Тема 11 Державно-монополістичний характер ринкової економічної системи країн

Тема 11 Державно-монополістичний характер ринкової економічної системи країн європейської цивілізації в умовах світової системи господарства (перша половина ХХ ст. )

План 1. Становлення системи регульованого капіталізму та економічні дослідження монопольних тенденцій. 2. Тенденції економічного розвитку провідних країн світу в роки Першої світової війни. 3. Світова економічна криза 1929 -1933 рр. Виникнення кейнсіанства. 4. Політика антикризового регулювання. “Новий курс” Рузвельта. 5. Економічний розвиток західноєвропейських країн та США в період другої світової війни.

1. Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи та США. Становлення системи державного регулювання економіки. Сутність та етапи формування світового господарства. q Перший етап (кінець ХV ст. – кінець XVIII ст. )Характерні риси: • • • Початок формування світових ринків; Світове господарство було обмеженим, залишаючись сферою прикладання тільки купецького капіталу; Експедиції Х. Колумба, Васко да Гами, Магелану та інших розсунули межі наявного ринку в багато разів, приєднавши до нього нові величезні регіони; Процес розкладу замкнутого феодального гос-ва та формування ринкових капіталістичних відносин; Процес первісного нагромаждження капіталу і фомування відносин вільної конкуренції; Центральною фігурою руху економіки стає “економічна людина” з сильними мотивами вигоди,

Другий етап (кінець XVIII ст. – друга половина XIX ст. ) Характерні риси: q • • Суспільний поділ праці вийшов за межі національних господарств і перетворив країни на ланки єдиного відтворювального процесу; Поглиблюється міжнародний поділ праці, спеціалізація, інтернаціоналізація виробницвта, вільне переміщення в геоекономічному просторі товарів і капіталів; Період промислових революцій; Період розвитку класичного капіталізму; Міжнародний поділ праці став більше залежити від розвитку продуктивних сил, технічного рівня виробництва; Залежність економік окремих країн одна від одної і від світової економічної кон’юнктури різко посилилася; Прагнення капіталу до самозростання, скорочення витрат і збільшення прибутку, до почуку найбільш вигідного застосування обумовлює його вихід за національні межі; Формування колоніальних імперій.

Третій етап (на межі XIX - ХХ ст. ) Характерні риси: q • Сформувалася світова система господарства. Світова система господарства виступає як сукупність національних господарств, що знаходяться у динаміці та розвитку, міжнародних економічних організацій та міжнародних економічних відносин. В основі об’єднання національних господарств у єдине світове господарство лежить міжнародний поділ праці, інтернаціоналізація виробництва та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків. • • • У світовому господарстві як єдиній системі об’єдналися взаємозалежні і взаємодіючі господарства різних країн світу, що функціонують за узгодженими правилами; Між національними господарствами відбувається міграція капіталів, робочої сили, товарів, виникають спільні підприємства, інститути, організації; Утворюються міжнародні монополістичні союзи, що поділяють світ на сфери економічного впливу; Різноманітніші форми вивозу капіталу стали найважливішою рушійною силою, що розвивала і поглиблювала світогосподарські зв’язки. Капітал втрачає свою виняткову національну природу, оскільки власниками капіталу стають громадяни різних країн; Результатом інтернаціоналізації капіталу стало утворення міжнародних монополій у формах транснаціональних та міжнародних корпорацій.

Основні господарські форми на початку ХХ ст. Монополія як форма організації господарства посіла визначальні позиції в соціально-економічному житті провідних країн світу. Акціонерні компанії з обмеженою відповідальністю, або корпорації функціонували винятково у великих капіталомістких галузях. Приватні сімейні фірми переважали в таких галузях, як оптова і роздрібна торгівля, ремісниче виробництво, послуги і сільське господарство. У роздрібній торгівлі – від різноманітних товарів до високотехнологічної електроніки – стали переважати великі мультидивізійні підприємства і торговельні компанії мереживного типу, які здійснювали інтеграцію бізнесу аж до виробничої стадії. Виникли: n Конгломерати – величезні корпорації, зайняті виробництвом і продажем десятків і сотеь продуктів. n Холдингові компанії - корпорації, єдина функція яких полягала у володінні (керуванні) іншими корпораціями.

