Тема 1 Сутність інтеграційних процесів продовження Міжнародна

Тема 1. Сутність інтеграційних процесів (продовження)

Міжнародна економічна інтеграція В основі економічної інтеграції лежать об’єктивні потреби розвитку продуктивних сил. На певному етапі розвитку економіки, особливо розвинених країн, вони починають відчувати обмеженість того, що вони мають в середині країни, а саме: 1. обмеженість ринків; 2. обмеженість доступу до ресурсів; 3. обмеженість доступу до передових технологій; 4. обмеженість доступу до більш дешевих трудових ресурсів; 5. обмеженість у концентрації ресурсів на найбільш ефективних напрямах; 6. митні та валютні обмеження; 7. обмежена мобільність факторів виробництва. Всі вказані вище обмеження створені наявністю між країнами економічних кордонів, які співпадають з географічними кордонами країн. Економічної кордоном називається будь-яка перешкода на шляху вільного переміщення товарів, послуг, факторів виробництва (капітал, робоча сила), а також інформаційних потоків. Тобто, об’єктивну причину міжнародної економічної інтеграції можна визначити як необхідність подолання суперечності між очевидними реальними вигодами для підприємств від участі в міжнародному поділі праці, в освоєнні нових ринків, з одного боку, та існуванням економічних кордонів, з іншого боку. Вказану вище суперечність долають двома шляхами (роблять економічні кордони прозорими): 1. на мікрорівні - створенням і розвитком транснаціональних корпорацій (ТНК); 2. на макрорівні – в різних регіонах світу країни сусіди формують спільний економічний простір. 2

Поєднання цих двох напрямків і забезпечило перехід до вищого, більш ефективного та перспективного стану міжнародних економічних відносин — міжнародної економічної інтеграції. Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) — це процес зближення і поступового об’єднання національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через державні кордони. МЕІ – це форма інтернаціоналізації господарського життя, що виникла після 2 -ї світової війни. МЕІ означає створення міждержавних об'єднань економічного характеру в різних регіонах світу(наприклад: ЄС, ЄАВТ, НАФТА, ЗВТ (СНД), АСЕАН, АТЕС). Образно кажучи, МЕІ, це коли у приміщенні ліквідують внутрішні перегородки і замість численних комірчин роблять один великий зал. МЕІ сприяє ліквідації відокремленості країн і розмиває недоречності між ними, що склалися історично (зростає довіра). МЕІ можна тлумачити як економічну уніфікацію господарств різних країн. 3

Передумови МЕІ: 1. потреби розвитку продуктивних сил заходять у суперечність з обмеженістю національних ринків, наявністю різних міждержавних бар'єрів на шляху руху капіталів, товарів та послуг, робочої сили; 2. близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. За рідкісним винятком (наприклад, НАФТА) міждержавна інтеграція розвивається або між промислово розвинутими, або між країнами, що розвиваються; 3. географічна близькість країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків загального кордону й історично сформованих зв'язків (довіра); 4. наявність досить тривалого періоду й досвіду взаємного торгівельного та економічного співробітництва групи країн. Інтеграція являє собою продовження господарської взаємодії країн, її новий стан, вищий рівень економічного співробітництва; 5. спільність економічних і інших проблем. Економічна інтеграція покликана вирішити набір конкретних проблем, що реально постають перед країнами, що інтегруються; 6. демонстраційний ефект. У країнах, що створили інтеграційні об'єднання, звичайно відбуваються позитивні зрушення (прискорення темпів економічного зростання, зниження інфляції, зростання зайнятості, тощо), що робить певний психологічний вплив на інші країни (колишні країни СНД); 7. «ефект доміно» . Після того, як більшість країн того чи іншого регіону стали членами інтеграційного об'єднання, інші країни, що залишилися за його межами, зазнають деяких труднощів, пов'язаних з переорієнтацією економічних зв'язків країн, що входять в угруповання, одна на одну. Це нерідко приводить навіть до скорочення торгівлі країн, що залишилися за межами інтеграції. У результаті вони також змушені вступити в інтеграційне об'єднання. Наприклад, після вступу Мексики в НАФТА, багато латиноамериканських країн поспішили укласти з нею угоди про торгівлю. 4

