Т А Р А С Ш Е В Ч Е Н К О
Ти чув: співала мати при вікні Слова Шевченка світлі і сумні. - Чому, мамуню, серцю в грудях тісно? - То пісня, українська наша пісня. . . Ти вперше прочитав із "Букваря" Вогненні, вічні вірші Кобзаря. - Чом жаром обпікає кожне слово? - То мова, українська наша мова. . . Із книг тобі відкрилось до кінця Життя коротке гнаного співця, Діла і думи сина Батьківщини. - Що то дзвенить, відлунює в серцях? - То слава, горда слава України! Юрій Герасименко
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 р. в селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) у кріпацькій родині. Taras Gryhorovich Shevchenko was born on the ninth of March in 1814 in the village of Moryntsi of Zvenygorod Povit, Kyiv Guberniya (now it’s Cherkasy Region) in the family of serfs. Хата, в якій народився Тарас Шевченко The house where Taras was born
Малий Тарас, рано втративши матір, а потім і батька, з дитинства зазнав багато горя і знущань. Працюючи і навчаючись у дяка, Шевченко ознайо -мився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. У 14 років Тараса зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгарда. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільно (тепер Вільнюс), де, можливо, учився у Яна-Батіста Лампі (1775 — 1837), або в Яна Рустема (? — 1835), професора живопису Віленського університету.
He lost his mother when he was nine. Though his father was a shepherd, but his grandfather could read and write and it was possible for him to teach his grandchildren. When Taras was eleven, his father died, so he became an orphan, and grew up in poverty and misery. Studying and working in the house of deacon he got acquainted with some works of the Ukrainian literature. Taras Shevchenko had a great desire for drawing, so he made his first attempts to start studying … When he was 14 he became a servant (a houseboy) in the house of his owner, P. Engelhardt. Since autumn in 1828 till the beginning of 1831 Taras travelled with him to Vilno (now Vilnus) where Taras could be probably taught by either Yan – Batist Lampi or Yan Rustem.
П е р е ї х а в ш и д о П е т е р б у р г у в 1 8 3 1 р. , Енгельгардт взяв із собою Шевченка, щоб мати дворового маляра, віддав його в науку на 4 ро-ки до живописця В. Ширяєва. Ночами, у вільний від роботи час, Шевченко ходив до Літнього саду, змальовував статуї, тоді ж уперше почав писати вірші. Влітку 1836 він познайомився зі своїм земляком - художником І. Сошенком, а через нього з Є. Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим, які разом із К. Брюлловим та В. Жуковським навесні ПОРТРЕТ П. В. ЕНГЕЛЬГАРДТА. 1 8 3 8 в и к у п и л и м о л о д о г о Акварель. 1833 поета з кріпацтва. ЖІНОЧИЙ ПОРТРЕТ. Ескізи. Олівець. 1839 -1843 ЖІНОЧИЙ ПОРТРЕТ. Начерк. Олівець. [1839 -1843] ПОРТРЕТ А. І. ЛАГОДИ. Начерк. Олівець. [1839]
ПОРТРЕТ П. В. ЕНГЕЛЬГАРДТА. Акварель. 1833 After moving to St. Petersburg in 1831 P. Engelhardt took Shevchenko with him. Later Engelhardt apprenticed Taras to the painter Shiriayev for four years. During the nights being free Shevchenko went to the Summer Orchard to draw statues. He began writing his first poems at this period of time. In summer in 1836 the young man met his compatriots Zoshchenko, Hrebinka, Hryhorovych, and Venetsianov, they showed his works to the famous Russian artist Karl Bryullov. Shevchenko’s paintings impressed Bryullov, and he decided to help him. Karl Bryullov painted a portrait of the Russian poet Zhukovskyi and disposed it in a lottery. The money was used to buy Shevchenko’s freedom from Engelhardt in 1838. ЖІНОЧИЙ ПОРТРЕТ. Ескізи. Олівець. 1839 -1843 ЖІНОЧИЙ ПОРТРЕТ. Начерк. Олівець. [1839 -1843] ПОРТРЕТ А. І. ЛАГОДИ. Начерк. Олівець. [1839]
. Перед Шевченком відчинилися двері в широкий світ науки й мистецтва. Оформившися студентом Академії мистецтв, Шевченко став улюбленим учнем Брюллова. Бувши вже не абияким портретистом, він опанував також мистецтво гравюри й виявив видатні здібності як графік та ілюстратор. Водночас Шевченко наполегливо працював над поповненням своєї освіти, жадібно читав твори класиків світової літератури й захоплювався історією та філософією.
