Тарас Шевченко художник у колі своїх сучасників

Тарас Шевченко – художник у колі своїх сучасників

“Жіноча голівка”, 1830 р. З цієї юнацької роботи почалася творчість художника. Зліва внизу чорнилом авторський напис: На память Александру Ивановичу Уварову. Про родину Уварових Т. Г. Шевченко згадує у повісті «Художник» :

Портрет Павла Васильовича Енгельгардта (1798 -1849). П. В. Енгельгардт — поміщик, у якого Шевченко був кріпаком. У 1831 році Шевченко з Енгельгартом прибув до Петербурга. Пан вирішив мати власного кваліфікованого майстра і 1832 року він віддав Шевченка у майстерню на навчання до одного з кращих художників В. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки.

У 1836 році закінчився термін контракту, але Шевченко залишається у Ширяєва в ролі найманого робітникапідмайстра. Через нестачу денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім художником, змушувало Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса із своїм земляком – художником І. Сошенком. Іван Сошенко

Мокрицький Аполлон Миколайович (18101870) – український художник, академік Петербурзької Академії мистецтв з 1849 р. Познайомився з Шевченком у 1837 році. Разом з І. Сошенком увів його до натурних класів академії. Познайомив з Брюлловим. Брав активну участь у викупі поета з кріпацтва. Автопортрет

Брюллов Карл Павлович (1799 -1852) – російський художник, професор Петербурзької академії мистецтв з 1836 р. У 1837 -1838 Шевченко відвідував його майстерню. Тоді ж Брюллов намалював портрет Жуковського, який було розіграно в лотереї і за виручені кошти викуплено поета. За копію з картини К. Брюллова “Вірсавія” (1860) йому надали звання академіка. Т. Шевченко. Портрет К. Брюллова. 1835

Жуковський Василь Андрійович (17831852) – російський поет-романтик, перекладач. Шевченко познайомивсь з ним у 1837 році. Жуковський взяв участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва, його портрет було розіграно в лотереї. Т. Шевченко присвятив йому поему “Катерина”, намалював копію його портрета роботи К. Брюллова К. Брюллов. Портрет В. Жуковського. 1841

Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова, Тарас переходить з класу в клас в числі кращих учнів. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Малюнок виконано на одну з тем, які давалися в Академії художеств до конкурсів.

Григорович Василь Іванович (17861865) – російський історик мистецтва, професор, конференссекретар Петербурзької академії мистецтв. З його дозволу Т. Шевченко відвідував рисувальні класи Товариства заохочення художників. Взяв діяльну участь у звільненні поета з кріпацтва. Шевченко присвятив йому поему “Гайдамаки”. О. Варнек. Портрет В. Григоровича. 1818

Євген Павлович Гребінка (1812 -1848) — відомий український письменникбайкар, товариш Шевченка. З його братом, М. П. Гребінкою, Шевченко вчився разом у рисувальних класах Петербурзької Академії мистецтв.

Перерване побачення. Копія з однойменної акварелі К. П. Брюллова, виконана Шевченком у двох примірниках. В літературі зустрічається під назвами «Італійка біля фонтана» і «Перервана зустріч»

Штернберг Василь Іванович (18181845) – російський художник, познайомився з Шевченком у 1838 році, став одним із найближчих приятелів. Тарас Шевченко присвятив свому другу поему “Іван Підкова”

26 вересня 1841 р. рада Академії художеств втретє нагородила срібною медаллю другого ступеня "За успехи в художестве, доказанные представленными работами по живописи исторической и портретной" Тараса Шевченка за картину, изображающую цыганку. . . " В 1841 р. ця картина була на академічній виставці в Петербурзі.

“Катерина” Картина виконана на тему однойменної поеми Т. Шевченка. Про створення цієї картини Т. Г. Шевченко повідомляє в листі від 25 січня 1843 р. до Г. С. Тарновського.

Закревська Ганна Іванівна (1822 -1857) – дружина поміщика Платона Закревського. Т. Шевченко познайомився з нею в Мойсівці в червні 1843. Був закоханий у неї і присвятив вірш “Г. З. ”(“Немає гірше, як в неволі…”). У листі до В. О. Закревського від 10. ХІ 1843 р. з Яготина Шевченко пише: "А Ганні вродливій скажи, що як тільки очуняю та кожух пошию, то зараз і прибуду з пензлями і фарбами на цілий тиждень. . . " Т. Шевченко. Портрет Г. Закревської. 1843

Рєпніна Варвара Миколаївна (1808 -1891) – близька приятелька Т. Шевченка. Познайомилися в липні 1843 в Яготині. Присвятив їй поему “Тризна”, подарував автопортрет. Г. Псьол. Портрет В. Рєпніної. 1839

Рєпнін-Волконський Микола Григорович (1778 -1845) – брат декабриста С. Волконського, князь, військовий губернатор Полтавської і Чернігівської губерній. Т. Шевченко познайомився з ним в 1843 в Яготині, тоді ж деякий час жив у його маєтку. Зробив дві копії портрета князя роботи Й. Горгунга. М. Рєпнін ставився до Шевченка дуже приязно. Портрет М. Рєпніна. Копія Т. Шевченка з портрета роботи Й. Горгунга

Бодянський Осип Максимович (18081877) – російський філолог-славіст, історик, письменник. Професор Московського університету. Популяризував творчість Т. Шевченка серед слов'янських народів. Т. Шевченко познайомився з ним у лютому 1844 в Москві. Від Бодянського поет довідався про чеських та слов'янських будителів, зокрема про П. Шафарика, що стало понтовхом до написання “Єретика”. О. Бодянський. Офорт М. Зайцева. 1841

Із серії “Живописна Україна” Старости. Сепія. 1844

Іванишев Микола Іванович (18111874) – український історик права, редактор видання літопису С. Величка, один із засновників Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві. Т. Шевченко познайомився з ним у 1845 році. У 1846 разом брали участь у розкопці могили Переп’ятиха на Київщині. М. Іванишев. Гравюра Шліпера

Лизогуб Андрій Іванович (1804 -1867) – поміщик містечка Седнева Чернігівської губ. , один з близьких приятелів Шевченка, який підтримував поета під час його заслання. За листування з Шевченком Лизогуб підпав під нагляд III відділу. 3 А. I. Лизогубом Шевченко познайомився 1846 р. в Седневі. Тут він написав поему "Відьма" і передмову до II видання "Кобзаря".

