Тема 1 Предмет і методи політичної економії

Тема 1 Предмет і методи політичної економії

ПЛАН 1. Предмет політичної економії та ії місце в системі економічних наук. Функції політичної економії. 2. Виникнення та етапи розвитку політичної економії. Розвиток економічної думки в Україні 3. Методи політичної економії. Її закони, принципи, категорії.

1. Предмет політичної економії та ії місце в системі економічних наук. Функції політичної економії.

Предметом політичної економії – є система економічних відносин в їх єдності і взаємодії з обмеженими продуктивними силами. Політична економія дає наукове пояснення найбільш загальним об'єктивним економічним Законам

Концептуальні підходи до визначення предмету політичної економії: Вчення про закони домашнього господарства, домоводства. Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації. Наука про виробничі відносини і закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства. Дії людини у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів Ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини Давньогрецькі та давньоримські мислителі Меркантилісти, фізіократи, класична політекономія Марксисти П. Самуельсон К. Р. Макконнелл С. Л. Брю

Місце політичної економії в системі економічних наук: Галузеві економічні науки (економіка промисловості, будівництва, с/г) Природні науки Функціональні економічні науки (кредит, фінанси, маркетинг) політекономія (математика, фізика, біологія) Соціально-політичні науки (соціологія, філософія, психологія, право) Міжгалузеві економічні науки (демографія, економічна географія) Інформаційноекономічні науки (інформатика, статистика) Історико-економічні науки (економічна історія, історія економічної думки, історія)

пізнавальна Функції політичної економії методична практична прогностична виховна

Виховна - формування у суб’єктів господарської діяльності сучасного економічного мислення, яке забезпечує цілісне уявлення про функціонування економіки і дає можливість виробити грамотну господарську поведінку. Прогностична - розробка наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому, прогнозів довгострокових програм розвитку суспільного виробництва з урахуванням можливих результатів. Пізнавальна - дослідження і пояснення економічних явищ та процесів, що збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал. Методична - політична економія виступає методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває економічні закони і принципи господарювання, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності. Практична - обґрунтування економічної політики держави, розроблення рекомендацій, концепцій, програм щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

2. Виникнення та етапи розвитку політичної економії. Розвиток економічної думки в Україні

n Самостійний розвиток економічної науки почався в епоху зародження капіталізму в середині другого тисячоліття н. е. n Початок самостійному розвитку економіки як науки поклав меркантилізм.

Етапи розвитку політичної економії 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. Ранній меркантилізм (остання третина XV – середина XVI століть) був названий монетарною системою. Пізній меркантилізм (друга половина XVI – XVII століття) виступив проти заборони вивозу грошей. Класична політична економія XVIII Англійська класична політична економія (виникла та розвивалась в XVII - XVIII століттях) Австрійська школа політичної економії (виникла в останній третині XIX століття) Маржиналізм Неоконсерватизм Інституціоналізм

n n В Україні великий розвиток в економічну науку внесли праці М. І. Туган. Барановського. У повоєнний період в Україні економічна наука набула подальшого розвитку. Поряд з інститутом економіки було значно розширено Раду з вивчення продуктивних сил України, створено Інститут економіки промисловості (1969) та ін.

3. Методи політичної економії. Її закони, принципи, категорії.

Метод політичної економії – сукупність засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються економічні категорії і закони. Виділяють наступні методи: - діалектика - наукова абстракція - аналіз і синтез - індукція і дедукція - історичний і логічний методи - економічне моделювання - економічний експеримент

Діалектичний вивчення економічних явищ і процесів в їх загальному зв’язку, в стані безперервного розвитку. Індукція це пізнання від конкретного до загального, від фактів до теорії. Дедукція пізнання від загального до конкретного, від теорії до фактів. Абстрактний метод досліджуючи певний економічний факт або процес, відділяють його випадкові, швидкоплинні чи другорядні ознаки від усталених і типових. Економічна модель це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Економічні моделі представляють у математичній, табличній і графічних формах. Економічний експеримент штучне відтворення економічних процесів з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження, що дає змогу на практиці перевіряти обґрунтованість наукових гіпотез і рекомендацій.

Економічні категорії – це узагальнені теоретичні відображення явищ і процесів економічного життя суспільства. Наприклад, власність, капітал, прибуток, ринок, пропозиція, ціна. Економічні принципи – це теоретичні образи основних зв'язків у функціонуванні певних економічних процесів, представлених як економічні ідеї. Економічний закон – це внутрішньо необхідний, сталий стійкий причинно-наслідковий зв’язок і взаємозалежність економічних явищ і процесів.

Система економічних законів Загальні – Всезагальні – діють у всіх економічних системах функціонують у кількох економічних системах, де для них існують відповідні економічні умови Стадійні – Специфічні – функціонують лише у межах однієї економічної системи функціонують на окремих стадіях даної економічної системи, тобто становлення, зрілості чи занепаду