1993. С. 33 -37.
Аристотель вважав, що основними критеріями розмежування держав є : ý ý ý кількість керуючих у державі (правління одного, правління не багатьох, правління більшості); мета держави; всі держави поділялись на правильні (в них досягається суспільне благо) і неправильні (в них переслідуються приватні цілі).
Полібій відмічав: Ì Ì що розвиток держави, зміна його типів (різновидів) є закономірним процесом, що визначається природою. держава розвивається по нескінченному колу, яке включає фази зародження, становлення, розквіту, спаду і зникнення. розвиток держави, її оновлення і зміни – це замкнене коло основою зміни циклів у розвитку держави є зміни у співвідношенні державної влади і людини.
Марксистсько-ленінська типологія держави: Формація – це історичний тип суспільства, Формація заснований на певному способі виробництва. n n перехід формацій відбувається в результаті зміни відживших форм виробничих відносин і заміни їх новим економічним ладом; тип держави визначається на основі того, який економічний базис ця держава захищає, інтересам якого пануючого класу вона служить.
Основні характеристики різних типів держави згідно формаційної концепції ? Рабовласницький тип держави – це держави організація політичної влади пануючого класу в рабовласницькій суспільно-економічній формації. Важлива функція цих держав – захист власності (засоби виробництва і раби) рабовласників.
Феодальний тип держави ? є засобом класового панування кріпосників, поміщиків, головним засобом захисту привілеїв феодалів, спричиняє тиск на пригнічених і залежних селян.
Буржуазний тип держави ? функціонує на базі виробничих відносин, заснованих на капіталістичній приватній власності (засоби виробництва) і юридичній незалежності робітників від експлуататорів.
Соціалістичний тип держави ? засновує таку систему економічних відносин, яка базується на спільній власності на знаряддя і засоби виробництва, передбачає співпрацю вільних від експлуатації людей.
З точки зору характеру державного союзу і положення, яке займає індивід у цьому союзі існують такі головні історичні типи держави: Øдавньосхідна, Ø грецька, Ø римська, Ø середньовікова, Ø сучасна.
Англійський історик А. Тойнбі: Цивілізація - це відносно замкнутий і локальний стан суспільства, яке відрізняється культурними, економічними та іншими факторами.
Західноєвропейська наука, як правило, наука поділяє держави в залежності від характеру взаємовідносин між державою і владою та особистістю. Г. Кельзен: q демократія; q автократія.
Американський професор Р. Макайвер: n n династична (антидемократична), де династична загальна воля (державна) не виражає волі більшості населення; демократична, де у державах народ демократична безпосередньо керує, або активно підтримує керівництво держави.
Форма держави – це складне суспільне явище, яке включає в себе три взаємозв'язаних елементи: форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.
Форма правління являє собою структуру вищих органів державної влади, порядок їх формування і розподілу компетенції між ними. Форма державного правління дає можливість з’ясувати: n як створюються вищі органи держави і їх побудову; n як будуються взаємовідносини між верховною державною владою і населенням країни; n яким чином організація вищих органів держави забезпечує права і свободи громадян.
Монархія – це така форма правління, при якій Монархія верховна державна влада здійснюється однією особою і передається, як правило, за спадком. Основними ознаками класичної монархії є: n існування одного правителя держави, який користується своєю владою до кінця життя (король, цар, шах, імператор); n спадковий порядок прийняття верховної влади; n представництво держави монархом за своїм переконанням; n юридична безвідповідальність монарха.
Абсолютна монархія – така форма правління, при якій верховна державна влада за законом цілісно належить одній особі – царю, королю або імператору. Представницька монархія – це така централізована форма державного правління, при якій влада монарха обмежується представницьким органом (зібранням). Конституційна монархія являє собою таку форму правління, при якій влада монарха значно обмежувалась представницьким органом.
Парламентська монархія характеризується такими основними ознаками: n n уряд формується з представників певної партії (або партій); у законодавчій, виконавчій і судовій сфері влада монарха фактично відсутня, вона є символічною; n законодавчі акти приймаються парламентом і формально підписуються монархом; n уряд згідно з конституцією несе відповідальність не перед монархом, а перед парламентом.
Ознаки дуалістичної монархії: юридично і фактично влада розділялась між урядом, який формував монарх, і парламентом; уряд у дуалістичній монархії формується незалежно від партійного складу в парламенті та не несе відповідальності перед ним; монарх при цьому виражає інтереси феодалів, а феодалів парламент представляє інтереси буржуазії й інших прошарків суспільства.
