Скачать презентацию Тактика подання доказів прокурором у судовому розгляді кримінального Скачать презентацию Тактика подання доказів прокурором у судовому розгляді кримінального

тактика новий КПК Хруслова.ppt

  • Количество слайдов: 36

Тактика подання доказів прокурором у судовому розгляді кримінального провадження 1. Особливості доказування у судовому Тактика подання доказів прокурором у судовому розгляді кримінального провадження 1. Особливості доказування у судовому слідстві за новим КПК України 2012 року. Поняття тактики і методики. 2. Криміналістична тактика прокурора у кожній стадії судового слідства і у кожній слідчій дії в суді. 3. Дії прокурора в суді у використанні новітніх норм КПК України під час представлення доказів обвинувачення, спростування доказів захисту та відстоювання своєї позиції.

Тактика – система заходів, наукових положень, на яких вона ґрунтується, що застосовує прокурор для Тактика – система заходів, наукових положень, на яких вона ґрунтується, що застосовує прокурор для досягнення мети – обґрунтування обвинувальної позиції. Методика – система передбачених нормами права дій, які проводяться в оптимальній послідовності і обумовлені предметом доказування.

Умови ефективного застосування прокурором тактичних прийомів у судовому слідстві : • вичерпний аналіз доказового Умови ефективного застосування прокурором тактичних прийомів у судовому слідстві : • вичерпний аналіз доказового матеріалу перед початком судового розгляду; • складення плану тактичних дій у судовому розгляді; • прогнозування можливих судових ситуацій і готовність змінити тактику у судовому засіданні; • використання всіх відомих і необхідних тактичних прийомів для вичерпного з’ясування обставин у всіх слідчих діях в суді; • глибоке знання законодавства й досягнень криміналістичної науки; • активність, напористість, послідовність і логічність в діях прокурора.

Види тактичних прийомів : • Тактика організаційних дій на кожній стадії судового процесу. • Види тактичних прийомів : • Тактика організаційних дій на кожній стадії судового процесу. • Тактика представлення доказів обвинувачення при проведенні кожної слідчої дії у судовому слідстві. • Особливості тактики судового слідства в окремих категоріях справ, що мають свою специфіку.

Види судових слідчих дій : • допит обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів; • проведення очної Види судових слідчих дій : • допит обвинувачених, потерпілих, свідків, експертів; • проведення очної ставки (одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження); • пред'явлення для впізнання особи або предмета • судовий огляд місця події (огляд на місці); • огляд речових доказів (дослідження речових доказів і документів); • дослідження звуко- і відеозаписів; • консультації та роз’яснення спеціалістів.

Показання (ст. 95 КПК України) 1. Показання – відомості, які в усній або письмовій Показання (ст. 95 КПК України) 1. Показання – відомості, які в усній або письмовій формі під час допиту надаються підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні; 2. Право підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду під час досудового розслідування та судового розгляду; 3. Обов’язок свідка і експерта давати показання в порядку, визначеному законом, слідчому, прокурору, слідчому судді та суду.

4. Особа дає показання щодо фактів, які вона сприймала особисто за винятком випадків, передбачених 4. Особа дає показання щодо фактів, які вона сприймала особисто за винятком випадків, передбачених законом. 5. Думка або висновок допитуваного може визнаватися судом, як доказ якщо: вони корисні для ясного розуміння показань; ґрунтується на спеціальних експертних знаннях (інша сторона має право допитати таку особу за правилами допиту експерта). 6. Сторони мають право отримувати пояснення, які не є джерелом доказу (наприклад, для оцінки достовірності наданих показань).

Види допитів : 1. 2. 3. 4. 5. Основний (з 19. 11. 2012 року Види допитів : 1. 2. 3. 4. 5. Основний (з 19. 11. 2012 року – прямий) – довільне викладення відомих допитуваному обставин справи Перехресний – по одних і тих же обставинах відносно одного допитуваного всіма учасниками процесу Шаховий – одна обставина з'ясовується одним учасником процесу у декількох осіб Додатковий – якщо при основному допиті упущені обставини, що потребують уточнення і роз'яснення Повторний – після проведення основного, у зв'язку з іншими доказами виникають сумніви щодо правдивості і точності показань цієї особи

Необхідність у проведенні в суді впізнання особи або предмету виникає у випадках : 1. Необхідність у проведенні в суді впізнання особи або предмету виникає у випадках : 1. Непроведення такої дії на досудовому слідстві, за наявності підстав. 2. У судовому процесі з'явилися нові обставини, а разом з ними необхідність проведення цієї дії. 3. До справи приєднані нові речові докази або викликані нові свідки. 4. На досудовому слідстві пред'являлись для впізнання фотознімки осіб і предметів, а необхідно було пред'явити самих осіб або предмети.

