Сутність Змішана економічна система — це органічне поєднання

Сутність *Змішана економічна система - це органічне поєднання вільного підприємництва з економічним контролем суспільства над приватними інститутами. Вона має такі основні ознаки:

* – взаємодія колективної, приватної і державної власності та різних форм господарювання, породжених ними; * – державне регулювання національної економіки з метою стимулювання сукупної пропозиції та сукупного попиту; * – відносна стійкість і стабільність розвитку на основі збалансування різнорідних економічних інтересів; * – здатність амортизувати циклічні коливання, запобігати глибоким економічним спадам і пом'якшувати соціальні конфлікти; * – забезпечення свободи і економічної рівності суб'єктів господарювання; * – чітка соціальна спрямованість розвитку національного господарства на основі економічного зростання.

Ознаки * функціонування економіки на засадах плюралізму форм власності — приватної, колективної, державної та розмаїття форм господарювання — оренди, акціонування, кооперації, партнерства; * розвиток державного підприємництва і формування державного сектору економіки; * макроекономічне прогнозування, планування і програмування розвитку економіки загалом та її окремих галузей;

* розподіл і перерозподіл державою ресурсів і доходів на основі формування державного бюджету та державних фінансів, здійснення податкової політики і соціального регулювання; * модифікація ринкового ціноутворення внаслідок запровадження внутрішньо фірмових (трансфертних) цін і державного регулювання цін на ресурси і продукти; * державне регулювання науковотехнічного та інноваційного розвитку; * регулювання державою та профспілками умов, оплати та ринку праці; * соціалізація економічної системи капіталізму на засадах соціального страхування і соціального захисту населення, соціального партнерства; * підтримання конкурентних умов господарювання і запобігання монополізму.

Національні особливості * 1) у Західній Європі змішана економіка набула ознак соціально-ринкового спрямування, у США - вільноринкового капіталізму, в Японії - державнокерованого капіталізму. Тип змішаної соціально-ринкової економіки характеризує поєднання елементів індивідуалізму, корпоративізму1 та державної стратегії соціального захисту; * 2) є такі національні моделі ринкової економіки: німецька неоліберальна, французька неостатична, англійська неостатична, шведська модель розподільного соціалізму, американська неоліберальна, японська державнокерована корпоративна ринкова економіка, південнокорейська, китайська; * 3) наявні три варіанти моделей змішаної економіки: консервативний (виступає за обмежене опосередковане втручання держави в макроекономічні процеси з метою створення умов діяльності приватного бізнесу), ліберальний (передбачає проведення інституціональних і соціальних реформ, раціональне поєднання ринкового механізму і державного регулювання), соціал-реформістський (обґрунтовує реформування капіталізму в напрямі "демократичного соціалізму").

Основні риси Економічна система державного соціалізму характеризується безроздільним пануванням суспільної власності на засоби виробництва. Монопольне становище в її складі належало державній власності. Це породило всезагальне одержавлення економіки та інших складових суспільних відносин. Монопольне становище державної власності утвердилось внаслідок підміни реального усуспільнення виробництва формальним, здійсненим у процесі зміни майнової приналежності засобів виробництва.

Причини кризи Проблема виникнення економічних криз є предметом дослідження багатьох учених. Кризу розглядати як закономірне явище, як обов’язковий атрибут розвитку економічної системи Дж. М. Кейнс, М. Кондратьєв, К. Маркс, П. Самуельсон, М. Туган-Барановський, Р. Дж. Хоутрі, Й. Шумпетер та ін. Фундаментальні праці з виявлення природи сучасних криз та пошуку ефективного інструментарію їх запобігання в економіці розвинених країн не втрачають своєї актуальності, це дослідження таких видатних учених, як: Дж. Тобін, К. Ерроу, Дж. Штігліц, Ф. Кідланд та Е. Прескот. Серед вітчизняних учених, які займалися дослідженням цієї проблематики та зробили суттєвий внесок у вирішення окремих її аспектів, варто відмітити В. Гейця, Є. Перепьолкіна, A. Гончарука, Д. Лук'яненка, В. Василенка, Л. Дмитриченко, а серед російських учених-економістів – В. Іноземцева, Є. Балацького, С. Глазьєва, С. Меньшикова, Ю. Яковця та ін. Останнім часом велика увага приділяється розмежуванню зовнішніх і внутрішніх причин циклічності ринкової економіки, а також визначенню ролі держави в антикризовому регулюванні.

Шляхи реформування *– роздержавлення і приватизацію об'єктів власності, всебічне сприяння розвитку підприємництва; *– формування національного ринку з відносним поділом його на складові та сучасною інфраструктурою, розвиненими ринковими господарськими зв'язками; *– становлення нових мотиваційних механізмів розвитку підприємств та продуктивної зайнятості працівників;

* – демонополізацію економіки та упередження формування нових монополій, перехід до вільного ціноутворення у поєднанні з регулюючим впливом держави; * – здійснення грошово-кредитної та фінансової політики, що спрямовані на регулювання грошової маси в обігу; * – створення дієвої системи соціального захисту населення з метою його адаптації до ринкових перетворень та попередження, деградації, пом'якшення ризиків; * – реалізацію активної інвестиційної політики, яка забезпечила б структурну перебудову економіки та її соціальну переорієнтацію.

Світова економіка – це сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.