Основними цілями МЕІ є: 1. розширення фізичних обсягів ринків, можливостей збуту товарів та підвищення потенціалу виробничої діяльності підприємств; 2. економія на масштабах, яка є закономірним наслідком спеціалізації виробництва та, як результат, збільшення його обсягів, підвищення ефективності та зменшення витрат на одиницю продукції; 3. зниження непродуктивних трансакційних витрат через безперешкодний вільний рух товарів та чинників виробництва через прозорі економічні кордони; 4. створення для країн та суб’єктів підприємницької діяльності додаткових конкурентних переваг у регіональному та світовому масштабах, особливо зважаючи на загострення змагань щодо темпів економічного розвитку, боротьбу за сфери економічного та політичного впливу між окремими країнами та міждержавними утвореннями; 5. створення сприятливих умов соціально-політичного розвитку, забезпечення національних інтересів, гарантування безпеки для країн в геостратегічному контексті; 6. сприяння структурній перебудові економіки, що є особливо важливим для країн з перехідною економікою; 7. підвищення рівня добробуту населення через приєднання до більшого та ефективнішого ринкового простору. 5

РІВНІ ВЗАЄМОДІЇ У МЕІ На мікрорівні вирізняють горизонтальну та вертикальну МЕІ. Горизонтальна МЕІ виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою економії на масштабах та реалізації через спільну систему розподілу. Така інтеграція відбувається, як правило шляхом поглинання більш потужною компанією слабшої. При горизонтальній інтеграції компанія росте як мильна бульбашка. На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають транснаціональні корпорації. Вони є найбільш інтегрованими мікроструктурами, зокрема: - горизонтальна інтеграція, наприклад: Exхon, ВР, Texaco; - вертикальна інтеграція, наприклад: General Motors, Volkswagen, Toyota, SONY, Samsung. Рис. 3. Модель горизонтальної інтеграції однорідних компаній (Exxon. Mobil, BP, Texaco) Компа нія 4 Компа нія 3 Компа нія 2 Компа нія 1 6

Вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах і формують єдиний виробничий ланцюг. Розрізняють три форми вертикальної інтеграції: 1. інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводувиробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво); 2. виробнича інтеграція «вгору» (наприклад, придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції); 3. невиробнича інтеграція «вгору» , що включає сферу розподілу. На практиці дуже часто ТНК застосовують обидва способи інтеграції і горизонтальну і вертикальну. 7

Компанія 1 Вертикально інтегрована компанія Компанія 2 Компанія 3 Компанія 4 Наприклад, кінцевий продукт Наприклад, компанія по випуску комплектуючих із продуктів переробки сировини Наприклад, компанія по випуску продуктів переробки сировини Наприклад, сировинна компанія Рис. 4. Модель вертикальної інтеграції (компанії доповнюють виробничій цикл одна одної і формують виробничий ланцюг, наприклад: Chrisler, General Motors, Volkswagen, Toyota, Honda, тощо) 8

