Т Е М А 2 РОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ У

Т Е М А 2 РОЛЬ ІНФОРМАЦІЇ У РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА L/O/G/O www. themegallery. com 1

ПЛАН 1 ІНФОРМАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА 2 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА 3 ІНФОРМАТИКА – ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ Click to add title in here 2

1 ІНФОРМАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА ІНФОРМАТИКА – ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ Click to add title in here 3

ІНФОРМАЦІЙНА РЕВОЛЮЦІЯ – ПЕРЕТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН ЧЕРЕЗ КАРДИНАЛЬНІ ЗМІНИ У СФЕРІ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ 1. Перша інформаційна революція пов'язана із появою мови та членоподільної людської мови. Носіями знань були лише живі люди. З часом люди навчилися відчужувати знання та фіксувати їх на матеріальних носіях у вигляді рисунків, креслень, умовних знаків, багато з яких збереглися до теперішнього часу, що стало передумовою виникнення другої інформаційної революції. 4

2. Друга інформаційна революція пов'язана із винаходом писемності. Цей винахід дозволив не лише забезпечити збереженість вже накопичених людством знань, але й підвищити достовірність цих знань, створити умови для їх суттєво ширшого, ніж раніше, поширення. Суттєвим чином змінилося й інформаційне середовище суспільства, стали можливими нові форми інформаційних комунікацій між людьми шляхом обміну письмовими повідомленнями. Появилися історичні літописи, поезія і література, зародилися елементи того нового і своєрідного явища, яке ми сьогодні називаємо інформаційною культурою. Нового сенсу набуло і поняття освіти. 5

3. Третя інформаційна революція почалася в епоху Відродження і пов'язана із винайденням книгодрукування, яке слід визнати однією із перших ефективних інформаційних технологій. Широке впровадження цього винаходу у соціальну практику призвело до першого інформаційного вибуху. Відбулося своєрідне збільшення інформаційних документів, що використовуються у суспільстві, а найголовніше – розпочалося ширше розповсюдження інформації, наукових знань та інформаційної культури. Свого апогею третя інформаційна революція досягла, очевидно, з появою друкованих засобів масової інформації: газет, журналів, рекламних оголошень, інформаційних довідників і т. п. 6

4. Четверта інформаційна революція розпочалася у ХІХ ст. і продовжувалася 1 -шу половину ХХ ст. Тоді були винайдені та стали широко розповсюджуватися такі нові засоби інформаційної комунікації, як радіо, телефон і телебачення. Ці засоби існують сьогодні в розвинених країнах практично у кожній сім’ї, здійснюючи значний вплив на формування суспільної свідомості. 7

5. П’ята інформаційна революція розпочалася у 50 -і рр. ХХ ст. , тобто з того часу, коли в соціальній практиці стали використовуватися засоби цифрової обчислювальної техніки. Застосування цих засобів для обробки наукової, економічної та соціальної інформації кардинальним чином змінило можливості людини по активізації та ефективному використанню інформаційних ресурсів. Цей період характеризують три фундаментальні інновації: • перехід від механічних та електричних засобів перетворення інформації до електронних; • мініатюризація всіх вузлів, пристроїв, приборів, машин; • Створення програмно-керованих пристроїв і процесів. 8

Зміна поколінь ЕОМ 1 -е покоління (початок 1950 -х рр. ) Елементна база – електронні лампи. ЕОМ відрізнялися великими габаритами, значним споживанням енергії, малою швидкодією, низькою надійністю, програмуванням в кодах. 2 -е покоління (з кінця 1950 -х рр. ) Елементна база – напівпровідникові елементи. Покращилися порівняно із ЕОМ попереднього покоління всі технічні характеристики. Для програмування використовувалися алгоритмічні мови. 3 -є покоління (початок 1960 -х рр. ) Елементна база – інтегральні схеми, багатошаровий друкований монтаж. Характеризується різким зменшенням габаритів ЕОМ, підвищенням їх надійності, збільшенням продуктивності. 9 Стає можливим доступ з віддалених терміналів

