Тема 12. РИНОК ПРАЦІ. 1
12. 1 Особливості ціноутворення на ринку ресурсів. 2
Особливістю формування попиту і пропозиції на ринках ресурів є те, що вони формуються під впливом ринків споживчих товарів і послуг. Тому попит на ресурси формується як похідний попит, пропозиція ресурсів в кінцевому результаті теж залежить від пропозиції споживчих благ. Можна виділити чотири основні ситуації, які можуть при цьому виникнути: - досконала конкуренція як на ринку ресурсів, так і на ринку товарів; - досконала конкуренція на ринку ресурсів – недосконала конкуренція (монополія) на ринку товарів; - недосконала конкуренція на ринку ресурсів (монопсонія) – досконала конкуренція на ринку товарів; - недосконала конкуренція на обох ринках. 3
1. Досконала конкуренція як на ринку ресурсів, так і на ринку товарів. Попит на ресурс співпадає з графіком його граничної продуктивності у грошовому виразі, оскільки згідно правила максимізації прибутку кожен ресурс використовується у виробництві до тих пір поки його гранична продуктивність в грошовому виразі не зрівняється з його ціною (D = MRP). Пропозиція ресурсу є абсолютно еластичною і співпадає з графіком граничних витрат (marginal resource cost), які є постійними і дорівнюють ціни ресурсу (S = MRC = P). 4
Рисунок 12. 1 – Рівновага на конкурентному ринку праці. 5
2. Досконала конкуренція на ринку ресурсів, монополія на ринку товарів. Попит на ресурс зменшується. Це пояснюється тим, що за недосконалої конкуренції граничний дохід від продажу товару менше його ціни MR < P, оскільки, щоб продати більше товару необхідно знижувати ціну. Граничний продукт у грошовому виразі (MRP = MP × MR) буде зменшуватись не тільки за рахунок зменшення продуктивності, а і за рахунок зменшення граничного доходу. Пропозиція на ресурс, як і у попередньому випадку, є абсолютно еластичною. 6
Рисунок 12. 2 – Рівновага на конкурентному ринку ресурсів за умов монополізації ринку товарів. 7
3. Недосконала конкуренція (монопсонія) на ринку ресурсів і досконала на ринку товарів. Залучення додаткових працівників за умов монопсонії можливе тільки шляхом підвищення заробітної плати вище середньої, тому крива граничних витрат монопсонії MRCL лежить вище за криву її пропозиції (S = ACL). Рівновага на монопсонічному ринку встановлюється за правилом MRPL = MRCL. Проте величину заробітної плати PL монопсонія встановлює на рівні середніх витрат ACL при даному обсязі використання трудових ресурсів. Таким чином, монопсонічна влада обумовлює зниження зайнятості і рівня заробітної плати, і одночасно збільшує прибуток монопсонії на величину, рівну площі AHMPLM. 8
Рисунок 12. 3 – Модель монопсонії при конкурентному ринку товарів. 9
4. Ситуація рівноваги в умовах монопсонії на ринку праці та монополії на ринку товарів (модель двосторонньої монополії). В умовах монопсонії-монополії відбувається подвійна недооцінка продуктивності ресурсу. У даному випадку праця експлуатується як за рахунок недосконалої конкуренції як на ринку товарів, так і на ринку ресурсів. 10
Рисунок 12. 4 – Модель двосторонньої монополії на ринку праці. 11
12. 2 Праця як ресурс. Вибір між роботою та відпочинком. 12
Рисунок 12. 5 – Індивідуальний вибір між працею і відпочинком. 13
Бюджетне обмеження індивіда в координатах «дохід – вільний час» можна представити прямою лінією. ЇЇ нахил дорівнює погодинній ставці заробітної плати w 0. Також на рисунку представлені криві байдужості індивіда відносно величини доходів і вільного часу: U 1, U 2, U 3. Робочий час має природні межі і повинен бути меншим за 24 години, оскільки частина дня необхідна людині для відпочинку. Рівновага індивіда, досягається в точці Е. При цьому вільний час складає Н 0, робочий час дорівнює (24 - Н 0), добовий дохід можна розрахувати за формулою I 0=w 0×(24 - Н 0) 14
Рисунок 12. 6 – Зростання заробітної плати: ефект заміщення перевищує ефект доходу. 15
Ефект заміщення (substitution effect) виражається в скороченні вільного часу і зростанні заробітної плати. Графічно це означає переміщення з Н 1 до Н 3. Проте із зростанням доходу підвищується цінність такого вищого блага, яким є дозвілля. Ефект доходу (income effect) направлений в протилежну сторону і дорівнює відрізку Н 3 Н 2. Таким чином, на даному етапі зростання заробітної плати ефект заміщення перевищує ефект доходу. Це означає збільшення робочого часу із зростанням заробітної плати; крива індивідуальної пропозиції праці має позитивний нахил. Проте подальше зростання доходів зменшує мотивацію працювати. Індивід починає цінувати вільний час все вище, що призводить до того, що ефект доходу починає перевищувати ефект заміщення. 16
Рисунок 12. 7 – Зростання заробітної плати: ефект доходу перевищує ефект заміщення. 17
Рисунок 12. 8 – Крива індивідуальної пропозиції праці. 18
12. 3 Розподіл доходів. Крива Лоренца та індекс Джині. 19
Рисунок 12. 9 – Крива Лоренца. 20
Індекс Джині (Gini coefficient) розраховується як відношення площі сегмента, утвореного кривою Лоренца і лінією рівномірного розподілу, до площі трикутника нижче лінії рівномірного розподілу. Значення індекса Джині знаходиться між 0 і 1, і чим більший індекс Джині, тим більше нерівність. Крім коефіцієнту Джині використовуються також децильний коефіцієнт та коефіцієнт фондів. Децильний коефіцієнт (decile coefficient) – співвідношення мінімального рівня доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 10% найменш забезпеченого населення. Коефіцієнт фондів (coefficient of funds) – співвідношення сумарних доходів 10% найбільш забезпеченого та 10% найменш забезпеченого населення. 21
Рисунок 12. 10 – Крива Лоренца до і після сплати податків і отримання трансфертних платежів. 22
В сучасному світі можливості отримувати більші доходи та досягати економічного успіху все більше починають залежати не від попередньо накопиченого багатства та сімейного статусу, а від освіти, волі, здібностей та працелюбності людини. Досить показовими в цьому плані є приклади життєвого шляху Стіва Джобса, Сергія Бріна, Пола Маккартні чи Барака Обами. Дослідження сучасного американського вченого А. Блайндера свідчать, що в США успадковане багатство є чинником, що підсилює нерівність лише на 2%. 23
Кінець 12 -ї теми. Дякую за увагу. 24