Костомаров Микола Іванович (18171885) – український історик, етнограф. Публіцист. Письменник. Один із засновників і діячів Кирило. Мефодіївського товариства. Познайомився з Шевченком навесні 1846 у Києві, захоплювався його поезією. Т. Шевченко присвятив йому вірш “Н. Костомарову”. Шевченко відвідував лекції Костомарова в Петербурзькому університеті.

Лазаревський Михайло Матвійович (18181867) – близький приятель Т. Шевченка. Із 1846 служив в Оренбурзькому краї. Познайомився з Шевченком у 1847 в Орській кріпості. Згодом зустрічалися в Оренбурзі. Лазеревський клопотався про його визволення. Поет подарував йому свій “Щоденник”, автопортрет. У Лазаревського зберігалися рукописи поета, він піклувався про хворого Шевченка. Т. Шевченко. Портрет М. Лазаревського. 1858.

Бутаков Олексій Іванович (1816 -1869) – російський мореплавець і географ. Дослідник Аральського моря у 1848 -1849 рр. За його клопотанням в Аральську описову експедицію включено як художника й Т. Шевченка. Познайомились у 1848 в Орській фортеці. Після закінчення експедиції за проханням Бутакова, Т. Шевченка залишили в Оренбурзі. На Бутакова за порушення заборони поетові малювати накладено стягнення. Невідомий художник. Портрет О. Бутакова

Т. Шевченко серед учасників експедиції на березі Аральського моря. 1848 -1849

Т. Шевченко. Казахський хлопчик дрімає біля грубки. Сепія. 1848 -1849. В листі до В. М. Рєпніної від 14. ХІ 1849 р. Шевченко писав: "Лето проходило в море, зима в степи, в занесенной снегом джеломейке вроде шалаша, где я, бедный художник, рисовал киргизов. . . "

Залеський Броніслав (1820 -1880) – польський історик. художник, діяч визвольного руху. У 1848 був висланий до Оренбурга рядовим за конспіративну діяльність. Познайомився з Т. Шевченком у листопаді 1849. Був прикомандирований допомагати йому завершити малюнки, зроблені в Аральській експедиції. У 1851 разом брали участь у Каратауській експедиції. Поет намалював художника в картині “Шевченко серед товаришів”. Б. Залеський. Автопортрет. 1850

Ісаєв Микола Григорович (1829 -? ) – прапорщик. Родом з України. Т. Шевченко познайомився з ним 18491850 рр. Часто зустрічалися на квартирі Гернів. Ісаєв залицявся до господині. Шануючи честь приятеля. Т. Шевченко розповів Герну про це. Щоб помститися, Ісаєв доніс на поета. Що призвело до обшуку, арешту й відправлення до каземату Орської фортеці. Т. Шевченко. Портрет М. Ісаєва. 1850

Толстая Анастасія Іванівна (1817 -1889) – дружина віце-президента Академії мистецтв Ф. Толстого. З Т. Шевченком познайомилась заочно в 1856, написавши йому листа. Разом з чоловіком клопоталася про його звільнення з неволі. У 1857 влаштувала в Академії виставу й зібрала 500 карбованців для допомоги поетові. У листах Т. Шевченко називав її “сестрою”. Вперше зустрілися 28 березня 1858 в Петербурзі.

Піунова Катерина Борисівна (1841 -1909) – російська актриса. У 1857 -1858 працювала в театрі в Нижньому Новгороді. Т. Шевченко познайомився з нею в кінці 1857 року. 30 січня 1858 запропонував одружитися, але дівчина відмовилася.

Добролюбов Микола Олександрович (18361861) – російський критик. Познайомилися петербурзьких літературних зібраннях. Добролюбов ставився прихильно до творчості Шевченка, при його підтримці в “Современнике” було надруковано ряд перекладів творів Т. Шевченка російською мовою.

Симиренко Платон Федорович (18211863) – український підприємецьцукрозаводчик. Т. Шевченко познайомився з ним у червні 1859 року, коли відвідав цукроварню в Городищі. Матеріально забезпечив видання “Кобзаря” 1860 року.

Васильчиков Ілаіон Іларіонович (1805 -1863) – київський, подільський та волинський генерал -губернатор. За його розпорядженням заарештованого Т. Шевченка 30 липня 1859 р. призвели для допиту до Києва. Після закінчення слідства порадив поетові виїхати до Петербурга, а в листі до ІІІ відділу висловив пропозицію не дозволяти Т. Шевченкові жити на Україні.

Полусмакова Ликера Іванівна (18401917) – наречена Т. Шевченка, колишня кріпачка М. Макарова, на той час – вільнонаймана служниця петербурзьких знайомих Т. Шевченка. Присвятив їй 3 поезії. Т. Шевченко. Портрет Л. Полусмакової. 1860