4 -е покоління (з середини 1970 -х рр. ) Елементна база – мікропроцесори, великі інтегральні схеми. Покращилися технічні характеристики. Розпочався масовий випуск персональних комп'ютерів. Напрямки розвитку: потужні багатопроцесорні обчислювальні системи з високою продуктивністю, створення дешевих мікро. ЕОМ 5 -е покоління (з середини 1980 -х рр. ) Розпочалася розробка інтелектуальних комп'ютерів. Характеризується впровадженням у всі сфери комп'ютерних мереж та їх об'єднання, використанням розподіленої обробки даних, повсюдним застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій 10

Остання інформаційна революція висуває на перший план нову галузь – інформаційну індустрію, пов'язану із появою технічних засобів, методів, технологій для виробництва нових знань. Важливими складовими інформаційної індустрії стають всі види інформаційних технологій, особливо телекомунікації. Інформаційна технологія (ІТ) – це процес, що використовує сукупність засобів та методів збору, обробки і передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища. Телекомунікації – це дистанційна передача даних на базі комп'ютерних мереж і сучасних технічних засобів зв'язку. У суспільстві, з одного боку, зростає потреба у знаннях, а, з другого, – створюються нові засоби та способи задоволення цих потреб. 11

Інформаційне суспільство – це суспільство, в якому більшість працюючих зайнята виробництвом, зберіганням, переробкою та реалізацією інформації і знань. 12

Характерні риси інформаційного суспільства: • буде вирішена проблема інформаційної кризи, тобто вирішене протиріччя між інформаційною лавиною та інформаційним голодом; • буде забезпечений пріоритет інформації порівняно з іншими ресурсами; • головною формою розвитку стане інформаційна економіка; • в основу суспільства будуть закладені автоматизовані генерація, зберігання, обробка та використання знань з допомогою найновішої інформаційної техніки і технології; • інформаційна технологія набуде глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини; • сформується інформаційна єдність всієї людської цивілізації; • з допомогою засобів інформатики буде реалізований вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї цивілізації; • будуть реалізовані гуманістичні принципи управління суспільством і впливу на оточуюче середовище. 13

Окрім позитивних моментів прогнозуються і небезпечні тенденції: • все більший вплив на суспільство засобів масової інформації; • можливе руйнуюче вторгнення інформаційних технологій у приватне життя людей і організацій; • проблема відбору якісної і достовірної інформації; • можливі труднощі багатьох людей у відношенні адаптації до середовища інформаційного суспільства, небезпека розриву між «інформаційною елітою» (людьми, що займаються розробкою інформаційних технологій) та користувачами. 14

Процес інформатизації суспільства є закономірним глобальним процесом розвитку цивілізації, який зумовлений такими найважливішими об'єктивними факторами: • швидко зростаюча складність штучно створюваного людиною середовища її проживання – техносфери, яка все більше знижує надійність і стійкість цього середовища; • виснаження природних ресурсів планети і зумовлена цим необхідність відмови від пануючої у теперішній час парадигми екстенсивного розвитку цивілізації; • зростання екологічної небезпеки і необхідність пошуку вирішення найактуальнішої та найскладнішої проблеми сучасності – проблеми виживання людства як біологічного виду. 15

Глобальна інформатизація суспільства активно сприяє розвитку нових геополітичних процесів, найважливішими з яких є: • глобалізація економіки, що проявляється у створенні транснаціональних корпорацій, міжнародного розподілу праці і міжнародних ринків збуту продукції; • глобалізація науки, що проявляється у створенні розподілених міжнародних творчих колективів вчених, які працюють над спільними науковими проектами, та в інтенсифікації процесів міжнародного обміну наукової інформацією; • глобалізація освіти, що проявляється у розвитку систем дистанційної освіти, створення відкритих територіальнорозподілених університетів, коледжів, центрів підвищення професійної кваліфікації; • глобалізація культури, характерними ознаками якої є створення електронних бібліотек та електронних версій картинних галерей, художніх та музейних експозицій, а також найбільш цінних 16 об'єктів архітектури та будівництва.