Концепції ринку недосконалої, монополістичної та ефективної конкуренції. Дж. В. Робінсон (1903 -1983 рр. ) “Економічна теорія недосконалої конкуренції” (1933) • • 1. 2. • • • Спростовує існування вільної (досконалої) конкуренції, як механізм, що забезпечує економічну рівновагу. Пропонує концепцію недосконалої конкуренції, аналізуючи такі її види: Монополіст-продавець – багато покупців Монополіст-покупець – багато продавців (явище монопсонії); Можливість використання ціни як інструменту впливу на попит і регулювання збуту через “дискримінацію в цінах”; Дійшла висновку, що можливість цінового маневрування підриває основні поступати класичної теорії: незалежність ціноутворення, ототожнення рівноваги попиту і пропонування з оптимальним використанням ресурсів тощо; Аналізувала процес становлення монополій на основі високого рівня концентрації виробництва і капіталу. Е. Чемберлін (1899 – 1967 рр. ) “Теорія монополістичної конкуренції” (1933) • • • 1. 2. 3. 4. • Вважав, що саме механізм монополістичної конкуренції найліпше забезпечує інтереси економічного добробуту підприємців, фірми та держави; Аналізував структуру ринку, в якій поєднанні елементи конкуренції з елементами монополії; Вважав, що ринок будь-якого виробника за умов монополістичної конкуренції визначається 3 -ма чинниками: ціною продукту, його особливостями та витратами по збуту; У його теорії конкуренція і монополія існують разом; Серед причин виникнення монополії називав поза виробничі чинники, зокрема: Унікальні особливості підприємства; Репутацію фірми; Виготовлення товарів-субститутів; Реклама. Визнавав, що утворення монополій супроводжується підвищенням цін, безробіттям, але при цьому не вважав, що монополісти мають нести відповідальність за таку економічну ситуацію.

Становлення системи державного регулювання економіки. На зламі ХІХ-ХХ ст. світ увійшов у фазу так званого організованого капіталізму, для якого характерними є наступні риси: 1. Крах вільного ринку 2. Панування монополій • • • 3. Інкорпорація державної влади. Основним чинником еволюції індустріальних країн став постійно зростаючий вплив держави на політичне і економічне життя суспільства; Державне регулювання економічних процесів стає необхідністю; З’являються антитрестівські й антикартельні закони як спроба захисту інтересів покупців; акціонерне законодавство; Для охорони інтересів акціонерних фірм і мобілізації на їх користь грошових ресурсів держава іноді бере на себе роль гаранта випущених ними приватних позик; за рахунок бюджета вона часто видає субсидії великим акціонерним компаніям, коли виникає загроза їх банкрутства; Держава виступає власником значної кількості промислових, транспортних та інших підприємств, в її руках знаходяться емісійні банки, а отже контроль над грошовим обігом. Отже, на початку ХХ ст. функції державного регулювання в розвинутих країнах Заходу здійснювалися через соціально-економічну, валютно-фінансову, стрктурноінвестиційну політику, використовуючи такі важелі, як законодавство, митні тарифи, податки, кредити, пільги, державні гарантії і замовлення, позики, регулювання фінансового ринку. Марксисти охарактеризували нову систему економічних відносин як державно -монополістичний капіталізм (ДМК).

Основні особливості економічного розвитку США: Серія буржуазних реформ початку ХХ ст. , що дістала назву “прогресивна ера”. Політика “чесного курсу” Т. Рузвельта (19011909 рр. ): Головна ідея: створення системи контролю за діяльністю трестів з боку уряду. У зв’язку з банківською кризою (1907 -1908 рр. ) був ухвалений закон Олдрича-Вриланда. Суть: Створення підконтрольної конгресу банківської структури з усіма функціями державного банку терміном на 6 років. Політика буржуазних реформ президента В. Вільсона (1913 – 1921 рр. ) – “Нова демократія”. Головна ідея: регулювання конкуренції Прийнятті закону про створення 1913 р. федеральної резервної системи (ФРС) Отже, буржуазні реформи “прогресивної ери” свідчили про зародження тенденції державно-монополістичного регулювання в економічному житті країни і про посилення виконавчої влади в її політичній системі.

