Світови й океа н Світови й океа

Скачать презентацию Світови й океа н Світови й океа

Карта глибин Тихого океану.ppt

Количество слайдов: 38

Світови й океа н • Світови й океа н — водний простір земної • кулі за межами суходолу. Староруська назва — Море-Окіян або Окіян-Море. Назва ймовірно походить від латинської назви oceanus або від аналогічної грецької. Площа поверхні світового океану, до складу якого входять океани і моря, становить близько 71 відсотка поверхні Землі (близько 361 мільйона квадратних кілометрів).

Океан • Океан — частина Світового океану, яка розміщена між материками, має великі розміри, самостійну циркуляцію вод і атмосфери та особливий гідрологічний режим

Індійський океан • Інді йський океа н — третій за • розміром океан на Землі, між Африкою, Азією, Австралією та Антарктидою і займає близько 20% водної поверхні Землі. Загальна площа становить 76, 2 млн. км², у тому числі прилеглі акваторії — 2, 8 млн. км². Глибина — до 7 729 м (Зондський жолоб), середня — 3 897 м; солоність 34 -41‰.

Індійський океан

підводний світ індійського океану

Межі океану Згідно зі Світовою книгою фактів, Індійський океан омиває береги Африки, Азії та Австралії. Межа з Атлантичним проходить по довготі мису Голковий (20 -й меридіан), з Тихим океаном по довготі мису Південно. Західний на острові Тасманія(меридіан 146° 55'). Також на півдні вилілений Південний океан, межа з яким проходить по 60 -й південній паралелі. • Третя редакція «Меж океанів та морів» (Limits of Oceans and Seas) Міжнародної гідрографічної організації визначає дещо інші межі океану. Це визначення виключає будь-які окраїнні водні об'єкти, які окремо визначаються МГО (наприклад, Бенгальська затока та Аравійське море), хоча вони, як правило, розглядаються як частина Індійського океану. Так, північні межі океану встановлюються так: південна межа Аравійського моря і моря Лакшадвіп, південна межа Бенгальської затоки, південна межа Східно-Індійського архіпелагу та південна межа Великої Австралійської затоки. • Південна ж межа, натомість, проходить по узбережжю Антарктиди. • У 2000 році МГО перевизначила Індійський океан, посунувши його південну межу до 60° пд. ш. , виділивши у водах на південь від цієї лінії Південний океан. Це нове визначення досі не ратифіковане (протест був поданий Австралією), хоча воно вже використовується МГО та іншими. Якщо і коли визначення 2000 року буде прийняте, буде опубліковано 4 -е видання «Меж океанів і морів» , відновивши Південний океан, який було спочатку зазначено в 2 -му виданні, а згодом виключено з 3 -го видання.

Клімат Індійського океана • У даному регіоні виділяються чотири витягнутих уздовж паралелей кліматичних пояси. У першому, розташованому на північ від 10° південної широти, переважає мусонний клімат з частими циклонами, переміщаються в напрямку узбереж. Влітку температура над океаном становить 28 -32 °C, взимку знижується до 18 -22 °C. Друга зона (пасатна) розташовується між 10 і 30 градусом південної широти. Протягом всього року тут дмуть південно-східні вітри, особливо сильні з червня по вересень. Середня річна температура досягає 25 ° C. Третя кліматична зона лежить між 30 і 45 паралеллю, в субтропічних і помірних широтах. Влітку температура тут сягає 10 -22 °C, а взимку — 6 -17 °C. Від 45 градусів і південніше характерні сильні вітри. Взимку температура тут коливається від − 16 °C до 6 °C, а влітку — від − 4 °C до 10 °C.

Характеристика вод Індійського океана • Пояс вод Індійського океану між 10 градусами північної широти і 10 • градусом південної широти називається термічним екватором, де температура поверхневих вод становить 28 -29 °C. На південь від цієї зони температура знижується, біля берегів Антарктиди досягаючи − 1 °C. У січні і лютому лід уздовж узбережжя цього материка підтає, величезні крижані брили відламуються від крижаного покриву Антарктиди і дрейфують в напрямку відкритого океану. Північніше температурні характеристики вод визначаються мусонною циркуляцією повітря. Влітку тут спостерігаються температурні аномалії, коли Сомалійська течіяохолоджує поверхневі води до температури 21 -23 °C. У східній частині океану на тій же географічній широті температура вод становить 28 °C, а найвища температурна відмітка — близько 30 °C — була зафіксована в Перській затоці та Червоному морі. Середня солоність океанських вод становить 34, 8‰. Найсолоніші води Перської затоки, Червоного і Аравійського морів: це пояснюється інтенсивним випаровуванням при невеликій кількості прісної води, що на

Індійський океан

Південна Америка

Південна Америка • Площа континенту (включаючи острови)17 820 000 км² Довжина • • • берегової лінії 28 6700 км Середня висота над рівнем моря -580 Найбільша висота над рівнем моря -6960 м (г. Аконкаґуа) Найменша висота над рівнем моря-105 м (оз. Карбон) Найпівнічніша точка мис Галіннас 12° 25′ пн. ш. 71° 35′ зх. д. (G) Найпівденніша точка мис Фроуерд 53° 54′ пд. ш. 71° 18′ зх. д. (G) Найзахідніша точка мис Паріньяс 4° 45′ пд. ш. 81° 20′ зх. д. (G) Найсхідніша точка мис Кабу-Бранку 7° 09′ пд. ш. 34° 46′ зх. д. (G) Чисельність населення: 385 (2008, 5 -те у світі) млн. мешканців Густота населення: 21, 4 осіб/км До Південної Америки належать Фолклендські (Мальвінські) острови, які лежать на шельфі Атлантичного океану, а також острови Тринідад і Тобаго. В Тихому океані до Південної Америки наближені Галапагоські острови й прибережний архіпелаг Чонос. Магелланова протока відділяє від материка архіпелаг Вогняна Земля

• • Природні зони Південної Америки Зона екваторіальних лісів (сельва) займає в Південній величезні площі Амазонської низовини в області екваторіального кліматичного поясу. Ґрунти під багатоярусними екваторіальними лісами – червоно-жовті фералітні. В складі рослинності тут поширені різні види пальм, сейба, хінне дерево, гевея, деревоподібні папороті та інші. Дерева в лісах оповиті ліанами й епіфітами, серед яких багато орхідей. В цій зоні в річках плаває гігантська рослина Вікторія-регія, яка може витримувати вагу до 50 кг. В сельві живуть мавпи-ревуни, лінивці, тапіри, ягуари, мурахоїди; багато птахів й комах. В Амазонці і її притоках водиться хижа риба піранья, зустрічається удав анаконда, який досягає 11 м в довжину. Зони саван і рідколісь розміщені в основному в субекваторіальному і частково тропічному поясах. Савани займають Оринокська низовину, де їх називають льянос, а також внутрішні райони Бразильського плоскогір’я, де їх називають кампос. Ґрунти саван червоні фералітні й червоно-бурі. В саванах північної півкулі серед високих злаків ростуть пальми й акації, які стоять поодиноко. В саванах Бразильського плоскогір’я трав’яний покрив складається з високих злаків і бобових. З дерев тут переважають мімози, деревоподібні кактуси, молочаї. В тваринному світі саван поширені варани, рівнинні тапіри, болотні олені, броненосці, ; зустрічаються мурахоїди, свині-пекарі; з хижаків – пума і ягуарунді. Зона субтропічних степів (пампа) розташована на південь від саван південної півкулі. Ґрунти в пампі червонувато-чорні. Ці ґрунти мають значний гумусовий горизонт (до 40 см) і дуже родючі. Для пампи характерні такі тварини як пампаський олень, пампаська кішка, лами. По берегах рік багато гризунів – нутрія, віскаша. Сьогодні природні ландшафти в пампі майже не збереглись: зручні землі розорані (полями пшениці, кукурудзи), сухі степи розділені на величезні загони для великої рогатої худоби. Зона напівпустель помірного поясу переважає на території звуженої південної частини материка – Патагонії. Патагонія знаходиться в «дощовій тіні» Анд (в помірних широтах переважає західне перенесення, якому перешкоджають високі Анди). В умовах сухого континентального клімату на сірих і сіро-бурих ґрунтах поширений незамкнений рослинний покрив. Він представлений злаками й чагарниками. Ендемічними в тваринному світі Патагонії є скунс, магеланова собака (схожа на лисицю), страус Дарвіна (південний вид нанду). Зустрічаються Пампаська кішка й броненосці, дрібні гризуни. Берегові пустелі та напівпустелі простягаються вузькою смугою (від 5 до 28° пд. ш. ) на західному узбережжі Південної Америки. Близькість океану сприяє тут високій вологості повітря, значну частину року береги оповиті туманами. Проте трапляється, що дощі не випадають по 10 — 20 років. Причиною цього є не лише переважаючі потоки повітря, а й холодна Перуанська течія. Повітря над нею охолоджується і стає важким, а тому не піднімається вгору й не утворює дощових хмар. Найсухіша частина природної зони — берегова пустеля Атакама. На її переважно піщаній поверхні зрідка трапляються поодинокі посухостійкі рослини, зокрема кактуси. Атакама піднімається схилами Анд до 3 000 м, де переходить у високогірну пустелю. На південь від берегових пустель на західному узбережжі материка і на острові Вогняна Земля розміщені ліси помірного поясу, де з'являються хвойні дерева: чилійські кедри, кипариси та араукарії. Висотна поясність в Андах. Ділянки Анд, що лежать на різних широтах, відрізняються кількістю й складом висотних поясів. Найповніший спектр висотних поясів представлений в області екватора. Нижчий пояс гір, який називають «жарка земля» , простягається до висоти 1200 -1500 м над рівнем моря. Його займають вологі екваторіальні ліси. Вище, до 2800 м, гірські вічнозелені ліси з деревоподібних папоротей, бамбуків, хінного дерева, кущів коки. Цей пояс називають «помірна земля» . Тут температура протягом року коливаються в межах від +15 до +20°С. На висоті від 2800 до 3800 метрів, вже в прохолодному кліматичному поясі, розміщений пояс низькорослих високогірних лісів – пояс криволісся. Ще вище, до 4500 м, лежить пояс високогірних лугів – парамос. Хоча середньомісячні температури в цьому поясі додатні (+4. . . +8°С), але часто трапляються нічні заморозки. Рослинність парамосу своєрідна: високі складноцвіті рослини, кущові злаки, ділянки мохових боліт. Вище 4500 м розміщується пояс вічних снігів і льодовиків[

