Тема 1 Предмет і задачі загальної та медичної

Тема 1. Предмет і задачі загальної та медичної мікробіології, імунології, вірусології. Методологія курсу. Оригінальні методи мікробіологічних, імунологічних та вірусологічних досліджень. Принципові риси сучасної медичної мікробіології. Тенденції розвитку. Тема 2. Основні етапи розвитку мікробіології, імунології і вірусології. Тема 3. Загальна характеристика основних груп мікроорганізмів. Основні відмінності прокаріот і еукаріот.

Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології: загальна, медична, ветеринарна, технічна, сільськогосподарська, океанічна, космічна. Біотехнологія Медична мікробіологія та її розділи: • бактеріологія, • вірусологія, • протозоологія, • мікологія • імунологія

Методи досліджень: мікроскопія фарбування культивування виділення чистих культур ідентифікація імунологічні методи (РІА, Вестерн, ФАКС, ELISA, m. RNA, RT- q PCR) моделювання на тваринах вірусологічні методи біотехнологічні та генно-інженерні культура тканин

Мікроскопія • Світлова • Електронномікроскопічна • Імунно-флуоресцентна • AFM 60 X

Фарбування по Граму Метод фарбування мазків по Граму: Генціан-віолет – 2 хв. Розчин йоду (Люголя) – 1 хв. Обробка спиртом – 30 сек. Промивання водою Фуксин – 3 -5 хв. Грам-позитивні Грам-негативні Фарбування сріблом

Культивування, класифікація поживних середовищ Salmonella на ВСА Ідентифікація – 1 -й етап – висів на селективні поживні середовища Pseudomonas на Сіммонса ВСА (Bismut Sulphit Agar CM 201) Ендо (Mac. Conkey Agar CM 7) Лєвіна Плоскірєва Simmons Citrate Agar CM 155 ЖСА BHI (Brain Heart Infusion) Clostridium broth Columbia Blood Agar Base CM 331 Pseudomonas Agar Base CM 559 з CN Supplement BHI з кров’ю і NAD

20 E API Na. Cl 0. 85 % Середовище 5 ml / API Середовище 5 ml

20 E реакції 1 Основні біохімічні властивості бактерій

20 E реакції 2 Основні біохімічні властивості бактерій

Rapid ID 32 A

20 E – 24 години інкубація негативний позитивний

Миші: • Звичайні (CNV) • Гнотобіонтні і стерильні (GF i AF) • Імунокомпетентні (BALB/c) • Імунодефіцитні (SCID) • Нокаутні (Ig. A k. o. , p. Ig. R k. o. ) B 1/B 2 CD 4 T ФАКС: флуоресцентне активоване сортування клітин

Супернатант фрагментів тканин 1 A 3 C 1 B Сироватка 2 A 2 B iii ii i Hi (PC) - + - + + ВЕСТЕРН БЛОТ Специфічність до бактеріального фосфохоліну (1) Специфічність до бактеріальних білків (2) Специфічність до капсули (3) На прикладі Haemophillus influenzae +

Культивування фрагментів тканин 3 -4 - х кратне промивання фізіологічним розчином 3 -4 - х кратне промивання З 0. 05% EDTA у фізіологічному розчині 1 мл/лунку Поживне середовище (Кенета) 90% O 2 10% CO 2 37°C 3 мм 2 7 днів 2 - х кратне промивання у c RPMI Ig. As ELISA Ig. M Ig. G 1 + ЦИТОКІНИ (наприклад, інтерлейкіни)

Принцип методів ELISA, RIA та імунноферментного аналізу

RT – q PCR

Мікроорганізми як основний об'єкт мікробіології ü Пріони ü Віруси ü Бактерії ü L-форми ü Рикетсії ü Хламідії ü Мікоплазми ü Актиноміцети ü Гриби ü Найпростіші • Коки • Палички • Звивисті (вібріони, спірили, спірохети)