Виникнення великих потоків інформації зумовлюється: • надзвичайно швидким зростанням числа документів, звітів, дисертацій, доповідей і т. п. , в яких викладаються результати наукових досліджень та дослідноконструкторських робіт; • постійно зростаючим числом періодичних видань з різних областей людської діяльності; • появою різноманітних даних (метеорологічних, геофізичних, медичних, економічних та ін. ), що записуються зазвичай на магнітних стрічках і тому не потрапляють у сферу дії систем комунікацій. 17

Як результат – наступає інформаційна криза (вибух), яка має такі прояви: • виникають протиріччя між обмеженими можливостями людини щодо сприйняття і переробки інформації та існуючими потужними потоками і масивами інформації, що зберігається. Наприклад, загальна сума знань змінювалася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 р. вона подвоювалася кожні 50 років, до 1950 р. подвоєння відбувалося кожні 10 років, до 1970 р. – вже кожні 5 років, з 1990 р. – щорічно; • існує велика кількість надлишкової інформації, котра ускладнює сприйняття корисної для споживача інформації; • виникають певні економічні, політичні та інші соціальні бар'єри, що перешкоджають розповсюдженню інформації. Наприклад, з причини дотримання секретності часто необхідною інформацією не можуть скористатися працівники 18 різних відомств.

Ці причини породили досить парадоксальну ситуацію – у світі накопичений великий інформаційний потенціал, але люди не можуть ним скористатися у повному обсязі в силу обмеженості своїх можливостей. Інформаційна криза поставила суспільство перед необхідністю пошуку шляхів виходу із ситуації, що склалася. Впровадження ЕОМ, сучасних засобів переробки і передачі інформації в різні сфери діяльності послужило початком нового еволюційного процесу, що називається інформатизацією, в розвитку людського суспільства, що знаходиться на етапі індустріального розвитку. Інформатизація суспільства – це організований соціальноекономічний і науково-технічних процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян органів державної влади, органів місцевого самоуправління, організацій, суспільних об'єднань на основі 19 формування і використання інформаційних ресурсів.

Історія розвитку інформатизації розпочалася у США з 1960 -х рр. , потім з 1970 -х рр. - в Японії і з кінця 1970 -х років – у Західній Європі. Відмінність між поняттями «інформатизація суспільства» та «комп'ютеризація суспільства» : • При комп'ютеризації суспільства основна увага приділяється розвитку і впровадженню комп'ютерів, що забезпечують оперативне отримання результатів переробки інформації та її накопичення. • При інформатизації суспільства основна увага приділяється комплексу заходів, спрямованих на повне використання достовірного, вичерпного та своєчасного знання у всіх видах людської діяльності. 20

Таким чином, «інформатизація суспільства» – ширше поняття, ніж «комп'ютеризація суспільства» , і спрямована на швидше оволодіння інформацією для задоволення своїх потреб. У понятті «інформатизація суспільства» акцент необхідно робити не стільки на технічних засобах, скільки на сутності і цілі соціально-технічного прогресу. Комп'ютери є базовою технічною складовою процесу інформатизації суспільства. У будь-якій країні незалежно від рівня її розвитку розуміють в тій чи іншій мірі неминучість втілення в життя ідей інформатизації суспільства. Для кожної країни її рух від індустріального етапу розвитку до інформаційного визначається ступенем інформатизації суспільства. 21

Для успішної реалізації програми інформатизації бажано слідувати загальним для всього світового співтовариства принципам, серед яких необхідно відзначити: • необхідність заміни економічної структури, що базується на важкій промисловості, структурою, що базується на наукомістких галузях; • визнання пріоритетного характеру інформаційного сектору, створення нової інфраструктури і сектору послуг, здатних підтримати національну економіку, в якості основи успішного економічного розвитку; • широке використання досягнень світової науки і техніки; • вкладання значних фінансових коштів в інформатизацію, як державну, так і приватну. 22

У період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину не лише до вирішення зазначених проблем, але й до швидкого сприйняття та обробки великих обсягів інформації, до оволодіння сучасними засобами, методами і технологією роботи, тобто людина повинна мати певний рівень культури поводження з інформацією. Для відображення цього факту було введено поняття інформаційної культури. Інформаційна культура – це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її отримання, обробки і передачі комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби та методи. Інформаційна культура у вузькому сенсі – це рівень досягнутого у розвитку інформаційного спілкування людей, а також характеристика інформаційної сфери життєдіяльності людей, у якій ми можемо відзначити ступінь досягнутого, кількість і якість створеного, тенденції розвитку, ступінь прогнозування 23 майбутнього.