. The wide world of science and art was opened in front of Taras Shevchenko. He entered the Academy of Fine Arts in St. Petersburg; there he became a favourite student of Bryullov. Being a very good portrait painter he studied the art of engraving and displayed himself as a gifted graphic artist and an illustrator. At the same time Shevchenko improved his knowledge, read a lot of works of classical authors and took an interest in History and Philosophy.
Шевченко - художник Під час навчання в Академії Шевченко регулярно буває на літературних вечорах - у поета Нестора Кукольника (18091868) і музичних - у Михайла Глинки (1804 -1857). Він не пропускає практично жодної театральної прем'єри, із захватом пише про гастролі в Петербурзі балерини Марії Тальоні, створює портрет знаменитої в той час французької співачки Поліни Віардо. Шевченко одержує високі бали за малюнки й етюди з натури, двічі його композиції вдостоюються срібної медалі. У полотнах Рембрандта Шевченко шукає таємниче життя світла, його моделюючу силу. За глибоке розуміння виразних можливостей світлотіні сучасники назвали його “російським Рембрандтом”. Ще студентом він зробив олівцем свій портрет зі свіч у дусі Фердинанда Боліючи- найбільш талановитого учня в майстерні Рембрандта.
Shevchenko – a painter Studying at the Academy T. Shevchenko regularly visited literary and musical meetings. Practically none of the premiere [´premjeә] was missed by him. Taras Shevchenko wrote about the tour of a ballerina Maria Taljoni in St. Petersburg with great pleasure. He wrote a portrait of a famous French singer at that time Polina Viardo. Shevchenko was awarded three silver medals for his works and later he had become an Academician in engraving. A young painter was looking for mysterious life of the light and for its power. He was called Russian Rembrandt for deep understanding distinct possibilities of light and darkness.
Тарас Григорович - портретист Портрет Ганни Закревської The portrait of Ann Zakrevska Taras Grygorovych – a portrait painter Молитва за вмерших The prayer for the dead Портрет Михайла Щепкіна Портрет Іллі Лизогуба The portrait of Illya Lyzogub Портрет Платона Закревського The portrait of Myhailo Schepkin The portrait of Platon Zakrevskyi
Тарас Григорович – пейзажист Taras Grygorovych– a landscape painter Воздвиженський монастир в Полтаві Vozdvyzhenskyj cloister /monastery/ convent in Poltava Олександрівський костьол в Києві Oleksandrivskyi Roman – Catholic church in Kyiv Шхуни біля форта Кос-Арал Почаївська лавра з заходу Pochaivska lavra from the west Schooners near the ford Kos – Aral Катерина Kateryna
Гористий берег острова Миколая I Укріплення Раїм. 1848 р. 1848 -1849 рр. Raim’s strengthening 1848 Hilly/mountainous shore of the island Mykola the I st 1848 – 1849 Аскольдова Могила 1846 р. Askold’s Tomb 1846
У 1848 р. на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської описової експедиції, очолюваної О. Бутаковим. З жовтня 1848 р. до травня 1849 р. експедиція зимувала на острові Косарал. Під час зимівлі Шевченко багато малював і написав понад 70 поезій. З травня експедиція продовжувала дослідження Аральського моря
У середині жовтня 1850 р новий арешт мав фатальні наслідки для поетичної творчості Шевченка на засланні: з обережності він змушений був припинити писати вірші і відновив поетичну діяльність Сім років перебування в Новопетровському укріпленні — чи не найтяжчих у житті поета. In the middle of October in 1850 the poet and painter was arrested. And it had fatal consequences on his creative work. Being guardedly he had to stop writing poems. This exile was the most difficult in Shevchenko’s life.
