Тема 1 Специфіка творчості журналіста Мета лекції —

Тема: 1. Специфіка творчості журналіста Мета лекції - розкрити специфіку публіцистичної творчості журналіста, загострити увагу на духовнотворчій природі журналістської творчості, його індивідуальності, назвати види творчості журналіста, дати соціологічну класифікацію діяльності, розповісти про особливості творчої журналіста. План лекції: 1. Загальні особливості журналістської творчості; 2. Журналістика як вид творчості; 3. Особливість творчої індивідуальності журналіста Література: 1. Жадько В. Основи журналістики та редакційно-видавнича справа. -К. , 2005. -352 с. 2. Михайлин Г. Основи журналістики. -К. , 2003. -284 с. 3. Карпенко В. Журналістика: основи професіональної комунікації. -К. , 2002. -348 с. 4. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи // Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. - Серія «Педагогічні науки» . - випуск 3. - Полтава, 2006.

1. Загальні особливості журналістської творчості Необхідність вивчення творчості журналіста обумовлена трьома обставинами : § потребою самої соціальної практики, в розвитку якої засоби масової інформації грають все зростаючу роль. § завданнями, що стоять перед засобами масової інформації. § логікою самої теорії журналістики.

Для того, щоб глибше зрозуміти особливості та складові творчості, акцентуємо увагу на визначення таких наукових понять: Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами, або – складовими творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості). Професійний творчий працівник - це особа, яка провадить творчу діяльність на професійній основі, результатом якої є створення або інтерпретація творів у сфері культури та мистецтва, публічно представляє такі твори на виставках, шляхом публікації, сценічного виконання, кіно-, теле-, відеопоказу тощо; може бути членом творчої спілки, та/або може мати державні нагороди за діяльність у сфері культури і мистецтва Креативність творчості (від лат. creatio - створення) - творчі здібності людини, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактору.

Параметри креативності: n n n здатність до виявлення та постановки проблем; здатність генерувати багато ідей; гнучкість - здатність продукувати різноманітні ідеї; оригінальність - здатність нестандартно реагувати на подразники; здатність удосконалити об’єкт додаючи деталі; здатність розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу. Креативність творчості журналіста - це: системна якість інтелекту; сукупність особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості; n не певний набір особистісних рис, а реалізація людиною власної індивідуальності. Це презентація своєї індивідуальності іншому; n природна властивість особистості, яка існує від початку життя людини; це найвища форма активності особистості. n aктивність, що втілюється в продуктах творчості. Завдяки їй людина виражає себе, свій внутрішній світ, змінюючи його; n n

Особливості творчих особистостей: n n схильність до нестандартного мислення, та, як наслідок цього, - до створення нового, оригінального; обдаровані особистості, таланти - генератори нових ідей, нового бачення явищ життя; талант передбачення: володарям таланту притаманне гостре відчуття сучасності; часто вони випереджають свій час, і тому їх не завжди розуміють сучасники; у той же час, в них сильно розвинуте відчуття часу, здатність до уваги щодо усього, що відбувається; обдаровані особистості здатні робити відкриття не лише у маловивчених областях, але й там, де, здавалося б, вичерпаний увесь запас ідей, де “все розроблене і все вивчене”; багатство фантазії та інтуїції, здатність виходити за рамки звичних уявлень і бачити предмети під незвичним кутом зору; незадоволеність існуючими традиціями та методами і, як наслідок, - прагнення змінити існуючий стан речей; здатність вирішувати оригінальним шляхом складні ситуації, коли вони не мають логічного рішення; незалежність і самостійність суджень, прагнення йти своїм шляхом, так званий нонконформізм, пов’язаний з незалежністю мислення; активність, допитливість, невтомність у пошуках; схильність до ризику; дар спілкування; прагнення завжди бути на передових позиціях у своїй області; самоповага, упевненість у собі, бунтівний дух, працьовитість, наполегливість; домінування інтересів та мотивів, емоційне занурення у діяльність, воля до вирішення, до успіху, загальну та естетичну задоволеність від процесу і продуктів діяльності, розуміння сутності проблеми, задачі, ситуації, несвідоме, інтуїтивне рішення проблеми, стратегіальність інтелектуальної поведінки (особистісні можливості продукувати проекти), швидкість оцінок, рішень, прогнозів, мистецтво знаходити, обирати. Обдаровані творчі особистості можуть бути “незручними” через свою тонкість, оригінальність, несхожість на інших.

Творчу особистість характеризують активний інтерес до проблеми, що вивчається, незалежна готовність боротися з усякими перешкодами. Звідси - готовність йти на ризик, який гарантує творчий успіх. Високо творчі особистості, як правило, виявляють підвищений інтерес до складних нових журналістських проблем(наприклад журналістське незалежне розслідування). Їх більше приваблюють такі ситуації, які вимагають оригінальних рішень, ніж ті, які дозволяють діяти звичним способом Таким чином, якщо головна ознака творчості - новизна, руйнування стереотипу, то творчість у журналістиці - це нові оригінальні думки, нові погляди на явища, нові образи, втілені у відповідну досконалу форму. Журналіст повинен володіти здатністю помічати суперечності, альтернативи, піддавати сумніву істини, хай тривалий час очевидні, вміти ставити запитання і уникати поверхових відповідей. Він не може обійтись без творчої уяви, інтуїції. Йому повинні бути властиві велика схвильованість, активний інтерес до проблеми, поєднання сміливості, захоплення і творча розважливість.

2. Журналістика як вид творчості Редакційний колектив все визначеніше формується як виробнича творча кооперація журналістів, що забезпечується вільниим вибором професійних творчих орієнтацій за: n n типом виконуваної роботи (редактор, секретар, завідуючий відділом, літпрацівник, спеціальний кореспондент, фотокореспондент); за посадовим рівнем (керівний працівник, працівник середньої ланки, рядовий працівник); за тематичною спеціалізацією (журналіст, що спеціалізується в області промислового або сільськогосподарського виробництва, культури і т. д. ); за жанровою спеціалізацією (нарисовець, фейлетоніст, репортер, оглядач).

У Законі України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” для обґрунтування необхідності застосування окремих і особливих норм соціального захисту сформульовані такі риси і умови журналістської діяльності: n n n творчий характер, інтенсивність інтелектуальної праці, її нерегульована тривалість за умов жорсткої регламентації редакційного і технологічного циклу підготовки та випуску видань (програм); суспільно впливове за наслідками значення роботи, висока соціальна відповідальність за свою працю та її результати; постійне значне морально-психологічне навантаження і напруженість виконання службових обов`язків і реалізація творчих планів у стресових ситуаціях; систематичне перебування у відрядженнях та роз`їздах, включаючи відрядження до місць надзвичайних подій, професійна творча діяльність в екстремальних умовах, виконання спеціальних завдань з ризиком для здоров`я і життя; необхідність здійснювати власний творчий пошук нової, потрібної інформації та її джерел, наявність об`єктивних і суб`єктивних перешкод в отриманні інформації; прояви морально-психологічного тиску, погрози та безпосередні загрозливі дії проти журналіста у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків”.

За роки незалежності в Україні загинули 63 журналісти. Зв’язок цих смертей із професійною діяльністю працівників мас-медіа офіційно визнаний лише в невеликій кількості випадків. Водночас, колеги та родичі загиблих журналістів мають підстави вважати, що трагедії були спричинені професійною діяльністю журналістів У більшості випадків винні не були покарані. Київська незалежна медіапрофспілка та сайт «Майдан» узагальнили відомі насьогодні факти загибелі працівників мас-медіа в Україні. У наведеному нижче переліку – імена журналістів, які загинули через свою професійну діяльність, під час виконання професійних обов’язків або обставини загибелі яких не були розслідувані чи результати цього розслідування викликають сумніви.

• 1. Валерій ГЛЕЗДЕНЬОВ, військовий журналіст газети «Красная звезда» (Львів), 1992, загинув в Афганістані під час виконання професійних обов`язків; • 2. Мирон ЛЯХОВИЧ, редактор газети «Життя і праця» (м. Львів), 1992; • 3. Вадим БОЙКО, тележурналіст телекомпанії «Гарт» (м. Київ), 1992, загинув від вибуху у власному помешканні; • 4. Микола БАКЛАНОВ, власний кореспондент газети «Известия» (м. Київ), 1993, помер від черепно-мозкової травми, отриманої під час нападу; • 5. Юрій ОСМАНОВ, редактор Кримської газети «Арекет» (м. Сімферополь), 1993, був знайдений мертвим на вулиці Сімферополя з черепно-мозково травмою; • 6. Андрій ЛАЗЕБНІКОВ, начальник прес-центру ЧФ (м. Севастополь), 1993, застрелений біля власного будинку; • 7. Сергій ШЕПЕЛЄВ, редактор газети «Вечірня Вінниця» (м. Вінниця), 1993, загинув у вогні у власній квартирі, за словами незалежних експертів, журналіст був прив`язаний до ліжка; • 8. Андрій ЛАЗЕБНИКОВ, начальник прес-центру Чорноморського флоту, 1993, застрелений біля під’їзду власного будинку; • 9. Віктор ФРЕЛІХ, позаштатний кореспондент газети «Молодий Буковинець» (м. Чернівці), розслідував ситуацію з витоком ракетного палива, який спричинив масові заворушення серед людей, 1995, помер від отруєння невідомою речовиною, незадовго до смерті отримував погрози фізичної розправи; • 10. Юрій ДЖЕДЖУЛА, журналіст газети «Київський вісник» (м. Київ), 1995; • 11. Володимир ЖИТАРЕНКО, спеціальний кореспондент газети «Красная звезда» (м. Львів), 1995, загинув у Грозному під час виконання професійних обов`язків; • 12. Анатолій ТАРАН, редактор газети «Оболонь» (м. Київ), 1995, знайдений мертвим на

