Т Г Шевченко-художник очима своїх сучасників Шевченко

Т. Г. Шевченко-художник очима своїх сучасників

Шевченко, автопортрет. 1840 р. Відомо, що поезія і живопис тісно пов'язані між собою. відомий художник Леонардо да Вінчі дійшов висновку, що "малярства – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство“. Саме це ми можемо бачити в творчості

Дитинство та перші твори. В 14 р. Шевченка став дворовим слугою поміщика П. Енгельгардта в маєтку Вільшані. З 1828 р. – 1831 р. Шевченко у Вільні відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. З цього періоду зберігся його малюнок «Погруддя жінки» , що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

«Погруддя жінки» — портрет роботи (копія з невідомого оригіналу) виконаний у Вільно в 1830 р. Матеріал: папір Техніка: італійський олівець Місцезнаходження: Київ Музей: Національний музей Тараса Шевченка

1831 р. , щоб мати дворового маляра, П. Енгельгарт віддав його в науку на 4 р. до живописця В. Ширяєва. Влітку1836 р. познайомився з художником І. Сошенком, а через нього з Є. Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим, які разом із К. Брюлловим та В. Жуковським навесні 1838 викупили його з кріпацтва. Портрет П. В. Енгельгардта 1835 р.

Портрет Є. Гребінки, акварель, 1837 р.

21 травня 1838 р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842). Портрет Карла Брюллова 1835 р, олівць.

Циганка-ворожка. Папір, акварель, 1841 р.

Катерина 1842 р. Олія.

Подорожі Україною Портрет М. О. Максимович а. Папір, італійський олівець, крейда. 1859 р. Шевченко тричі приїздив в Україну. 1843 побував у Києві, де познайомився з М. Максимовичем та П. Кулішем, і на Полтавщині відвідав Є. Гребінку та родину. Під час цієї першої подорожі Шевченко задумав видати серію малюнків «Живописна Україна» .

Портрет П. Куліша. Полотно, олія. 1843 — 1847 рр.

Портрет П. Куліша. Полотно, олія. 1843 — 1847 рр.

«Живописна Україна» . Старости. Папір, офорт. 1844 р.

Казка. Папір, офорт. 1844 р.

Судня рада. Папір, офорт, 1844 р.

Видубецький монастир у Києві. Папір, офорт. 1844 р.

У Києві Папір, офорт, 1844 р.

Дари в Чигирині. Офорт, папір 1649 р.

З часу його подорожей також залишилось чимало акварелей, простих і природних за своїми сюжетами. Богданова церква в Суботові. 1845. Папір, акварель.

Ілюстрація до “Полтави” Пушкіна. 1840 р.

Натурщик в позі св. Себастіана. Полотно, олія. 1840 р.

Натурщиця. Папір, акварель, бронза. 1840 р.

Жінка в ліжку. Папір, акварель. 1840 р

В 1845 -1847 роках Тарас Григорович створив ряд портретів які переконливо свідчать про зростання художника. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів.

Портрет дітей Репніна - Волконського

Портрет Е. Кейкуатової полотно, масло 1842 р.

Портрет Маевської. 1843 р.

Портрет Г. Закревської. 1843 р.

Портрет Платона Олексійовича Закревського. Полотно, олія, 1843 р.

Портрет Миколи Григоровича Рєпніна. Полотно, олія, 1843 р.

Арешти Шевченка заарештували 1847 р, відправили спочатку до Петербурга й ув'язнили в казематі Третього відділу, а потім до Орської фортеці. Навесні 1848 його включенно до складу Аральської експедиції. 1850 р. Вдруге заарештовано і запроторено в Новопетровський береговий форт. Під час Каратауської експедиції, влітку 1851, він виконав біля 100 малюнків аквареллю й олівцем.

Шхуни у форта Кос-Арал папір, акварель. 1848 р.

Форт Кара-Бутак 1848, папір, акварель

Пожежа в степу 1848, папір, акварель.

Місячна ніч 1848 -49, папір, акварель

Казак на коні 1848 -49, папір, акварель.

Картини написані в засланні Шевченко, перший автопортрет періоду заслання, 1847 р.

Шевченко під час перебування в Аральскій експедиції, 1848 р.

Казахи біля вогню. 1848– 1849. Папір, сепія, олівець

Далісмен-мула-аул. 1851. папір, акварель

Мангишлацький сад. 1851– 1852. Папір, сепія, туш, білило

Шевченко малює байгуша, 1853 р.

Казашка Катя. 1856. папір, сепія.

Після заслання Портрет невідомих. 18401843 р. (існу гіпотеза, що Шеченко зобразив на цій картині сусідів Ф. Толстого) Навесні 1858 р. поет прибув до Петербурга, де його тепло зустріли українські друзі та численні прихильники, серед них і родина Федора Толстого. І. Тургенєв і Марко Вовчок приїжджали, щоб познайомитися з українським поетом.

Серед товаришів, 1858. Сепия, білило

Русалки, 1859. Сепия, белило

Сама собі в своїй господі, 1859. Офорт, акватинта

Автопортрет у шапці і кожусі, 1860. Офорт

Спогади про Шевченка… «З його ж серпій і гравюр можна сміливо сказати, що якби доя не зігралатакого гіркого жарту, …то з нього виробився чудовий реаліст по пейзажу…» М. Мікешин. «В народнному мистецтві ніхто не висловлювався так серйозно…. як художник (прямому розумінні) він заслужив собі добре і чесне і’мя» Л. Жемчужников.