Республіка – це така форма правління, при якій верховна державна влада здійснюється виборними органами, які вибираються населенням на певний строк. Загальними ознаками республіканської форми правління є: 4 існування одноосібного і (або) колегіального голови держави; 4 вибори на певний термін голови держави й інших верховних органів державної влади; 4 юридична відповідальність голови держави у випадках, передбачених законом; 4 обов'язковість рішень верховної державної влади для всіх інших державних органів;
Парламентська республіка – різновидність сучасної форми державного правління, при якій верховна роль в організації державного життя належить парламенту. Ä уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, які належать до тих партій, які володіють більшістю голосів у парламенті; Ä уряд несе колективну відповідальність перед парламентом за свою діяльність; Ä він залишається при владі до тих пір, поки отримує підтримку більшості парламенту. підтримку
Президентська республіка – це форма державного правління, яка поряд з парламентською поєднує в руках президента уповноваження голови держави і голови уряду Характерні риси президентської республіки: Æпозапарламентський метод позапарламентський президента і формування уряду; обрання Æвідповідальність уряду перед президентом, а відповідальність не перед парламентом; Æбільші, ніж у парламентській республіці, повноваження голови держави
Форма державного устрою – це адміністративно-територіальна будова держави, яка розкриває взаємовідносини між центральними і місцевими органами державної влади, державного суверенітету в центрі і на місцях, їх розподіл між складовими частинами держави.
Форма державного устрою показує: ìз яких частин складається внутрішня структура держави; ìякий правовий статус цих частин і які взаємовідносини їх органів; ìяк будуються відносини між центральними і місцевими державними органами.
Унітарна держава – це єдине цілісне державне утворення, яке складається з адміністративно-територіальних одиниць, що підпорядковуються центральним органам влади та ознаками державного суверенітету не володіють. Унітарна держава характеризується такими ознаками: 6 єдині, єдині загальні для всієї держави вищі органи влади, які здійснюють верховне управління відповідними місцевими органами; 6 на території унітарної держави діє одна конституція, єдина система законодавства, єдине громадянство; громадянство 6 складові частини унітарної держави (області, департаменти, округи, провінції, графства) державним суверенітетом не володіють; володіють 6 в унітарній державі всі зовнішні міждержавні відносини здійснюють центральні органи, які офіційно представляють країну на міжнародній арені.
Федерація являє собою добровільне об'єднання декількох раніше утворених самостійних держав в одну союзну державу.
Територіальна федерація характеризується значними обмеженнями державного суверенітету об'єктів федерації, а саме: Øдержавне утворення, яке складає територіальну федерацію, залежить від владних повноважень залежить загальнофедеральних (союзних) державних органів; Øсуб'єкти територіальної федерації конституційно не мають права прямого представництва в міжнародних відносинах; Øу територіальних федераціях конституційне законодавство не передбачає, а інколи і забороняє односторонній вихід із союзу забороняє
Національні федерації характеризуються більш складним державним устроєм: n n n суб'єктами такої федерації є національнодержавні утворення; національна федерація будується на принципі добровільного об'єднання її суб'єктів; добровільного національна федерація забезпечує державний забезпечує суверенітет великих і малих націй; вищі державні органи національної федерації формуються з представників суб'єктів формуються федерації; наявність права націй на самовизначення.
Конфедерація – це тимчасовий, юридичний союз суверенних держав, створений для забезпечення їх загальних інтересів.
Конфедерація характеризується такими ознаками: конфедерація не має своїх спільних законодавчих, виконавчих і судових органів, характерних для федерації; конфедеративний устрій не має єдиної армії, єдиної системи оподаткування і єдиного державного бюджету; конфедерація зберігає громадянство тих держав, зберігає які знаходяться у тимчасовому союзі; конфедеративні державні органи можуть домовитись про єдину грошову систему, єдині домовитись митні правил на період існування даного державного утворення.
Форма державного режиму – це сукупність способів і методів здійснення влади державою: державою n n демократичні (ліберальні, консервативні та ін. ); антидемократичні (тоталітарні, антидемократичн авторитарні, фашистські та ін. )
Антидемократичні режими мають ряд ознак: n n n n обмеження її прав, заборона її вільного розвитку; обмеження тотальний контроль держави над усіма сферами суспільного життя; одержавлення всіх суспільних організацій; одержавлення верховенство держави над правом; всеохоплююча мілітаризація суспільного життя; мілітаризація ігнорування інтересами національних державних ігнорування утворень, особливо національних меншин; невраховування особливостей релігійних переконань невраховування населення.
Демократичний режим характеризується такими ознаками: Êсвобода особистості у сфері економічної діяльності; свобода Êреальна гарантованість особистих прав і свобод громадянина; Êзахищеність особистості від беззаконня; захищеніст Êдемократичний режим є наслідком реального поділу влади; Êдемократичні методи державного управління; Êосновним принципом діяльності демократизму в державі є плюралізм; плюралізм
Тема 6. ТИПИ І ФОРМИ ДЕРЖАВ Заняття 3. Основні типи держав та її форми. Семінарське заняття - 2 год. При підготовці до семінарського заняття необхідно звернути увагу на наступні основні терміни: типологія держав, формація, цивілізація, форма правління, форма державного устрою, форма державного режиму. 1. 2. 3. 4. Навчальні питання: Концепції типології держав. Форми державного правління. Форми державного устрою. Форми державного режиму.
