ТЕМА 1. Теоретичні засади оподаткування банку.
Питання теми 1. Поняття податкового обліку, його основні характеристики. 2. Предмет податкового обліку та методи його ведення на підприємстві. 3. Організація обліку для складання податкової звітності. 4. Податкова звітність банку. 5. Права, обов’язки, відповідальність платників податку. 6. Податкова заборгованість
Рекомендована література • Податковий кодекс України від 2. 10 № 2755 -VI • Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Украні” від 16. 07. 99 р № 996 -ХІV” (зі змінами та доповненнями) • Закон України “Про електронні докуенти та електронний документообіг” від 22. 05. 03 р № 851 -ІV” (зі змінами та доповненнями)
Система оподаткування комерційних банків України Прямі податки Непрямі податки Інші загальнодеожані та місцеві податки і збори Податок на прибуток Податок на доходи фізичних осіб Плата за землю Податок на додану вартість Екологічний податок Мито збір за першу реєстрацію транспортного засобу Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності Єдиний соціальний внесок
1. Поняття податкового обліку, його функції. Вперше новий вид обліку запроваджено в Україні у 1997 р. стосовно двох основних видів податків – податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Податковий облік - підсистема бухгалтерського обліку, яка за певними правилами, затвердженими державою, виконує функції нарахування та сплати податків відповідним державним органам, підкреслюючи тим самим походження податкового обліку від бухгалтерського обліку та наявність між ними тісних зв‘язків. Податковий облік - система збору, фіксації та обробки господарської та фінансової інформації, необхідна для правильного обчислення податкових зобов‘язань платника податків.
Основними завданнями податкового обліку є : 1. узагальнення даних про господарські операції платника податків, які призводять до збільшення валового доходу та валових витрат; 2. забезпечення достовірності даних про валові доходи та валові витрати; 3. забезпечення достовірності даних про суми податкових зобов‘язань податкового кредиту з податку на додану вартість; 4. задоволення потреб платників податків у формуванні інформаційної бази обчислення податкових показників.
Суб‘єктами податкового обліку є як власне платники податків, так і особи, на яких відповідно до податкового законодавства покладено обов‘язок обчислення певного податку. Об‘єктами податкового обліку є господарські операції платника податків, які відображають виникнення або зміну об‘єкта оподаткування.
ФУНКЦІЇ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ Функції податкового обліку Інформаційна Контрольна Аналітична Забезпечення ефективної взаємодії між підприємством і перевіряючими органами Характеристики функцій Надання податковій інформації для планування, прогнозування і управління організацією Контроль за правильністю і своєчасністю розрахунків з державою, його регіональними і місцевими органами відповідно до податкового законодавства Надання інформації, що стосується сплати податків для проведення фінансового аналізу організації Забезпечення перевіряючих органів під час проведення камеральной і виїзних перевірок прозорою і якісною інформацією, що стосується податків і оподаткування
2. Предмет податкового обліку та методи його ведення на підприємстві.
Предметом податкового обліку виступає діяльність підприємства, в результаті якої у платника податків виникають зобов’язання щодо обчислення та сплати податків
Методи податкового обліку • Касовий метод • Метод нарахувань • Метод першої події • Метод останньої події
3. Організація обліку для складання податкової звітності.
Податковий облік можна охарактеризувати як впорядковану систему збору, реєстрації та узагальнення зберігання й передачі інформації для визначення податкової бази для податку на основі даних первинних документів, згрупованих відповідно до порядку, передбаченого чинним податковим законодавством. Як правило, суцільного, податковий безперервного облік й здійснюється документального шляхом обліку господарських операцій, пов´язаних з обчисленням податкової бази для конкретного податку.
Податковий облік має трирівневу структуру: 1 - й — рівень первинних облікових документів; 2 - й — рівень податкових регістрів; 3 - й — рівень податкової звітності з конкретного податку.
4. Податкова звітність банку. • Податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
• Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
• • • Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
• Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до ПКУ незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Платники зобов'язані подати податкові декларації за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених нижче, – протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному кварталу– протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), – до першого травня року, наступного за звітним.
У разі надсилання податкової декларації поштою - не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Внесення змін до податкової звітності Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
5. ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКУ.
Платники податків та зборів мають право: 1. безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативноправові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю; 2. представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; 3. обирати самостійно, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат; 4. користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом; 5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом; 6. бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;
7. оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз’яснення; 8. вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків; 9. на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами; 10. на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом; 11. на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку; 12. за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України, вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток.
Платники податків зобов'язані: 1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; 2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; 3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; 4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим Кодексом та законами з питань митної справи; 5. подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; 6. подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);
7. подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; 8. виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) проведення перевірки; 9. не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов’язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; 10. повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); 11. повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи підприємця; 12. забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; 13. допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідальність платників податків Фінансова Адміністративна Кримінальна передбачає сплату підприємствами та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності штрафів передбачає стягнення адміністративних штрафів з керівників, посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також з громадян застосовується у випадках злочинних дій суб'єктів оподаткування згідно з діючим законодавством. Кримінальна відповідальність залежить від виду порушення, яке здійснено платником податку
Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) • тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. • Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, • тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Неподання платником податків фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу • тягнуть за собою накладення на платника податків фізичну особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов’язання і сумою, визначеною податковим органом.
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання: • тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання; • при повторному порушенні протягом 1095 днів – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання; • при порушенні протягом 1095 днів втретє та більше – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним органам державної податкової служби в установлений статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.
Здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби • тягне за собою накладення штрафу на банк або іншу фінансову установу в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 850 гривень.
Самостійне внесення змін до податкової звітності • тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).
Порушення правил сплати (перерахування) податків • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При вивченні кримінальної відповідальності за податкові порушення слід керуватися Кримінальним кодексом України, статтею 212, яка включає чотири частини наступного змісту: Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах караються штрафом від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Кримінальним Кодексом визначено кількісне значення порога відповідальності у кожному із зазначених випадків. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян Під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, і обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
• Пеня — плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу і (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Нарахування пені розпочинається: • при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання; • при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами — від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати такого податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні; • у разі адміністративного оскарження суми податкового зобов'язання — від одинадцятого дня, наступного за днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
• Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення (його частини), при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. • Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
Приклад • Підприємство 23. 09 сплатило податковий борг, граничний строк сплати якого був 20. 08. 09, у сумі 9 тис. грн. Облікова ставка Національного банку України дорівнювала: за станом на 20. 08. 09 – 10 %, на 21. 08. 09 – 12%, на 23. 09 – 11%. • Визначити суму пені, яку має сплатити підприємство.
6. Податкова заборгованість
• Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому такого порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму податкового зобов'язання;
. Податкові вимоги надсилаються не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання
Податкова вимога містить: • відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави • розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою • обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк • попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави • можливі дата та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Джерела сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є: будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу: • товарів (робіт, послуг) • майна і немайнових цінностей • випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав • отримані у позику (кредит).
Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків : а) майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам; б) активи, які належать на правах власності іншим особам; в) майнові права інших осіб, надані платнику податків у тимчасове користування або розпорядження; г) кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати;
д) кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою; е) майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств; є) активи, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством;
Право податкової застави виникає у разі: • несплати у строки суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації; • несплати у строки суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: • отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; • визнання податкового боргу безнадійним; • прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; • отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження; • реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки у випадках, визначених ПК.
Адміністративний арешт активів застосовується: • • платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
• Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. • Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.
Скачать презентацию ТЕМА 1 Теоретичні засади оподаткування банку Питання
ТЕМА 1 Теор под обл. ,банку.ppt