Метою дослідження речових доказів є : • визнання відношення предмету до вчиненого кримінального правопорушення; Метою дослідження речових доказів є : • визнання відношення предмету до вчиненого кримінального правопорушення; • визнання його ролі у доказуванні вини; • дослідження документів, їх оголошення (за ініціативою суду або за клопотанням учасників процесу (ст. 358 КПК України); • дослідження звуко- і відео записів (в залі суду або іншому обладнаному для цього приміщенні, з відображенням часу відтворення, основних технічних характеристик обладнання та носія інформації в журналі судового засідання (ст. 359 КПК України).

Огляд на місці події проводиться (крім випадків судового провадження судом присяжних) 1. виникли нові Огляд на місці події проводиться (крім випадків судового провадження судом присяжних) 1. виникли нові обставини, що потребують з'ясування на місці; 2. попередній огляд місця події (протокол, схеми, фотознімки) викликає питання, на які не відповідають матеріали провадження; 3. дані досудового слідства про місце події неоднозначно сприймаються учасниками процесу; 4. слідчим не проведено огляд місця події всупереч його необхідності.

Новітні норми Кримінального процесуального кодексу, їх використання прокурором у підготовці тактичних дій по доказуванню Новітні норми Кримінального процесуального кодексу, їх використання прокурором у підготовці тактичних дій по доказуванню обвинувачення у судовому провадженні 1. Відкриття матеріалів іншій стороні (ст. 290) На що звернути увагу 1) неупереджена оцінка своїх доказів, відкритих стороні захисту та складання плану забезпечення їх підтримання; 2) оцінка доказів, відкритих захистом стороні обвинувачення, корегування плану дій у судовому провадженні;

Тактичні дії • прогнозування дій сторони захисту по спростуванню доказів обвинувачення; • пошуки і Тактичні дії • прогнозування дій сторони захисту по спростуванню доказів обвинувачення; • пошуки і представлення матеріалів їх достовірності, бездоганності репутації потерпілого і свідків обвинувачення; • обрання та реалізація програми захисту свідків і потерпілих; • представлення додаткових доказів та порядок відкриття їх іншій стороні; • перевірка достовірності і допустимості представлених документів, інших речових доказів, навіть шляхом призначення експертизи;

 • пошуки і представлення свідків, матеріалів, речових доказів, які можуть спростувати висунуті захистом • пошуки і представлення свідків, матеріалів, речових доказів, які можуть спростувати висунуті захистом версії; • підготовка позиції по заявлених стороною захисту клопотанням; • докладна підготовка до перехресного допиту кожного свідка захисту; • підготовка клопотання до суду про недопустимість дослідження доказів, які не були відкриті стороні обвинувачення на досудовому розслідуванні, в суді та інших доказів сторони захисту.

2. Допити 2. 1 Допит свідка (потерпілого) під час досудового розслідування в судовому засіданні 2. Допити 2. 1 Допит свідка (потерпілого) під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 255 КПК України) Підстави у виняткових випадках, а саме: а) наявність обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань; б) існування небезпеки для життя і здоров’я свідка (потерпілого); в) тяжка їх хвороба; г) наявність інших обставин.

Умови: а) з дотриманням правил допиту у судовому засіданні; б) як в приміщенні суду, Умови: а) з дотриманням правил допиту у судовому засіданні; б) як в приміщенні суду, так і за місцем перебування хворого; в) неявка іншої сторони, повідомленої належним чином про місце і час судового засідання для участі у допиті за клопотанням протилежної сторони, не перешкоджає його проведенню; г) якщо жодна особа не повідомлена про підозру, можливий без участі сторони захисту; д) для допиту хворого можливе виїзне судове засідання; є) можливість одночасного допиту двох і більше вже допитаних осіб.