Тільки співчуття таких гуманних людей, як комендант укріплення А. Маєвський та його наступник І. Усков, дещо полегшувало становище безправного солдата-засланця. Після смерті Миколи І (лютий 1855 р. ) друзі поета почали клопотатися про Тарасове звільнення. Та тільки 1 травня 1857 р. було дано офіційний дозвільнити Шевченка з військової служби зі встановленням за ним нагляду і забороною жити в столицях. В Нижньому Новгороді йому довелося затриматися на кілька місяців, поки віце-президент Академії мистецтв Ф. Толстой не виклопотав дозвіл на його проживання в Петербурзі.
Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися на Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати хату. Та 13 липня біля с. Прохорівка його заарештували. Звільнили через місяць і запропонували виїхати до Петербурга. In summer in 1859 Shevchenko visited Ukraine. He met his brother and sister. He had an intention to live in Ukraine. Shevchenko was looking for a place to build a house. But on the 13 th of July he was arrested near the village of Prohorivka. The poet was released in a month and suggested to go to St. Petersburg.
Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861 р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”. У похороні поета брав участь чи не весь літературно-мистецький Петербург (зокрема, М. Некрасов, М. Михайлов, Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін, М. Лесков, М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Г. Честахівський). Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасовій) горі біля Канева.
The years of exile ruined Shevchenko’s health. At the beginning of 1861 he became seriously ill and on the 10 th of March he died. Practically all literary – мистецький Petersburg came to Taras’ funeral. M. Nekrasov, M. Myhailov, F. Dostoyevskyi, M. Saltykov – schedrin, M. Leskov, M. Kostomarov, V. Bilozerskyi, P. Kulish, G. Chestahivskyi were among them. Taras Gryhorovych was buried on the Smolensk graveyard. In two months fulfilling the poet’s wish that he had expressed in his “Testament” Taras’ friends transferred his remains to the Chernecha Hill near Kaniv, in Ukraine.
Перші з творів Тараса Григоровича, що дійшли до нас, - балада "Зіпсована", вірші "Думка" ("Тече вода в синє море"), "Вічній пам'яті Котляревського" і поема "Катерина" - датуються 1837 -1838 роками. Шевченко у багатьох своїх творах закликав пригноблений український народ до революційної боротьби за своє звільнення. Першу збірку своїх поетичних творів Шевченко видав 1840 під назвою «Кобзар» . До неї ввійшло 8 поезій: «Думи мої» , «Перебендя» , «Катерина» , «Тополя» , «Думка» , «До Основ'яненка» , «Іван Підкова» , «Тарасова ніч» . Окремими виданнями вийшли поеми «Гайдамаки» (1841) та «Гамалія» (1844).
The first works of Taras Gryhorovych, which have come to us, are the ballad “Spoiled”, poems “The Thought” “To eternal Kotlyarevskyi’ memory” and a poem “Kateryna” dated by 1837 – 1838. In many poems Taras Shevchenko called upon all the Ukrainians to the struggle for their freedom. The first collection of his poetic works Shevchenko published in 1840. It was called “Kobzar”. It consisted of 8 poems: “My thoughts”, “Perebendya”, “Kateryna”, “ The poplar”, “The thought”, “To Osnovyanenko”, “Ivan Pidkova”, “Taras’ night”. The epic poem “Haidamaky” (1841) and the ballad “Hamalia” (1844) were published separately.
Свою Україну любіть. Любіть її… во врем'я люте, В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть!