ТЕМА 1 Сутність і місце ергономіки в системі

ТЕМА 1. Сутність і місце ергономіки в системі дисциплін План 1. Предмет цілі і завдання ергономіки. 2. Місце ергономіки в системі дисциплін. 3. Історичні передумови виникнення ергономіки.

Актуальність теми В умовах науково – технічної революції різко зростає вартість засобів праці і “ціна” помилки людини при управлінні складними технологічними системами. Про це свідчать величезні техногенні аварії на електростанціях, атомних станціях, хімічних заводах, аварії на транспорті тощо. Аналіз перерахованих подій показує, що в багатьох випадках, крім явних помилок при проектуванні і виготовленні технічних засобів і систем управління недостатньо враховувались психологічні, фізіологічні і інші можливості людини. Тому при проектуванні нової і модернізації існуючої техніки важливо наперед врахувати можливості і особливості людей, які будуть нею користуватись. Завдання ергономіки узгодити рекомендації фізіології, гігієни праці, психології, організації, економіки праці інших дисциплін в єдине ціле з метою створення оптимальних умов праці і пристосування техніки до конкретної людини. Досягнення й знання ергономіки сьогодні трансформуються й використовуються при організації дозвілля, житла, формуванні робочих місць в офісах, банках і домашніх кабінетах.

Мета заняття З’ясувати: q Що вивчає наука ергономіка, які вона вирішує завдання; q Ознайомити з основними поняттями, принципами ергономіки; q Історію виникнення ергономіки.

Походження терміну «ергономіка» Ергономіка походить від двох грецьких слів (Ergo – робота + nomos - закон) – це науково – прикладна дисципліна, яка комплексно вивчає функціональні можливості людини в конкретних умовах її трудової діяльності і побуті.

Ергономіка – наука, яка вивчає різні предмети з якими контактує людина в процесі її життєдіяльності. Завдання ергономіки розробити таку форму предметів і передбачити таку систему взаємодії з ними, які були б максимально зручними для людини при їх використанні.

Ергономіка – наука, яка комплексно вивчає функціональні можливості людини(групи людей) в конкретних умовах її ( їх) життєдіяльності в процесі використання технічних засобів на виробництві і в побуті. .

Ергономіка – науково практична дисципліна, яка комплексно вивчає трудову діяльність людини в системі “ людина – техніка – середовище” з метою забезпечення її ефективності, безпеки і комфортності.

Передумови виникнення і розвитку ергономіки : 1. недостатня ефективність СЛМС, їх висока аварійність у зв'язку з незадовільним врахуванням у конструкції цих систем функціональних можливостей людини її психологічних особливостей; 2. ріст травматизму людей при взаємодії з технічними системами на виробництві і у побуті; 3. висока плинність кадрів у зв'язку з незадоволеністю важкою, небезпечною або недостатньо продуктивною роботою; 4. ріст числа захворювань, пов'язаних з функціональною перенапругою організму і психіки через нераціональні умови праці, високі робочі навантажень і т. д.

Об’єкт і предмет дослідження ергономіки Об’єктом дослідження ергономіки є система “людинамашина-середовище” • Ергономіка розглядає ЛМС як складну систему, в якій провідна роль належить людині. Тобто досліджуються взаємозв'язки людини із предметним світом у процесі трудової чи іншої діяльності. Однак, можуть розглядатися і інші системи, наприклад, система взаємодії людини у колективі. Предметом дослідженя ергономіки є конкретна трудова діяльність людини, яка використовує технічні засоби. Предметом наукового дослідження ергономіки є не тільки техніка сама по собі і не людина як суб’єкт виробництва, а узгодження психічних, фізичних можливостей, естетичних смаків людини з конструкторськими особливостями техніки.

Основні категорії ергономіки Людина –оператор - особа, яка керує, обслуговує, контролює технічні засоби. Це може бути водій, диспетчер аеропорту, робітник, домогосподарка біля плити або з пилососом і т. д. — для эргономіста всі вони є операторами. Машина - будь-який технічний засіб призначений для зміни предметів праці, енергії, інформації, чи для полегшення фізичної і розумової праці людини. Поняття «машина» може означати як найпростіші знаряддя (ніж, молоток і т. п. ), так і складні — верстати, ЕОМ або космічні кораблі. Середовище - зовнішні чинники, які впливають на роботу машини і оператора. До них належать не тільки шум, температура, вологість, вібрація, але і соціально – психологічні фактори, розпорядження і пояснення керівників, різні правила, інструкції. Помилка оператора – дія чи бездіяльність людини, яка призводить до збою в роботі системи (ЛМС).