Інформаційна культура проявляється у таких аспектах: • у конкретних навиках по використанню технічних пристроїв (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж); • в здатності використовувати у своїй діяльності комп'ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти; • в умінні витягувати інформацію із різних джерел: як із періодичного друку, та із електронних засобів, представляти її у зрозумілому вигляді, ефективно використовувати; • у володінні основами аналітичної переробки інформації; • у знанні особливостей інформаційних потоків у своїй сфері діяльності. 24

2 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА Click to add title in here 25

Одним із ключових понять при інформатизації суспільства стало поняття інформаційних ресурсів. Інформаційні ресурси – це ідеї людства та методи з їх реалізації, які накопичено у формі, що дає змогу їх відтворити. Це книги, статті, патенти, дисертації, науково-дослідницька і дослідноконструкторська документація, технічні переклади, дані про нові технології та ін. Таким чином, інформаційні ресурси – це знання, підготовлені людьми для соціального використання і зафіксовані на матеріальному носії. На сьогодні не розроблена методологія кількісної та якісної оцінки інформаційних ресурсів, а також прогнозування потреб суспільства у них. Інформаційні ресурси країни, регіону, організації повинні розглядатися як стратегічні ресурси, аналогічні за значимістю запасам сировини, енергії, корисних копалин та інших ресурсів. 26

Розвиток світових інформаційних ресурсів дозволив: • перетворити діяльність з надання інформаційних послуг у глобальну людську діяльність; • сформувати світовий та внутрішньодержавний ринок інформаційних послуг; • утворити усі можливі бази даних ресурсів регіонів і держав, до яких можливий порівняно недорогий доступ; • підвищити обґрунтованість та оперативність рішень, що приймаються, на підприємствах, біржах, промисловості, торгівлі та ін. за рахунок своєчасного використання необхідної інформації. Інформаційні ресурси є базою для створення інформаційних продуктів, котрі будучи результатом інтелектуальної діяльності людини, повинен бути зафіксований на матеріальному носії будьякої фізичної властивості у вигляді документів, статей, оглядів, 27 програм, книг і т. д.

Інформаційний продукт – це сукупність даних, сформована виробником для розповсюдження у речовій та неречовій формі. Інформаційний продукт може розповсюджуватися такими ж способами, як і будь-який матеріальний продукт, з допомогою послуг. Інформаційна послуга – це послуга, орієнтована на задоволення інформаційних потреб людини шляхом надання інформаційних продуктів. При наданні послуги укладається угода (договір) між двома сторонами – тією, що надає та тією, що споживає послугу. У договорі зазначаються термін її використання і нагорода, що йому відповідає. Перелік послуг визначається обсягом, якістю, предметною орієнтацією по сфері використання інформаційних ресурсів і 28 створюваних на їх основі інформаційних продуктів.

Інформаційні послуги виникають лише при наявності баз даних у комп'ютерному або некомп'ютерному варіанті. Під базою даних розуміють сукупність зв'язаних даних, правила організації яких базуються на загальних принципах опису даних, зберігання даних і маніпулювання даними. Бази даних є джерелом і свого роду напівфабрикатом при підготовці інформаційних послуг відповідними службами. З появою комп'ютерів суттєво збільшуються обсяги баз даних, що зберігаються, і відповідно розширюється коло інформаційних послуг. Розглянемо класифікацію баз даних з позицій їх використання для систематизації інформаційних послуг і продуктів. Бази даних прийнято розділяти на бібліографічні і небібліографічні. 29

Бібліографічні бази даних містять вторинну інформацію про документи, включаючи реферати та анотації. Небібліографічні бази даних мають багато видів: • довідкові бази даних містять інформацію про різні об'єкти та явища, наприклад: адреса, розклади руху, телефони магазинів і т. п. ; • бази даних повного тексту містять первинну інформацію, наприклад: статті, журнали, брошури і т. п. ; • числові бази даних містять кількісні характеристики і параметри об'єктів та явищ, наприклад: хімічні і фізичні дані, статистичні і демографічні дані і т. п. ; • текстово-числові бази даних містять описи об'єктів та їх характеристики, наприклад, за промисловою продукцією, підприємствами, країнами і т. п. ; • фінансові бази даних містять фінансову інформацію, що надається банками, біржами, підприємствами і т. п. ; • юридичні бази даних містять правові документи за галузями, 30 регіонами, країнами.

