Скачать презентацию Тема 1 Загальна характеристика курсу КПЗК Скачать презентацию Тема 1 Загальна характеристика курсу КПЗК

Тема 1.ppt

  • Количество слайдов: 26

Тема 1. Загальна характеристика курсу «КПЗК» . Тема 1. Загальна характеристика курсу «КПЗК» .

1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. • Конституційне право – це сукупність юридичних норм, 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн. • Конституційне право – це сукупність юридичних норм, які закріплюють певні засади економічної і політичної організації суспільства, порядок формування, організацію і компетенцію найголовніших ланок державного механізму, територіальну організацію держави, а також визначають основи взаємовідносин держави і особи.

Предмет «Конституційного права зарубіжних країн» • предметом регулювання в КП є: • 1) суспільні Предмет «Конституційного права зарубіжних країн» • предметом регулювання в КП є: • 1) суспільні відносини, які складають основи правового статусу людини (закріплені не всі права і обов'язки, а лише основні (конституційні); • 2) суспільні відносини, що складають державно територіальний устрій, тобто правовий статус держави, склад держави, взаємовідносини держави із її складовими частинами, правовий статус складових частин держави; • 3) суспільні відносини, які складаються в процесі організації і здійснення державної влади та місцевого самоврядування.

Метод «Конституційного права зарубіжних країн» • До методів, властивих лише конституційному праву відносять: – Метод «Конституційного права зарубіжних країн» • До методів, властивих лише конституційному праву відносять: – метод владного впливу, який застосовується владою щодо правовідносин у К. П. – метод загального (конституційного) нормування, який є характерним для суб’єктів правового закріплення статусу особи (за винятком політичних прав). – метод конкретного регулювання (притаманний для більшості конституційно-правових відносин).

Метод к/п регулювання характеризується наступними рисами: • максимально високий юридичний рівень • інтегративна роль Метод к/п регулювання характеризується наступними рисами: • максимально високий юридичний рівень • інтегративна роль • метод безпосередньо конституційного нормозакріплення; • універсальний характер • установчий характер • поєднання стабільності і динамізму

 • Принципи К. П. – керівні ідеї, начала, які визначають основну суть і • Принципи К. П. – керівні ідеї, начала, які визначають основну суть і характеристику даної галузі права. Принципи в ряді випадків закріплені в конституціях, іноді вони є загальнолюдськими цінностями, в державі є як правило визначений перелік принципів, які складають основу системи К. П.

 • Інститути К. П. – це певна сукупність норм, яка регулює подібні, суміжні, • Інститути К. П. – це певна сукупність норм, яка регулює подібні, суміжні, однорідні суспільні відносини, тобто такі, які можна позначити одним загальним поняттям.

 • Конституційно-правові норми мають свою специфіку, оскільки їх структура як правило не співпадає • Конституційно-правові норми мають свою специфіку, оскільки їх структура як правило не співпадає із класичною тріадою (гіпотеза, диспозиція, санкція), тому що вони мають більш узагальнений характер.

Джерела конституційного права зарубіжних країн. • Джерела К. П. – це писані та неписані Джерела конституційного права зарубіжних країн. • Джерела К. П. – це писані та неписані норми, які регулюють к/п відносини. • Джерела К. П. поділяються на формалізовані та неформалізовані

 • • Акти виконавчої влади та парламентські статути як джерела К. П. з/к. • • Акти виконавчої влади та парламентські статути як джерела К. П. з/к. Конституція. Конституційні закони Органічні закони Звичайні закони Парламентські статути чи регламенти Акти вик. влади Надзвичайне закони

Інші джерела К. П. • • Судові прецеденти чи рішення судів Звичаї Конституційні угоди Інші джерела К. П. • • Судові прецеденти чи рішення судів Звичаї Конституційні угоди доктринальні джерела Релігійне право Природне право Міжнародні міждержавні договори Політичні декларації і спільні постанови політичного керівництва правлячих партій і парламентів. • Акти, які видаються в порядку тлумачення конституційних норм і законів

Поняття конституції та її суть. • конституція – це нормативний акт, який закріплює основні Поняття конституції та її суть. • конституція – це нормативний акт, який закріплює основні устої державного та суспільного життя в інтересах більшості громадян і є основою всієї правової системи певної країни.