Гірський водопад в Південній Америці

Карта глибин Тихого океану

Клімат • • Більша частина Тихого океану розташована в субекваторіальних, тропічних, субтропічних і помірних кліматичних поясах, менша — в екваторіальному і субарктичному. Циркуляція атмосфери над океаном визначається 4 основними областями атмосферного тиску: Алеутським мінімумом, Північно-Тихоокеанським, Південно-Тихоокеанським і Антарктичним максимумами. Такий розподіл тиску обумовлює перевагу в тропічних і субтропічних широтах стійких північно-східних на півночі і південно-східних на півдні вітрів — пасатів(більш слабких чим в інших океанах, і на сході сильніших чим на заході) і сильних західних вітрів в помірних широтах. На заході тропічної зони з червня по листопад часті тропічні урагани — тайфуни. Для північно-західної частини океану характерна мусонна циркуляція атмосфери. У результаті значних опадів (кількість опадів більша за випаровування) солоність поверхневих вод в ньому трохи нижча, ніж в інших океанах. У північно-східній частині океану спостерігаються великі тумани, які насуваються на материк у вигляді величезних білих хвиль. Справжньою «країною туманів» називають Берингове море. Коливання температури досить значні, залежно від широтного положення і глибини; температури приповерхового шару в екваторіальному поясі (між 10° північної широти і 10° південної широти) складають біля 27 °C; на великих глибинах і на крайній півночі і півдні океану температура лише небагато вище за точку замерзання морської води.

Тихий океан

Тихий океан • Площа близько 178, 62 мільйонів км² Солоність в межах від 30 до 35‰ Середня глибина 3 980 м Максимальна глибина 11 022 м (Маріанська западина) • Моря: Беринґове, Беллінгсґаузена, Росса, Тасманове, Коралове, Яванське, Південно-Китайське і Східно. Китайське, Жовте, Японське, Охотське

Тихий океан • Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водні простори і незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.

Тихий океан • Ти хий океа н — частина Світового океану. Обмежений материками Євразія і Австралія на заході, Північна і Південна Америка на сході, лінією, що проходить між півостровами Чукотським (мис Унікин) і Сьюард на півночі, Південним океаном на півдні. Найбільший з океанів на Землі. Площа з морями близько 180 мільйонів км² (1/3 поверхні земної кулі і 1/2 Світового океану), об'єм води 710 мільйонів км³.

Хвилі океана

Півде нний океа н, або Антарктичний океан • Півде нний океа н, або Антарктичний океан — • • п'ятий за розміром океан Землі, що оточує Антарктиду. Міжнародна гідрографічна організація досі не ратифікувала своє рішення 2000 року про визначення океану в межах 60 -ї південної паралелі. Останнє опубліковане визначення всіх океанів датовано 1953 роком: у ньому існування Південного океану суперечливе. Поза тим як сама МГО, так і інші організації використовують свіжіші визначення. Уряд Австралії розглядає Південний океан як води, розташовані безпосередньо на південь від Австралійського континенту.

океани

водопад океана

Світовий океан