Рис. 2. 1. Основні види інформаційних послуг 31

Випуск інформаційних видань означає підготовку друкованої продукції: бібліографічних та інших вказівників, реферативних збірників, оглядових видань, довідкових видань. Інформаційні видання підготовлюються практично всіма видами інформаційних служб і систем. Ці видання містять вторинну інформацію, яка створюється на основі роботи з базами даних, причому надання можливості такої роботи теж є послугою. Ретроспективний пошук інформації – це цілеспрямований за заявкою користувача пошук інформації у базі даних і пересилка результатів або поштою у вигляді роздруківок, або електронною поштою у вигляді файлів. Надання першоджерела є традиційною послугою бібліотечних служб. Ця послуга передбачає видачу не лише першоджерел, але і їх копій, отриманих з допомогою пристроїв різного принципу дії. 32

Традиційні послуги науково-технічної інформації здійснюються за попереднім замовленням і включає в себе: • підготовку оглядів у вигляді рукописів; • підготовку перекладів текстів. Дистанційний доступ до віддалених баз даних організовується у комп'ютерній мережі в діалоговому режимі. Популярність послуг дистанційного доступу до баз даних зростає швидкими темпами і випереджає всі види інших послуг завдяки: • все більшій кількості користувачів, що оволоділи інформаційною технологією роботи у комунікаційному середовищі комп'ютерних мереж; • високій оперативності надання послуг; • можливості відмови від власних інформаційних систем. 33

Послуги дистанційного доступу до баз даних можна класифікувати таким чином: • безпосередній доступ до баз даних може бути організований з локального місця користувача лише за умови його навченості роботі у комунікаційному середовищі, у протилежному випадку слід скористатися послугами, що надаються спеціальними організаціями; • непрямий доступ включає в себе організацію навчання користувачів, випуск бюлетеню новин, організацію довідкової служби, організацію зустрічей з користувачем для вияснення питань, що його цікавлять, розсилку запитальників користувачам; • послуга завантаження (downloading) дозволяє отримати на свій персональний комп'ютер результати пошуку у центральній базі даних для подальшого використання в якості персональної бази даних; • регулярний пошук передбачає регулярне проведення пошуку у масивах однієї або декількох центральних баз даних і надання результатів пошуку на термінал користувачу у зручний для нього час. 34

У сферу підготовки та надання інформаційних послуг входять: • зв’язок (телефонний, телекомунікаційний), що служить для надання інформаційних послуг у формі передачі даних; • обробка даних в обчислювальних центрах; • програмне забезпечення; • розробка інформаційних систем; • розробка інформаційних технологій. 35

Ринок інформаційних продуктів і послуг (інформаційний ринок) – це система економічних, правових та організаційних відносин із торгівлі продуктами інтелектуальної праці на комерційній основі. На інформаційному ринку в якості предмету продаж або обміну виступають інформаційні системи, інформаційні технології, ліцензії, патенти, товарні знаки, ноу-хау, інженернотехнічні послуги, різного роду інформація а інші види інформаційних ресурсів. Основним джерелом інформації для інформаційного обслуговування у сучасному суспільстві є бази даних. Вони інтегрують в себе постачальників та споживачів інформаційних послуг, зв'язки та відносини між ними, порядок і умови продажу й покупки інформаційних послуг. 36

Постачальниками інформаційних продуктів і послуг можуть бути: • центри, де створюються і зберігаються бази даних, а також здійснюється постійне накопичення і редагування інформації; • центри, що розподіляють інформацію на основі різних баз даних; • служби телекомунікації і передачі даних; • спеціальні служби, коди стікається інформація по конкретній сфері діяльності для її аналізу, узагальнення, прогнозування, наприклад: консалтингові компанії, банки, біржі; • комерційні підприємства; • інформаційні брокери. Споживачами інформаційних продуктів і послуг можуть бути різні юридичні і фізичні особи. 37