• 20. Віталій КОЦЮК, кореспондент газети «День» (м. Київ), 1997, повертаючись додому електричкою, отримав опіки невідомого походження, перед смертю казав, що невідомі витягли його з електрички, облили бензином і підпалили; • 21. Петро ШЕВЧЕНКО, власний кореспондент газети «Київські відомості» у Луганську, 1997, за місяць до смерті опублікував серію репортажів протистояння місцевої влади і СБУ, вийшов з офісу на зустріч, з якої у визначений час не повернувся; був знайдений повішеним біля аеропорту Жуляни; • 22. Володимир БЕХТЕР, старший редактор Держтелерадіокомпанії (м. Одеса), 1997, помер від удару у голову під час побиття працівниками міліції; • 23. Борис ДЕРЕВ’ЯНКО, головний редактор газети «Вечірня Одеса» (м. Одеса), 1997, розстріляний біля своєї редакції, слідство заарештувало виконавця, замовники не названі; • 24. Святослав СОСНОВЬСКИЙ, редактор видавництва “Таврія”, 1997, помер від ножових поранень, які йому завдали нападники неподалік від його дому; • 25. Олексій Єфименко, редактор газети “Відродження” (м. Саки), 1998, помер внаслідок падіння з вікна п`ятого поверху; • 26. Василь ЗАГІРНИЙ, редактор газети «Знамя победы» (м. Шахтарськ Донецької обл. ), 1998, загинув у ДТП; • 27. Микола РАКШАНОВ, журналіст черкаської газети “Факти”, 1998, помер від черепномозкової травми, за версією правоохоронців травма не була результатом нападу, однак, за свідченнями лікарів, пошкодження мали насильницьких характер; • 28. Альберт БОРИСОВ, головний редактор газети “Шахтерские вести” (м. Краснодон), 1998; • 29. Мар’яна ЧОРНА, тележурналістка телеканалу «СТБ» (м. Київ), 1999, знайдена повішеною у власній квартирі, версія слідства – самогубство;

Журналістський твір, на відміну від наукового чи художнього, має специфічні ознаки: n n n актуальність; оперативність; політична гострота; практична спрямованість; постійна циклічна повторюваність тем; строгий документалізм. АКТУАЛЬНІСТЬ (від латинського - аktyalis – важливий у певний час, злободенний) є важливою прикметою саме журналістики. Інформація на злобу дня, присвячена тим подіям, що хвилюють публіку у певний момент. Актуальність є однією з підвалин такого важливого феномену журналістики, як цікавість. У журналіста повинен бути вироблений постійний інтерес до того, що насамперед болить людям. Актуальність сьогодні перемістилась у площину конкурентноспроможності, творчої конкурентності редакційних колективів. ОПЕРАТИВНІСТЬ журналістики - це здатність журналіста вчасно донести відповідну інформацію до аудиторії. Журналістика – це насамперед новини. І її наріжний камінь – оперативність. Цьому сприяють новітні технології. Журналістика є різновидом суспільно-політичної діяльності. Дуже важливою особливістю журналістського твору є його ДОКУМЕНТАЛІЗМ. Журналістський виступ, від замітки у три рядки і до великого нарису чи памфлету, зазвичай будується на дійсних, достовірних фактах. У цьому велика привабливість журналістики як виду творчої діяльності, що за неї події та факти подає саме життя. Водночас це накладає на журналіста особливу відповідальність. Він мусить писати лише про те, що добре знає. Він нічого не мусить сприймати без перевірки, з чужих слів, дотримуватися золотого правила: по можливості, побачити подію власними очима. Журналіст повинен володіти здатністю помічати суперечності, альтернативи, піддавати сумніву істини, вміти задавати запитання і уникати поверхових відповідей. Він не може обійтись без творчої уяви, інтуїції. Йому мають бути властиві активний інтерес до проблеми, поєднання сміливості, захоплення і творча розважливість.