Спільні риси: • 1) всі конституції проголошують ідею народного суверенітету. • 2) всі конституції Спільні риси: • 1) всі конституції проголошують ідею народного суверенітету. • 2) всі конституції закріплюють різні способи виробництва і різні форми власності, і в першу чергу приватну власність на засоби виробництва. • 3) в конституціях закріплені основні принципи теорії поділу влад (система стримувань і противаг). • 4) всі конституції встановлюють форму правління відповідної держави (республіку чи монархію). • 5) конституції закріплюють форму державного устрою (унітарну чи федерацію). • 6) конституції проголошують права і свободи громадян. • 7) конституції закріплюють принципи організації системи влади (встановлюють інститут Президента, уряду, парламенту). • 8) спостерігається розширення предмету регулювання конституції, порівняно із конституціями

Сутність конституції в тому, що це основний закон, який володію вищою юридичною силою Сутність конституції в тому, що це основний закон, який володію вищою юридичною силою

Функції конституцій • юридична функція • політична функція • ідеологічна функція Функції конституцій • юридична функція • політична функція • ідеологічна функція

Види конституцій. • Юридична конституція – це норм. акт певної форми, прийнятий за встановленими Види конституцій. • Юридична конституція – це норм. акт певної форми, прийнятий за встановленими парламентами • фактична конституція – це формула, яка позначає складену систему суспільних віднос.

За часом прийняття конституції розрізняють на: • • конституції першого покоління конституції другого покоління За часом прийняття конституції розрізняють на: • • конституції першого покоління конституції другого покоління конституції четвертого покоління конституції третього покоління

Конституції поділяються на писані і неписані. Конституції поділяються на писані і неписані.

За способом зміни та внесення поправок конституції поділяються на жорсткі та гнучкі За способом зміни та внесення поправок конституції поділяються на жорсткі та гнучкі

За часом дії конституції поділяють на постійні і тимчасові. За часом дії конституції поділяють на постійні і тимчасові.

За способом прийняття конституції діляться на народні і даровані (октроіровані). За способом прийняття конституції діляться на народні і даровані (октроіровані).

Порядок прийняття, зміни і припинення дії конституції • • установчими зборами парламентом на референдумі Порядок прийняття, зміни і припинення дії конституції • • установчими зборами парламентом на референдумі військовими силами

Правовий захист конституції Інститут конституційного нагляду (контролю) – це встановлений в більшості країн порядок, Правовий захист конституції Інститут конституційного нагляду (контролю) – це встановлений в більшості країн порядок, в якому здійснюється правова експертиза (оцінка) відповідності законодавства нормам конституції.

 • Об'єктами конституційного нагляду (контролю) виступають конституції і звичайні закони, поправки до конституції, • Об'єктами конституційного нагляду (контролю) виступають конституції і звичайні закони, поправки до конституції, міжнародні договори, регламенти парламенту і його палат, нормативні акти виконавчих органів влади, питання розмежування компетенції союзу та суб'єктів федерації, та вирішення спорів між ними.

 • За змістом конституційний нагляд (контроль) може бути формальним (перевірка дотримання процедурних правил), • За змістом конституційний нагляд (контроль) може бути формальним (перевірка дотримання процедурних правил), матеріальним (перевірка змісту законів), абстрактним (перевірка без конкретного приводу для такої), конкретним (у зв’язку з певною судовою справою). • За часом проведення конституційний нагляд (контр. ) може бути попередній та наступний.

Конституційний контроль може здійснюватися • судами загальної юрисдикції • особливим органом несудового характеру • Конституційний контроль може здійснюватися • судами загальної юрисдикції • особливим органом несудового характеру • спеціальними конституційними судами • в ісламських країнах конституційний контроль є своєрідним.