Історія розвитку ринку інформаційних послуг. З середини 1950 -х рр. розпочалося формування стійкого ринку інформаційних послуг. Основними постачальниками інформаційних послуг були інформаційні служби академічних, професійних, державних закладів, навчальних закладів. Основні споживачі – вчені та спеціалісти у сфері науки і техніки. З початку 1960 -х рр. паралельно з ринком інформаційних послуг почав формуватися ринок послуг електронної обробки і передачі інформації. З середини 1960 -х до середини 1970 -х рр. в результаті широкого впровадження комп'ютерної техніки важливим видом інформаційних послуг стали бази даних, що містять різні види інформації із різноманітних галузей знань. Починаючи з середини 1970 -х рр. із створенням національних та глобальних мереж даних провідним видом інформаційних послуг став діалоговий пошук інформації у віддалених від користувача базах даних. Починаючи з 1980 -х рр. інформаційна індустрія набувала все більшої питомої ваги та впливу на економічне і соціальне життя суспільства. 38

Інформаційний потенціал суспільства – сукупність засобів, методів та умов, що дозволяють використовувати інформаційні ресурси. Складові ринку інформаційних продуктів і послуг: q Технічна і технологічна складова – це сучасне інформаційне обладнання, потужні комп'ютери, розвинена комп'ютерна мережа і технології переробки інформації, що їм відповідають. q Нормативно-правова складова – це юридичні документи: закони, накази, постанови, що забезпечують цивілізовані відносини на інформаційному ринку. q Інформаційна складова – це довідково-навігаційні засоби і структури, що допомагають знаходити необхідну інформацію. q Організаційна складова – це елементи державного регулювання взаємодії виробників та розповсюджувачів 39 інформаційних продуктів і послуг.

Інфраструктура інформаційного ринку – це сукупність секторів, кожен з яких об'єднує групу людей або організацій, що пропонують однорідні інформаційні продукти і послуги. Інфраструктуру інформаційного ринку можна представити п'ятьма секторами: § Науково-технічна продукція у вигляді проектних, технологічних, методичних розробок по різних галузях. § Об'єкти художньої культури у вигляді текстової, візуальної і аудіо продукції. § Послуги освіти – всі види навчань. § Управлінські дані і повідомлення: політична і господарська інформація, статистичні дані, дані про ринкову ситуацію, рекламні повідомлення, оцінки і рекомендації по прийняттю рішень. § Побутова інформація: повідомлення загального характеру, відомості про споживчий ринок, відомості про ринок праці. 40

У представленій інфраструктурі відсутні три аспекти, характерні для інформаційного суспільства: • технічний – вся апаратно-технічна база інформатики; • програмний – всі програмні продукти інформатики; • комунікаційний – всі види комп'ютерних мереж та їх інфраструктура передачі інформації, всі види телефонного і факсимільного зв'язку. Окрім того, існує думка відносно розподілу на сектори ринку дистанційних інформаційних послуг: • високомонополізований професійний ринок надає користувачу інформацію про його сферу діяльності; • послуги підтримки управлінських рішень дозволяють використовувати на підприємстві інформацію про стан зовнішніх по відношенню до нього систем; • домашній ринок представляє послуги побутового характеру, наприклад, для електронних платіжних операцій і покупок. 41

Рис. 2. 2. Сектори інформаційного ринку 42

1 -й сектор – ділова інформація – складається з таких частин: • Біржова і фінансова інформація – котирування цінних паперів, валютні курси, облікові ставки, ринок товарів і капіталів, інвестиції, ціни. Постачальниками є спеціалісти служби біржової і фінансової інформації, брокерські компанії, банки. • Статистична інформація – ряди динаміки, прогнозні моделі та оцінки по економічній, соціальній, демографічній сферах. Постачальниками є державні служби, компанії, консалтингові фірми. • Комерційна інформація по підприємствах, фірмах, корпораціях, напрямках роботи та їх продукції, цінах; про фінансовий стан, зв'язки, угоди, керівників, ділові новини в області економіки і бізнесу. Постачальниками є спеціальні інформаційні служби. 43