Теорії імперіалізму Англійський ліберальний економіст Дж. А. Гобсон. l Праця - “Імперіалізм” (1902 р. ) Вважав, що імперіалізм: l Створює надто великі перепони для економічного розвитку, що в подальшому призводить до війни; l Можна перемогти за допомогою суспільних реформ, що позитивні риси моноплізаціїо обмежували б доходи олігархічних кіл, які безпосередньо пов’язані з імперіалістичною політикою. В. І. Ленін: Праця “Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму” (1916 р. ) l Теорія побудована на марксистських засадах l Не визнавалися позитивні риси монополізації виробництва та вивозу капіталу l Відкидалися положення про можливість пом’якшення циклічності шляхом переливу капіталу. Й. А. Шумпетер: Праця “Соціологія імперіалізму” (1919 р. ) l Доводив, що клас воїнів є традиційною структурою суспільства, яке віддає “воїнам” свої цінності та прагнення l Монополії є викривленням природи капіталізму і являють собою породження успадкованої від феодального порядку системи протекціонізму і тарифів l Імперіалізм виникає на підґрунті егоїзму фінансової олігархії l На його думку, імперіалізм являє собою результат випадкового поєднання монетаризму, монополії і фінансової олігархії.

Основні суперечності між великими державами світу n n n n n Загострення суперництва держав визначалося значною мірою відносною нерівномірністю їхнього соціально-економічного розвитку, що впливало на рівень і форми їх зовнішньої експансії. Європа була поділена на 2 ворожих блоки держав – Антанту і Троїстий союз. Німеччина планувала захоплення Бельгії, Прибалтики, Причорномор, я Кавказу, Марокко, Конго, та Китаї. Втручання Німеччини в Балканське питання, її підтримкою там політики Австро-Угорщини та Туреччини. Головною метою держав Антанти було “покласти край німецькому імперіалізму”. Загострилися і німецько-американські відносини в галузі експорту продукції машинобудування в Латинській Америці, Азії, Бл. Сходу. Росія передбачала отримати протоки Босфор і Дарданелли, землі на Бл. Сході, контроль над Туреччиною, залишок Польщі і Галичину. Франція: повернення Ельзасу та Лотарингії, захоплення Саара, Рейнської промислової зони, мала претензіїна частину турецьких і німецьких володінь. Англія: витиснення Німеччини та Туреччини з Близького і Середнього Сходу, захоплення німецьких колоній.

ВИСНОВКИ: Ø Ø Ø На межі ХІХ-ХХ ст. сформувалася світова система господарства, яка суттєво вплинула на розвиток національних економік країн Європи та США Відбулася докорінна зміна парадигми економічного розвитку – монополії почали визначати економічне життя суспільства Утворилися міжнародні монополістичні союзи, що поділили світ на сфери економічного впливу Новою економічною формою міжнародних відносин став вивіз капіталу, різноманітні форми якого перетворилися на найважливішу рушійну силу, що розвивала та поглиблювала світогосподарські зв’язки Світове господарство початку ХХ ст. більшою мірою базувалося на військовій силі, позаекономічному примусі, ніж на “силі капіталу”. У світовому господарстві цього періоду існували гострі суперечності, які робили його нестійким. Це – суперечності між самими імперіалістичними країнами, а також між промисловорозвинутими країнами і країнами, що розвиваються. Загострення цих суперчностей призвело до початку в 1914 р. Першої світової війни.

2. Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн європейської цивілізації та США. Причини та наслідки Першої світової війни. Економічні причини та наслідки Першої світової війни. ► Основною причиною війни стала боротьба за переділ уже поділеного світу, обумовлена пошуком ринків збуту і джерел сировини для молодих капіталістичних країн, передусім Німеччини і США, які не мали колоній. Наслідки Першої світової війни для світової економіки: § Війна створила потужний дезінтеграційний імпульс в економіці § Вона не розв’язала найгостріших суперечностей, принесла колосальні людські § § § § втрати Структура економіки країн виявилася деформованою в результаті роздутого військового сектору Система золотого стандарту в результаті девальвації національних валют зазнала краху Величезних розмірів набуло позикове фінансування бюджету за рахунок внутрішніх і зовнішніх позик Виникла потреба врегулюванні споживання стратегічно важливих видів сировини і матеріалів Війна прискорила розвиток тенденцій до посилення ролі держави в господарському житті країни, поглибивши процес формування системи регульованого капіталізму та поступового формування державномонополістичного капіталізму Державно-монополістичний спосіб координації дій влади в ринковій системі капіталістичних країн Управління економікою з боку держави набуло форм контролю і розподілу стратегічних ресурсів, продовольства, засобів транспорту і робочої сили.