Історія розвитку Старовинний світ • Євреї: Левит – проказа • Індіанці – Аюрвед – гризуни-переносники збудників • Хаммурапі – медичний кодекс • Гіпократ – міазми • Тіт Лукрецій Кар – насіння • Фукідід – contagium animatum + імунітет Середньовіччя • Арабська медицина – Разес, Авіценна, Маймонід – епідеміологія, профілактика і лікування інфекційних хвороб Ренесанс • Cito, longe, tardo • 1347 -1350 – епідемія чуми, спосіб поширення • 1374 – Моден, потім – Венеція – 40 діб – quaranta giorni • 1553 – Алесандро Бенедетті – заразна отрута • Петрус Форестус – вірус (отрута) • Парацельс – експеримент перед висновками • 1546 – Джироламо Фракасторо – contagium vivum – термін інфекція Відкриття мікроорганізмів • 1610 – Г. Галілей – мікроскоп • Ханс і Захаріас Янсени – мікроскоп, 32 Х • Афанасій Кірхер – живий світ гниття • 1667 – (1635 -1703) – Роберт Хук – мікроскопічні гриби • 1670 – Антоні ван Левенгук – анімалькулі, мікроскоп 160 Х

Історія розвитку Самозародження? • Франческо Реді – немає самозародження в гниючому м'ясі • 1769 – Спалланцані – розмноження + роль в псуванні продуктів • 1810 – Франсуа Аппер – герметичні умови • М. М. Тереховський – Про анімалькулі • Д. С. Самойлович – штучний імунітет – гіпотеза • Систематика (Інфузорний Хаос Лінея, Мюллер, Еренберг, Дюжарден, Кон, Негелі, Ценковський) • 1857 – Карл Негелі – Schizomycetes, (поліморфіст) • Фердінанд Кон (мономорфіст) • 1837 – Альфред Донне – Trichomonas vaginalis • 1839 – Іохан Шенляйн – Trichophyton і microsporum • Якоб Хенле – критерії збудників інфекцій Роберт Бойль – ХVII – природу інфекцій з'ясує той хто пізнає природу бродіння

Історія розвитку • • • • 1857 – Луї Пастер – бродіння 1860 – самозародження 1865 – хвороби пива і вина 1868 – хвороби шовковичних червів 1881 – інфекція і вакцина 1879 – куряча холера, атенуйована (штучна) вакцина 1885 – антирабічна вакцина Аероби і анаероби До 120 0 С – автоклав До 60 -70 0 С – пастеризація Едгар Шамберлан, Еміль Ру, Едмон Нокар, Жюль Жубер, Луї Тюйє, Віктор Бабеш, Ілля Мечников І. Шрьотер – колонії 1876 - Роберт Кох – Етіологія сибірської виразки, желатин, посів штрихом, глибинне культивування, агар, чисті культури, скошений агар, селективні поживні середовища, дезінфекція, анілінові барвники, критерії (постулати, тріада) для патогенних бактерій Джозеф Лістер – карболова кислота Антисептика і асептика

Експеримент Пастера Схема автоклава

• Д. І. Івановський – вірус тютюнової мозаїки • Н. Ф. Гамалея і Пастер – вірус сказу і чуми ВРХ – агент, що фільтрується через фільтр Шамберлана • Д. Л. Романовський і П. Ерліх – хіміотерапія • Герхард Домагк – сульфаніламіди • 1906 – Нобелівська премія – І. Мечников і П. Ерліх (до теорії імунітету – клітинні та гуморальні механізми) • І. Мечников – антагонізм, фагоцитоз • 1928 – А. Флемінг – відкриття антибіотиків • 1941 – Х. У. Флорі, Е. Б. Чейн – пеніцилін • С. Н. Виноградський – мікроорганізми і кругообіг речовин, фіксація азоту, накопичувальні культури, аутотрофія • 1909 - В. Л. Омелянський – ґрунтова мікробіологія • Д. К. Заболотний – збудники чуми і холери • Л. А. Тарасевич – інститут контролю бактеріальних препаратів • Н. Ф. Гамалея, З. В. Єрмольєва, Г. М. Фішер – бактеріофаги • 1926 – В. Н. Шапошніков - технічна мікробіологія • О. Евері, К. Маклеод, М. Мак-Карті – роль ДНК в передачі спадковості • 1972 – Пол Берг – рекомбінантна ДНК • 1980 – клонально-селекційна теорія контролю імунних реакцій Ф. М Бернет (запропонована ще в 1957 році • 1988 -1995 – віруси гепатиту, венесуельської гемораргічної

Пептидоглікан – структура: N – ацетил D – глюкозамін і N – ацетил – муреїнова кислота, короткі пептидні зв'язки з нетиповою амінокислотою D-аланін

Різноманітність мікроорганізмів, їх убіквітарність, роль Біотехнологія та тенденції розвитку сучасної мікробіологічної (імунологічної) науки