2 -й сектор – інформація для спеціалістів – містить такі частини: • Професійна інформація – спеціальні дані та інформація для юристів, лікарів, фармацевтів, викладачів, інженерів і т. д. • Науково-технічна інформація – документальна, бібліографічна, референтна, довідкова інформація в області природничих, технічних, суспільних наук, по галузях виробництва і сферах людської діяльності. • Доступ до першоджерел – організація доступу до джерел інформації через бібліотеки і спеціальні служби, можливості придбання першоджерел, їх отримання по міжбібліотечному абонементу у різних формах. 44

3 -й сектор – споживча інформація – складається з таких частин: • Новини і література – інформація служб новин та агентств преси, електронні журнали, довідники, енциклопедії. • Споживча інформація – розклади транспорту, резервування квитків і місць у готелях, замовлення товарів і послуг, банківські операції і т. п. • Розважальна інформація – ігри, телетекст, відотекст. 4 -й сектор – послуги освіти – включає в себе усі форми і ступені освіти. Інформаційна продукція може бути представлена у комп'ютерному або некомп'ютерному вигляді: підручники, методичні розробки, практикуми, розвиваючі комп'ютерні ігри, комп'ютерні навчальні і контролюючі системи, методики навчання та ін. 45

5 -й сектор – забезпечуючі інформаційні системи і засоби – складаються з таких частин: • Програмні продукти – програмні комплекси з різною орієнтацією – від професіонала до недосвідченого користувача комп'ютера: системне програмне забезпечення, програми загальної орієнтації, прикладне програмне забезпечення по реалізації функцій у конкретній сфері застосування, із вирішення задач типовими математичними методами та ін. • Технічні засоби – комп'ютери, телекомунікаційне обладнання, оргтехніка, супутні матеріали і комплектуючі. • Розробка і супроводження інформаційних систем і технологій – дослідження організацій з метою виявлення інформаційних потоків, розробка концептуальних інформаційних моделей, розробка структури програмного комплексу, створення і 46 супроводження баз даних.

• Консультування з різних аспектів інформаційної індустрії – яку купляти інформаційну техніку, яке програмне забезпечення необхідне для реалізації професійної діяльності, чи потрібна інформаційна системам і яка, на базі якої інформаційної технології краще організувати свою діяльність і т. д. • Підготовка джерел інформації – створення баз даних по заданій темі, області, явищу і т. д. У кожному секторі може бути організований будь-який вид доступу: • безпосередній до сховища інформації на паперових носіях; • дистанційний доступ до віддалених комп'ютерних баз даних або тих, що знаходяться в даному приміщенні. 47

Інформаційний бізнес – це вид підприємницької діяльності, пов’язаний із виробництвом та збутом інформаційних продукті і послуг. Функції інформаційного бізнесу: • Управління фінансами і ведення обліку • Управління кадрами • Матеріально-технічне забезпечення • Організація виробництва • Маркетингові дослідження • Лізингові операції • Консультаційне обслуговування • Страхування майна та інформації • Організація служби інформаційної безпеки 48 • Сервісне обслуговування

Розвиток ринкових відносин в інформаційній діяльності поставив питання про захист інформації як об'єкта інтелектуальної власності та майнових прав на неї. До основних законів України про інформаційні технології належать: • «Закон України про інформацію» • «Закон України про захист інформації» • «Закон України про електронні документи та електронний документообіг» • «Закон України про цифровий електронний підпис» 49

3 ІНФОРМАТИКА – ПРЕДМЕТ І ЗАДАЧІ Click to add title in here 50

Термін «інформатика» виник у 1960 -х рр. у Франції для назви сфери, що займалася автоматизованою обробкою інформації з допомогою електронних обчислювальних машин. Французький термін informatigue (інформатика) утворений шляхом злиття слів information (інформація) та automatigue (автоматика) і означає буквально інформаційну автоматику, або автоматизовану переробку інформації. В англомовних країнах цьому терміну відповідає синонім computer science (наука про комп'ютерну техніку). Інформатика – це область людської діяльності, пов'язана із процесами перетворення інформації з допомогою комп'ютерів та їх взаємодією із середовищем застовування. 51