Журналістика включає: n n систему творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації; комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається із мережі профільних установ; сукупність творчих професій, необхідних для збирання, відбору, опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії. спеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет). Категорії журналістики: n n n конвергентна (тобто – змінна) журналістика; мультимедійна журналістика; комп’ютерна журналістика.

Види журналістики: n n n n пресова (газетно-журнальна) (газети, журнали, бюлетені, альманахи); телевізійна (канали, програми, передачі, фільми, інше); радійна (канали, програми, передачі, інше); інтернетна (інтернет-видання, інтернет-версія видання, сайтвидання, інше); агентська (для інформаційних агентств); фотографічна (таблоїди і т. п. ); кінематографічна (кіноканал, кінохроніка, кіножурнал, кінопрограма тощо). Тематичні спеціалізації журналістики: n соціальна журналістика; n політична журналістика; n ділова журналістика; n комерційна; n некомерційна; n міжнародна журналістика; n аграрна журналістика; n спортивна журналістика; n наукова журналістика; n правнича журналістика; n медична журналістика; n релігійна; n інша галузева журналістика

3. Особливість творчої індивідуальності журналіста Для виконання такої благородної місії журналісти самі повинні бути людьми високого штибу, яскравими творчими індивідами, знаними фахівцями своєї справи, духовними та моральними авторитетами у суспільстві. Професія журналіста - це, так би мовити, професія професій. Журналіст - не синоптик, але часто він передбачає і навіть "робить" погоду, піднявши чи на щит слави, чи на вила невідоме ім'я, розкривши тисячам людей його чесноти чи його ганьбу. Журналіст - не геолог, але в чомусь ці професії схожі: завжди в дорозі, завжди в шуканнях. І обидва проникають у глибини: один - землі, інший - справ і думок людей. Інакше кажучи, журналіст повинен уміти побачити у навколишній дійсності значення процесів, явищ, подій, фактів раніше, ніж їх помітить та усвідомить решта членів суспільства. Вся діяльність журналіста має бути просякнута найголовнішим і найпростішим умінням говорити правду, навіть якщо вона є надто гіркою. Очевидно, це твердження можна вважати стрижневим чинником у виробленні особистісно -професійної моделі сучасного журналіста. Тільки так вони будуть здатні і просвітити аудиторію, і повести її на конкретні діла, які сприяли б якомога швидше спрямувати все суспільство до нових завдань.

Творча індивідуальність журналіста характеризується єдністю інтелектуальною активністю і емоційній сферах свідомості. Його настрій і переживання пов'язані з суттю діяльності, тобто кінець кінцем з соціальною практикою. А це означає, що творча індивідуальність журналіста формується в цілісній єдності знань, відчуттів і волі, поєднується з поняттями «здатність» , «талант» . Індивідуальний творчий портрет журналіста передбачає: n n n n можливість самореалізуватися; мати творчу за характером роботу; доносити до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за справедливість; впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки; спілкуватися з видатними людьми, прожити цікаве життя; першим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачувати їх для загалу; стати знаменитим, мати гарні заробітки, посідати престижне місце в структурі суспільства. необхідність безкінечного самовдосконалення, моральна відповідальність за кожен журналістський твір, мистецтво постійного спілкування, налаштованість на універсальність.

У 2010 році були проведені соціологічні дослідження серед журналістів «районок» . Отже, працівники районних газет (25 газет України), відповідаючи на запитання: «Які індивідуальні якості найбільшою мірою цінуються в журналістах» , назвали принциповість, правдивість, об'єктивність, сміливість (46, 3%), а також творчі компетентність, уміння аналізувати проблему, літературна майстерність. А ось такими були тоді відповіді на відкрите запитання: "Якими рисами характеру, якими якостями має володіти журналіст? " (у % до кількості опитаних): n n n n n Компетентність, знання предмета, про який пишеш, поінформованість 30 Правдивість, об'єктивність 27 Принциповість, сміливість 26 Чесність, непідкупність, уміння не піддаватися особистим уподобанням 20 Талант, майстерність, уміння писати 18 Моральна чистота 17 Грамотність, освіченість 15 Ідеологічна зрілість 12 Комунікабельність, уміння говорити з людьми 11 Витримка, такт, ввічливість 11 Скромність, відсутність зазнайства 9 Уміння мислити глибоко 8 Любов до своєї справи 8 Уміння орієнтуватися в ситуації 6 Професіоналізм, знання свої справи 5 Тверезість 5 Оперативність 4 Наближеність до читача, уміння писати просто, доступно 4.