Порядок застосування показань у судовому розгляді по суті: а) допитаний в цьому порядку свідок Порядок застосування показань у судовому розгляді по суті: а) допитаний в цьому порядку свідок (потерпілий) може бути допитаний в суді у випадках: • якщо був допитаний за відсутністю сторони захисту; • для уточнення показань; • для отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані; б) можливе оголошення показань, наданих в зазначеному порядку, під час допиту у судовому провадженні для: • перевірки правдивості; • з’ясування розбіжностей.

2. 2 Допит свідка (потерпілого) у судовому провадженні (ст. 352, ст. 353 КПК України) 2. 2 Допит свідка (потерпілого) у судовому провадженні (ст. 352, ст. 353 КПК України) Загальний порядок допиту. 1). За клопотанням сторони або самого свідка він може бути допитаний за відсутністю певного допитаного свідка. 2). Під час прямого (основного) допиту ставити навідні питання (у формулюванні яких міститься відповідь), забороняється. 3). Після прямого допиту надається можливість перехресного допиту іншій стороні, де дозволяється ставити навідні питання.

4). За протестом сторони головуючий може зняти питання, що не стосується кримінального провадження; 5). 4). За протестом сторони головуючий може зняти питання, що не стосується кримінального провадження; 5). Можливий повторний допит свідка: • за клопотанням сторони; • за клопотанням самого свідка; • за ініціативою суду. Підстава: надання показань стосовно обставин, по яких він не допитувався. 6). Допускається одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування розбіжностей у показаннях (очна ставка, шаховий допит).

2. 3. Допит свідка в режимі відео конференції (дистанційне судове провадження) (ст. 336, ч. 2. 3. Допит свідка в режимі відео конференції (дистанційне судове провадження) (ст. 336, ч. 9 ст. 352 КПК). У виняткових випадках: а) для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту; б) неможливості безпосередньої участі в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин; в) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; г) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; д) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Порядок здійснення: а) винесення вмотивованої ухвали судом за власною ініціативою, за клопотанням сторін чи Порядок здійснення: а) винесення вмотивованої ухвали судом за власною ініціативою, за клопотанням сторін чи свідка; б) з використанням технічних засобів з іншого приміщення в суді або за його межами, що унеможливлює його ідентифікацію, забезпечує сторонам можливість ставити питання і слухати відповіді на них; в) при загрозі ідентифікації голосу свідка створюється акустичні перешкоди; г) перебування обвинуваченого поза межами приміщення суду, якщо він заперечує проти цього, унеможливлює проведення допиту в цих умовах.

Умови: а) технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку; б) Умови: а) технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку; б) необхідність дотримання принципу гласності і вікритості судового провадження; в) забезпечення інформаційної безпеки; г) можливість учасників кримінального провадження ставити запитання, отримувати відповіді.

3. Належність і допустимість доказів 1. Належні докази – прямо чи непрямо підтверджують: • 3. Належність і допустимість доказів 1. Належні докази – прямо чи непрямо підтверджують: • існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження; • достовірність чи недостовірність використання інших доказів; • можливість чи неможливість використання інших доказів. (ст. 85 КПК) 2. Допустимий – доказ, отриманий у порядку, встановленому КПК України. (ст. 86 КПК)

3. 1 Недопустимими є докази: 1) • • • 2) Отримані внаслідок істотного порушення 3. 1 Недопустимими є докази: 1) • • • 2) Отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини: в процесуальній дії, яке потребує попереднього дозволу суду, або з порушенням його умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського поводження або погрози їх застосування; з порушенням права на захист; без повідомлення особи про її право відмовитися від давання показання; порушення права на перехресний допит; показання свідка, який надалі визнаний підозрюваним чи обвинуваченим по цьому провадженні; (ст. 87 КПК ) Якщо сторона не повідомила своєчасно іншій стороні про представлення даного доказу в суді (ст. 290 КПК України).

3. 2 З’ясування достовірності показань свідка (ст. 97 КПК України) 1. 2. 3. 4. 3. 2 З’ясування достовірності показань свідка (ст. 97 КПК України) 1. 2. 3. 4. Право сторін ставити запитання щодо можливості сприймання фактів, з приводу яких він дає показання. Право сторін надати показання, документи, які підтверджують його репутацію (засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство, інші нечесні дії). Обов’язок свідка відповідати на запитання щодо з’ясування достовірності його показань. Можливість допиту свідка щодо попередніх показань, що не узгоджується з нинішніми.