США: ► ► ► Наслідки Першої світової війни: Промислове піднесення у світовому промисловому виробництві Перетворилися на основного кредитора європейських держав Захоплення основних світових ринків і джерел сировини, установлення економічного панування в західній півкулі Англія: ► ► ► Посилено розвивалися військова промисловість. Інші галузі перебували у занепаді, Скоротилося промислове виробництво, З’явилися труднощі у сфері зовнішньої торгівлі, поставок сировини і продовольства, Знецінився фунт стерлінгів, розмін на золото припинився, Оподатковування збільшилося в сім разів, Відбулося спекулятивне зростання капіталу в акціонерних компаніях. Франція: ► ► ► Економіка зазнала великих матеріальних втрат, Скоротився загальний обсяг промислового виробництва, Знизився обсяг сільського господарства, Скоротився обсяг експорту, Ціни на продовольство і товари народного споживання зросли, Приблизно половина закордонних інвестицій була загублена під час анулювання колишніх боргів, а також у результаті націоналізації іноземної власності в Росії. З найбільшого (після Англії) світового експортера капіталів перетворилася на божника. Перша світова війна викликала колосальні зміни в економічних механізмах Франції, Англії, Німеччини, Росії і США. Ці країни в результаті війни перейшли з формату високо лібералізованої економіки у формат регульованого господарства і навіть соціалізму. Після закінчення війни закономірно виникло прагнення реверсувати зроблені війною зміни.

Версальский мірний договір. Репараційний план: 1. Визначення суми репарацій (132 млд. дол. ) 2. Порядок і способи оплати репарацій: а) унесення 20 млд. дол. як аванс. б) поставки протягом 10 років у рахунок репарацій (будівельних матеріалів, вугілля, хімікатів та інш. ) в) конфіскація за рахунок оплати репарацій 5 тис. паровозів, 150 тис. Вагонів, 140 тис. Молочних корів. 3. Гарантія країнам переможницям торговельного та інвестиційних пільг. 4. Покладання на Німеччину витрат з утримання окупаційних військ на лівобережжя Рейну.

Версальский мірний договір. ЗАХОДИ З ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЇ НІМЕЧЧИНИ: § § § § зобов’язувалася провести демілітаризацію країни була потоплена велика частина ВМФ заборонялося мати військову авіацію, важку артилерію, підводні човни була скорочена чисельність збройних сил скасовувалася загальна військова повинність розпускався німецький генеральний штаб суворо регламентувалося виробництво зброї

Версальский мірний договір. Заходи з розв, язання территоріальних проблем: ► Територія Німеччини скоротилася порівняно з 1914 р. на 1/8, а населення — на 1/10. Умови угоди передбачали повернення Німеччиною провінцій Ельзас та Лотарингія, Франції, округів Мальмеді та Ейпен — Бельгії; Познань, частина Помор'я та Східної Прусії передавалися Польщі, яка знову виникла на карті Європи. Данциг (Гданськ) проголошувався вільним містом, Мемель (Клайпеда) передавався під протекторат Ліги Націй (з 1923 р. — Литві). Передача Франції Саарьського вугільного басейну на 15 років. Утрата колоній площею близько 3 млн. км.

Дж. М. Кейнс: Праця «Економічні наслідки Версальського договору» ► (1919 р. ) § § Вважав, що прийняті рішення не залишають надії на відновлення мирного господарства, тому що окреслені репарації з Німеччини непомірно великі Виступав за надання американських позик Німеччині Праця «Перегляд Версальського договору» ► § Запропонував переглянути всю програму репараційних платежів через практичну неможливість для Німеччини забезпечити платежі. Недоліки Версальської системи: ► Суперечності між проголошеним правом націй на самовизначення і реальним національнотериторіальним устроєм повоєнної Європи ► Право націй на самовизначення суперечило імперській колоніальній політиці ► Пацифізм і принципи міжнародного співробітництва в Лігі націй існували скоріше, як декларація, ніж як реальна політика.

Криза 1920 -1921 рр.

План Ч. Дауеса : 1. Знімався ряд обмежень на німецьку промисловість, репараційни платежи (від 1 до 1, 75 млд. зол. марок –протягом пяти років, та 2, 5 млд. у наступні). 2. Джерелом виплат мав стати спеціальний репараційний фонд (формувався за рахунок митних зборів 50%, непрямих податків, та спеціального репараційного податку що встановлювався на прибутки промисловості, торгівлі та транспорту 6%). 3. Передбачалася допомога з боку країн переможниць (1924 -1929) досягли 21 млд. дол. 4. Над економікої Німеччини встановлювався контроль Ліги Націй.