У процесі вивчення питання формування вдосконаленої особистісно-професійної індивідуальної моделі журналіста можна зробити такі висновки: n n n Сучасний стан української журналістики свідчить про наявність потреби постійного коригування компонентів особистісно-професійної моделі журналіста на основі наукових надбань українського та зарубіжного журналістикознавства, адже вчені та журналісти-практики, як ніхто інший, бачать усі особливості та нюанси моделі журналіста, оскільки вони заглиблені у цей процес, вони перебувають усередині нього та краще знають реальні потреби свого фаху. З огляду на прогресивний світовий досвід в галузі журналістики існує нагальна потреба наближення українських стандартів професії до світових вимог, а журналістської освіти в Україні до вимог Болонського процесу. Зважаючи на окремі загрозливі тенденції журналістського сьогодення, як-от суттєве зниження якості матеріалів та програм, профанація професійної діяльності журналіста, слід посилити вимоги до практичної підготовки студентів журналістських факультетів. Оскільки журналістика є формою соціально актуалізованої суспільної свідомості, а суспільство має здатність повсякчас змінюватися, то існує нагальна потреба глибокого та ретельного дослідження всіх змінних характеристик, що виступають на перший план в особистісно-професійній моделі журналіста, виходячи із конкретної суспільної ситуації в Україні. Необхідність зміни спрямування вектора журналістської діяльності, його реверсифікації, оскільки до певних суспільно-політичних подій, а саме Помаранчевої революції цей вектор був спрямований від влади до народу, а нині конче потребує і зворотного напряму - від народу до влади. Саме в цьому, себто у зворотному напрямі, журналістові відводиться провідна роль посередника-медіума, яким він, власне, і є в усьому світі. Забезпечення суспільства, громадськості об'єктивною, оперативною, точною інформацією є найважливішим завданням працівника засобів масової комунікації. Саме ці характеристики моделі журналіста і визначатимуть обличчя вітчизняної журналістики у подальшому. Саме така журналістика дозволить створити високоякісне суспільне мовлення для українських громадян, бо забезпечити їх об'єктивною, повною, точною та високоякісною інформацією зможуть лише моральні авторитети та професіонали своєї справи. Саме такими мають бути й найважливіші індивідуальні характеристики особистісно-професійної моделі журналіста. Зверніть увагу - спочатку моральність, потім професіоналізм. Надзвичайно важливим є те, щоб ці характеристики з часом набули сталого характеру у формуванні журналіста XXI сторіччя.

Із власного, сорокарічного журналістського досвіду пропоную вироблені так звані « 10 заповідей журналіста» , своєрідний катехізис, який, спираючись на загальні моральні вимоги до професії, власне, протистоять принципові заангажованості й розкривають індивідуалізм майстра пера. 1. Не збреши: правдивість — наше ремесло. 2. В статтях не вимагай вироку — ти не прокурор. 3. Думай про читача: без нього немає тебе як 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. журналіста. Найбільша помилка журналіста — боятися помилитися. Іди в люди: гора не ходить до Магомета. Пам'ятай: твоя газета — енциклопедія міста, району, області, держави: впиши у неї свій рядок. Не хлібом єдиним живе людина: сприймай життя крізь призму духовності. Не повчай читача: він не дурніший від тебе; враховуй думку протилежну твоїй; усвідомте дві аксіоми: а) немає істини в останній інстанції; б)зіпертися можна лише на те, що чинить опір. Відбивай розмаїття думок, не боячись звинувачень у відсутності позиції: твоя позиція — плюралізм. Зроби все для того, щоб кожна зустріч із тобою на сторінках газети стала для читача пам'ятною.

Питання для самоконтролю: 1. 2. 3. 4. Здібності і талант журналіста, шляхи їх формування та розвитку. Від чого залежить індивідуальність журналіста? Як розумієте талант і як він реалізується в творчості журналіста? Аналіз тенденцій творчої практики сучасної журналістики: досягнення і проблеми.