Основні категорії ергономіки • Система - сукупність елементів, які перебувають у постійному взаємозвязку і взаємодії. В ергономіці така система має назву “людина-машина-середовище”(ЛМС), або “оператор-машинасередовище”(ОМС), або ергатична, ерготехнічна, соціотехнічна система. Ергономічні властивості — це властивості виробів (машин, предметів або їх сукупностей), які проявляються в системі « людина-машина (предмет) -середовище» у результаті реалізації ергономічних вимог. • Ергономічні вимоги — це вимоги, які пред'являються до системи «людина — машина — середовище» з метою оптимізації діяльності людини-оператора із врахуванням його соціально-психологічних, психофізіологічних, психологічних, антропологічних, фізіологічних і інших об'єктивних характеристик і можливостей. Ергономічні вимоги є основою при конструюванні технічних засобів, організації робочого місця, створенні умов праці.

Цілі ергономіки 1. Підвищення ефективності роботи системи “людина- техніка-середовище”. 2. Охорона здоров’я людини. 3. Створення умов для розвитку особистості у процесі праці.

Завдання ергономіки • Пристосування техніки і трудового процесу до фізіологічних і психологічних можливостей людини з метою підвищення ефективності праці. • Раціональна організація діяльності людей в системі ЛМС, оптимальний розподіл функцій між людиною і машиною. • Вирішення соціальної проблеми: забезпечення ергономічною технікою в процесі трудової діяльності, побуті інвалідів і людей похилого віку. • Ергономічне забезпечення наукової організації праці та безпечних умов праці. З цією метою розробляються ергономічні норми і вимоги до техніки, робочого місця, умов праці, якості продукції.

Взаємозв’язок ергономіки з іншими дисциплінами Базові дисципліни: Соціологія праці –результати досліджень соціології праці використовуються в ергономіці для вирішення таких практичних завдань як раціональна організація праці, гуманізація праці( адаптація виробничого середовища до людини з метою максимальної реалізації трудового потенціалу працівника). Фізіологія праці – ергономіка використовує результати досліджень фізіології праці для організації виробничого процесу який би забезпечив умови для нормального функціонування й відтворення робочої сили, збереження здоров'я і працездатності протягом тривалого часу. Ергономіка керується даними гігієни праці, яка розробляє гігієнічні нормативи і заходи по забезпеченню сприятливих умов праці і попередженню професійних захворювань. Інші дисципліни : кібернетика, технічна естетика, біомеханіка, інженерна психологія, педагогіка. Ергономіка не дублює дані дисципліни, а базується і доповнює їх.

Сфера застосування результатів ергономіки • • • Дизайн Наукова організація праці Управління якістю Охорона праці Проектування техніки

Фактори, які впливають на ефективність системи ЛМС • Антропометричні фактори обумовлюють відповідність структури, розмірів устаткування, оснащення і їх елементів структурі, формі, розмірам і масі людського тіла, відповідність характеру форм виробів анатомічній пластиці людського тіла. • Психологічні фактори визначають відповідність устаткування, технологічних процесів і середовища можливостям і особливостям сприйняття, пам'яті, мислення, психомоторики працюючої людини. • Психофізіологічні фактори обумовлюють відповідність устаткування зоровим, слуховим і іншим можливостям людини. • Фізіологічні фактори покликано забезпечити відповідність устаткування фізіологічним властивостям людини, її силовим, швидкісним, біомеханічним і енергетичним можливостям. • Гігієнічні фактори визначають вимоги до освітленості, газового складу повітряного середовища, вологості, температури, тиску, токсичності, напруженості електромагнітних полів, різних видів випромінювання

Термін “ергономіка” запропонував у 1857 р. польський вчений Войтех Ястшемський , який опублікував статтю “Очерки по эргономии или наука о труде, основанной на закономерностях науки о природе» Початок ХХ століття. Дослідження Фредеріка Тейлора(1856 -1915) і його учнів Френка (18681924) і Ліліан Гілбрет)(1878 -1972) Сутність досліджень: - запропонували розділити трудові функції на елементарні операції і стандартизовані рухи; -зароджується концепція “інженерного проектування”методів роботи; -підгонка техніки до фізичних можливостей працівника(на прикладі конструювання лопат різних форм і розмірів); -введення раціональних перерв у роботі; - відбір персоналу.