Наслідки плану Ч. дауеса: • Він відрегулював репараційні платежі, • Сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. До вересня 1930 р. • Сума іноземних (головним чином американських) капіталовкладень в Німеччині становила 26— 27 млрд марок, а загальна сума німецьких репараційних платежів за той же період — дещо більше 10 млрд марок. • Ці капітали сприяли відновленню промислового виробництва, яке вже у 1927 р. досягло передвоєнного рівня. Частка Німеччини у світовому експорті збільшилася з 5, 73% у 1924 р. до 9, 79% у 1929 р.

План О. Юнга : Визначив остаточну суму репарацій – 113, 9 млд. марок та граничний термин її сплати 57 років, по 2 млд. марок на рік. 2. Змінювався порядок вилучення репарацій: скасовувався репараційний податок, єдиним джерелом платежів ставали державний бюджет та прибутки залізниць. 3. Знімався контроль над німецькою економікою. Наслідки: Криза 1929 -1933 рр. фактично відмінило новий репараційний план. У літку 1931 р. Президент США Г. Гувер проголошует мораторій на щорічну сплату репарацій, а в 1932 р. переглядається і сума (її встановлюють у розмірі 3 млд. Марок і надають відстрочку у виплаті – 15 років. 1.

Основні фактори стабілізації 1924 -1929 рр. «проспериті» Епохою «проспериті» називають короткочасний період господарського піднесення в США після Першої світової війни. Післявоєнна Америка виходила в лідери за темпами економічного зростання, завдяки чому ще більше зміцнила своє місце лідера у світі Особливості: § Промисловість далеко перевищила всі інші країни за темпами науково-технічного прогресу і продуктивності праці § Внутрішній платоспроможний попит не встигав за зростанням продуктивності, і результатом цього цілком закономірно стало надвиробництво § В економічній теорії, та й у суспільній свідомості того періоду, пануючими були ідеї лібералізму, розроблені класиками політичної економії ще в XVIII – XIX ст. . § Механізм ринку розглядався як найбільш ефективний регулятор економічних процесів, що забезпечує оптимальний розподіл ресурсів § Це був час панування консервативних ідей і ліберальноіндивідуалістичних цінностей § Набули поширення ідеї соціал-дарвінізму, де головним було обґрунтування природного походження всіх соціальних явищ і суперечностей капіталізму § На початку ХХ ст. . формується інституціональний напрям економічної думки. ►

Виникнення інституціоналізму було обумовлено наступними чинниками: § § § Монополізацією та корпоративізацією економіки Посиленням циклічних коливань ринкової економіки Поглибленням соціальних суперечностей Зростанням впливу робітничого, профспілкового та інших рухів на розвиток суспільства Необхідністю суспільного контролю над ринковим механізмом Кризою неокласичної доктрини щодо автоматичного регулювання економічних процесів. Характерною особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядаються у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою.

Інституціоналізм виник у трьох напрямках: Соціально-психологічний ► § Торстейн Веблен (1857 -1929): ► ► ► Праця «Теорія бездіяльного класу» (1899) Поклав початок інституціональному аналізу, в основі якого лежав еволюційний підхід до вивчення суспільних явищ Підкреслював величезне значення теорії Дарвіна для обґрунтування еволюційних змін в житті суспільства Економічні явища виводив із суспільної психології, інстинктів та навичок людей Розвиток суспільства вбачав у здійснені реформ на основі науково-технічних перетворень та зростаючої ролі інженерно-технічної інтелігенції Соціально-правовий: ► § Дж. Р. Коммонс (1862 -1945) ► ► ► Праці «Розподіл багатства» (1893), «Правові основи капіталізму» (1924) На перший план виводив аналіз правових інститутів Ідея правового регулювання соціальних відносин та можливості за будь-яких умов досягти компромісних рішень пронизує його теорію угод, дослідження етапів розвитку капіталізму, стосунків між працею і капіталом, великим і малим бізнесом Конюнктурно-статистичний: ► § У. К. Мітчел (1874 -1948) (учень Т. Веблена) ► ► ► Праця «Ділові цикли» (1913) На основі широкого статистичного матеріалу вивчав проблеми циклічності та їх соціальні наслідки, роль грошового обігу та кредитно-фінансових інститутів у тогочасній економіці Розробляв теорію державного регулювання