3. 3 Використання показань з чужих слів (ст. 97 КПК України). Показання з чужих 3. 3 Використання показань з чужих слів (ст. 97 КПК України). Показання з чужих слів – висловлення, здійснене в усній, письмовій формі або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. 1. Суд може визнати допустимим доказом ці показання: • у виняткових випадках; • якщо вони є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів; • незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення.

3. При вирішенні питання допустимості таких доказів суд враховує: а) значення їх (у випадку 3. При вирішенні питання допустимості таких доказів суд враховує: а) значення їх (у випадку правдивості) для з’ясування певних обставин, важливість для розуміння інших відомостей; б) інші докази щодо означених питань; в) ступінь довіри до обставин надання первинних пояснень; г) переконливість відомостей щодо подання первинних пояснень; д) складність їх спростування для сторони, проти якої вони спрямовані;

є) співвідношення цих показань з інтересами особи, яка їх надала; ж) неможливість допиту особи, є) співвідношення цих показань з інтересами особи, яка їх надала; ж) неможливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту через: • смерть або тяжку фізичну чи психічну хворобу; • відмову давати показання в судовому засіданні всупереч вимогам суду; • неприбуття на виклик суду і невстановлення розшуком місця її знаходження; • перебування за кордоном і відмова давати показання.

4. Показання з чужих слів судом може бути визнаним допустимим доказом в разі: а) 4. Показання з чужих слів судом може бути визнаним допустимим доказом в разі: а) погодження сторін на визнання їх доказами; б) підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за якими особа могла бути допитана.

5. Не можуть бути доказами показання з чужих слів, які: а) не підтверджуються іншими 5. Не можуть бути доказами показання з чужих слів, які: а) не підтверджуються іншими допустимими доказами; б) які даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих їм під час здійснення ними кримінального провадження.

4. Проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження. А. Тимчасовий доступ до речей 4. Проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження. А. Тимчасовий доступ до речей і документів, які мають охоронювану законом таємницю. Перелік таких речей і документів: 1) інформація, якою володіють ЗМІ або журналісти, надана їм за умови нерозголошення авторства або її джерела; 2) відомості, що становлять лікарську таємницю; 3) відомості, що можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;

4) конфіденційна інформація, що містить комерційну тайну; 5) банківська таємниця; 6) особисте листування особи, 4) конфіденційна інформація, що містить комерційну тайну; 5) банківська таємниця; 6) особисте листування особи, записки особистого характеру; 7) інформація операторів та провайдерів телекомунікацій про зв’язок, абонентів тощо; 8) персональні дані особи у володільця; 9) державна таємниця. ст. 162 КПК України

Тактичні дії прокурора 1) заявлення в суді клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ Тактичні дії прокурора 1) заявлення в суді клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації; 2) аргументація поважності причин, з яких доступ до речей і документів не був здійснений під час досудового розслідування; 3) отримання дозволу суду (ухвала); 4) організаційні заходи по вилученню зазначеної інформації; 5) надання доступу до неї стороні захисту і потерпілому в порядку ст. 290 КПК України; 6) представлення і дослідження інформації у судовому засіданні. ч. 1 ст. 333 КПК України

Б. Судове доручення (ч. 2 ст. 333 КПК України) Підстави • • необхідність у Б. Судове доручення (ч. 2 ст. 333 КПК України) Підстави • • необхідність у встановлені обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження; вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Тактичні дії прокурора 1) заявлення клопотання проведення певних слідчих (розшукових) дій, в якому: • Тактичні дії прокурора 1) заявлення клопотання проведення певних слідчих (розшукових) дій, в якому: • доводити можливість їх встановлення шляхом проведення слідчих (розшукових) дій; • наводити причини, з яких не були здійснені належні дії їх встановлення і перевірки на стадії досудового розслідування (не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення);

 • для з’ясуванння чи перевірки яких саме обставин необхідне їх проведення; • які • для з’ясуванння чи перевірки яких саме обставин необхідне їх проведення; • які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести; • строк виконання доручення; 2) отримання дозволу суду (ухвала); 3) контроль по виконанню ухвали; 4) надання доступу до матеріалів, одержаних після виконання ухвали, стороні захисту і потерпілому в порядку ст. 290 КПК України; 5) представлення і дослідження матеріалів в суді.