Інформатика у широкому сенсі представляє собою єдність різноманітних галузей науки, техніки і виробництва, пов'язаних із переробкою інформації головним чином з допомогою комп'ютерів і телекомунікаційних засобів зв'язку у всіх сферах людської діяльності. Інформатику у вузькому сенсі можна представити як поєднання трьох взаємопов'язаних частин: • технічних засобів (hardware); • програмних засобів (software); • алгоритмічних засобів (brainware). У свою чергу, інформатику в цілому та кожну її частину зазвичай розглядають з різних позицій як: • виробничу галузь; • фундаментальну науку; 52 • прикладну дисципліну.

Рис. 2. 3. Структура інформатики як галузі, науки, прикладної дисципліни 53

Інформатика як виробнича галузь складається із однорідної сукупності підприємств різних форм господарювання, де займаються виробництвом комп'ютерної техніки, програмних продуктів і розробкою сучасної технології переробки інформації. Специфіка і значення інформатики як галузі виробництва полягає у тому, що від неї значною мірою залежить зростання продуктивності праці в інших галузях народного господарство. Більше того, для нормального розвитку цих галузей продуктивності праці у самій інформації повинна зростати швидшими темпами, оскільки у сучасному суспільстві інформація все частіше виступає як предмет кінцевого використання. На сьогодні біля 50% всіх робочих місць у світі підтримується засобами обробки інформації. 54

Інформатика як фундаментальна наука займається розробкою методології створення інформаційного забезпечення процесів управління будь-якими об'єктами на базі комп'ютерних інформаційних систем. Одне із основних завдань цієї науки – вияснення, що таке інформаційні системи, яке місце вони займають, яку повинні мати структуру, як функціонують, які загальні закономірності їм властиві. Ціль фундаментальних досліджень в інформатиці – отримання узагальнених знань про будь-які інформаційні системи, виявлення загальних закономірностей їх побудови та функціонування. 55

Інформатика як прикладна дисципліна займається: • вивченням закономірностей в інформаційних процесах (накопичення, переробка, розповсюдження інформації); • створенням інформаційних моделей комунікацій в різних сферах людської діяльності; • розробкою інформаційних систем і технологій в конкретних областях і виробленням рекомендацій відносно їх життєвого циклу: етапів проектування і розробки, виробництва, функціонування і т. д. 56

Головна функція інформатики полягає у розробці методів та засобів перетворення інформації та їх використання з ціллю організації технологічного процесу переробки інформації. Завдання інформатики полягає у: q Дослідження інформаційних процесів будь-якої природи. q Розробка інформаційної техніки і створення нової технології переробки інформації а базі отриманих результатів дослідження інформаційних процесів. q Вирішення наукових та інженерних проблем створення, впровадження та забезпечення ефективного використання комп'ютерної техніки і технології у всіх сферах суспільного життя. 57

Питання для самоперевірки 1. Розкажіть про інформаційні революції в історії розвитку цивілізації. 2. Співставте процеси, що відбуваються в історії розвитку ЕОМ, із останньою інформаційною революцією. 3. Визначіть суть інформаційних технологій і телекомунікацій. 4. Як ви собі уявляєте інформаційне суспільство? 5. В чому проявляється інформаційна криза? 6. В чому полягає процес інформатизації? 7. В чому відмінність процесів комп'ютеризації та інформатизації? 8. Дайте визначення інформаційній культурі. Як вона проявляється? 9. Чим визначається інформаційний потенціал суспільства? 58

10. Охарактеризуйте інформаційний ресурс, інформаційний продукт, інформаційну послугу. Наведіть приклади. 11. Як ви розумієте базу даних? 12. Розкажіть про класифікацію основних видів інформаційних послуг. 13. Що таке «ринок інформаційних послуг і продуктів» ? Які складові ринку інформаційних послуг і продуктів? 14. Розкажіть про п'ять секторів ринку інформаційних послуг і продуктів. 15. В чому полягає правове регулювання на інформаційному ринку? 16. Як і для чого появилася інформатика? 17. Розкажіть про інформатику як про галузь, як про науку, як про прикладну дисципліну. Опишіть цілі і завдання. 59