Висновки: ► ► ► Після Першої світової війни відбулися колосальні зміни в економічних механізмах Франції, Англії, Німеччини, Росії і навіть США. Відмовившись від ліберальних традицій, в країнах почали запроваджуватися принципи регульованого ринкового господарства. Перша світова війна кардинально змінила систему світового господарства. Найбільший виграш від війни одержали США, які збільшили своє національне багатство на 40%. Що зробило їх потенційно панівною силою у світі Прийняття планів Ч. Дауеса (1924 р. ) і О. Юнга (1930 р. ) і широкі інвестиції в німецьку економіку дозволили США посісти міцне місце в центрі Європи, а заодно створити економічну і політичну противагу впливу Франції й Англії Французька економіка характеризувалася низьким рівнем промислового виробництва, невисокими продуктивністю праці і ступенем концентрації виробництва. Її економіка значно відставала від економіки США, Англії й Німеччини Після Першої світової війни Англія втратила роль світового економічного і фінансового центру, із кредитора перетворилася на боржника США Зазнавши поразки першій світовій війні, Німеччина опинилась у стані економічно краху. Територіальні втрати, передача матеріальних ресурсів у рахунок репарацій, політична нестабільність призводили до постійного спаду промислового виробництва. Урегулювання проблеми репарацій у плані Ч. Дауеса (1924 р. ) дало змогу Німеччині одержати необхідні інвестиції і на їхній основі модернізувати промисловість

3. Світова економічна криза 1929 -1933 рр. та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації. Виникнення кейнсіанства. Причини світової економічно кризи 1929 -1933 рр. Перевиробництво – “перегрів” економіки, викликаний тим, що швидкі темпи зростання, притаманні світовій економіці в попередні роки, створювали численні диспропорції, які повинні були бути ліквідовані. До кінця 20 -х років економічна система країн Заходу досягла такої складності, за якої механізм “незримої руки”, тобто ринкової саморегуляції перестає діяти в повну силу і його стає недостатньо для стійкого економічного та соціального розвитку і необхідним стає втручання держави. Відсутність же такого втручання веде до поглиблення кризи та непередбачуваних соціальних наслідкив.

Причини світової економічно кризи 1929 -1933 рр. 1. 2. 3. Дж. Кейнс, спираючись на свою концепцію сукупного доходу, розкриває причини Великої депресії 1929 р. : У попередні п’ять років до 1929 р. , на його думку, мало місце нагромадження фондів погашення та амортизаційних відрахувань, призначених для заводів, які не мали потреби в поновленні устаткування. Розміри нагромаджень були надто великі, і тому потрібен був «величезний обсяг нових інвестицій, для того щоб поглинути ці доходи. Досягти ж ще більшого розміру нових інвестицій, необхідних для того, щоб поглинути нові заощадження, які заможне суспільство в умовах повної зайнятості в змозі відкладати, виявилося майже неможливим. Одного цього чинника цілком достатньо, щоб викликати кризу» Нерозв’язані проблеми розвитку фермерських господарств. Укрупнення господарств (від освоєння прерій Середнього Заходу) продовжувалося в умовах інтенсифікації виробництва, тоді як обсяги внутрішнього ринку не зростали, що спричинило надвиробництво сільського господарської продукції. Монополії також зробили свій внесок у скорочення виробництва. Вони й далі поглинали більш дрібних конкурентів.

Джон Мейнард Кейнс (1883 -1946) син відомого англійського економіста Джона Невілла Кейнса, автора книги «Предмет і метод політичної економії» ; §Навчався у А. Маршалла; §“Батько” макроекономічного аналізу; §Головні праці: «Трактат про грошову реформу» (1923 р. ), двотомне видання «Трактат про гроші» (1930 р. ) і найвідоміша праця «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» (1936 р. ); §неймовірно активна, різнобічно обдарована людина; §У 1942 р. було присвоєно титул пера, став членом Палати лордів. §

La. Rouche

“Новий курс” Ф. Рузвельта Становлення різних систем макроекономічного регулювання в 30 рр. Теоретичне підгрунтя “Нового курсу”. Cерія ліберальних реформ спиралася на погляди Дж. М. Кейнса про необхідність державного регулювання капіталістичної економіки для забезпечення роботи ринкового механізму Сутність: Відмова від надій на автоматичний вихід із кризи обмеження стихії досконалої конкуренції, упровадження ме-тодів державного регулювання економічних процесів у країні за опори на непрямі методи впливу на економічне життя.