20 -ті роки ХХ століття Зароджується індустріальна соціологія, дослідження Е. Мейо. Сутність досліджень: Вивчаючи вплив різних факторів організації праці (умови праці, зарплата, особисті стосунки , стиль керівництва) на продуктивність праці , встановлено, що нові умови виробництва вимагають перенесення центра тяжіння у використанні робочої сили з економічних стимулів на соціальні і психологічні.

30 -ті роки ХХ століття Дослідження Курта Левіна і Дж. Морено. Сутність досліджень: 1. вперше використовують соціометричні тести; 2. вивчають взємовідносини в групі; 3. вивчають вплив поглядів настрою, формальних і неформальних лідерів на продуктивність праці.

1921 р. 1. У США створюється спеціальна компанія під назвою «Психологічна корпорація» , яка запропонувала впровадити у виробництво психологічні методи впливу на працівників. 2. Виникає наука праксеологія , яка вивчає залежність діяльності робітника від конструкції інструмента і обладнання.

Друга світова війна. 1. В роки другої світової війни ергономічні дослідження успішно розвиваються. Найновіші досягнення в таких сферах як радарна техніка, високошвидкісна авіація не могли ефективно використовуватись оскільки були обмежені психофізіологічними можливостями людини. Тому виникла потреба пристосувати “роботу до людини”, тобто проектувати таке обладнання в якому враховані границі людських можливостей. В роки війни фізіологи, психологи, анатоми, інженери і дизайнери працювали із взаємною користю. 2. Відбувається становлення такої науки як інженерна психологія.

19 49 р. -з метою координації досліджень в галузі ергономіки створено”Ергономічне дослідне товариство”; - в Англії був прийнятий термін “ергономіка”;

Англійський вчений-эргономіст Брайан Шеккел запропонував наступну періодизацію етапів розвитку ергономіки в XX ст. : 50 - роки – воєнна ергономіка – модернізація воєнної техніки; 60 - роки – промислова ергономіка – проектування транспортних засобів , обладнання для промисловості і космічної техніки ; 70 - роки – ергономіка споживчих товарів і послуг – безпечне використання побутових приладів. 80 - роки – эргономіка компютерів і ергономіка програмного забезпечення. 90 – роки когнітивна і організаційна ергономіка, ергономіки інформатизації (нові інформаційні технології), дозвілля.

Початок ХХІ ст. Виділяють три головних напрями ергономіки. 1. Ергономіка фізичного середовища розглядає питання повязані з анатомічними, антропометричними, фізіологічними, біомеханічними характеристиками людини. Найбільш актуальні проблеми включають робоче положення, здоровя працівників, організацію робочого місця. 2. Когніктивна ергономіка, повязана з психічними процесами такими як пам’ять, сприйняття, прийняття рішень. 3. Організаціна ергономіка розглядає питання повязані з оптимізацією соціотехнічних систем, вкючаючи організаційну структуру і процеси управління.

Історія розвитку ергології у нашій країні • У нашій країні перша конференція з наукової організації праці і виробництва була проведена у 1921 році. Тоді була висунута ідея створення особливої наукової дисципліни — эргології « вчення про роботу людини» . • У 1927 році було створено першу психотехнічну лабораторію у якій проводилися експериментальні дослідження з метою виявлення закономірностей психофізіологічного сприйняття різних форм. У 1935 році при проектуванні Московського метрополітену особлива увага приділялась зручності обслуговування пасажирів, оздобленню вагонів, знакам візуальної комунікації. • У 1962 році у Всеросійському науково-дослідному інституті технічної естетики був створений перший у країні відділ ергономіки. Інститут координував роботу інститутів, що спеціалізувалися в областях психології, гігієни й охорони праці. Особливо великі успіхи ергономіки були досягнуті в освоєнні космосу, де й сьогодні наші скафандри, технології керування космічними апаратами, ергономіка систем життєзабезпечення на орбіті залишаються еталонними. •