МЕІ на макрорівні, тобто рівні національних економік, розвивається на основі формування економічних об'єднань, як правило сусідніх країн (наприклад, ЄС, НАФТА) з тим чи іншим ступенем узгодження їх економічних політик. Тобто, процеси формування економічних інтеграційних угруповань країн мають яскраво виражену регіональну специфіку, а МЕІ, по суті, являє собою регіональну, або субрегіональну економічну інтеграцію. Тому стосовно МЕІ, ще застосовується термін - економічний регіоналізм. Слід зазначити, що економічні інтеграційні угруповання країн також можуть формуватися різними шляхами: «знизу-догори» , коли домовленостям між країнами передує досить тривалий період розвитку відносин на рівні підприємців, фірм та корпорацій. Саме таким шляхом розвивались інтеграційні процеси у Північній Америці, насамперед, між США та Канадою, країнами Бенілюксу; «згори-донизу» , коли з різних політичних та соціально-економічних причин створюється інтеграційне угруповання країн, які ще не повністю відповідають критеріям інтеграційної сумісності, але в процесі подальшого співробітництва досягають тієї чи іншої форми міжнародної економічної інтеграції. Переважно цим шляхом розвивалась економічна інтеграція в Європі (через дво- і багатосторонні переговори і асоційовану участь окремих країн у діяльності інтеграційних угруповань, які вже функціонують), в країнах, що розвиваються. 9

Рис. 5. Структура інтеграційного процесу 10

Типи чинників МЕІ Інтеграційні процеси за своєю природою – явище складне та суперечливе. Їх розгортання та розвиток на сучасному етапі зумовлене двома типами чинників: 1. економічними чинниками; 2. політичними чинниками. Економічні чинники МЕІ виступають першопричиною інтеграції, як правило, коли мова йде про інтеграційні процеси серед високорозвинених країн. У загальному вигляді інтеграція промислово розвинутих країн виступає як функція вже досягнутого ними високого рівня розвитку продуктивних сил. Для них юридичне закріплення факту створення міждержавних економічних угруповань спричиняє виникнення нових джерел економічного зростання, що пов’язане з: доступом до розширеного ринку, який охоплює декілька країн; економією на масштабах; об’єднанням виробничих ресурсів з метою полегшення концентрації їх в обраних галузях для підвищення частки на глобальному ринку; ефективною спеціалізацією в сфері науково-технічних досліджень; подоланням обмеженості в інженерно-інформаційній діяльності (доступ до ноу-хау дочірніх компаній та сусідів). 11

Коли мова йде про інтеграційні процеси серед країн, що розвиваються, політичні чинники виступають першопричиною інтеграції, оскільки у них, як правило, не виконані економічні передумови інтеграції. У 60 -ті роки 20 сторіччя майже у всіх регіонах «третього світу» стали виникати торговельно-економічні угруповання. Їх нараховується більше 50. МЕІ для країн, що розвиваються, – це основний спосіб економічного зростання. Для них цілями МЕІ є: 1. 2. 3. 4. проведення індустріалізації (як правило вони аграрні, або сировинні); створення оптимальної структури господарства (до об’єднання вона нав’язана метрополіями, або ТНК); диверсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків (у багатьох ці зв’язки диктуються ТНК); послаблення залежності від колишніх метрополій. Але більш як 50 -річний досвід функціонування інтеграційних союзів серед країн, що розвиваються, показав, що в жодному з них не сформовано інтеграційних комплексів, подібних до тих, які були створені в індустріально розвинутих країнах. Тобто є намагання, але бракує можливостей. Серед причин, які стримують досягнення намічених інтеграцією цілей в країнах «третього світу» , можна виділити: 1. суперечність з принципами ринкових відносин (наприклад, право власності); 2. внутрішні особливості економіки кожної окремої країни (монокультурність. низький рівень розвитку продуктивних сил); 3. нестача фінансових ресурсів; 4. характер взаємозв’язку держав, що інтегруються (низька міра взаємодоповнення, недостатній рівень розвитку інфраструктури); 5. зовнішні фактори (фінансова залежність від промислово розвинутих країн, контроль ТНК над експортним виробництвом та зовнішньою торгівлею); 12 6. політична нестабільність. Усе вищеназване свідчить про те, що називається економічною інтеграцією у світі, що розвивається, значною мірою є не закінченою потенційною інтеграцією, чи передінтеграцією. У таких умовах більш плідною є, так звана, вертикальна інтеграція між розвинутими країнами та угрупованнями країн, що розвиваються.