Новий курс Ф. Д. Рузвельта

документальный фильм Ф. Д. Рузвельт

Комплекс заходів для оздоровлення фінансово-банківської системи: Основні заходи Нового курсу: § § § § § Рузвельт оголосив надзвичайний стан і закрив усі банки країни Надзвичайний закон про банки передбачав поетапне відкриття банків залежно від їхніх функціональних можливостей Був ухвалений закон, що заборонив експорт золота, і був припинений обмін банкнот на золото Було накладено ембарго на золото, що циркулювало між США і закордоном Було проведено штучну девальвацію долара Почався випуск срібних грошей, тобто в країні встановився біметалізм Розподіл доходів змінився на користь промислового, а не позичкового капіталу Була створена корпорація зі страхування банківських внесків Вилучення монетного золота з приватних рук, полегшення доступу до кредиту сприяли підвищенню цін і створювали механізм інфляційного розвитку американської економіки, одночасно даючи тим самим у руки держави кошти для проведення реформ в інших галузях народного господарства.

Новий курс у промисловості : 1. ”Кодекси чесної конкуренції”: а) встановлювати розміри виробництва б) визначати рівень заробітної плати і тривалість робочого дня в) розподіляти ринки збуту між окремими конкурентами. ► 2. Заборона на використання дитячої праці. ► 3. Установлення на підприємствах федерального значення єдиних норм заробітної плати, її мінімальний і максимальний рівні. ► 4. Установлення максимальних меж тривалості робочого тижня (44 години). ► ► Закон про відновлення національної промисловості (НІРА).

Новий курс в аграрної сфере : Закон про регулювання сільського господарства (ААА): 1. Скорочення посівних площ і поголів. я худоби – передбачалися компенсація і премії. ► 2. Фінансування фермерської заборгованості: Кредитування фермерів Фермерам рефінансували борги ► § Закон про збереження ґрунтів (березень 1936 р. ) змінив багато положень ухваленого раніш е закону. Премії фермерам тепер видавалися не просто за скорочення посівних площ, а також при цьому враховувалася родючість вилученого з ужитку ґрунту § У підсумку всієї роботи паритет цін у 1936 – 1937 рр. виріс до 92% проти рівня 1914 р.

Новий курс в соціальний сфере : Закон про соціальне забезпечення. Передбачав пенсії зі старості і допомогу з безробіття. ► Закон про справедливі умови праці. Заходи щодо врегулювання трудових ► Закон про соціальне страхування. відносин. ► Закон про федеральну надзвичайну Ухвалення закону Вагнера: допомогу. ► ► ► Суть: визнання необхідності захисту робітниками своїх інтересів через професійні союзи і за допомогою укладання з підприємцями колективних договорів. За робітниками визнавалося право на страйки Адміністрація не могла застосовувати репресії за незалежність до профспілки і втручатись у внутрішні справи робочих організацій Судам ставилося в обов’язок розглядати скарги профспілок за порушення законів заборона на використання дитячої праці, установлення на підприємствах федерального значення єдиних норм заробітної плати, її мінімальний і максимальний рівні, установлення максимальних меж тривалості робочого тижня (44 години).

ПРИЧИНИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1939 – 1945 рр. Загострення і зіткнення національних, економічних, ідеологічних та геополітичних інтересів, а саме : 1. Монополій Японії і США в Південно-Західній Азії; 2. Італійсько-німецьких і англійсько-французьких монополій у Північно-Східній Африці і на Ближньому Сході; 3. Німеччини в руслі реваншистської політики захоплення “життєвого” простору – джерел стратегічної сировини (промисловість), ринків збуту (торгівля), родючих земель (сільське господарство); 4. СРСР виражених політикою розбудови “всесвітньої соціалістичної республіки”; 5. Англії, Франції і США в бажанні протистояння та послаблення СРСР та Німеччини з використанням тактики зіштовхування останніх.

Нацистський варіант виходу з кризи 1929 -1933 рр. «Новий порядок» ґрунтувався на низці принципів і заходів, які стали основою і суттю економічної політики фашизму. До них варто віднести: 1. примусове картелювання промисловості; 2. ліквідація свободи торгівлі і вільних ринків; 3. контроль над цінами і заробітною платою; 4. централізований адміністративний розподіл трудових і матеріальних ресурсів; 5. жорстке обмеження управлінських функцій і управлінської свободи підприємців; 6. прагнення до максимальної самозабезпеченості всіма ресурсами (продовольством і сировиною); 7. протекціоністська зовнішньоторговельна політика.

