Тарас Григорович Шевченко 1814 -1861
Біографія Письменника Тарас Григорович Шевченко – український народний письменник, а також і гарний художник, народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях, колишнього Звенигородського повіту на Київщині, в родині кріпака. Батьки його були власністю поміщика Енгельгардта. Коли Тарасу сповнилося два роки, його родина поверта-лась у село Кирилівку ( Черкаси ). У вісім років батько віддав Тараса до дяка на , , науку ”. Недовго тривала його , , наука” у дяка. На сороковому році життя помирає Тарасова мати. Батько одружується вдруге, узяв удову з трьома дітьми. Мачуха виявилась сварливою, недоброю. Вона ненавиділа в сім’ї чужих дітей, особливо Тараса. Коли Тарасу було одинадцять років, 21 березня 1825 року помер батько. І згадуючи тяжке своє дитинство, поет з болем писав: За що, не знаю, називають Хатину в гаї тихим раєм. Я в хаті мучився колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози!. .
Тарасові йшов п’ятнадцятий рік і хлопця приписують до панського двору, працювати на пана. Та до Тараса повернула доля, його пану треба було їхати до Вільно. І в далеку дорогу треба було готувати багато возів. Почали підбирати людей. До списку челядників, що мали супроводжувати пана, управитель вписав і Тараса з приміткою «Здатний на кримінального живописця» щоб звернути увагу пана на здібного козачка. Прибувши у Вільно, Тарас знов став робочим. Коли пан виїжджав з дому, хлопець намагався не потрапляти на очі дворових. Він малював картини, що висіли в покоях. За це його покарали різками. Тарас за всяку ціну намагався вирватись з ганебного становища панського козачка. Він багато малює і заводить знайомства серед людей, близьких до , , майстра живописного цеху” Василя Ширяєва, колишнього кріпака. Тараса законтрактували на чотири роки к Ширяєву.
Важко було на новому місці. Доводилась працювати не покладаючи рук, але робота у Ширяєва давала якусь перспективу в житті, розширювалось коло знайомств. Тараса шанували як здібного молодого художника. У 1835 році Товариство заохочення ознайомилось з його роботами і дало їм позитивну оцінку. Шевченко намалював багато картин та портретів: , , Хата батьків” 1843, , , Портрет невідомої ” 1830, , , Катерина” 1843, , , Новопетровське укріплення” та багато інших. Тараса намагались не раз визволити, но Енгельгардт згодний був віддати Шевченка не менш як за суму – дві тисячі карбованців. І тоді Брюллов вирішив написати портрет Жуковського і розіграти його в лотерею щоб викупити Тараса. 2 квітня 1837 році він починає малювати. 22 квітня 1838 Енгельгард одержав гроші і підписав відпускну. Отже, 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова Тарасові було вручено відпускну. То був найсвітліший день у житті двадцятирічного Художника і поета. Нарешті прийшла жадана воля. Шевченко починає з захопленням працювати. В 1840 року в Петербурзі вийшла невеличка книжка його поезій під назвою , , Кобзар”. Тут було всього вісім віршів: , , Думи мої, думи мої”, , , Перебендя”, , , Катерина”, , , Тополя”, , , Думка”, , , До Основ’яненка”, , , Іван Підкова”, , , Тарасова ніч”. 1841 року , , Гайдамаки”. 1843 року Шевченко відвідав Рідні місця на Україні, побував у Києві, Яготині, Березані, Існівцях, Кирилівці та в околишніх селах.
1845 року Шевченко закінчує Академію художеств и знов їде на Україну. Протягом трьох років ( 1843 – 1845 ) Шевченко написав багато нових творів, які склалися потім в рукописну знамениту збірку , , Три літа”. У грудні 1845 року Шевченко гостював у друга поміщика – декабриста С. Самойлова и захворів запаленням легенів. Прийшла невесела думка що це його останні години життя. Тоді Шевченко написав , , Заповіт”. Як умру, то поховайте Мене на могилі… Насправді ж вірш був викликаний суспільно – політични-ми мовами життя країни в 30 – 40 роках ХІХ ст. , сповнений глибокого революційного змісту. Це вірш – гімн. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте Багато віршів не сподобались царю, бо Шевченко висловлює всю образу не тільки до царя Миколи, а й до всіх царів, які були, є і будуть, і називає їх , , розпинателями народними”. Т. Шевченко було відправлено у заслання на Урал у військову фортецю Орськ, в Оренбург, на узбережжя Каспію. Йому було заборонено писати й малювати Заганяючи поета в заслання, цар намагався викоренити в країні навіть згадку про Шевченка. У всі кінці імперії пішли таємні розпорядження збирати й знищувати його твори. Навіть ім’я поета не можна було згадувати. Та всі ці заходи були марні. Арешт Шевченка викликав гнів і обурення передової громадськості Росії.
25 лютого 1844 року була написана повість , , Наймичка” 18 лютого 1855 року помирає цар Микола І. На російський престол вступив його син – Олександр ІІ. У Шевченка було багато друзів, які доклали всіх зусиль, щоб вирвати його з неволі. 1 травня 1857 року цар Олександр ІІ під натиском громадської думки дає дозвіл повернути поета із заслання. Десятилітнє заслання зміцнило поету ненависть до самодержавства. 25 травня 1859 року Шевченку вдається знов вирватися в рідні місця, так як він жив у Петербурзі, а коли приїздив на Україну, за ним пильнували жандарми, щоб скоріше відпра-вити назад. У день свого народження в 1861 році Т. Г. Шевченко приймав поздоровлення від друзів. Він був тяжко хворим – боліло у грудях, стався напад стенокардії. Принесли телеграму: , , Батьку! Полтавці поздоровляють любого Кобзаря з іменина-ми…”. Тарасу Григоровичу дуже хотілося додому – на Україну День народження закінчувався. В права вступав день смерті. Життя Тараса Шевченка закінчилося. Тяжке його земне життя… Починалося Безсмертя.
Пам’ятники Т. Г. Шевченко
Наш пам’ятник у письменнику у Харкові
Кінець
Скачать презентацию Тарас Григорович Шевченко 1814 -1861 Біографія Письменника
T_G_Shevchenko_Prezintatsia.ppt