Система органів і заходів державно – військового регулювання народного господарства 1. Розподіл стратегічної сировини і матеріалів за допомогою пріоритетної системи (для підприємств, що виконували військові замовлення). 2. 3. Регулювання цін або раціонування споживання цивільного населення (карткова система). Будівництво нових державних заводів, на відміну від Першої світової війни, коли нові підприємства створювалися переважно самими промисловцями за рахунок державних субсидій і авансів. Державне втручання в господарство відбилося на правовій формі відносин власності воєнного часу. У Німеччині де система фашистського військовогосподарського регулювання мала поліцейсько-примусовий характер. В англосаксонських країнах господарськомобілізаційні заходи здійснювалися через “поразуміння” з підприємствами, то в Німеччині вони провадилися за допомогою державного примусу. Підсилилася централізація державного військово-економічного регулювання шляхом створення надзвичайних органів яким було підлегле все народне господарство (Німеччина – міністерство озброєння і боєприпасів; Италія – інститут “промислової реконструкції; Японії – у промисловості система “контрольних асоціації” І ІНШІ.

Наслідки Другої світової війни для світового господарства. • • • Военные потери Европы (убитые в бою умерли от ран) – 10. 026 945. Германия (союзники) – 4. 335232. Общие потери : 14. 362177. США – 300 тыс. погибшими. Гражданские жертвы (общие) – 27. 077614. Холокост (средние данные) – 5. 571300. Доля военно-бюджетных издержек в нац. доходе США – 43%, Англия 55%, Германия – 67%, Япония – 49%. Военные расходы (общие) составили – 1 трил. 117 млд. долларов. Потоплены морские суда общим тоннажнм – 39 млн. брт. Поставки США по «ленд-лизу» составили свыше 500 млд. дол. Массовое уничтожение людей (концентрационные лагеря) из 18 млн. граждан Европы было уничтожено свыше 11 млн. человек. История второй мировой войны 1939 -1945 гг. Т. 12. С. 146 -152.

Наслідки Другої світової війни для СРСР : 1. Убито в бою, умерло от ран - 8 млн. 664 тыс. (не вошли власовцы, 103 тыс. рассреляных по приговору суда военного трибунала и. т. д. ) 2. Гражданские жертвы mіn – 16 млн. чел. мaк -19 млн. чел. 3. Доля военно-бюджетных издержек в национальном доходе – 55%. 4. Ущерб СССР (уничтожено мат. ценностей) 41% от потерь всех стран участвующих в войне. 5. Полностью разрушено и сожгли – 1710 городов и поселков, свыше 70 тыс. сел и деревень; свыше 70 тыс. зданий –лишив крова 25 млн. чел. ; разрушено около – 32 тыс. предприятий, 65 тыс. км ж. д. , разорили 98 тыс. колхозов, 1876 –совхозов, 2890 МТС. 6. Было отобрано или угнано в Германию – 7 млн. лошадей, 17 млн. голов крупно рогатого скота, 20 млн. голов свиней, 27 млн. овец, коз и. т. д.

ВИСНОВКИ: 1. 19930 -ті роки позначилися активним розвитком системи державного регулювання економіки, яка охопила фінансові ринки, трудові відносини, виробництво, ціни, заробітну плату. 2. Із зростанням економічної ролі держави, розширенням її функцій та перетворенням держави у потужний суб’єкт економічних відносин закладалися основи для трансформації монополістичного капіталізму у державномонополістичний 3. Посилення державного втручання в економічні процеси в США і Німеччині мало принципово різне походження. Для США державне регулювання економіки було реакцією на зміну економічних процесів.

4. «Велика депресія» і економічний розвиток європейських країн та США протягом першої третини ХХ-го ст. . показали неспроможність ринкового саморегулювання. 5. Завдяки науковим розробкам Дж. М. Кейнса було започатковано систему макроекономічного регулювання, зокрема бюджетної і грошової політики, спрямованої на збільшення видатків, посилення інвестиційної діяльності, зростання національного доходу 6. У Німеччині державне регулювання господарських процесів було спрямоване на досягнення мілітаристських цілей. Традиційний авторитет держави разом з імперськими амбіціями німецької еліти наклалися на нехтування положень Версальської угоди та створення підґрунтя для підготовки країни до війни